Рішення № 138748669, 03.08.2026, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/159/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 серпня 2026 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі - Степанчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Брусилівського районного суду Житомирської області цивільну справу №275/159/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит - Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Кредит - Капітал" 19.02. 2026 звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18560 гривень.

Позовні вимоги обґрунтували тим, що 01 жовтня 2019 року між ТОВ "Займер" та ОСОБА_2 шляхом підписання документу електронним підписом було укладено Договір про надання фінансового кредиту №83450, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в сумі 2000 гривень та зобов`язувалась його повернути, у тому числі сплатити відсотки за користування кредитом у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідачка не виконала свого обов`язку та не повернула наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором.

11 березня 2020 року між ТОВ "Займер" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу №ЗК-11032020, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 83450 від 01 жовтня 2019 року.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідачки перед позивачем становить 18560 гривень, зяких : 2000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1200 грн. - заборгованість за процентами, 15360 грн. - заборгованість за пенею, яку позивач просить стягнути з відповідачки на його користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Представник позивача до суду не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій позов підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду справи, до суду повторно не з`явилася; відзиву, заяв та клопотань від неї не надходило.

Відповідно до статті 281 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, приходить до наступного .

Судом встановлено, що 01.10.2019 між ТОВ "Займер" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №83450, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL4531, яким погоджено, що сума кредиту становить 2000 грн. (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3 п.1 Кредитного договору, ТОВ "Займер" надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2000,00 гривень; строк кредиту: 30 днів, тобто до 30.10.2019; фіксована процентна ставка 2,00% на добу або 730% річних від суми кредиту.

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно із Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. (п.2.1 договору).

Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений договором. (п.2.2 договору).

У додатку №1 до вказаного договору від 01.10.2019, який підписано сторонами, у тому числі відповідачем, шляхом одноразового ідентифікатора KL4531, сторонами погоджено: строк, на який надано кредит 30 днів; сума кредиту 2000,00 грн.; фіксована процентна ставка за день користування 2%; сума нарахованих процентів за користування кредитом 1200,00 грн.; сума нарахованої пені 5%, до оплати всього 3200,00 грн.

Підписуючи договір відповідач підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства (п. 6.8 Кредитного договору).

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ "Платежі Онлайн"від 15.05.2025, була проведена успішна транзакція, 01.10.2019 року на картку № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти в розмірі 2000,00 грн.

З інформації АТ КБ "Приват Банк" від 24.06.2026 слідує, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) була емітована платіжна картка № НОМЕР_3 , на яку здійснено переказ коштів 01.10.2019 у розмірі 2000,00 грн.

11.03.2020 між ТОВ "Займер" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу №ЗК-110320250 , відповідно до умов якого ТОВ "Займер" передало за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_2 за договором про надання фінансового кредиту №83450 від 01.10.2019 .

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 11 березня 2020 року до Договору факторингу, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло право грошової вимоги за Договором про надання фінансового кредиту №83450 від 01.10.2019, укладеним із ОСОБА_1 , сума заборгованості становить 18560 грн., з яких: 2000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1200,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 15360грн.- сума заборгованості по штафам/пені, прострочення -96 днів.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за договором про надання фінансового кредиту №83450 від 01.10.2019, заборгованість відповідачки ОСОБА_2 перед позивачем становить 18560 гривень, з них: 2000 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 1200 грн. - заборгованості за процентами, 15360 грн. - заборгованості за пенею.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.ст.3,12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно статтей 525, 526,530, 610 ЦК України, зобов"язання, які взяли сторони на себе при укладенні договору, повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як слідує з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами( ст. 629 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором( стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ "Займер" свої кредитні зобов`язання за договором №83450 від 01.10.2019 виконало, а відповідачка свої зобов`язання перед позивачем, до якого підповідно до вимог п.1ч.1 ст. 512 ЦК України перейшло право вимоги, не виконала та не повернула кредитні кошти у строки та на умовах, передбачених кредитним договором

Позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №83450 від 01.10.2019 у розмірі 18560 гривень, що становить: 2000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 1200 грн. - заборгованості за процентами, 15360 грн. - заборгованості за пенею.

Відповідачка ОСОБА_1 не надала суду доказів на спростування розміру заборгованості перед позивачем та відсутності заборгованості.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що розмір неустойки, який позивач просить стягнути з відповідача на його користь, значно перевищує розмір збитків, то суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 2000 гривень.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь позивача, до якого відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України перейшло право вимоги, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №83450 у розмірі 5200 грн., з яких : 2000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1200 грн. - заборгованість за процентами, 2000 - пеня.

Щодо вимог про відшкодування понесених позивачем витрат на надання правничої допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, копію акту №776 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 13.02.2026 між АО "Апологет" в особі адвоката Усенка М.І. та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" , згідно з яким сума наданих послуг становить 8000 грн., детальний опис наданих послуг до акту № 776 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, від13.02.2026, в якому зазначено кількість годин, витрачених на послуги, а всього 6 год. 30 хв., копію ордеру від 02 липня 2025.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Суд вважає, що обгрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі Законів України " Про електронну комерцію", "Про електронні документи та електронний документообіг", ст.ст.525, 526, 530, 610, 611, 629, 1048-1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 133,137,141, 263-265, 280-284, 288 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ:35234236, р/р НОМЕР_4 , банк отримувача АТ Креді Агріколь Банк) заборгованість за кредитним договором №83450 від 01.10.2019 року у розмірі 5200 (п`ять тисяч двісті) гривень та сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л. І. Лівочка