Рішення № 138744931, 20.11.2024, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/11656/23

Провадження № 2-о/932/103/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту його постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, що є передумовою отримання паспорту громадянина України. Заінтересована особа вказана Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.

Заява ОСОБА_1 вмотивована тим, що заявник з метою оформлення паспорта громадянина України звернувся до Шевченківського районного відділу у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області. На вказане звернення заявник отримав відповідь, з якої убачається, що для осіб, які не мають паспорта громадянина України, необхідно разом з пакетом необхідних документів подати також рішення суду, що підтверджує факт постійного проживання на території України станом на момент оголошення Незалежності України.

У зв`язку із неможливістю оформлення паспорту, ОСОБА_1 просив суд встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

З урахуванням заяви про зміну предмета спору, заявник просив суд встановити факт його постійного проживання станом на 13 листопада 1991 року.

Головним управлінням Державної міграційної служби України надано письмові пояснення, зміст яких полягає в наступному. Так, вважають, що заявником не додано будь-яких доказів, що підтверджують факт його постійного проживання на території України. Сама по собі архівна картка реєстрації особи не може бути таким доказом. Факт постійного проживання заявника має бути доведений документально, однак ОСОБА_1 таких доказів до суду не надав. Тому заінтересована особа просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 повністю.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року ухвала суду про відмову у відкритті провадження скасовано, справа направлена для продовження розгляду.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.05.2024 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник заявника підтримав уточнену заяву, просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи заперечував проти задоволення заяви, та просив відмовити у її задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України).

За змістом п.6 ч.1, ч.2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано Законом України «Про громадянство України», Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Згідно п. 1 ст. 3 ЗУ «Про громадянство України» N 2235-III від 18.01.2001 р., громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України». громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Згідно з п. 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає наступні документи: заяву про встановлення належності до громадянства України; фотокартки (розміром 35 х 45 мм); копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджую зазначений факт); судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Пунктом 44 Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на піших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Крім цього, статтею 8 Закону України «Про громадянство України» встановлено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Таким чином, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, який має юридичне значення.

Судом установлено, що ОСОБА_1 відбував покарання у вигляді позбавлення волі та 10.08.1991 року прибув до міста Дніпропетровська, де почав постійного проживати, влаштувався на роботу на завод ім. Карла Лібкнехта на посаду робітника.

ОСОБА_1 мешкав на той час за адресою: АДРЕСА_1 .

Також 23.09.1991 ОСОБА_1 був взятий на облік до військкомату за місцем проживання.

Наведених даних достатньо для висновку про те, що ОСОБА_1 станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року постійно проживав на території України. Це підтверджується карточкою прописки форми «А».

Суд переконаний, що іншого способу довести факт постійного проживання у заявника немає, а визнання цього факту є необхідною умовою отримання паспорту громадянина України. Тим більше, що у карточці вказана національність «Українець».

Таким чином, заява ОСОБА_1 визнається судом обґрунтованою, тому її слід задовольнити частково. При цьому суд виходить за межі заявлених вимог та вважає доцільним установити факт проживання саме на день набрання Україною незалежності, тобто на 24 серпня 1991 року. Дата 13 листопада 1991 року не має визначального правового значення, оскільки для набуття громадянства та отримання паспорту чинним законодавством передбачено саме необхідність проживання на території Української РСР станом на 24.08.1991.

Заявник довів цей факт у встановленому порядку і доказів достатньо для підтвердження даного факту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати не стягуються та покладаються на заявника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 76, 81, 293, 315, 317, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ