Рішення № 138746389, 03.08.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1414/25

Провадження № 2/503/269/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.10.2021 року ОСОБА_1 уклала з Акціонерним товариством «Альфа-Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631849260, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб а АТ «Альфа-Банк», на наступних умовах: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії - 17000,00 грн., процентна ставка - 0,01 % для торгових операцій та/або 37% для операцій зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - VISA Platinum; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 10 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 44589,71 грн, з яких 25353,51 грн. - прострочене тіло кредиту та 19236,20 грн. - відсотки за користування кредитом. 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року. У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості, а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2442,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 4100,29 грн.

Ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Одночасно роз`яснено відповідачці її право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Кодимського районного суду Одеської області клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідачці ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. На адресу суду повернувся конверт з надісланими документами із відміткою про причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з положеннями ч.ч.7 та 8 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом. У встановлений судом строк, не скориставшись своїми процесуальними правами учасника справи, відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв`язку з чим згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.10.2021 року ОСОБА_1 через Інтернет - сервіс My Alfa-bank звернулась до АТ «Альфа Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Позичальник підписала довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «6697», направленого їй 08.10.2021 року на номер телефону: НОМЕР_1 .

Таким чином, 08.10.2021 року між Банком та відповідачкою з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії на наступних умовах:

тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії;

найменування продукту - «Cameleon»;

мета кредиту - для особистих потреб;

опис послуги - надання Банком послуг клієнту з обслуговування кредитної картки, а також надання клієнту кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого клієнту кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів;

сума встановленої кредитної лінії - 17000,00 грн.;

максимальний ліміт кредиту - 200000,00 грн.;

строк кредитування - 12 місяців;

процентна ставка - фіксована у розмірі 0,01 % для торгових операцій та/або 37% для операцій зняття готівки;

обов`язковий мінімальний платіж - 10 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

Підписавши угоду одноразовим ідентифікатором, відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування. Також підтвердила отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за договором.

АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання за угодою виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 44589,71 грн, що складається із 25353,51 грн. простроченого тіла кредиту та 19236,20 грн. відсотків за користування кредитом.

Позивачем АТ «Сенс Банк», як правонаступником усіх прав і зобов`язань АТ «Альфа-Банк», було надіслано відповідачці вимогу щодо погашення кредитної заборгованості, однак зобов`язання, передбачені умовами угоди, відповідачкою не виконані, що й зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1ст.638 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частин 1, 2 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги, що фактично отримані та використані відповідачкою ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку не повернуті, позивач має право вимагати виконання боржником обов`язку з погашення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, те, що відповідачкою не надано відзиву на позов та не спростовано розмір використаних кредитних коштів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.

Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідачкою не надано жодних заперечень чи клопотань про зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в повній мірі відповідають обсягу проведеної адвокатом роботи, складності справи та критерію розумності їх розміру, тому підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23494714) заборгованість за угодою №631849260 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 08.10.2021 року у розмірі 44589 (сорок чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23494714) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23494714) 4100 (чотири тисячі сто) грн. 29 коп. витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Б.С. Сердюк