Рішення № 138742684, 31.07.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 175/15754/25

Провадження № 2-о/314/93/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі

головуючого судді Швець О.В.

за участю секретаря Павлівської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вільнянськ в окремому провадженні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка,

В С Т А Н О В И В :

Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні у її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким вона постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . до моменту його смерті.

В обґрунтування заяви посилається на ті обставини, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. У вересні 2025 року вона звернулася до управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення їй пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Рішенням №61873/03-16 від 11.09.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було зазначено, що для призначення їй пенсії по втраті годувальника, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», їй необхідно надати документи про факт перебування на утриманні померлого годувальника, який встановлено в судовому порядку. Зацікавлена особа у наданій відповіді не заперечувала її право на отримання пенсії по втраті годувальника, а відмова пов`язана лише з відсутністю деяких необхідних документів, що і є метою звернення до суду.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.10.2025 дана справа передана за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 21.04.2026 дана справа передана за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Вільнянського районного суду Запорізької області.

Ухвалою судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 18.05.2026 у цивільній справі за вказаною заявою відкрито окреме провадження.

Заявниця у судове засідання не з`явилась, в заяві просила розглядати справу без її участі.

Представник заінтересованої особи, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в судове засідання не з`явився, направив заяву з проханням розглядати справу за їх відсутності за наявними у справі матеріалами, також направив письмові пояснення, в яких вказав, що за даними електронної бази отримувачів пенсії, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Також в межах компетенції, надали інформацію з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у вигляді довідки форми ОК-5 на ОСОБА_2 , та довідки про відсутність індивідуальних відомостей про особу на ОСОБА_1 .

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою відео та звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані письмові докази, суд дійшов до таких висновків.

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту її перебування на утриманні чоловіка, як це передбачено п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України.

Судом встановлено, що 08.07.1978 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, актовий запис № 163, виданого Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.09.2025 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.09.2025 вирішено відмовити в проведенні перерахунку пенсії.

Відповідно до копії паспорту громадянина України ОСОБА_2 з 15.08.1991 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно відповіді №3079360 від 24.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру наданої на запит суду - за вказаними параметрами особу не знайдено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При вирішенні питання щодо встановлення зазначених фактів суд приймає до уваги пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Згідно зі ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку із втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно ч.1 ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. А ч.2 передбачає, що члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Пунктом 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що за документ, який засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В Рішенні №61873/03-16 від 11.09.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було зазначено: «За матеріалами ЕПС в заяві ОСОБА_1 вказує адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 Адреса збігається з її даними паспорта. За матеріалами архівної пенсійної справи ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Пенсію ОСОБА_2 по день смерті отримав за даною адресою». Дане Рішення заявником не оскаржено згідно чинного законодавством.

Як зазначає заявниця у своїй заяві, вона разом з чоловіком проживала за адресою АДРЕСА_3 .

Разом з тим, суду не було надано належних і допустимих доказів, які б переконливо свідчили про факт спільного проживання позивачки з її чоловіком за однією адресою, ведення ними спільного господарства.

Судом не береться до уваги надані до позову копії паспортів, оскільки Пунктом 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що за документ, який засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Таким чином, з огляду на наявні в справі докази, оскільки з них не вбачається, що заявниця проживала зі своїх чоловіком разом за однією адресою, суд вважає недоведеними твердження заявниці про їх спільне проживання, а тому відмовляє в задоволення заяви про встановлення факту проживання за однією адресою, як недоведеної.

Щодо вимоги заявниці про встановлення факту перебування її на утриманні чоловіка.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для відмови заявнику у перерахунку пенсії була відсутність довідки, яка підтверджувала факт спільного проживання заявника разом із чоловіком, а не відсутність доказів перебування її на утриманні.

Керуючись ст.ст.76-81,89,95,293,294,315,319 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Сторони у справі:

Заявник ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_5 ;

Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10.

Суддя Ольга Валеріївна Швець

31.07.2026