Рішення № 138742216, 03.08.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/497/26

№ провадження 2/196/550/2026

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 24.03.2024 року відповідачка ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank. Відповідно до п.1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» що дозволяє клієнтові надавати банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку, а тому ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим у цей же день підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 24.03.2024 р. та їй було надано кредит у розмірі 35 000,00 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 .

Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов`язалася виконувати його умови.

На етапі реєстрації відповідачкою за допомогою смартфону здійснено генерацію ключової пари, яка буде використовуватися у мобільному додатку для засвідчення усіх дій.

На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 35 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

«Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank.

Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту Monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, в той час як відповідачка взятих на себе зобов`язань по договору не виконала, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також іншими витратами не надала.

У зв`язку із порушенням умов договору про надання банківських послуг від 26.02.2026р. у відповідачки виникла заборгованість у розмірі 120 899,52 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 65207,87 грн., заборгованість за пенею 15 474,52 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання 40 217,13 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» в сумі 120 899,52 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 328,00 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2026 позовну заяву Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено в судове засідання (а.с.51).

Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 2-6).

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідачки про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема за адресою зареєстрованого місця проживання відповідачки було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі та судові повістки про виклик до суду, які були повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.52,55,57,59-60). Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслала.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідачка вважається такою, що повідомлена про судовий розгляд належним чином.

Відповідачка правом на подання відзиву не скористалася.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

03 серпня 2026 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що 24.03.2024 року відповідачка ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank та підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".

«Monobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки монобанк.

Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

Пройти віддалену ідентифікацію можна за такими документами: id карта та РНОКПП (за наявності); паспорт у формі книжечки та РНОКПП (за наявності); закордонний паспорт та РНОКПП; посвідки на постійне проживання (для іноземних громадян) та РНОКПП (за наявності). Пройшовши реєстрацію, одним із вищезазначених шляхів та надавши один із пакетів документів Відповідач підписав Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг Monobank шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK /Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (далі - Договір).

На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 35 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_1 , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Згідно з п.п.4-5 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 24.03.2024 р. відповідачка засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 0307882ее247f3749d73f95a8122b3cc749aea49b423799b74dba98eccf56672f, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій, та погодилася з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку Договір набуває чинності. (а.с. 13).

Згідно підписаної Анкети-заяви б/н від 24.03.2024 року, відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Таким чином, 24.03.2024 року між сторонами укладено Договір про надання банківських послуг, на підставі якого відкрито поточний рахунок у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі до 35 000,00 грн на платіжну картку з можливістю його коригувати, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом.

Позивачем було надано до суду Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток які містять у собі Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови надсилались на мобільний додаток відповідача для ознайомлення та узгодження, а також, що саме така редакція цих актів, діяла на час укладення кредитної угоди.

Роздруківка із сайту позивача, як доказ, повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Тому такий доказ не може вважатись достатньою підставою для покладення на позичальника обов`язків, які передбачені цими документами (постанова Верховного Суду України від 11.03.2015, провадження № 6-16цс15).

Наведене вище свідчить про неможливість застосування до вказаних правовідносин правил ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Водночас ОСОБА_1 , підписано паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, в якому зазначені істоті умови договору (а.с.31- 33).

Згідно довідки АТ «Універсал Банк» вбачається, що відповідачці в банку відкрито рахунок № НОМЕР_2 , картка № НОМЕР_1 , тип картки Чорна картка, активна до 12/29.

Відповідно до довідки АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» від 26.02.2026 р. про розмір встановленого ліміту, відповідачці ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.03.2024 р. за карткою НОМЕР_1 станом на 26.02.2026 р. на суму 35 000,00 грн. (а.с. 21).

Згідно з випискою про рух коштів по картці № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 24.03.2024 року по 26.02.2026 року користувалася кредитними коштами, в якої станом на 26.02.2026 року мається заборгованість у загальному розмірі 120 899,52 грн.

Позивач зазначає, що належним чином виконав свої зобов`язання, перерахувавши кошти.

Відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконує та не повертає кошти.

У зв`язку з порушенням відповідачкою взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 26.02.2026 р. утворилася заборгованість, що становить 120 899,52 грн, з яких: 65 207,87 грн. заборгованість за тілом кредиту, 15 474,52 грн. заборгованість за пенею та 40 217,13 грн. заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі, однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором виконувала несвоєчасно та не у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідачка ОСОБА_1 не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ «Універсал Банк», не довела відсутність заборгованості за кредитним договором.

Аналізом наданого представником позивача розрахунку заборгованості встановлено, що отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» відповідачкою не повернуті, що свідчить про порушення прав позивача, тому суд приходить до висновку про те, що АТ «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 загального залишку заборгованості за наданим кредитом в сумі 65 207,87 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до виписки про рух коштів по рахунку та самого розрахунку заборгованості відповідачці було нараховано неустойку /штрафи (пеню) на загальну суму 15 474,52 грн.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки та пені.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачці було неправомірно нараховано штраф (пеня неустойка) в розмірі 15 474,52 грн.

Враховуючи вищевказані положення Закону, підстави для стягнення з відповідачки пені в розмірі 15 474,52 грн. за кредитним договором від 24.03.2024 р. - відсутні.

Позовна вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 40 217,13 грн., задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору від 24.03.2024 р. визначено проценти у розмірі 6,2% на місяць збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов`язання і природа нарахованих процентів.

У постановах від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею).

Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема, за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Враховуючи, що договір укладено 24.03.2024 р., тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідачка звільнена від обов`язку сплати відсотків за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України, в силу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки відсотків за порушення грошового зобов`язання у розмірі 40 217,13 грн., а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості обґрунтовані та підлягають до часткового задоволення, а відтак, із відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 65 207,87 грн., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем надана платіжна інструкція №52396847445 від 18.03.2026 року про сплату судового збору у розмірі 3 328,00 грн. (а.с.1).

Враховуючи те, що задоволено 53,93 % позовних вимог (65 207,87 грн. від 120 899,52 грн. складає 53,93 %), суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 1 794,79 грн. (3 328,00 грн. х 53,93 % : 100).

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд.23, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.03.2024 року в розмірі 65 207 грн. (шістдесят п`ять тисяч двісті сім) грн. 87 коп., що складається із загальної заборгованості за наданим кредитом.

В задоволені іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд.23, код ЄДРПОУ 21133352) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 794,79 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 03.08.2026 року.

Суддя Д.Г. Костюков