Ухвала суду № 138742084, 24.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/9456/26

Номер провадження 2/205/5665/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дорошенко Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку звернулась до суду з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 року, цивільну справу №205/9456/26, провадження №2/205/5665/26, було розподілено головуючому судді Дорошенко Г.В. та передано судді канцелярією суду 24.07.2026 року.

Дослідивши заяву з додатками, суддя вважає, що подана заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Пунктом 3 частини 2 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява, у тому числі, повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

У своїй постанові від 25.08.2020 року по справі №910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, вона має майновий характер, а отже повинна містити визначення ціни позову, чого дана позовна заява не містить.

Згідно положень п. 1, 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається - ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог - ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

У пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати за нею право власності на квартиру. Таким чином, заявлені позовні вимоги є майновими, а отже, розмір судового збору має визначатися виходячи з ціни позову, тобто вартості квартири.

Відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» належним доказом підтвердження вартості майна є звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

Разом з тим, 09 березня 2021 року набрав чинності наказ Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року №24 «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2021 року за № 239/35861.

Позивач не позбавлений можливості скористатися для визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості Єдиною базою даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua/), якою формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж 30 календарних днів.

Для визначення дійсної ціни позову позивачеві слід долучити до позовної заяви документи про оціночну вартість спірного майна на час звернення до суду та визначити ціну позову відповідно до пункту 9 частини 1 ст. 176 ЦПК України.

Згідно з частиною 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 (один) відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, підтверджуючих даних про дійсну вартість нерухомого майна до суду подано позивачем не було і відповідно, не визначено ціну позову та не сплачено належним чином судовий збір.

Судовий збір сплачується згідно з наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Нов.р/22030101; Код отримувача: 37988155; Номер розрахунку (IBAN): UA898999980313111206000004633; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу 101 ____(РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ позивача), Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

З огляду на зазначене, судді дійшов висновку про необхідність залишення без руху даної заяви з наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків заяви.

Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності залишити без руху.

Надати заявнику п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Г.В. Дорошенко

.