Ухвала суду № 138744144, 30.07.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про витребування доказів

30 липня 2026 рокуСправа № 495/288/26 Номер провадження 2/495/609/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Маяківської сільської ради, про визначення місця проживання дитини,

встановив:

15.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Маяківської сільської ради про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 12.05.2026 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

30.07.2026 представник позивача адвокат Галинський В.С. подав до суду заяву про витребування доказів, якою просить суд витребувати у Відділу «Захист дитини» при Дирекції соціальної підтримки при Регіональній дирекції соціальної підтримки - м. Варна при Агентстві соціальної підтримки при Міністерстві праці та соціальної політики Республіки Болгарія офіційний документ - соціальну доповідь, складену відповідно до законодавства Республіки Болгарія щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_4 за місцем їх фактичного проживання ( АДРЕСА_1 , яка містить відомості про умови проживання дитини, відомості про фактичне місце проживання дитини, відомості щодо проживання дитини з батьком, результати обстеження житлових умов).

Клопотання мотивоване тим, що самостійно здобути такий доказ сторона позивача не може з огляду на необхідність вжиття судом заходів міжнародного співробітництва.

Позивач, представник позивача, відповідач, представник відповідача у судове засідання не прибули, хоча належно повідомлені про дату, час, місце судового розгляду; про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи не заявили.

Заявлене клопотання представника позивача про витребування доказів суд, в порядку статті 189, 198 Цивільного процесуального кодексу України, розглянув за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів.

Як встановлено, предметом спору у цій справі є визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 .

З метою повного та всебічного розгляду справи, з метою встановлення обставин, які підлягають доказування у цій справі, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів.

Мотиви суду

Згідно з ч.4, ч.5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Відповідно до ст. 1 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25.01.1996 року, яка набула чинності для України 01.04.2007, предметом цієї Конвенції є підтримка прав дітей, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи проінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються. Розгляд судовим органом справ, що стосується дітей, визнається розглядом сімейних справ, зокрема тих, що пов`язані зі здійсненням батьками своєї відповідальності

За ст. 6 вказаної Конвенції під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган: a) визначає, чи має він достатньо інформації для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і в разі необхідності одержує додаткову інформацію, зокрема від суб`єктів батьківської відповідальності; б) якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння: - упевнюється в тому, що дитина отримала всю відповідну інформацію; - у відповідних випадках консультує особисто дитину (у разі необхідності - приватно) сам або через інших осіб чи інші органи в зрозумілий дитині спосіб, якщо це явно не суперечить найвищим інтересам дитини; - надає можливість дитині висловлювати її думки; c) приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною.

Стаття 12 Конвенції ООН про права дитини визначає, що Держави - учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року, заява N 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 ЦПК України під-час розгляду справи, крім прав та обов`язків, визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права: безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки. За ч. 3 вказаної статті суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Будь-яких обмежень щодо врахування думки дитини, висловленої нею до досягнення десятирічного віку, положення діючого національного законодавства України не містять. Так само ВС в постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 підтвердив, що в Україні не існує і законодавчо визначених вікових обмежень для дитини щодо висловлення нею думок під час вирішення судом питань, що стосуються її життя, а отже в кожній справі суддя приймає рішення щодо цього питання враховуючи індивідуальні об`єктивні та суб`єктивні фактори.

Тобто, орган, який вирішує відповідне спірне питання, за необхідності, враховуючи особливості справи та з метою правильного встановлення фактичних обставин справи, має право відібрати пояснення в дитини щодо спірних питань та врахувати їх в подальшому при вирішенні питання по суті.

Окрім цього, для захисту інтересів малолітніх чи неповнолітніх осіб, з власної ініціативи збирати докази, що стосуються предмета спору, має право і суд (ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки батьків і дітей визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв`язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини.

21 травня 2004 року між Україною та Республікою Болгарія укладено Договір про правову допомогу в цивільних справах. Договір ратифіковано Законом N 2911-IV (2911-15 ) від 22.09.2005.

Згідно ст. 9 Договору між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах, договірні Сторони надають одна одній правову допомогу шляхом здійснення окремих процесуальних дій, зокрема складання, направлення та вручення документів, проведення експертиз, допиту сторін, свідків, експертів та інших учасників процесу, а також виконання рішень органів юстиції.

Оскільки місцем проживання малолітнього, на даний час, є Болгарія, місто Варна, тому виникла необхідність направити судове доручення компетентному органу Республіки Болгарія для витребування соціальної доповіді, складеної відповідно до законодавства Республіки Болгарія щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 за місцем їх фактичного проживання ( АДРЕСА_1 ), яка повинна містити відомості про умови проживання дитини, відомості про фактичне місце проживання дитини, відомості щодо осіб, з якими дитина проживає, результати обстеження житлових умов дитини; результати опитування дитини щодо її ставлення до місця проживання, умов проживання, обставин проживання з батьком, місця навчання, відносин із матір`ю; з`ясування обставин у дитини щодо наявності у неї побоювань та переживань за своє життя, здоров`я у місці її проживання разом із батьком.

Згідно з ч. 1 ст. 498 ЦПК України, яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 1 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року встановлено, що кожна договірна держава призначає центральний орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що Договірні Сторони надають одна одній правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема складання і пересилання документів, їх вручення.

У рамках Гаазької конвенції з питань цивільного процесу Україна має отримувати допомогу від таких країн як є Аргентина, Білорусія, Бельгія, Болгарія, Канада, Китай, Кіпр, Чехія, Данія, Єгипет, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Ізраїль, Італія, Японія, Латвія, Литва, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Корея, Румунія, Росія.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.80 Закону України «Про міжнародне приватне право» і ст. 498 ЦПК України, суд вважає за необхідне звернутися з відповідним судовим дорученням про надання правової допомоги (про витребування інформації та заслуховування думки малолітніх дітей) до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Звернення із відповідним судовим дорученням є підставою для відкладення розгляду справи.

Керуючись статтями 259, 268, 251, 252, 260, 365, 496, 498 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнити.

Звернутися із судовим доручення про надання правової допомоги до компетентного органу Республіки Болгарія: Відділу «Захист дитини» при Дирекції соціальної підтримки при Регіональній дирекції соціальної підтримки - м. Варна при Агентстві соціальної підтримки при Міністерстві праці та соціальної політики Республіки Болгарія, Державної агенції захисту дітей (вул. Георгі Сава Раковскі, № 62, м. Варна, Республіка Болгарія, 9002).

Витребувати з компетентного органу Республіки Болгарія: Відділу «Захист дитини» при Дирекції соціальної підтримки при Регіональній дирекції соціальної підтримки - м. Варна при Агентстві соціальної підтримки при Міністерстві праці та соціальної політики Республіки Болгарія, Державної агенції захисту дітей (вул. Георгі Сава Раковскі, № 62, м. Варна, Республіка Болгарія, 9002): соціальну доповідь, складену відповідно до законодавства Республіки Болгарія, щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка повинна містити:

- відомості про фактичне місце проживання дитини;

- відомості про умови проживання дитини;

- відомості щодо осіб, з якими дитина проживає;

- результати обстеження житлових умов дитини;

- результати опитування дитини щодо її ставлення до місця проживання, умов проживання, обставин проживання з батьком, місця навчання, відносин із матір`ю;

- з`ясування обставин у дитини щодо наявності у неї побоювань та переживань за своє життя, здоров`я у місці її проживання разом із батьком.

За згодою сторони позивача, обов`язок щодо вручення копіє цієї ухвали компетентному органу виконання Республіки Болгарія для виконання покласти на позивача.

Розгляд справи відкласти на 10:00 год. 08.09.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 30.07.2026 року.

Суддя Ю.Ф. Волкова