Ухвала суду № 138742397, 28.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 646/1590/26

н/п 2/953/2989/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про витребування додаткових доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

17 лютого 2026 року до Основ`янського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (далі: позивач) до ОСОБА_1 (далі: позивач) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 705,90 грн.

23.02.2026 ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова вищевказана справа надіслана за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.

03.04.2026 справа надійшла до Київського районного суду м. Харкова.

08.04.2026 ухвалою Київського районного суду м. Харкова вищезазначений позов залишений без руху.

17.04.2026 позивачем подана заява про усунення недоліків.

20.04.2026 ухвалою Київського районного суду м. Харкова провадження у справі відкрите, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22.06.2026 відповідачем подане клопотання про витребування додаткових доказів у справі: повного додатку до договору №1-30/11/2023 про відступлення прав вимоги від 30.11.2023; оригіналу кредитного договору №760465 від 15.12.2021; офіційний технічний звіт; платіжну інструкцію, повну виписку та фінансову квитанцію первісного кредитора про перерахування кредитних коштів за кредитним договором №760465 від 15.12.2021.

До судового засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду не з`явились. Представник позивача розгляд справи просив здійснювати за своєї відсутності. Відповідач причину неявки не сповістила.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, суд вважає можливим розглянути клопотання про витребування додаткових доказів за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає:

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 5 ст. 84 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частинами 1 та 2 ст.83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, виходячи із зазначених приписів, суд сприяє сторонам у поданні доказів у разі неможливості сторони самостійно надати такі докази.

У порушення вищевказаних вимог, позивачем не надані докази неможливості самостійно отримати докази, які вона просить суд витребувати.

Крім того, за змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, електронними доказами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України).

Згідно з вимогами ст.100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (ч. 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч. 3). Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (ч. 4). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 5).

З наведених норм права слідує, що процесуальний закон регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ, який в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.100 ЦПК України, праву учасника справи подати до суду паперову копію електронного доказу відповідає право, а не обов`язок суду витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу а не взяття судом до уваги паперової копії оригіналу електронного доказу є процесуальним наслідком саме неподання оригіналу електронного доказу на вимогу суду.

Судом врахована наявність у матеріалах справи паперова копія електронного договору, відсутність обґрунтованих сумнівів щодо її невідповідності оригіналу, невчинення стороною відповідача дій щодо самостійного отримання такого доказу.

За таких обставин клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 84, 260, 261 ЦПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування додаткових доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Єфіменко