Рішення № 138743910, 05.08.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/720/26 Пров. №2/478/502/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року с-ще Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю: секретаря Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

У червні 2026 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4921404 від 27.08.2024 року, де просило стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 41 831,95 грн та судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що 27 серпня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі «Позикодавець») та ОСОБА_1 (далі «Позичальник») було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4921404, за умовами якого Позикодавець надав Позичальнику фінансовий кредит в розмірі 3 500 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів. Договір підписаний електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису: 50430, що був надісланий Позикодавцем на вказаний Позичальником номер телефону).

Позикодавець на виконання умов Договору про надання споживчого кредиту №4921404 від 27 серпня 2024 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 3 500 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника №НОМЕР_1 , який Позичальник вказав при оформленні кредиту.

26 червня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-14/25, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №4921404 від 27.08.2024 року.

Станом на дату подання позову до суду заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4921404 27 серпня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 не погашається, проценти за користування кредитом не сплачуються, у зв`язку із чим утворилась заборгованість.

Посилаючись на наведені обставини, позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4921404 від 27 серпня 2024 року у розмірі 13 591,97 грн, яка складається з: 3 499,44 грн заборгованості за сумою кредиту; 8 342,53 грн заборгованості по відсотках, 1 750,00 грн заборгованості за пенею, штрафом.

Крім цього, 10.09.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №1758239 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електрону комерцію».

Після реєстрації відповідача в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою http://selfiecredit.ua/, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 10.09.2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №1758239 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).

10.09.2024 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитись від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки і ІТС Первісного кредитора. 10.09.2024 року о 14:33:53 через телекомунікаційну систему на номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_2 надіслало одноразовий ідентифікатор К119, котрий в свою чергу боржником було введено 10.09.2024 14:34:00, чим він прийняв пропозицію щодо укладання Договору №1758239.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальникові грошові кошти в сумі 8 000,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 .

28 травня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-11/25, відповідно до умов якого Клієнт відступає Фактору права вимоги, а Фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує Клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені договором.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за договором №1758239 від 10.09.2024 року 28 239,98 грн, яка складається з 7999,98 грн заборгованість по тілу кредиту, 16 240,00 грн заборгованість по відсотках, 4000,00 грн заборгованості за пенею.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 12 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзиву не подала. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 27 серпня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4921404, який позичальник підписала електронним підписом, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 50430.

Так, за умовами Договору ОСОБА_1 отримала від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредит в сумі 3 500 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу, строком на 360 днів, процентна ставка: стандартна 1,00% за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього Договору, знижена процентна ставка 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах у разі якщо споживач до 25.09.2024 року сплатить кошти, не менше суми першого платежу, визначеного Графіком платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п.2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 .

Сторонами погоджено та підписано Графік платежів, який є Додатком №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4921404 від 27 серпня 2024 року, згідно якого Позичальник здійснює повернення суми позики до 21.08.2025.

На підтвердження укладення Договору про надання споживчого кредиту №4921404 від 27 серпня 2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надано Паспорт споживчого кредиту, який 27 серпня 2024 року був підписаний відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 15394, та в якому міститься основні умови кредитування, інформація щодо процентних ставок, порядок повернення кредиту, що є свідченням того, що Позичальник особисто та свідомо уклав вищезазначений Договір.

На виконання даного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», в цей же день позичальнику ОСОБА_1 , було надано кредит, про що свідчить лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» за вих. №1-2706 від 27.06.2025 з якого вбачається, що відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 27.08.2024 11:10:16 на суму 3500,00 (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua 492376390, призначення платежу: зарахування 3500 грн на карту НОМЕР_1

Отже, ОСОБА_1 здійснила дії, спрямовані на укладення кредитного договору, який є предметом позову, в установленому законом порядку вказаний договір недійсним не визнавався і є чинним.

Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором 3 500 грн.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту №4921404 від 27 серпня 2024 року не виконала, заборгованість, у строк, обумовлений договором не погасила, проценти за користування кредитними коштами не сплатила.

26 червня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-14/25, відповідно до умов Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені договором.

Відповідно до Реєстру боржників у електронному вигляді до договору факторингу від 26.06.2025 року за порядковим номером 350 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №4921404 від 27.08.2024 року на загальну суму 13591,97 грн, яка складається з: 3 499,44 грн заборгованість за основним боргом, 8342, 53 грн сума заборгованості за нарахованими процентами та 1750,00 грн сума заборгованості за штрафними санкціями.

Щодо укладення договору №1758239 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 10.09.2024 року.

Судом встановлено, що 10 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено кредитний договір № 1758239.

За змістом п.п. 1.1 п. 1 Договору вбачається, що на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит в національній валюті України - гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п.п. 1.2-1.10 Договору, сторони визначили вартість кредиту у сумі 8 000,00 грн, строком на 360 дні, узгодивши детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, що є додатком до Договору. Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка визначена на рівні 1% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору (360 днів), знижена процентна ставка 0,2% в день та застосовується, якщо споживач до 10.10.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 42333,95%; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1390,37% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 36800,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 34880,00 грн.

У п.п. 2.1 п. 2 Договору встановлено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

За змістом п.п. 5.2 п. 5 Договору сторони визначили, що часткове дострокове повернення кредиту відбувається у відповідну дату платежу, що вказана у Графіку платежів для сплати процентів.

З додатку № 1 до Договору вбачається, що сторони узгодили 12 щомісячних платежів з метою повернення кредиту на загальну суму платежів в розмірі 34 880,00 грн, де: 8 000,00 грн сума кредиту, а 26880,00 грн розмір процентів.

Згідно із довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20250528-2672 від 28.05.2025 вбачається, що відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: 10.09.2024 14:35:26 на суму 8000.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - af4073fe-6dc8-4ef1-a9d9-d5559166688e, номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 1a733b77bdb75bdb16665fa5008ffc2c Session ID 026793344325, сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua, код авторизації 225238, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості за договором м №1758239 від 10.09.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 28.05.2025 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 31 088,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 19 088,00 грн - заборгованість з процентами та 4000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями. Розмір сплачених ОСОБА_1 грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом та відсотками склав 2 848,02 грн.

28 травня 2025 року ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" укладено договір факторингу № 01.02-11/25, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4921404 від 10.09.2024 року на суму заборгованості в розмірі 28 239,98 грн, з яких: 7 999,98 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16 240,00 грн - заборгованість за процентами та 4 000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Встановивши наведені обставини, суд керується наступним.

Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З огляду на статтю 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з яким договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчених.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Проаналізовані судом докази дають підстави для висновку, що між первинними кредиторами та ОСОБА_2 були укладені електронні договори, де сторони узгодили розмір кредиту, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення таких договорів. Як зі змісту самих договорів так і зі змісту наведених вище правових норм, убачається дотримання сторонами договорів кредиту певного алгоритму дій, супутніх підписанню договорів (документів) в електронному виді, що мало б відбутись лише за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідачкою.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частини першої статті 1049 та статті 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В ході розгляду справи встановлено, що первинні кредитори виконали свої зобов`язання за договорами, надавши відповідачці кредитні кошти. Однак, в порушення умов кредитних договорів, відповідачка свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитними договорами.

Також, згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України;) (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у № справі № 2-1055/11.

Позивач належним чином обґрунтував право вимоги до відповідачки, що підтверджується наданими договорами факторингу, актами приймання передачі Реєстру боржників та Витягами з реєстру боржників в частині переданої позивачу заборгованості відповідачки за кредитними договорами.

Таким чином, за результатами встановлених судом обставин, суд вважає доведеним виникнення між сторонами договірних відносин в сфері кредитування, які не були належним чином виконані відповідачкою, у зв`язку із чим остання має заборгованість перед позивачем, який належним чином отримав право вимоги до неї.

Між тим, суд не може повною мірою погодитися із наведеним позивачем розрахунком заборгованості відповідачки за кредитними договорами.

Так, за пред`явленим позовом, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість, а саме:

- за кредитним договором №4921404 від 27.082.2024 року заборгованість в розмірі 13 591,97 грн, яка складається з: 3 499,44 грн - заборгованості за основною сумою кредиту; 8 342,53 грн - заборгованості за відсотками, 1 750,00 грн заборгованості за штрафами, пенею;

- за кредитним договором №1758239 від 10.09.2024 року заборгованість в розмірі 28 239,98 грн, яка складається з: 7 999,98 грн - заборгованості по тілу кредиту; 16 240,00 грн - заборгованості за відсотками, 4 000,00 грн заборгованості за пенею, штрафами.

Відповідно до наданих розрахунків заборгованості до загального розміру заборгованості позивачем включено неустойку (штрафи, пені).

Що стосується нарахованих штрафів та пені, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитні договори було укладено у 2024 році, а неустойка (штраф, пеня) сплата якої передбачена такими договорами, нараховані Первинними кредиторами під час дії в Україні воєнного стану.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки суми заборгованості по неустойці (штрафами, пенею) суперечать вимогам закону та задоволенню не підлягають.

Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині, а саме, за пред`явленим позовом із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 36 081,95 грн, а саме:

- за кредитним договором №4921404 від 27.082.2024 року заборгованість в розмірі 11 841,97 грн, яка складається з: 3 499,44 грн - заборгованості за основною сумою кредиту; 8 342,53 грн - заборгованості за відсотками;

- за кредитним договором №1758239 від 10.09.2024 року заборгованість в розмірі 24 239,98 грн, яка складається з: 7 999,98 грн - заборгованості по тілу кредиту; 16 240,00 грн - заборгованості за відсотками.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підтверджені витрати сторін у даній справі складаються зі: суми судового збору сплаченого позивачем за звернення до суду в розмірі 2662,40 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме, у розмірі 2296,32 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 137, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. №8) в рахунок відшкодування заборгованості в загальному розмірі 36 081,95 грн, а саме:

- за кредитним договором №4921404 від 27.082.2024 року заборгованість в розмірі 11 841,97 грн, яка складається з: 3 499,44 грн - заборгованості за основною сумою кредиту; 8 342,53 грн - заборгованості за відсотками;

- за кредитним договором №1758239 від 10.09.2024 року заборгованість в розмірі 24 239,98 грн, яка складається з: 7 999,98 грн - заборгованості по тілу кредиту; 16 240,00 грн - заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2296,32 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Повний текст заочного рішення складено 05.08.2026 року.

Суддя О.О. Томашевський