Рішення № 138748904, 04.08.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1804/25

Номер провадження 2/289/299/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ "СВЕА ФІНАНС" (місце знаходження / місце проживання: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070) до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2025 через систему «Електронний суд», представник ТОВ "СВЕА ФІНАНС" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за договором кредиту № 1665957 від 31.07.2024 року у розмірі 45704,99 грн. та понесені судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.

24.02.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-04/25, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача.

Ухвалою судді від 09.10.2025 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач до суду не з`явилась свою участь забезпечила через представника, адвоката Кучеряву Т.А., яка заявила клопотання про витребування доказів. Також подала клопотання про відмову в задоволенні позову у зв`язку із не підтвердженням позивачем набуття права вимоги боргу до ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З`ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 31.07.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір №1665957 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями. Відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором К202.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000 грн., шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку було вказано при оформленні кредиту, що підтверджується довідкою про надання послуг ТОВ «ПЕЙТЕК» (а.с. 29).

24.02.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 01.02-04/25, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Звертаючись до суду позивач зазначає, що: відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-04/25 від 24.02.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1665957 складає: 45704,99 грн. Оскільки Додаток 1 (Реєстр Боржників) до Договору факторингу є досить об`ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеного надали копію Договору факторингу, копію першої і останньої сторінки Додатку 1 до договору факторингу (зазначаючи про наявність оригіналу відповідного Додатку 1 у Позивача) і копію Витягу з Додатку 1, який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором №1665957.

В той же час, відповідач заперечує набуття права вимоги позивачем, у зв`язку із чим судом частково задоволено клопотання представника відповідача про витребування оригіналу договору факторингу із додатками, та ухвалою від 20.05.2026 зобов`язано позивача надати належним чином завірені копії сторінок Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-04/25 від 24.02.2025 року, з яких вбачається передачу права вимоги заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1665957 в розмірі 45704,99 грн. до позивача.

Ухвала для виконання була доставлена в електронний кабінет позивача 21.05.2026 о 4:29:05, однак виконана не була, відповідні копії для дослідження в судовому засіданні призначеному на 07.07.2026 та 04.08.2026 не надані.

Таким чином, позивач не підтвердив належними і допустимими доказами набуття права вимоги заборгованості ОСОБА_1 за договором №1665957, згідно Договору факторингу № 01.02-04/25 від 24.02.2025.

Встановленим фактам відповідають цивільні правовідносини.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір може бути укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звертаючись до суд позивач не надав належних та допустимих доказів щодо набуття права вимоги погашення боргу з відповідача за Договором факторингу № 01.02-04/25 від 24.02.2025 року укладеного між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС».

Заперечення відповідача з цього приводу не спростував, отриману ухвалу суду про витребування доказів, винесену для виконання в найменш обтяжливий спосіб, не виконав.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку із цим суд не надає оцінку іншим доводам сторін, в тому числі і щодо наявності боргу та розміру заборгованості, що узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 634, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ТОВ "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК