Вирок № 138750070, 04.08.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 530/1345/26

Провадження № 1-кп/526/315/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026175490000064 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Погарщина, Миргородського району, Полтавської області, громадянка України, освіта середня, розлучена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2026 та 2020 р.н., зареєстрована: АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_1 , працює помічником вихователя у дитячому садку «Веселка», раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.361 КК України,

в с т а н о в и в:

20 грудня 2023 року близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , маючи вільний доступ до мобільного телефону свого чоловіка ОСОБА_5 , марки «Xiaomi Redmi Note 13 Pro» із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 та сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , з підключенням до мережі Інтернет, маючи доступ до облікового запису потерпілого ОСОБА_5 в автоматизованій системі віддаленого доступу «Приват24» та автоматизованої системи «Дія», діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та з метою заволодіння коштами ТОВ «Споживчий Центр», увійшла в обліковий запис ОСОБА_5 в автоматизованій системі віддаленого доступу «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», з прив`язкою до його банківської картки № НОМЕР_3 , (база даних - програмно-апаратний комплекс банку, що забезпечує здійснення клієнтом операцій порахунках/картках/вкладах і містить інформацію про клієнта, достатню для його ідентифікації та аутентифікації відповідно до договору), яка згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, використовуючи мобільний додаток «Приват24» та мобільний додаток «Дія», встановила пароль входу у вищевказаний обліковий запис, достовірно відомий лише йому, чим здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи.

Продовжуючи свої злочинні дії, 20 грудня 2023 року ОСОБА_4 , шляхом використання електронно-обчислювальної техніки отримала доступ до інформаційної (автоматизованої) системи веб-банкінгу АТ КБ «ПриватБанк», зареєстрованого та належного ОСОБА_5 , вирішила оформити кредитний договір у ТОВ «Споживчий Центр».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 20.12.2023 об 11 годині 25 хвилин, за допомогою електронно-обчислювальної машини, яка містить мікропроцесор та інші пристрої, які необхідні для її роботи, а саме накопичувач даних, джерело живлення, віртуальну клавіатуру, з допомогою якої вводяться в ЕОМ символи, та екрану, на якому відображається текстова і графічна інформація, а саме телефону марки «Xiaomi Redmi Note 13 Pro» із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 та сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , зайшла на веб-сайт ТОВ «Споживчий Центр», за посиланням «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР (Київ), де діючи умисно, шляхом обману, видавши себе ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, подала заявку начебто, як клієнт ТОВ «Споживчий Центр» та оформила онлайн договір споживчого кредиту №20.12.2023-100000542 на суму 7 000 грн., який був у подальшому погоджений, введеним в оману, представником ТОВ «Споживчий Центр».

Після вказаного ОСОБА_4 , маючи доступ до веб-банкінгу АТ КБ «ПриватБанк», належного ОСОБА_5 перерахувала вказані грошові кошти на банківську картку останнього, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_3 .

В подальшому вказані грошові кошти ОСОБА_4 перерахувала на власну банківську картку банку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , якими в подальшому незаконно заволоділа та розпорядилась на власний розсуд, спричинивши ТОВ «Споживчий Центр» матеріальну шкоду на суму 7 000 грн.

Суд визнає винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України і кваліфікує її дії як незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної технікита за ч.1 ст.361 КК України кваліфікує її дії як несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала повністю, підтвердила, що дійсно скористалася мобільним телефоном чоловіка аби отримати кредит і не повідомила його про це, оскільки в сім`ї були конфлікти. На даний час цей кредит погашено.

Потерпілий ОСОБА_5 показав суду, що про взяті кредити дізнався випадково, коли не зміг зайти в додаток «Дія», виявивши зміну паролів також і в «Приват24». Перевіривши в банку кредитні історії, побачив взяті під його іменем кредити його колишньою дружиною та звернувся до поліції. Претензій не має.

Представник потерпілого ТОВ «Споживчий Центр» звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі представника.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, так як фактичні обставини справи ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються і при відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченої та потерпілого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує

ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є проступком і тяжким злочином та особу обвинуваченої, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю правопорушень, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює і вважає, що їй слід призначити покарання у межах санкції статей за якими вона притягується до кримінальної відповідальності за сукупністю кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки та інші умови випробування. Значення іспитового строку полягає і в тому, що тільки протягом цього строку особа визнається судимою і за нею здійснюється контроль та соціально-виховна робота.

Іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до дотримання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд відповідно до ст. 76 КК України покладає на засудженого відповідні обов`язки.

Повною мірою врахувавши встановлені судом обставини, а також зваживши на роль кари як мети покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування реального покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб засуджена в умовах здійснення контролю за її поведінкою довела своє виправлення.

За наведених обставин суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, тому їй слід встановити іспитовий строк з метою випробування, так як саме таке покарання буде достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов у справі не заявлено, процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст. 190 КК України і призначити їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 361 КК України призначити їй покарання у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно за сукупністю кримінальних правопорушень призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1 рік.

На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання залишити до вступу вироку в законну силу.

Речові докази:

- оптичний CD-R диск, на якому міститься в електронному вигляді виписка по картковому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 клієнта ОСОБА_4 залишити в матеріалах кримінального провадження;

- оптичний CD-R диск, на якому міститься в електронному вигляді виписка по картковому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 клієнта ОСОБА_5 залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча: ОСОБА_1