Ухвала суду № 138741232, 31.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/42076/26-к

1-кс-41638/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м.Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участі прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42026000000000823 від 24.06.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , погоджене прокурором другого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у якому сторона обвинувачення клопоче про застосування у кримінальному провадженні №42026000000000823 від 24.06.2026 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 терміном на шістдесят діб з визначенням застави у розмірі 135 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 449 280 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.

Захисники підозрюваного ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, на які посилається сторона обвинувачення. Відтак, захисник ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення та обрати більш м`який запобіжний захід відносно підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію захисників.

Вислухавши прокурора на підтримку поданого клопотання, пояснення учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Клопотання обґрунтоване тим, що Слідчою групою Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000823 від 24.06.2026, за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 - 2 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що у червні 2026 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, до ОСОБА_8 , як фізичної особи-підприємця, звернулись з метою працевлаштування військовозобов`язані особи - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які повідомили про відсутність у них відстрочки від мобілізації.

Надалі, ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 22.06.2026, будучи не обізнаним у законодавстві про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, перебуваючи поблизу будівлі відділу поліції №1 Харківського РУП № 2 ГУНП у Харківській області, що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Луї Пастера, 16-А, звернувся до начальника відділу поліції №1 Харківського РУП №2 ГУНП у Харківській області ОСОБА_6 , за порадою з приводу установленого порядку дій, у випадку відсутності у ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яких він має намір працевлаштувати, відстрочки від мобілізації, а також перебування двох з указаних осіб у розшуку органами РТЦК та СП.

У цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаний з вимаганням неправомірної вигоди, а саме на здійснення впливу на медичних працівників військово-лікарської комісії та працівників районних центрів комплектування та соціальної підтримки у м. Харкові, щодо неприйняття ними рішення про мобілізацію військовозобов`язаних.

Так, ОСОБА_6 , діючи на виконання свого злочинного умислу, повідомив ОСОБА_8 , що він може здійснити вплив на не встановлених посадових осіб військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , які уповноважені на забезпечення безперешкодного швидкого проходження військово-лікарської комісії у тому числі безперешкодного виходу з приміщення медичного закладу, в якому розміщується військово-лікарська комісія без подальшої мобілізації.

Загальна сума переданої ОСОБА_6 неправомірної вигоди загалом склала 5000 доларів США, що відповідно до з офіційного курсу Національного банку України становить 224 257 грн.

Після цього, 30.07.2026 приблизно о 18 год 50 хв. ОСОБА_6 затримано працівниками правоохоронного органу на робочому місці у відділі поліції №1 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 16-А, за підозрою у вчиненні злочину.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави,поєднаному з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

31.07.2026 за вказаними обставинами злочинної діяльності, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею має бути встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для доцільності застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважаючи, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12 від 22.06.2026;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 26.06.2026, від 27.07.2026;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_13 від 17.07.2026, від 27.07.2026;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 17.07.2026;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_11 від 17.07.2026;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_14 від 30.07.2026;

- протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 24.07.2026;

- протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 30.07.2026;

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових);

- протоколом обшуку автомобіля «Фольсваген-Транспортер» р.н. НОМЕР_1 від 30.07.2026;

- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 від 30.07.2026;

- протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_8

- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризикам, а саме:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 - 2 КК України, що інкримінується ОСОБА_6 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ризик втечі).

Санкція вказаної норми кримінального закону також передбачає конфіскацію майна, що також може бути вагомою підставою і мотивом переховуватися від слідства та суду.

Крім того, ОСОБА_6 є службовою особою правоохоронного органу, володіє достатнім впливом серед посадових осіб правоохоронних та контролюючих органів м. Харкова, що підтверджено обставинами вчиненого ним кримінального правопорушення, а відтак набуті ним зв`язки, в тому числі у Державній прикордонній службі та військових підрозділах, можуть сприяти незаконному перетину кордону України, з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Наявність цього ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , в силу своєї професійної обізнаності, як працівник правоохоронного органу розуміє форми і методи документування та збору доказів, а відтак усвідомлює значення ключових документів та відомостей які незаконно вносились у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосуються, щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , через свої зв`язки в підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_3 , зможе знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та/або здійснити вплив на військових службових осіб, які зможуть знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, вказаний ризик є вагомим, адже невстановленим на даний час військовим службовим особам також вигідно знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як останні можуть викривати їх протиправну діяльність.

Крім того, на даний час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочину; отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування підозрюваного та інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, що дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження.

3. Незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні не встановлені та не допитані усі свідки кримінального правопорушення. У свою чергу, ОСОБА_6 , з огляду на тривалий час роботи на керівних посадах у підрозділах Національної поліції, має стійкі зв`язки у правоохоронних органах Харківської області, а враховуючи специфіку роботи підрозділів Національної поліції може мати зв`язки серед осіб із злочинного середовища, а відтак може використати їх для незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу, примушування чи іншого тиску чи впливу з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні.

Окрім того, враховуючи, що раніше допитані ключові свідки у кримінальному провадженні, а зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на даний час проживають у м. Харкові, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_6 використовуючи свій вплив серед правоохоронців та осіб із злочинного середовища, матиме можливість здійснити вплив на них та примусити змінити свої показання.

Крім того, слід враховувати встановлену кримінальним процесуальним законодавством України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також, у вказаному кримінальному провадженні буде проводиться низка експертних досліджень, а відповідно до ч. 7 ст. 101 КПК України, експерт може бути викликаний для допиту під час судового розгляду для доповнення чи роз`яснення свого висновку, отже існує й ризик незаконного впливу на експертів у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, для здійснення тиску на учасників кримінально провадження, не обов`язково знати їх особисто. Для цього достатньо того, що підозрюваному після ознайомлення з матеріалами справи, стануть відомі анкетні дані свідків, спеціалістів, які можуть залучатися для надання консультацій та пояснень, експертів. Тому з метою уникнення покарання, ОСОБА_6 може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На даний час досліджуються обставини можливої причетності до вказаних злочинів інших осіб, в тому числі військових службових осіб ТЦК та СП, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими причетними особами, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови).

Крім того, у випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення тяжкого кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, до нього може бути застосовано покарання у виді реального позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. У зв`язку з цим, до вирішення питання про виявлення майна з метою накладення на нього арешту та подальшої конфіскації є ризик того, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, вчинятиме активні дії щодо приховування такого майна, перешкоджаючи таким чином кримінальному провадженню, зокрема щодо досягнення його мети та завдань, а також невідворотності покарання.

На даний час в рамках вказаного кримінального провадження досліджуються обставини можливої причетності до вказаних злочинів інших осіб та причетність ОСОБА_6 до їх вчинення, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими причетними особами, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови).

5. Вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Наявність указаного ризику обґрунтовується тим, що бажаючи уникнути передбаченого кримінальним законом покарання за вчинення тяжкого злочину, ОСОБА_6 буде намагатися переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим може скоїти інші тяжкі кримінальні правопорушення, в тому числі направлені на знищення, підробку документів щодо бронювання та проходження військово-лікарських комісій ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_6 в судовому засіданні встановлено не було, інші запобіжні заходи з огляду на м`якість, а також встановлені у судовому засіданні ризики не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

За вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Розмір застави підозрюваному визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, за яким підозрюється ОСОБА_6 . Також слідчим суддею враховується майновий та сімейний стан підозрюваного та вагомість ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК, які встановлені слідчим суддею щодо підозрюваного.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути ним внесено у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 :

- не відлучатися за межі м.Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, перелік яких зобов`язати прокурора довести до відома підозрюваного під підпис;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Покладення даних обов`язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Підозрюваний у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Виходячи з наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою із правом внесення застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 27.09.2026, в межах строків досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах 135 (сто тридцять п`ять) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 449 280 (чотириста сорок дев`ять тисяч двісті вісімдесят) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

банк: Державна казначейська служба України, м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також строком до 27.09.2026 виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі м.Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, перелік яких зобов`язати прокурора довести до відома підозрюваного під підпис;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали визначити до 27.09.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1