Рішення № 138741651, 04.08.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1008/26

Провадження № 2/539/1172/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа - Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, про визнання права власності на самочинне будівництво, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа - Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, про визнання права власності на самочинне будівництво.

Позовна заява мотивована тим, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5310700000:02:077:0039, площею 0,0038 га, з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на земельну ділянку виникло на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 грудня 2019 року, посвідченого державним нотаріусом Другої лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г. К., та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 грудня 2019 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1937426153107).

Позивач зазначив, що у 2020 році на вказаній земельній ділянці ним було збудовано гараж. Починаючи з 2020 року і по даний час зазначене нежитлове приміщення використовується позивачем за призначенням для зберігання автомобіля, однак позивачем не було здійснено документального оформлення права власності на вказану нерухомість. Будівельний паспорт на даний гараж та інші дозвільні документи перед початком будівництва не виготовлялися.

З метою оформлення права власності на побудований гараж Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне» 19 листопада 2025 року було виготовлено технічний паспорт та внесено об`єкт нерухомості до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер ТІ01:3809-7542-5041-3931, ідентифікатор об`єкта нерухомого майна 01.3299013.5003506.20251126.28.0000.34). Згідно з витягом з Реєстру будівельної діяльності гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_1 , є самостійним об`єктом нерухомого майна та містить ознаки надійної та безпечної експлуатації.

Позивач вказав, що для подальшого прийняття об`єкта в експлуатацію він звернувся до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, однак листом від 23 січня 2026 року № 02.14-22/3 йому було відмовлено у прийнятті в експлуатацію гаражу з тих підстав, що на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відсутні, а позивачем не надано відомостей, документів, що дають право на початок виконання будівельних робіт даного об`єкта, тому він вважається збудованим самочинно, а оскільки гараж розташований окремо, не при садибному чи дачному будинку, він не підпадає під будівельну амністію (спрощену процедуру введення в експлуатацію без дозвільного документа). Для вирішення питання набуття права власності третя особа рекомендувала позивачу звернутися до суду.

Крім того, Комунальним підприємством «Лубенське МБТІ» 11 лютого 2026 року на замовлення позивача виготовлено звіт про проведення технічного обстеження зазначеного гаража, за результатами якого встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації. Об`єкт внесено до Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер ТО01:0184-0361-5683-4889).

Відповідно до звіту про оцінку майна, виготовленого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Альбатрос» станом на 24 січня 2026 року, ринкова вартість гаража, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , становить 174 200 грн.

Не маючи можливості оформити та зареєструвати своє право власності на гараж, розташований на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності, у визначеному будівельним законодавством порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на самочинно збудований гараж № НОМЕР_1 , літ. «А-1», загальною площею 47,2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 , який збудований ним на земельній ділянці з кадастровим номером 5310700000:02:077:0039 з цільовим призначенням - для будівництва індивідуальних гаражів та належить йому на праві власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРП 1937426153107.

Територіальна громада в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області при розгляді справи покладалася на розсуд суду, просила розглянути справу без участі вказаного органу місцевого самоврядування.

Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області проти позову не заперечував та просив розглянути справу без участі її представника.

Рух справи

09 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа - відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2025 року справу № 539/1008/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 07 квітня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення, третій особі роз`яснено право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву, встановлено іншим учасникам справи строк для подання відповіді на пояснення третьої особи.

Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області 20 березня 2026 року направив до суду клопотання, в якому вказував, що не заперечує проти позову, просив розглянути справу та ухвалити рішення без участі його представника.

Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області 25 березня 2026 року звернулася до суду з клопотанням, в якому зазначила, що при розгляді справи покладається на розсуд суду, просила розглянути справу та ухвалити рішення без участі її представника.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04 травня 2026 року.

До суду 13 квітня 2026 року надійшло клопотання відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, в якому останній вказував, що проти позову не заперечує за умови урахування вимог, передбачених в статті 5 Закону України «Про основи містобудування». Просив розглянути справу та ухвалити рішення без участі його представника.

За клопотанням представника позивача судове засідання 04 травня 2026 року відкладено на 28 травня 2026 року, а у подальшому - на 11 червня 2026 року.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 червня 2026 року за клопотанням представника позивача призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено до отримання висновку експерта.

22 липня 2026 року до суду надійшов висновок експерта від 06 липня 2026 року № 33. Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 липня 2026 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 04 серпня 2026 року.

04 серпня 2026 року представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, провила задовольнити позовні вимоги.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0038 га з кадастровим номером 5310700000:02:077:0039, з цільовим призначенням - для будівництва індивідуальних гаражів (02.05 Класифікації видів цільового призначення земель), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на земельну ділянку набуто позивачем на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 грудня 2019 року, посвідченого державним нотаріусом Другої лубенської державної нотаріальної контори Полтавської області Іщенко Г. К. за реєстровим № 3279, та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 грудня 2019 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 191248618 від 03 грудня 2019 року. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1937426153107, форма власності - приватна, розмір частки - 1/1.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 465638640 від 25 лютого 2026 року) відомості про реєстрацію іншого речового права, іпотеки та обтяжень щодо зазначеної земельної ділянки відсутні.

Судом встановлено, що у 2020 році на вказаній земельній ділянці позивачем збудовано гараж № НОМЕР_1 (літ. «А-1») з підвалом, без отримання відповідних дозвільних документів на виконання будівельних робіт.

Згідно з технічним паспортом на об`єкт нерухомого майна, виготовленим Товариством з обмеженою відповідальністю «БТІ М» 19 листопада 2025 року, зареєстрованим у Реєстрі будівельної діяльності за реєстраційним номером ТІ01:3809-7542-5041-3931 (ідентифікатор об`єкта нерухомого майна 01.3299013.5003506.20251126.28.0000.34), об`єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_1 (літ. «А-1») - розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 . Гараж має наступні характеристики: рік завершення будівництва - 2020; кількість поверхів - 1 (з підвалом); площа забудови - 31,0 кв. м; загальна площа будівлі - 47,2 кв. м, у тому числі підвал - 21,8 кв. м, гараж - 25,4 кв. м; об`єм - 93 куб. м; фундамент - стрічковий (бетон); стіни зовнішні - цегла; перекриття - дерево/ОСБ; підлога - бетон; покрівля - руберойд.

Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документа ТІ01:3809-7542-5041-3931) вид технічної інвентаризації - первинна, вид об`єкта інвентаризації - гараж, який є самостійним об`єктом нерухомого майна, ознака надійної та безпечної експлуатації об`єкта - можлива. Ознака відповідності цільового використання та функціонального призначення земельної ділянки - відповідає.

Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документа ТО01:0184-0361-5683-4889, документ б/н від 11 лютого 2026 року) сертифікованим експертом ОСОБА_2 проведено технічне обстеження об`єкта. Тип обстеження - попереднє; тип висновку - позитивний.

За змістом Звіту про проведення технічного обстеження, виконаного Комунальним підприємством «Лубенське МБТІ» 11 лютого 2026 року, за результатами проведеного технічного обстеження гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації. Дефектів та пошкоджень, які впливають на несучу здатність конструкцій, не виявлено.

04 грудня 2025 року (у заяві від 22 січня 2026 року) позивач звернувся до третьої особи - Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області із заявою щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - гаража, побудованого у 2020 році.

Листом від 23 січня 2026 року № 02.14-22/3 третя особа повідомила позивача, що на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відсутні, а позивачем не надано відомостей, документів, що дають право на початок виконання будівельних робіт даного об`єкта, тому він вважається збудованим самочинно. Оскільки гараж розташований окремо, не при садибному чи дачному будинку, такий об`єкт не підпадає під будівельну амністію (спрощену процедуру введення в експлуатацію без дозвільного документа), у зв`язку з чим відділ ДАБК не може прийняти в експлуатацію зазначений гараж. Третя особа рекомендувала позивачу звернутися до Лубенського міськрайонного суду за визнанням права власності на самочинно збудований об`єкт, після чого подати до Центру надання адміністративних послуг заповнену декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду.

Відповідно до звіту про оцінку майна, виготовленого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Альбатрос» (оцінювач ОСОБА_3 ), ринкова вартість об`єкта оцінки - гаража (літ. «А-1») з погребом загальною площею 47,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 24 січня 2026 року становить 174 200 грн.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 червня 2026 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи відповідають виконані будівельні роботи на об`єкті самочинно збудованого гаража № НОМЕР_1 , загальною площею 47,2 кв. м, з підвалом літ. «А-1», площею 21,8 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вимогам Державних будівельних норм (ДБН).

Проведення експертизи доручено судовому експерту Авдєєвій Н. М., яка має вищу будівельно-технічну освіту та кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 10.6 - «Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів» (свідоцтво № 12-22/П, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 16 від 31 березня 2026 року, термін дії до 31 березня 2029 року), стаж експертної роботи з 2000 року. Про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 КК України експерта попереджено.

Обстеження гаража за вказаною адресою проведено 02 липня 2026 року. Дослідження проводилось інструментальним та ситуаційно-аналітичним методами із зіставленням фактичних даних, виявлених при обстеженні об`єкта дослідження, з вимогами нормативно-технічних актів та даними науково-технічних джерел. Під час обстеження проводилися необхідні виміри, фотографування, застосовувалася рулетка метрична довжиною 10 м та фотокамера «Canon Power Shot A530».

За результатами дослідження експерт встановив, що об`єктом дослідження є одноповерхова будівля прямокутної форми з розмірами в плані 6,3 х 4,9 м (гараж № 8), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка досліджується як окремо розташована будівля. Загальна площа гаража з погребом (літ. «А-1») становить 47,2 кв. м, у тому числі підвал 21,8 кв. м; висота - 3,0 м, корисна 2,49 м, підвал 1,9 м; будівельний об`єм - 93 куб. м; площа забудови - 31,0 кв. м. Об`єкт збудований у 2020 році. За Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 гараж відноситься до класу 1242 «гаражі» та підкласу 1242.1 «гаражі наземні».

Експертом досліджено об`ємно-планувальні та конструктивні рішення об`єкта: конструктивна система будівлі - стінова з несучими зовнішніми стінами; фундаменти - збірні залізобетонні (бетонні) блоки; стіни - цегляні, внутрішньо поштукатурені; перекриття - балочні дерев`яні з дощок, з внутрішньої сторони обшиті плитами OSB; підлога - бетонна стяжка; покрівля - руберойд без організації водостоку; ворота - металеві; інженерне обладнання - електропостачання; гараж обладнаний підвалом. Вогнестійкість об`єкта - III ступеня, категорія складності об`єкта - I, група капітальності - III з терміном експлуатації 100 років.

За результатами порівняння результатів огляду гаража з вимогами нормативних документів експерт дійшов висновку, що гараж з погребом літ. «А-1» загальною площею 47,2 кв. м, у тому числі підвал 21,8 кв. м, по АДРЕСА_1 самочинно збудований у 2020 році, без отримання відповідних дозвільних документів (повідомлення про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта) на виконання будівельних робіт, що є порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», положень Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (стаття 34).

Разом з тим експерт встановив, що гараж з погребом літ. «А-1» побудований в межах відведеної земельної ділянки з кадастровим номером 5310700000:02:077:0039, функціональне призначення - для будівництва індивідуальних гаражів, площею 0,0038 га, що відповідає статті 90 Земельного кодексу України. Проведені будівельні роботи відповідають пунктам 6.3, 6.5, 6.26 ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», пунктам 8.4.1, 10.8.2, 10.8.3 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», додатку В ДБН В.1.1.-7-2016 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва» та відповідають вимогам надійності і безпечної експлуатації пунктів 4.1.6, 4.1.7 ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».

Таким чином, висновком судової будівельно-технічної експертизи № 33 від 06 липня 2026 року, складеним судовим експертом Авдєєвою Н. М., підтверджено, що самочинно збудований позивачем гараж, будучи зведеним без відповідних дозвільних документів, водночас розташований у межах наданої позивачу на праві власності земельної ділянки відповідного цільового призначення, а виконані будівельні роботи відповідають вимогам Державних будівельних норм, надійності та безпечної експлуатації.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини четвертої статті 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно з частиною першою статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно з частиною третьою статті 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до частини другої статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Разом із тим частиною третьою статті 376 ЦК України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Частиною п`ятою статті 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23) зробила висновок, що формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Відповідно до приписів частин третьої та п`ятої статті 376 ЦК України як особа, що здійснила самочинне будівництво, так і власник земельної ділянки, на якій здійснили самочинне будівництво, можуть набути самочинно збудоване майно у власність, однак для цього їм необхідно дотримуватись чіткого алгоритму дій, передбаченого в зазначеній статті. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку.

Отже, належним способом захисту для власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, є вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Визнання права власності в порядку частин третьої або п`ятої статті 376 ЦК України призводить до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5310700000:02:077:0039 на підставі договору купівлі-продажу від 03 грудня 2019 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 191248618 від 03 грудня 2019 року. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва індивідуальних гаражів. Збудований позивачем гараж відповідає цільовому призначенню земельної ділянки.

Позивач звертався до компетентного державного органу - третьої особи - із заявою про прийняття гаражу в експлуатацію, однак отримав відмову (лист від 23 січня 2026 року № 02.14-22/3). Третя особа у відмові зазначила, що гараж не підпадає під будівельну амністію, та рекомендувала звернутися до суду за визнанням права власності на самочинно збудований об`єкт.

Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження та Звіту про проведення технічного обстеження від 11 лютого 2026 року, складених сертифікованим експертом Кисляком Д. С. (КП «Лубенське МБТІ»), встановлено, що об`єкт - гараж № НОМЕР_1 (літ. «А-1») - є придатним до експлуатації, його надійна та безпечна експлуатація можлива; дефектів та пошкоджень, які впливають на несучу здатність конструкцій, не виявлено.

Крім того, висновком судової будівельно-технічної експертизи № 33 від 06 липня 2026 року, складеним судовим експертом Авдєєвою Н. М., встановлено, що гараж з погребом літ. «А-1» побудований в межах відведеної земельної ділянки відповідного цільового призначення, що відповідає статті 90 Земельного кодексу України, а проведені будівельні роботи відповідають вимогам чинних Державних будівельних норм, надійності та безпечної експлуатації. Суд оцінює вказаний висновок експерта за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими доказами у справі, вважає його належним, допустимим, достовірним та таким, що узгоджується з іншими доказами, зокрема з технічним паспортом та звітом про технічне обстеження об`єкта.

Доказів того, що визнання права власності на гараж за позивачем порушує права інших осіб, матеріали справи не містять. Відповідач та третя особа не навели обставин, які б свідчили про порушення прав інших осіб внаслідок зведення гаражу. Відповідач та третя особа не заперечували проти позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність правових підстав для визнання за ним права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_1 (літ. «А-1»), оскільки позивач є власником земельної ділянки, на якій розташований гараж, гараж відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, його надійна та безпечна експлуатація підтверджена позитивним висновком сертифікованого експерта та висновком судової будівельно-технічної експертизи, позивач звертався до компетентного органу для прийняття об`єкта в експлуатацію та отримав відмову, відповідач та третя особа не заперечували щодо задоволення позовних вимог, а в матеріалах справи відсутні докази, що визнання права власності за позивачем порушує права та інтереси інших осіб.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Оскільки позивач позбавлений можливості оформити право власності на гараж у позасудовому порядку, а судом встановлено, що визнання права власності за позивачем не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, суд вважає, що заявлені у справі вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

Позивач та його представник просили покласти судові витрати на позивача та не стягувати їх з відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа - Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, про визнання права власності на самочинне будівництво задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - нежитлову будівлю, гараж № НОМЕР_1 (літ. «А-1»), загальною площею 47,2 кв. м, у тому числі підвал площею 21,8 кв. м, перший поверх площею 25,4 кв. м, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5310700000:02:077:0039 за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Територіальна громада в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 33; ЄДРПОУ 21053182).

Третя особа - Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 33; ЄДРПОУ 04057439).

Суддя М. М. Пилипчук