Рішення № 138747147, 05.08.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 754/8746/25 2/729/71/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

за участі секретаря судового засідання Романченко С. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Садівничого товариства «Криничка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування електроенергією та інших платежів,

В С Т А Н О В И В :

Садівниче товариство «Криничка» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування електроенергією та інших платежів у розмірі 58247,40 гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою у Садівничому товаристві «Криничка», тривалий час не виконувала обов`язки щодо сплати коштів за користування електроенергією та інших обов`язкових платежів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Так, позивач зазначає, що у період з червня 2013 року відповідачка виконувала обов`язки бухгалтера-касира, а з 25 травня 2019 року також за сумісництвом голови правління товариства строком на 1 рік, здійснюючи приймання членських внесків від членів товариства та коштів за користування електроенергією та перерахування їх в РЕС.

Відповідно до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності товариства за період з 01.06.2021 по 30.04.2023 року, ревізійною комісією товариства встановлено нестачу грошових коштів у сумі 19415,80 грн. Вказаний акт підписаний відповідачкою, що свідчить про її ознайомлення та погодження з його висновками.

Позивач зазначає, що відповідачка, виконуючи повноваження бухгалтера-касира, не повідомляла правління про наявність власної заборгованості, не сплачувала членські внески та плату за електроенергію протягом двох років, а також самовільно зняла електролічильник без належного документального оформлення.

Після проведення ревізії відповідачка частково погасила заборгованість у сумі 2622 гривень, що підтверджується відповідними документами.

Згідно з рішенням загальних зборів товариства від 15.06.2013 року передбачено збільшення суми заборгованості у трикратному розмірі для осіб, які не сплачують внески більше трьох місяців.

Таким чином, позивач зазначає, що загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем становить 58247,40 гривень, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

11.12.2025 року від відповідачки до суду надійшов відзив в якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що вона не є членом Садівничого товариства «Криничка», а тому вважає себе неналежним відповідачем у справі. У зв`язку з цим, просить надати докази її членства або належного залучення до правовідносин із товариством. Також відповідачка зазначає про незгоду з Актом ревізійної комісії та вказує на відсутність належних доказів, зокрема, просить позивача надати копії документів, на підставі яких складено акт, включаючи доповідні записки та первинні бухгалтерські документи. Крім того, відповідачка наводить власні розрахунки, відповідно до яких грошові кошти Товариства фактично перебувають у касі, а нестача відсутня. Окремо відповідачка заявляє вимогу про повернення їй заробітної плати у розмірі 7000 грн., виплату якої, за її твердженням, було безпідставно призупинено без відповідного рішення загальних зборів товариства.

06.01.2026 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшло заперечення на відзив в якому останній зазначає, що ОСОБА_1 з червня 2013 року працювала бухгалтером-касиром товариства, а з 25 травня 2019 року була обрана головою правління, суміщаючи зазначені посади, що підтверджується рішеннями загальних зборів. Таким чином, вона була посадовою особою товариства та мала обов`язок здійснювати облік та контроль за надходженням коштів, а також складала списки боржників товариства. Позивач вказує, що відповідачка постійно сплачувала кошти за електроенергію та членські внески за свою доньку ОСОБА_2 , однак себе чи доньку в списки боржників більше двох років не включала, незважаючи на наявність заборгованості, що свідчить про умисне ухилення від сплати обов`язкових платежів. Представник позивача також зазначає, що Акт ревізії складено у присутності відповідачки, всі її зауваження були перевірені, однак не знайшли підтвердження. Також позивач зазначає, що відповідачка надала список боржників лише після завершення ревізії 30.04.2024 року, що свідчить про неналежне виконання нею своїх обов`язків.

Ухвалою суду від 08 січня 2026 року, за результатами розгляду клопотання позивача, заявленого у судовому засіданні, до участі у справі залучено співвідповідачку ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 25 лютого 2026 року представником позивача подано позовну заяву з вимогами до співвідповідачки ОСОБА_2 , які обґрунтовані тим, що вона є власником земельної ділянки та дачного будинку, розташованих за адресою АДРЕСА_1 . Її мати, відповідачка ОСОБА_1 , також займається господарством у вказаному садовому будинку та сплачувала членські внески і кошти за користування електроенергією за свою доньку. Проте, на протязі двох років вони не здійснювала оплату за користування електроенергією та членські внески. Позивач зазначає, що відповідно до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності товариства за період з 01.06.2021 по 30.04.2023 року виявлено заборгованість, яка з урахуванням рішення загальних зборів про трикратне збільшення боргу становила 15083,40 грн. Після часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за свою доньку ОСОБА_2 у квітні 2024 року та грудні 2025 року, залишок боргу співвідповідачки ОСОБА_2 склав 3405,80 грн. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Садівничого товариства «Криничка» заборгованість у розмірі 3405,80 грн, а також судовий збір.

У судовому засіданні 11 червня 2026 року представник позивача ОСОБА_3 пояснив, що відповідачка ОСОБА_1 у період з червня 2013 року виконувала обов`язки бухгалтера-касира, а з 25 травня 2019 року також за сумісництвом голови правління Садівничого товариства «Криничка» строком на 1 рік, здійснюючи приймання членських внесків від членів товариства та коштів за користування електроенергією і перерахування їх в РЕС.При цьому, співвідповідачка, її донька ОСОБА_2 , яка є власником земельної ділянки та дачного будинку, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , на протязі двох років не здійснювала оплату за користування електроенергією та не вносила членські внески, у зв`язку із чим у неї утворилася заборгованість, яку частково за неї сплачувала її мати, ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що відповідно до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності товариства за період з 01.06.2021 по 30.04.2023 року, яким встановлено заборгованість, яка з урахуванням рішення загальних зборів про трикратне збільшення боргу, по членським внескам становила 4320 грн., а за електроенергію 7763,40 грн. ОСОБА_2 частково погасила заборгованість за використану електроенергію у квітні 2024 року в сумі 2622 грн. та у грудні 2025 в сумі 5175,60 грн., а за членські внески погасила у грудні 2025 2880 грн., що підтверджено Актом про заборгованість від 01.04.2026. Отже, залишок боргу співвідповідачки ОСОБА_2 складає 1405, 80 грн., яку позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Садівничого товариства «Криничка».

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні 11.06.2026 позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона дійсно у період з червня 2013 року виконувала обов`язки бухгалтера-касира, а з 25 травня 2019 року також за сумісництвом голови правління товариства строком на 1 рік, здійснюючи приймання членських внесків від членів товариства та коштів за користування електроенергією та перерахування їх в РЕС. Зазначила, що вона не є членом Садівничого товариства «Криничка» та немає ніяких боргових зобов`язань перед відповідачем, а тому вважає себе неналежним відповідачем у справі. Також відповідачка вказала, що вона періодично сплачувала платежі на погашення заборгованості по членських внесках та за електроенергію за свою доньку ОСОБА_2 .

У судове засідання, яке було призначено на 05.08.2026, сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення. Поважності причин неявки у судове засідання учасники справи суд не повідомили.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча є обізнаню про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, суд вважає наявними підстави для розгляду справи за відсутності учасників справи.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини та доводи учасників справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що Садівниче товариство «Криничка» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, включеною до Реєстру неприбуткових організацій, та здійснює свою діяльність на підставі Статуту.

Вищим органом управління товариства є загальні збори його членів, рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до Витягів з протоколів загальних зборів членів товариства від 15.06.2013 року та 25.05.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 була обрана бухгалтером (скарбником) товариства, а в подальшому головою правління, суміщаючи зазначені посади на 1 рік (а.с.4-5).

Доказів того, що ОСОБА_1 є членом Садівничого товариства «Криничка» позивачем не надано. Разом з тим, представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_1 не була та не є членом зазначеного Товариства.

Також позивачем не було надано і Статуту товариства, положення якого б підтверджували, що члени товариства зобов`язані своєчасно сплачувати членські внески, плату за користування електроенергією та інші платежі, встановлені рішеннями правління та загальних зборів.

З Виписки акту перевірки ревізійної комісії фінансово-господарської діяльності Товариства за період з 01.06.2021 року по 30.04.2023 року вбачається, що ревізійною комісією, створеною та уповноваженою загальними зборами Товариства, встановлено наявність заборгованості за користування електроенергією та членськими внесками за адресою розташування дачного будинку АДРЕСА_1 , власницею якого є ОСОБА_2 . Після проведення ревізії, ОСОБА_2 у квітні 2024 року частково погасила заборгованість за електроенергію у сумі 2622 гривень, що підтверджується відповідними документами (а.с.2).

Витягом з протоколу загальних зборів СТ "Криничка" від 15.06.2013 року передбачено збільшення суми заборгованості у трикратному розмірі для осіб, які не сплачують внески більше трьох місяців (а.с.6).

Позивач зазначає, що загальна сума заборгованості становить 58247,40 гривень.

При цьому, у судовому засіданні встановлено що земельна ділянка та дачний будинок щодо яких виникла заборгованість, належать ОСОБА_2 , що не заперечувалося учасниками справи, а тому обов`язок зі сплати відповідних платежів (членських внесків та плати за користування електроенергією) покладається на неї як на власника майна та члена Товариства.

Також у судовому засіданні було встановлено, та що також не заперечувалося сторонами, ОСОБА_2 частково погасила заборгованість за використану електроенергію у квітні 2024 року в сумі 2622 грн. та у грудні 2025 в сумі 5175,60 грн., а за членські внески погасила у грудні 2025 2880 грн., що підтверджено Актом про заборгованість від 01.04.2026.

Відповідно до Акту про заборгованість від 01.04.2026, залишок боргу співвідповідачки ОСОБА_2 за період з 01.06.2021 по 30.04.2023 року, складає 1405, 80 грн.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Конституція України в ст. 36 визначає, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення певних інтересів.

Згідно зі статтею 87 ЦК України, установчим документом товариства є затверджений учасниками статут.

Статтею 97 ЦК України визначено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (стаття 98 ЦК України).

На сьогоднішній день відсутній чіткий правовий механізм, який би регулював діяльність садівничих (садових) товариств, як «окремої одиниці» господарювання.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в своїх листах, зокрема № 6978 від 11 жовтня 2004 року, № 1339 від 21 лютого 2006 року і № 4899 від 09.06.2008 р. надавав роз`яснення щодо визначення організаційно-правової форми садівничого товариства.

Із зазначених листів вбачається, що по своїй суті садівничі товариства відносяться до обслуговуючих кооперативів.

Згідно ст. 2 Закону України «Про кооперацію», обслуговуючий кооператив це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та / або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою здійснення ними господарської діяльності.

Також, відповідно до ст. 2 ЗУ «Про кооперацію», встановлено, що членський внесок це грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про кооперацію», правовим документом, що регулює діяльність кооперативу є його Статут.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про кооперацію», кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Ст. 12 Закону України «Про коопрерацію» встановлено, що основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежного виконання).

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи.

Судом встановлено, що позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за користування електроенергією та по членським внескам, посилаючись на Акт перевірки ревізійної комісії фінансово-господарської діяльності Садівничого товариства «Криничка» за період з 01.06.2021 по 30.04.2023 та на Витяг з протоколу загальних зборів від 15.06.2013.

Разом з тим, належних та допустимих доказів, які б підтверджували виникнення у відповідачки ОСОБА_1 обов`язку зі сплати заявленої суми заборгованості по членським внескам та за електроенергію у розмірі 58247,40 грн., суду не надано, оскільки як було встановлено дослідженими у судовому засіданні Витягами з протоколів загальних зборів членів товариства від 15.06.2013 року та 25.05.2019 року, ОСОБА_1 була обрана бухгалтером (скарбником) товариства, а в подальшому головою правління, суміщаючи зазначені посади на 1 рік, а отже не була членом Садівничого товариства «Криничка» та не зобов`язана була сплачувати будь-які платежі на його користь, а тому у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 слід відмовити, так як такі заявлено до неї як до неналежного відповідача.

Разом з тим, щодо вимог позивача до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення з неї заборгованості за користування електроенергією та по членським внескам у розмірі 3405,80 грн., то позивачем також не надано доказів наявності між ним та відповідачкою ОСОБА_2 зобов`язальних правовідносин щодо необхідності сплати останньою таких членських внесків та витрат за електроенергію, за порушення яких настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, матеріали справи не містять належного та детального розрахунку заборгованості, відомостей про періоди нарахування платежів, розміру та структури членських внесків, тарифів на електроенергію, показників засобів обліку електроенергії, документів, які підтверджують фактичне споживання електроенергії, первинних бухгалтерських документів щодо нарахування та сплати членських внесків, доказів вручення відповідачці ОСОБА_2 рахунків, вимог або повідомлень про наявність заборгованості.

При цьому суд, вважає, що часткова добровільна сплата ОСОБА_2 заборгованості по членським внескам та по електроенергії, свідчить про прийняття нею умов Товариства та визнання існування зобов`язань перед позивачем.

Однак, посилання позивача на Акт про заборгованість по членським внескам та електроенергії від 01.04.2026, суд оцінює критично, так як сам по собі такий Акт не є беззаперечним доказом наявності заборгованості саме у сумі 1405,80 грн. та не підтверджує правильності здійснених нарахувань, оскільки позивачем не надано первинних документів, на підставі яких було складено вказаний Акт, зокрема, первинної бухгалтерської документації, касових документів, журналів обліку, звітів або інших фінансових документів, що унеможливлює перевірку правильності викладених у ньому нарахувань.

Отже, оскільки позивачем не надано належних доказів наявності фактичної заборгованості ОСОБА_2 та порядку її нарахування, то позов про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 заборгованості за користування електроенергією та по членським внескам саме у сумі 3405,80 грн. (згідно Акту залишок боргу 1405,80 грн.) задоволенню не підлягають.

Наданий позивачем Витяг з протоколу загальних зборів товариств від 15.06.2013 та Виписка з акту перевірки ревізійної комісії фінансово-господарської діяльності СТ «Криничка» за період з 01.06.2021 по 30.04.2023 самі по собі не можуть бути достатньою правовою підставою для покладення на відповідачку ОСОБА_2 додаткової цивільно-правової відповідальності без належного визначення механізму її застосування та погодження таких умов зобов`язання.

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів того, що відповідачка була ознайомлена із Протоколом загальних зборів від 15.06.2013 СТ «Криничка» та погодилась із застосуванням такого способу відповідальності.

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ані факту існування заборгованості у заявленому розмірі, ані правових підстав для її стягнення з відповідачів.

За таких обставин позовні вимоги Садівничого товариства «Криничка» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 12,13, 15,16, 87,97, 509, 525,526,530, 610, 611 ЦК України, ЗУ «Про кооперацію», ст.ст.7,12,13,76,89, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Садівничого товариства «Криничка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування електроенергією та інших платежів (членських внесків) відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач СТ «Криничка», місцерозташування 17421 с.Марківці Ніжинського району Чернігівської області вул. Садова,101, ЄДРПОУ 35052309.

Відповідачка ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідачка ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Суддя Бобровицького районного суду Н.О.Булига