Рішення № 138739394, 28.07.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/997/26

Провадження № 2/135/678/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28.07.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Кушніра Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ладижинська міська рада Гайсинського району Вінницької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В позовній заяві зазначив, що він є користувачем квартири АДРЕСА_1 , яка перебуває у комунальній власності, неприватизована. В зазначеній квартирі він зареєстрований та фактично проживає. Окрім нього, у квартирі зареєстровані його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (на даний час проходить військову службу), його донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (на даний час за кордоном), його онучка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (на даний час за кордоном) та його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає в РФ та є громадянином РФ). Позивачу відомо, що з початку 2011 року та по сьогоднішній день його син ОСОБА_2 , фактично в квартирі не проживає, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не приймає, особисті речі відповідача у квартирі відсутні, місце перебування відповідача на даний час за кордоном, в РФ. Його син отримав посвідку на проживання у Росії №0062593 до 2016 року, з 2016 року він отримав громадянство Росії. Залишив спірне житло добровільно, позивач не чинив перешкод у його проживанні. Реєстрація відповідача у вказаній квартирі не дає можливості реалізувати позивачу право на отримання субсидії у відповідному розмірі, створює проблеми у нарахуванні плати за комунальні платежі та порушує його право на вільне користування житлом. Тому позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність та відсутність його представника, позовні вимоги підтримують, не заперечують проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення кореспонденції за зареєстрованою адресою місця проживання.

Представник третьої особи Ладижинська міська рада Гайсинського району Вінницької області в судове засідання не з`явився. Згідно поданої заяви представник просив справу розглянути у відсутність їх представника, покладаються на розсуд суду.

За таких обставин судом, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, було ухвалено розглядати справу заочно на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ст.33 ЗУ «Про основні засади житлової політики» ніхто не може бути виселений із займаного ним приміщення або обмежений у праві користуватись жилим приміщенням інакше ніж за рішенням суду та з підстав і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст.34 ЗУ «Про основні засади житлової політики» держава забезпечує особам належні та рівні умови для захисту права на житло в порядку і спосіб, визначені законом.

Власник або користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на житло відповідно до закону.

Захист права на житло здійснюється особами у спосіб, визначений законодавством.

Згідно із ч.1 ст.40 ЗУ «Про основні засади житлової політики» спори, пов`язані із захистом права на житло незалежно від форми власності, вирішуються в судовому порядку відповідно до закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є користувачем квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Списком співвласників у буд. АДРЕСА_3 , та відповідною архівною довідкою.

Згідно архівної довідки Ладижинської міської ради №15-15/55 від 09.04.2026 вбачається, що Рішенням №27 Виконкому було вирішено дозволити обмін квартир слідуючим громадянам: ОСОБА_1 АДРЕСА_4 , ОСОБА_6 АДРЕСА_5 .

Згідно акту обстеження житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , від 15.06.2026 встановлено, що за даною адресою проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В квартирі знаходяться особисті речі ОСОБА_1 . Інших осіб в квартирі не було. Зі слів сусідів: ОСОБА_7 (власник) кв. АДРЕСА_6 , ОСОБА_8 (дружина кв. АДРЕСА_6 , ОСОБА_9 (власник) кв. АДРЕСА_7 , ОСОБА_2 не проживає за даною адресою з 2011 року та виїхав до Росії.

У квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 , що вбачається із відповіді на запит суду наданої Відділом ведення реєстру Ладижинської територіальної громади №23-17-790 від 17.06.2026.

Згідно ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Згідно ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тому суд вважає, що ОСОБА_1 , як наймач майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування майном шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Такий висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 16.01.2012 року по справі № 6-57цс11.

Відповідно до вказаної постанови Верховного Суду України зазначено, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

ОСОБА_2 будучи зареєстрованим в належній позивачу на праві найму квартирі, тривалий час не проживає в ній, а тому обмежує право позивача на користування даною квартирою. При цьому судом не встановлено жодних поважних причин, які б перешкоджали відповідачу користуватись квартирою, в разі наявності в нього такого права.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 12, 81, 89, 258-259, 280-282 ЦПК суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 ) таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його повного складення до Вінницького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 03.08.2026.

Суддя