Рішення № 138746038, 03.08.2026, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________________ Справа № 299/2337/26

Номер провадження 2/299/1170/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючий - суддя Кашуба А.В., секретар судового засідання Чернянчук К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Виноградів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Свеа Фінанс» 27.05.2026 подало до суду вказану позовну заяву.

Позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість за Договором №05559-12/2023 від 06.12.2023 року у розмірі 54463,50 грн, судові витрати.

Вимоги позову обґрунтовано тим, що 06.12.2023 відповідач та ТОВ «Стар Файненс Груп» уклали Договір про надання фінансового кредиту №05559-12/2023 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». За умовами договору відповідачу було надано кредит у розмірі 12000 на строк 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом 2,5%. Позичальник виконав зобов`язання, надав грошові кошти у кредит шляхом перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідач прострочував платежі за договором, виникла прострочена заборгованість.

29.08.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Свеа Фінанс» уклали договір факторингу №01.02-26/24. Відповідно до умов Договору відбулося відступлення права вимоги і за Договором про надання споживчого кредиту №05559-12/2023 від 06.12.2023.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором становить 54463,50 грн, з яких 11970 грн по тілу кредиту, 42493,50 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відзив не подано.

Позивач клопотав розглядати справу без участі його представника.

Справа розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін. Позивач надав доказ направлення відповідачу копії позовної заяви із додатками на адресу, яку позичальник вказав при укладанні договору кредиту.

Представник відповідача адвокат Бора Ю.В. до початку розгляду справи по суті подав 27.07.2026 додаткові пояснення у справі із доказом надсилання позивачу.

03.08.2026 представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши подані позивачем письмові докази, суд вирішив наступне.

Суд встановив, що 06.12.2023 відповідач уклав із ТОВ «Стар Файненс Груп» (кредитор) Договір про надання фінансового кредиту №05559-12/2023.

Відповідач подав письмову заяву (додаткові пояснення у справі), у якій визнав факт укладання вказаного договору із ТОВ «Стар Файненс Груп».

Договір укладено та підписано у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Сторони погодили погоджені наступні умови кредитування: розмір кредиту 12000, 00 гривень (пункт 1.1 договору); строк кредиту 360 днів, тобто по 29.11.2024 року (пункт 1.2 договору); процентна ставка 2,5% в день, фіксована (пункт 1.4.1 договору); загальні витрати за кредитом 108000, 00 гривень (зміст Графіку платежів, Додаток №1 до Договору).

На підтвердження виконання обов`язку переказати кредитні кошти на картковий рахунок позичальника позивач надав довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.03.2025 №3426 про те, що здійснено успішну операцію з переказу грошових коштів у сумі 12000 грн 06.12.2023 на картку НОМЕР_1 .

Позивач стверджує, що позичальник прострочила виконання грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та повернення тіла кредиту.

Досліджені в ході судового розгляду наявні у справі докази на переконання суду у своїй сукупності є достатніми для підтвердження тієї обставини, що відповідач на підставі Договору кредиту № 05559-12/2023 отримав у користування кредитні грошові кошти та допустив прострочення грошових зобов`язань із повернення кредиту та сплати процентів за користування грошовими коштами. Достовірність цих доказів не викликає у суду сумнівів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за Договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за Договором про надання споживчого кредиту застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір про надання фінансового кредиту укладається у письмовій формі. Договір про надання фінансового кредиту, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам Договору про надання споживчого кредиту та підтверджується документами наданими разом з позовною заявою. Станом на дату подання позовної заяви заборгованість позичальника за договором кредиту становить 54463,50 грн, а саме за тілом кредиту 11970, за процентами 42493,50 грн.

Суд пересвідчився, що право вимоги до позичальника за Договором про надання споживчого кредиту перейшло до Позивача.

До позову додано належні та допустимі письмові докази про те, що 29.08.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Свеа Фінанс» уклали договір факторингу №01.02-26/24. Відповідно до умов Договору відбулося відступлення права вимоги і за Договором про надання споживчого кредиту №05559-12/2023 від 06.12.2023.

Сукупність цих доказів є достатньою, а їх достовірність не викликала у суду обґрунтованих сумнівів.

Представник відповідача заперечив відповідність умов договору вимогам закону у частині обмеження максимального розміру денної процентної ставки.

Суд перевірив ці доводи відповідача та встановив наступне.

Договір укладено 06.12.2023.

24.12.2023 набрав чинності Закон України №3498-ІХ, який вніс зміни у Закон України «Про споживче кредитування», а саме :

1 - ввів поняття «денна процентна ставка» - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту;

2 - Визначив формулу розрахунку денної процентної ставки: Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t * 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.;

3- встановив Максимальний розмір денної процентної ставки: «5. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.»;

4- Доповнив розділі IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 17 такого змісту:

"17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

протягом перших 120 днів - 2,5 %;

протягом наступних 120 днів - 1,5 %".

Отже, денна процентна ставка - поняття відмінне від поняття «процент за користування кредитом». Тому суд відхиляє доводи відповідача про те, що за умовами кредитного договору встановлено розмір денної процентної ставки - 2,5%. У договорі відсутнє посилання на денну процентну ставку, бо ця величина, як обов`язкова у договорах споживчого кредиту, введена у правове поле з 24.12.2023.

Закон у даному випадку не має зворотної сили. Однак суд вирішив перевірити чи відповідають спірні договірні умови введеним після його укладання законодавчим обмеженням, і якщо не відповідають, то наскільки суттєво.

Формула розрахунку денної процентної ставки: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t * 100%. Обчислення денної процентної ставки здійснюється одноразово у момент укладання договору (аналіз положень закону, ст.8).

До 22.04.2024 включно максимальний розмір денної процентної ставки 2,5%.

З 23.04.2024 до 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки 1,5%.

Дата укладання договору 06.12.2023. Строк кредитування до 29.11.2024.

Згідно Паспорту споживчого кредиту та Графіку платежів, загальні витрати за споживчим кредитом 108000 грн, загальний розмір кредиту 12000 грн, строк кредитування у днях 360 днів. Тому, ДПС=(108000/12000)/360*100%, що становить 2,5%.

Отже, договір укладено 06.12.2023, а із 24.12.2023 введено поняття «денна процентна ставка», максимальний розмір якої у період до 22.04.2024 включно встановлено перехідними положеннями закону на рівні 2,5%. Спірні договірні умови відповідають цьому обмеженню: за встановленою законом формулою розмір денної процентної ставки за Договором №05559-12/2023 становить 2,5% ((108000/12000)/360*100%).

А оскільки, виходячи із аналізу положень ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», обчислення денної процентної ставки здійснюється одноразово у момент укладання договору і Договір не містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки, суд відхиляє доводи відповідача про те, що умови договору у частині розміру процентів за користування кредитом повинні були переглядатися на відповідність розміру денної процентної ставки встановленим законом обмеженням у період із 23.04.2024 до 20.08.2024, та із 21.08.2024 до 29.11.2024.

Позов є обґрунтованим в частині та підлягає задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову судові витрати позивача слід покласти на відповідача.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що є судовими витратами позивача, про понесення інших судових витрат не заявлено.

На підставі викладеного, згідно ст.ст.19, 27, 83, 175, 274-275 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №05559-12/2023 від 06.12.2023 року у розмірі 54463,50 грн (п`ятдесят чотири тисячі чотириста шістдесят три гривні 50 коп) та судові витрати, понесені позивачем, у розмірі 2662,40 грн грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду або протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: 04070, м.Київ, вул.Іллінська, будинок 8;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 .

ГоловуючийКашуба А. В.