Ухвала суду № 138743807, 04.08.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1165/26

Провадження № 1-кс/147/211/26

УХВАЛА

іменем України

04 серпня 2026 року с-ще Тростянець

Слідчий суддя Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1

із секретарем ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026020120000072 від 07.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 2 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу в межах кримінального провадження №12026020120000072 від 07.05.2026, у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Клопотання мотивовано тим, що з 31.07.2026 у провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 2 ст. 286 КК України.

Так, 06.05.2026 близько 20 год. 45 хв. військовослужбовець військової військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , перебуваючи на території тимчасового розташування роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою самовільного залишення військової частини, з мотивів використання як засобу для втечі, діючи таємно, незаконно, в умовах воєнного стану, через незачинені двері проник до салону автомобіля марки УАЗ-3163-030 військовий спеціальний номер НОМЕР_2 , зеленого кольору (піксельний камуфляж), належний військовій частині НОМЕР_1 , ринкова вартість якого становила 193 181,75 грн (сто дев`яносто три тисячі сто вісімдесят одну грн 75 коп.), та який є засобом пересування і військовим майном, де всупереч волі власника, за допомогою ключів, які були залишені в замку запалювання, завів двигун і розпочав рух на вказаному транспортному засобі в напрямку с. Ладижинські Хутори Гайсинського району Вінницької області, чим здійснив викрадення даного транспортного засобу, після чого покинув територію військової частини на даному автомобілі.

Вищевказаний автомобіль незаконно перебував у володінні ОСОБА_4 до невстановленого досудовим розслідуванням часу, але не пізніше ніж до 18 год. 19 хв. 07.05.2026, коли даний автомобіль був виявлений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 на автомобільній дорозі за адресою: вул. Крім того, 07.05.2026 у період часу з 17 год. 15 хв. по 18 год. 20 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на території неогороженого подвір`я по АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заволодіння майном, з мотивів використання як засобу для втечі, діючи таємно, незаконно, повторно, в умовах воєнного стану, через незачинені двері проник до салону автомобіля марки марки ВАЗ 21120, реєстраційний номер НОМЕР_3 , належний ОСОБА_6 , ринкова вартівсть якого, станом на 07.05.2026, складала 86 603,20 грн, де всупереч волі власника, за допомогою ключів, які були залишені в замку запалювання, заволодів даним транспортним засобом, завів двигун і розпочав рух на вказаному транспортному засобі в напрямку с. Теплик Гайсинського району Вінницької області, після чого у період часу з 18 год. 00 хв. по 19 год. 00 хв. 07.05.2026 залишив даний автомобіль на подвір`ї домогосподарства АДРЕСА_3 .

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 матеріальних збитків на суму 21389,90 грн (двадцять одна тисяча триста вісімдесят дев`ять грн 90 коп.), що складають вартість відновлювально-ремонтних робіт автомобіля відповідно до механічних пошкоджень - лакофарбове покриття з правого боку на передньому крилі, передніх та задніх дверях, праве дзеркало заднього огляду, дверна ручка задніх дверей.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України - викрадення військовослужбовцем військового майна (засобу пересування), вчинене в умовах воєнного стану та ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про вчинення військовослужбовцем ОСОБА_4 заволодіння військовим автомобілем; заявою військовослужбовця ОСОБА_7 про вчинення солдатом ОСОБА_4 незаконного заволодіння військовим автомобілем; протоколом огляду місця події від 07.05.2026 - території в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , звідки викрадено військовий автомобіль; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про закріплення автомобілів за особовим складом» та списком автомобілів, які закріплені за водіями в/ч НОМЕР_1 ; протоколом огляду місця події від 07.05.2026, згідно якого в с. Ладижинські Хутори, Гайсинського району, Вінницької області на вулиці Шевченка виявлено викрадений військовий автомобіль марки УАЗ-3163-030 військовий номер НОМЕР_2 ; протоколом допиту свідка - військовослужбовця ОСОБА_7 - водія автомобіля марки УАЗ-3163-030 військовий номер НОМЕР_2 , який повідомив про обставини викрадення військового автомобіля; протоколами допитів свідків - військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які безпосередньо вказали на вчинення ОСОБА_4 викрадення військового автомобіля; заявою ОСОБА_6 про незаконне заволодіння його автомобілем марки ВАЗ 21120 д.н.з. НОМЕР_3 ; протоколом огляду місця події від 07.05.2026 - домоволодіння по АДРЕСА_4 , де було вчинено незаконне заволодіння автомобілем марки ВАЗ 21120 д.н.з. НОМЕР_3 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ; протоколом огляду місця події від 07.05.2026 - території домоволодіння АДРЕСА_3 , де було виявлено автомобіль марки ВАЗ 21120 д.н.з. НОМЕР_3 ; протоколом від 07.05.2026 затримання ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України; доповідь командира в/ч НОМЕР_1 про самовільне залишення солдатом ОСОБА_4 військової частини НОМЕР_1 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які повідомили про обставини, які їм відомі з приводу незаконного заволодіння автомобілем ВАЗ 21120 д.н.з. НОМЕР_3 ; протоколами проведення слідчих експериментів з підозрюваним ОСОБА_4 та іншими доказами у їх сукупності.

Слідчим суддею Тростянецького районного суду Вінницької області до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та визначено розмір застави. У подальшому слідчим суддею цього ж суду продовжено ОСОБА_4 строк запобіжного заходу в межах досудового розслідування, а саме до 08.08.2026.

Досудове розслідування завершено, та обвинувальний акт скеровано до Тростянецького районного суду Вінницької області для розгляду по суті.

Оскільки на час закінчення строку дії запобіжного заходу підготовче судове засідання ще не відбулося, виникла необхідність звернутися до слідчого судді з клопотанням про продовження тримання під вартою відповідно до ч. 4 ст. 176 та ч. 6 ст. 199 КПК України.

Враховуючи вище наведене, прокурор просив слідчого суддю продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном на 60 діб.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого підтримав з підстав наведених у клопотанні.

Захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та просила застосувати до її підзахисного більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Повідомив, що підтримує позицію захисника про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Повідомив, що ризики відсутні, всі докази зібрані.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані матеріали, заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що слідчими слідчого відділення ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020120000072 від 07.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 та ч. 2 ст.289 Кримінального кодексу України.

У межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 2 ст. 289 КК України.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 30 червня 2026 року у справі №147/1165/26 продовжено підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.08.2026.

За наслідками досудового розслідування слідчим складено та прокурором затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026020120000072 від 07.05.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 2 ст. 289 КК України.

Вказаний обвинувальний акт спрямовано до Тростянецького районного суду Вінницької області 31.07.2026 для розгляду по суті.

Водночас, підготовче судове засідання по даній справі не призначено, у зв`язку з чим, виникла необхідність у зверненні з клопотанням до слідчого судді про продовження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання прокурора слідчим суддею враховується наступне.

Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини" від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.

Так, відповідно до частини четвертої статті 176 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Частиною шостою статті 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) передбачено у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Отже, наведеними положеннями Закону надано право слідчому, за погодженням з прокурором, та прокурору до початку підготовчого судового засідання (до проведення підготовчого судового засідання) звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу або його продовження, та, відповідно, надано повноваження слідчому судді на розгляд таких клопотань за межами досудового розслідування.

У наведених нормах Закону законодавцем застосовано формулювання "до початку підготовчого судового засідання" (ч. 1 ст. 176 КПК) та "до проведення підготовчого судового засідання" (ч. 6 ст. 199 КПК).

В свою чергу, порядок проведення підготовчого судового засідання закріплено у статті 314 КПК України.

Відповідно до частини першої та другої статті 314 КПК України після отримання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь. (ч. 3 ст. 314 КПК).

Таким чином, аналіз положень статей 176, 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX), у взаємозв`язку з положеннями статті 314 КПК України, дає підстави для висновку про те, що слідчий суддя наділений повноваженнями на розгляд клопотань слідчого та/або прокурора про застосування запобіжного заходу або його продовження лише у випадках коли обвинувальний акт надіслано (подано) до суду, однак підготовче судове засідання судом ще не призначено, або ж призначено, проте термін дії запобіжного заходу закінчується до дати проведення такого засідання.

Оскільки підготовче засідання у даному кримінальному провадженні Тростянецьким районним судом Вінницької області не призначено, а строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 спливає 08.08.2026, а отже розгляд і вирішення клопотання прокурора, на даному етапі, віднесено до повноважень слідчого судді за місцем здійснення досудового розслідування.

Проаналізувавши зміст поданого клопотання та доданих до нього документів слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_12 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 2 ст. 289 КК України.

Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п`ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Разом з тим, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і мають бути наведені інші підстави для продовження тримання під вартою, також недостатнім є посилання лише на тяжкість вчиненого злочину та покарання (справи «Елоева проти України», «Свершов проти Україні», «Харченко проти України»).

На підставі викладеного, слідчий суддя під час вирішення питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також особу обвинуваченого, який на час розгляду клопотання обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої та у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`яти до п`ятнадцяти років.

Слідчий суддя зауважує, що для констатації обґрунтованості підозри, достатньо отримати докази того, що подія кримінального правопорушення могла мати місце і до цієї події міг бути причетний підозрюваний, і для цього нема потреби доведення цих фактів «поза розумним сумнівом».

Під час судового розгляду доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_4 може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено понесення винною особою покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до п`ятнадцяти років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання вини у вчиненні інкримінованого злочину, він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом психологічного або фізичного впливу з метою надання ними неправдивих показань, або зміни раніше наданих показань на інші, що буде ускладнить або зробить неможливим встановлення істини. Водночас необхідно відзначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, адже обвинуваченому ставиться у вину вчинення двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та ч. 4 ст. 410 КК України.

Оцінено в сукупності також такі обставини: обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (у разі встановлення його вини) за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється; особу підозрюваного: раніше несудимий; проходить військову службу в лавах ЗСУ.

Слідчий суддя вважає неможливим застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, встановленим у судовому засіданні, оскільки вони не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, на що вказують особистість підозрюваного, а також суворість покарання за кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

Таким чином, на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені ухвалою суду про застосування запобіжного заходу не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_4 в місцях попереднього утримання, зокрема, за станом здоров`я під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання можливості визначення обвинуваченому застави та її розміру слідчий суддя враховує наступне.

Під час розгляду клопотання судом вивчалася можливість застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Разом із тим суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам.

Сторона захисту просила застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою фактичного проживання обвинуваченого, однак слідчому судді не надано жодних доказів на підтвердження факту користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_5 , як і не зазначено про те, хто є власником такого домоволодіння.

Водночас суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої продовження тримання особи під вартою може бути виправданим лише за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає право особи на свободу. У даному випадку, з огляду на характер та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, встановлені судом ризики, стадію судового розгляду та необхідність забезпечення належного здійснення кримінального провадження, суд вважає, що такий суспільний інтерес існує.

Будь-яких нових обставин, які б свідчили про зменшення або відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, порівняно з тими, які були встановлені під час попереднього продовження строку тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

З огляду на викладене слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити, продовжити на 60 (шістдесят) днів строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до 02 жовтня включно, залишивши розмір застави визначений слідчим суддею 09.05.2026 під час застосування запобіжного заходу, і яка розмір якої не змінено під час постановлення ухвали від 30.06.2026 під час продовження дії запобіжного заходу.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 199, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів тобто до 02 жовтня 2026 року включно.

Залишити без змін визначений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 09.05.2026 розмір застави у сумі 250 (двохсот п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832000 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії цієї ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401; призначення платежу: запобіжний захід застава.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, визначені ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 09.05.2026.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити на час дії цієї ухвали.

Копію ухвали вручити присутнім учасникам та направити начальнику ДУ «Вінницька установа виконання покарань № 1» для відома, виконання та вручення обвинуваченому.

Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подання апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено о 08:20 годині 05 серпня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1