Рішення № 138747572, 23.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/13644/25

Провадження № 2/932/4242/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Ликової А.В.,

представника позивача Напара М.В.,

представника відповідача Бровкіної М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в інтересах якої діє адвокат Напара Маріетта Віталіївна (РНОКПП НОМЕР_2 ), до Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514), третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шаулова Марина Олексіївна (49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 15) про визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла вказана позовна заява. Просить суд визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на частку паркувального місця № 15, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на частку в спільному майні подружжя - паркувальне місце № 15, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 . Ці обставини підтверджуються копіями свідоцтва про одруження, свідоцтва про шлюб, виданого повторно, свідоцтва про смерть. На день смерті спадкодавець був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з 17.08.2004 по 21.06.2023. Склад зареєстрованих осіб на день смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) становить - 1 (одна) особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована з 17.08.2004 по теперішній час. Ці обставини підтверджуються відповіддю на запит Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської Ради від 22 квітня 2025 року № 14/5-4401. Спадкодавець заповіту не залишив.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина:

- на паркувальне місце № 15, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 квітня 2025 року. Свідоцтво про право власності на паркувальне місце втрачено;

- на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності оформлено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18 серпня 2005 року, серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Дніпровської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28 липня 2005 року № 2998. Ці обставини також підтверджуються Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 квітня 2025 року;

- на транспортний засіб марки HYUNDAI, модель IX35, універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рік випуску 2013, дата реєстрації 21.08.2013 р., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 . Що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, НОМЕР_6 , ВРЕР ДАІ № 1 ГУМВС України в Дніпропетровській області.

У вищевказаних правовстановлюючих документах зазначено по батькові ОСОБА_2 , як ОСОБА_3 . Вищевказане майно придбано ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в період шлюбу та за взаємною згодою подружжя зареєстровано на ОСОБА_2 .

Позивачка відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 . Інші спадкоємці першої черги діти спадкодавця ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у встановленому законодавством строки та порядку не зверталися з заявами про прийняття спадщини. Отже позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті її чоловіка.

02 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Шаулової М.О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на наступне майно: квартира АДРЕСА_3 ; паркувальне місце АДРЕСА_4 ; автомобіль HYUNDAI 1X35, універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_4 , після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Шаулової М.О. від 02 травня 2025 року позивачці відмовлено у вчинені нотаріальної дії оскільки були виявлені розбіжності в поданих документах, а саме: вказане по батькові спадкодавця в правовстановлюючих документах на нерухоме та рухоме майно, не збігається з вказаним по батькові померлого у свідоцтві про смерть, « ОСОБА_3 » « ОСОБА_6 », встановлено невідповідність відомостей про померлу особу інформації зазначеної у поданих документах для отримання спадщини.

Таким чином, внаслідок різного перекладу по батькові в документах, які стосуються ОСОБА_2 , виникли вищевказані розбіжності у правовстановлюючих документах на майно і документах щодо цивільного стану.

Крім того, згідно відповіді Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04 вересня 2025 року неможливо внести повторно зміни до актового запису про смерть № 131 від 21.06.2023 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на гр. ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме змінивши но батькові з « ОСОБА_7 » па « ОСОБА_8 », оскільки відповідно до правопису власних імен творення форм по батькові ( словник-довідпик «Власні імена людей» за редакцією Л.Г. Скрипника. Київ. Наукова думка. 2005 р. cтop. 288-297) у чоловічих іменах пишеться суфікс «-ьович», якщо ім`я відмінюється за м`якою групою. Наприклад: ОСОБА_9 , ОСОБА_6 .

У зв`язку з цим спадкоємиця ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Дніпра з заявою в порядку окремого провадження, про становлення факту належності спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на нерухоме майно (квартиру) і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

На неодноразові запити адвоката Напара М. про видачу дублікату або повторно свідоцтва про реєстрацію право власності на паркувальне місце результатів не надало. Дублікат свідоцтва не отримано. Ці обставини підтверджуються копіями адвокатських запитів.

Крім того, відповіддю на звернення ОСОБА_1 КП «Дніпровське МБТІ» Дніпровської міської ради від 12 серпня 2025 року повідомило: «у разі втрати або зіпсування документа лише суб`єкт, що видавав такий документ, може видати його дублікат. При цьому втрата чинності нормативно-правовим актом, на підставі, якого відповідний суб`єкт видавав документ, не є підставою для відмови у видачі дубліката документа. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб`єктом, який видав такий документ, є ліквідація (припинення діяльності) такого суб`єкта. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб`єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документів до архіву)....

Враховуючи вищевикладене, КП ДМБТІ ДМР не має можливості видати дублікат правовстановлювального документа на підставі якого станом на 31.12.2012р., зареєстроване право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , паркувальне місце № 15 на ім`я гр. ОСОБА_2 ».

Отже, відсутність оригінала (дубліката) вищевказаного свідоцтва унеможливлює звернення до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу вказаного свідоцтва ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, ефективним способом захисту права є визнання права власності на паркувальне місце за спадкоємцем.

Враховуючи викладене просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 01 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи прийнято здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра від 19 березня 2026 року витребувано від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шаулової Марини Олексіївни, копію спадкової справи ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер у нотаріуса: 14/2025, номер у Спадковому реєстрі: 74017980.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 11 травня 2026 року закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_10 позовну заяву підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Дніпровської міської ради Бровкіна М.І. заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала відзив на позовну заяву. Відповідно якого, вбачається наступне, що позивачка звернулась із позовною заявою до суду та просить визнати право власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно 1/2 частка паркувального місця № 15, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та на частку в спільному майні подружжя після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 - /2 частка паркувального місця № 15, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

В матеріалах справи мається постанова приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Шаулової М.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.05.2025 р.. Підставою для відмови були виявлені розбіжності в поданих документах, а саме: вказане по батькові спадкодавця в правоустановлюючих документах на нерухоме майно « ОСОБА_3 » не збігається з вказаним по батькові померлого у свідоцтві про смерть « ОСОБА_6 ».

В своїй заяві позивачка посилається на той факт, що рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28.07.2005 року № 2998 вирішено внести зміни до рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.02.2004 р. № 522 «Про оформлення прав власності на квартири та нежитлового приміщення житлового будинку літ. А-9-11-12 за адресою: АДРЕСА_5 »: замість « ОСОБА_2 » вважати « ОСОБА_2 ».

Також, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 468024690 від 13.03.2026, власником паркувального місця № 15 приміщення 75, за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна 10831857) є ОСОБА_2 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 467908234 від 12.03.2026, власником квартири, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 5293115) є ОСОБА_2 .

Також, звертає увагу суду на невідповідність даних у свідоцтві на право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_3 від 18.08.2005, де власником нерухомого майна, а саме квартири, за адресою: АДРЕСА_1 зазначений ОСОБА_2 та даних у свідоцтві про смерть Серія НОМЕР_7 , де зазначено померлим спадкодавцем ОСОБА_2 .

Таким чином, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.08.2005 серія НОМЕР_3 виданого виконавчим комітетом Дніпровської міської ради на ім`я ОСОБА_2 не може бути визнано судом таким, що належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки у зазначене свідоцтво про право власності від 18.08.2005 серія НОМЕР_3 було внесено зміни рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28.07.2005 року № 2998. Таким чином визнати належність правовстановлюючого документу за померлим спадкодавцем ОСОБА_2 можливо тільки при наявності повторного Свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, просить суд відмовити позивачці ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно відповіді на відзив, представник позивачки Напара М.В. повідомила наступне, що доводи представника відповідача, про відмову у задоволені позову у зв`язку з відсутністю повторного свідоцтва про право власності не заслуговують на увагу з огляду на наступне: позивачка звернулася до суду з позовною заявою про визнання за нею права власності на паркувальне місце № 15, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а не на квартиру, на яку право власності за ОСОБА_2 оформлено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18 серпня 2005 року, серії НОМЕР_3 .

1/2 частки паркувального місця, яке придбано в період шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , є власністю позивачки у спільному майні подружжя, а частки паркувального місця є спадковим майном. Враховуючи, що право власності на паркувальне місце неможливо оформити у зв`язку з відсутністю оригінала (дубліката) свідоцтва про право власності та невідповідністю по батькові ОСОБА_2 у правовстановлюючих документах на майно і документах щодо його цивільного стану, то ефективним способом захисту права є визнання за позивачкою права власності на частку паркувального місця в спільному майні подружжя та на частку в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Отже предметом розгляду справи є визнання права власності на паркувальне місце (оригінал свідоцтва про право власності втрачено), а не на квартиру (свідоцтво від 18 серпня 2005 року, серії НОМЕР_3 ).

Крім того, позивачка звернулася до суду за захистом свого права саме у зв`язку з відсутністю оригінала (дубліката) свідоцтва про право власності на паркувальне місце.

Позивачка у позові не заявляє вимоги: визнати належність правовстановлюючого документу за померлим спадкодавцем ОСОБА_2 .

Згідно правового висновку Верховного суду, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право (постанова від 28.07.2021 р. у справі № 346/5216/18).

Враховуючи обставини, викладені у позовної заяві, надані докази, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та у даному конкретному випадку є виключним способом захисту права позивачки.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шаулова М.О. у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, на виконання ухвали суду від 19.03.2026 надала копію спадкової справи № 14/2025 після смерті ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджуються копіями свідоцтва про одруження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про смерть.

На день смерті спадкодавець був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з 17.08.2004 по 21.06.2023. Склад зареєстрованих осіб на день смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) становить - 1 (одна) особа:

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована з 17.08.2004 по теперішній час, що підтверджуються відповіддю на запит Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської Ради від 22 квітня 2025 року № 14/5-4401.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина:

на паркувальне місце № 15, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 квітня 2025 року. Свідоцтво про право власності на паркувальне місце втрачено;

на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності оформлено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18 серпня 2005 року, серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Дніпровської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28 липня 2005 року № 2998, що підтверджуються Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 квітня 2025 року;

на транспортний засіб марки HYUNDAI, модель IX35, універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рік випуску 2013, дата реєстрації 21.08.2013 р., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, НОМЕР_6 , ВРЕР ДАІ № 1 ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Позивачка відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 . Інші спадкоємці першої черги діти спадкодавця ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у встановленому законодавством строки та порядку не зверталися з заявами про прийняття спадщини. Отже позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті її чоловіка.

02 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Шаулової М.О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на наступне майно: квартира АДРЕСА_3 ; паркувальне місце АДРЕСА_4 ; автомобіль HYUNDAI 1X35, універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_4 , після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Шаулової М.О. від 02 травня 2025 року позивачці відмовлено у вчинені нотаріальної дії оскільки були виявлені розбіжності в поданих документах, а саме: вказане по батькові спадкодавця в правовстановлюючих документах на нерухоме та рухоме майно, не збігається з вказаним по батькові померлого у свідоцтві про смерть, « ОСОБА_3 » « ОСОБА_6 », встановлено невідповідність відомостей про померлу особу інформації зазначеної у поданих документах для отримання спадщини.

Згідно відповіді Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04 вересня 2025 року неможливо внести повторно зміни до актового запису про смерть № 131 від 21.06.2023 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на гр. ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме змінивши но батькові з « ОСОБА_7 » па « ОСОБА_8 », оскільки відповідно до правопису власних імен творення форм по батькові ( словник-довідпик «Власні імена людей» за редакцією ОСОБА_11 . Київ. Наукова думка. 2005 р. cтop. 288-297) у чоловічих іменах пишеться суфікс «-ьович», якщо ім`я відмінюється за м`якою групою. Наприклад: Васильович, ОСОБА_6 .

Згідно відповіді КП «Дніпровське МБТІ» Дніпровської міської ради від 12 серпня 2025 року повідомлено: «у разі втрати або зіпсування документа лише суб`єкт, що видавав такий документ, може видати його дублікат. При цьому втрата чинності нормативно-правовим актом, на підставі, якого відповідний суб`єкт видавав документ, не є підставою для відмови у видачі дубліката документа. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб`єктом, який видав такий документ, є ліквідація (припинення діяльності) такого суб`єкта. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб`єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документів до архіву)....

Докази, які підтверджують право власності спадкодавця на паркувальне місце, а також право власності спадкоємця на частку майна відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України:

Копія Рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18 листопада 2004 року № 3365, яким вирішено: 1) оформити права приватної власності, з видачею свідоцтв, фізичним особам на квартири, гаражі та паркувальні місця на підставі договорів про участь на паях у будівництві житлового будинку літ.А-9-11-12 за адресою: АДРЕСА_5 , згідно з додатком. 2. Комунальному підприємству Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації ( ОСОБА_12 ) оформити і зареєструвати свідоцтва про право власності згідно з п. 1 цього рішення. Згідно з додатком до рішення «Список фізичних осіб, яким оформляються права приватної власності на квартири, гараж та паркувальні місця житлового будинку літ. А-9-11-12 за адресою: АДРЕСА_5 » - п. 14. ОСОБА_2 - паркувальне місце № 15, загальною площею 21,4 кв.м (договір № М-1-5 від 18.06.01).

Копія Рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28 квітня 2005 року № 1784, яким вирішено: внести зміни та доповнення у додаток до рішення виконкому міської ради від 18.11.04 № 3365 Про оформлення прав власності фізичним особам на квартири, гаражі та паркувальні місця житлового будинку літ. А-9-11-12 за адресою: АДРЕСА_5 : - доповнити пункти 3, 4, 5 після слів гараж № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , АДРЕСА_6 словами будівлі гаражних боксів літ. Г-1; у пункті 14 замість ОСОБА_2 вважати ОСОБА_2 (пункт 3).

Копія технічного паспорту від 08 лютого 2005 року на паркувальне місце АДРЕСА_7 , у підвалі літ. А-9-11-12 у приміщенні 75, загальна площа 21,4 м2, згідно якого власник ОСОБА_2 .

Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 квітня 2025 року, згідно якого власник паркувального місця АДРЕСА_4 ОСОБА_2 .

Копія свідоцтво про шлюб, видане повторно Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесса) 16 січня 2025 року, серія НОМЕР_10 , згідно якого позивачка - ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 , 16 лютого 1957 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис № 172). Згідно свідоцтва зазначено по батькові ОСОБА_2 .

Копія свідоцтво про одруження серії НОМЕР_11 , виданого Кіровським районним відділом ЗАЦС, згідно якого за текстом документа російською мовою вказано, що: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 и ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_9 , вступили в брак 16.02.1957 года, актовая запись № 172. После регистрации брака жене присвоена фамилия Ратушная. Згідно свідоцтва зазначено по батькові ОСОБА_2 (мовою оригіналу).

Копія свідоцтва про народження від 17 грудня 2024 року, серії НОМЕР_12 , виданого повторно Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесса) 17 грудня 2024 року, серія НОМЕР_12 , згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_10 народився ОСОБА_4 , про що 21 березня 1958 року складено актовий запис № 263, місце державної реєстрації - Кіровський районний у місті Дніпропетровську відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. В графі батько вказано ОСОБА_2 , в графі мати вказано ОСОБА_1 .

Копія свідоцтвао про народження від 17 грудня 2024 року, серії НОМЕР_13 виданого повторно Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесса), згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_11 народився ОСОБА_5 , про що 17 травня 1969 року складено актовий запис № 1796, місце державної реєстрації - Жовтневий відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області. В графі батько вказано ОСОБА_2 , в графі мати вказано ОСОБА_1 .

Копія архівної довідки, виданої Державним архівом Дніпропетровської області 22 вересня 2023 року, згідно якої у книзі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського бюро ЗАГС є актовий запис № 2772 від 19 вересня 1935 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_12 дитини чоловічої статі на прізвище та ім`я « ОСОБА_15 ». Батьки - «Ратушные: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 », обидва євреї; вік батька - 30 років, матері - 24 років. Підстава: ф. Р-6508, оп. 7, спр. 479, арк. 187. Прізвища, імена, по батькові записані відповідно до тексту документа російською мовою; орфографія збережена. Згідно документу ім`я батька ОСОБА_2 зазначено ОСОБА_18 (мовою оригіналу).

Копія посвідки на постійне проживання, виданої 28 травня 2015 року № ІНО 65933 ОСОБА_19 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_12 , місце народження Україна, громадянство Ізраїль, місце проживання зареєстровано 17 серпня 2004 року за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15 липня 2013 року № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06 серпня 2013 року за № 1335/23867 (зі змінами), який діяв під час видачі посвідки, у посвідках на постійне проживання по батькові не зазначається.

Згідно Постанови КМУ від 25 квітня 2018 р. № 321 «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання» у посвідках на постійне проживання по батькові не зазначається.

Копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_14 , згідно якого зазначено по батькові ОСОБА_2 .

Копія довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 26 липня 2024 року, згідно якої ОСОБА_2 , станом на 26.07.2024 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком відповідно Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV у зв`язку зі смертю (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 травня 2025 року, згідно якої фізична особа підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_14 , місцезнаходження: АДРЕСА_8 . Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань: 07.05.2025, 2002240070003033967. Підприємницька діяльність припинена.

Інформація з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , згідно якої дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, підстава внесення Дата запису: 07.05.2025, Номер запису: 2002240070003033967, підстава: припинення у зв`язку зі смертю.

Копія відповіді на запит відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської Ради від 22 квітня 2025 року № 14/5-4401, згідно якої відповідно до наявних даних картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 17.08.2004 по 21.06.2023. Склад зареєстрованих осіб на день смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) становить - 1 (одна) особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована з 17.08.2004 по теперішній час. Згідно документу зазначено по батькові ОСОБА_2 .

Згідно ст. 73 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.

Згідно ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

У Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду по захист своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України, «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

За ст. 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного. Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Виходячи з передбаченого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, наведені норми Конституції України надають людині можливість будь-якими незабороненими законом засобами самому захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Ст. 15 ЦК України також передбачає право кожної особи на захист своїх цивільних прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, а ст. 16 цього ж кодексу право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, вказуючи в якості одного зі способів захисту цивільних прав та інтересів визнання права. Ст. 392 ЦК України також передбачено право власника майна на пред`явлення позову про визнання його права власності.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Щодо спільного майна подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Це узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі №279/6459/14-ц, постанова від 19.02.2020 р.

Відповідно до статті 22 КпШС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що спільною сумісною власністю подружжя є нажите ними в період шлюбу рухоме і нерухоме майно, яке може бути об`єктом права приватної власності. При цьому не мають значення підстави, на яких майно придбане: куплене, одержане в результаті обміну чи у вигляді винагороди за працю. Не має значення також і те, на чиє ім`я виданий правовстановлюючий документ на майно.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на цю дату, норми СК України застосовуються лише в частині тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов`язки визначаються на підставах, передбачених СК України.

За правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постанові від 16.09.2020 р. у справі № 464/1663/18, у постанові від 28.07.2021 р. у справі № 346/5216/18.

Так, згідно позиції Верховного суду що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право (постанова від 28.07.2021 р. у справі № 346/5216/18).

Крім того, суд в означеній вище постанові, вказав, що наступне визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Згідно з підпунктом 4.22 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з`ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя. За наявності другого з подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Якщо спадкоємців декілька, то кожному із них видається окреме свідоцтво про право на спадщину із зазначенням його частки. Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, та визнати за нею право власності право власності на частку паркувального місця № 15, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 , право власності на частку в спільному майні подружжя - паркувальне місце № 15, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Керуючись ст.ст. ст.ст.5, 10, 12,13,76,81,141,259,263,264, 265 ЦПК , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в інтересах якої діє адвокат Напара Маріетта Віталіївна (РНОКПП НОМЕР_2 ), до Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514), третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шаулова Марина Олексіївна (49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 15) про визнання права власності на майно, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на частку паркувального місця № 15, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на частку в спільному майні подружжя - паркувальне місце № 15, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений і підписаний головуючим суддею 23 липня 2026 року.

Суддя О.С.Малінов