Рішення № 138742459, 30.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4329/26

Провадження № 2/645/3103/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді Спесивцева О.В.,

за участю секретаря судових засідань Асєєвої К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором від 22.04.2019 в розмірі 51201,84 грн. та судові витрати у розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено Договір про надання банківських послуг «Monobank» від 22.04.2019, відповідно до умов якого, відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 51201,84 грн. Відповідач добровільно взятих на себе зобов`язань не виконує, заборгованість за договором не погашає. Зважаючи на вище вказане, позивач звернувся суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у судовому порядку.

Ухвалою суду від 20.05.2026 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

До суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на недоведеність погодження, в тому числі в електронному вигляді, договірних умов оспорюваного правочину - Кредитний договір від 22.04.2019 р. №б/н, що вказує на необґрунтованість вимог про стягнення процентів та неустойки за ставкою, яку відповідач нібито узгодила з позивачем у цьому договорі. Крім того, звертає увагу, що позивач не заявляв вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами, пені чи інших платежів на підставі статей 625, 1048 ЦК України, в той же час як Анкета-заява від 22.04.2019 не містить погоджених умов щодо нарахування відсотків (зокрема, і після закінчення пільгового періоду), пені чи комісій, які позивач міг би зарахувати в односторонньому порядку для збільшення тіла кредита. Також у цілому позивачем не доведено правомірності дій щодо зарахування цих нарахувань в тіло кредиту, оскільки такі умови зарахування відповідачем не погоджувалися. Навіть з огляду на надану позивачем довідку про розмір встановленого кредитного ліміту, яка була складена позивачем, розмір ліміту становив суму значно нижче заявленого в позові розміру кредиту. Умови щодо збільшення тіла кредиту за рахунок додаткових платежів не були належним чином доведені до відома відповідача, а самі Умови і правила, на які посилається банк, не підписані відповідачем і не можуть вважатися частиною договору. Із виписки вбачається, що позивач автоматично погашав відсотки за рахунок основної суми кредиту, збільшивши заборгованість, що в принципі суперечить суті кредитних відносин, оскільки відсотки є платою за користування наданими коштами, а не частиною основного боргу. При цьому, позивач не надав доказів погодження відповідачем такого механізму погашення відсотків(ст. 77, 80 ЦПК України), що підтверджує неправомірність описаних дій позивача. Також представником позивача не було долучено до матеріалів справи належно оформлену банківську виписку з особового рахунку відповідача за період, який включає період кредитування, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення суми 51201,84 грн. Вважає, що представником позивача не було обґрунтовано наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором перед позивачем, не доведено розмір заборгованості по тілу кредиту та процентам, пропуск строку погашення заборгованості, не доведено факту погодження сторонами всіх істотних умов договору, не обґрунтовано належним чином позовні вимоги, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також відповідач у відзиві просить на підставі ч. 5 ст. 100 ЦПК України витребувати у позивача оригінал електронного доказу: Кредитний договір від 22.04.2019 р. №б/н (з усіма доповненнями та додатками до нього, а також сертифікат ЕЦП/КЕП, що підтверджує підписання договору обома сторонами), а в разі ненадання оригіналів витребуваних документів - визнати недопустимими в якості доказів надані позивачем паперові копії електронних документів на підтвердження факту надання кредиту відповідачу.

Представником позивача надано до суду письмову відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Пузін Денис Миколайович, надав до суду письмові заперечення на відповідь на відзив. Також представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 30.07.2026 року у задоволенні клопотань відповідача та її представника про витребування доказів у справі відмовлено.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись. Представники сторін надали клопотання, в яких просили провести розгляд справи без їх участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вказує позивач, ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим, 22.04.2019 року підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого відповідач підтверджує та зобов`язується виконувати його умови. Підписанням цього договору відповідач підтверджує, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Беззастережно погодилась, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису в мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Надала право та доручила банку здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у банку, без додаткових її розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов`язань перед банком (а.с.20).

Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» від 06.04.2026 року, ОСОБА_1 має у Банку рахунок НОМЕР_1 у гривні, кредитна картка № НОМЕР_2 , тип Картка чорна, активна до 07/29.

Згідно з довідкою про розмір встановленого ліміту, ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.04.2019 року за карткою встановлений 22.04.2019 року кредитний ліміт у розмірі 20 000,00 грн, який в подальшому неодноразово збільшувався до 190000 грн. 08.05.2021 року, та 26.02.2022 року зменшений до 22160 грн.

Також до суду надано виписку про рух коштів по картці позичальника за період з 22.04.2019 року по 06.04.2026 року, з якої суд вбачає, що 22.04.2019 позичальнику банк встановив кредитний ліміт 20 000,00 грн, який в подальшому неодноразово збільшувався до 190000 грн. 08.05.2021 року та 26.02.2022 року зменшений до 22160 грн.; відповідач користувалась кредитними коштами, розраховувалась в терміналах, знімала готівку та поповнювала рахунок тощо. Сума витрат за період користування картою склала 276492,88 грн., сума зарахувань за цей період становить 225291,05 грн., заборгованість станом на 06.04.2026 року 51202,18 грн..

У наданих поясненнях до виписки про рух коштів позивач зазначив, що відповідно до виписки про рух коштів на рахунку, кредитний ліміт складає 22160,34 грн., баланс складає (мінус) 29041,50 грн, отже заборгованість складає 51201,84 грн, що складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту та суми овердрафту (мінус по картці) 29041,50 грн. Овердрафт у розмірі мінус 29041,50 грн виник таким чином: якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами. Оскільки відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, внаслідок чого виникла заборгованість.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором від 22.04.2019 року суд вбачає, що станом на 06.04.2026 року за відповідачем обліковується заборгованість за наданим кредитом у розмірі 51201,84 грн., що складається з тіла кредиту у розмірі 51201,84 грн; заборгованості по відсоткам 0,00 грн; заборгованості за пенею у розмірі 0,00 грн; заборгованості за порушення грошового зобов`язання 0,00 грн.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку, Акціонерне товариство «Універсал банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування кредитними коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту.

Як вбачається з наданих банком доказів, анкета-заява містить лише підпис відповідача. Водночас, анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору. В ній відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом, неустойки та інших істотних умов.

При цьому, банком надано належні докази на підтвердження отримання відповідачем грошових коштів у визначеному лімітом розмірі, зокрема, розрахунок заборгованості та виписка по рахунку.

Витягом з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank», а також паспортом споживчого кредиту чорної картки «Monobank», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені тарифи користування кредитною карткою «Monobank», в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та комісії саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

Наданий позивачем примірник умов належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки кредитор мав можливість додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутні підстави для врахування наведених сум при визначенні розміру заборгованості та її подальшого стягнення.

Надані позивачем Умови з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана ним і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Зазначений висновок узгоджується з висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач неодноразово вносила кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості. Однак сплачені нею кошти розподілялись банком на погашення процентів, які передбачені Умовами обслуговування рахунків фізичної особи, що відповідачем не підписані, тобто не спрямовувались на погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим заборгованість зростала.

Так, з виписки про рух коштів по картці та з розрахунку заборгованості суд вбачає, що відповідачу нараховувалися відсотки у розмірі 38,4% та 37,2% річних. Крім того, позивачем взагалі не включено до заборгованості заборгованість по процентам.

При цьому, відповідно до виписки та розрахунку заборгованості, в рахунок погашення заборгованості за кредитом Банком на погашення відсотків безпідставно списані грошові кошти у розмірі 72369,49 грн та списав з рахунка позичальника штрафи/пеню у загальному розмірі 5401,40 грн., що загалом складає 77770,89 грн.

На підставі викладеного, оскільки банк неправомірно та безпідставно списав відсотки/пеню за користування кредитом у загальному розмірі 77770,89 грн., у зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що ці кошти потрібно зарахувати на погашення тіла кредиту, а оскільки розмір процентів, протиправно списаних з відповідача, перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, заявлений позивачем, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

З урахуванням наведеного, оскільки в позові відмовлено, на підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141,206,247,258-259,268,280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1

Повний текст рішення складено 04.08.2026 року.

Головуючий суддя О.В. Спесивцев