Рішення № 138739327, 03.08.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/977/25

№ 2/688/9/26

Рішення

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Олійника В.П.,

представника третьої особи Хіцінського М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі Ткача Віталія Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фермерське господарство «Залісся», про припинення дій, які порушують право та відновлення становища, яке існувало до порушення,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

04.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив 20.05.2025, до Адвокатського Бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі Ткача В.В. про припинення дій, які порушують право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

В обґрунтування позову посилається на те, що у1997 році отримав земельну ділянку у розмірі 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства. 26.02.1999 особисто створив і зареєстрував Фермерське господарство «Залісся» з метою залучення земельних ділянок інших громадян для виробничих цілей. Він, як громадянин України, має усі права фізичної особи, як засновник та керівник ФГ «Залісся» згідно положень Статуту ФГ «Залісся» має право бути орендарем земельних ділянок на підставі договорів про оренду землі.

На підставі Статуту ФГ «Залісся» він, як фізична особа та засновник ФГ «Залісся», (далі Орендар) з одного боку та ОСОБА_2 (далі - Орендодавець) з іншого, вчинили спільно оферту та акцептували у трьох однакових примірниках у письмовій формі на паперових носіях Типовий договір оренди землі, який особисто підписали 06.02.2008 (далі Договір від 06.02.2008). Ним, як уповноваженою особою ФГ «Залісся», та ОСОБА_2 було досягнуто згоди щодо предмету договору, усіх істотних умов і вчинено Договір у встановленій законом формі, тобто на підставі Типового договору оренди землі, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Договору від 06.02.2008 передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк не пізніше ніж 5 днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Однак, орендодавець ОСОБА_2 не передала майна, обумовленого Договором від 06.02.2008, орендарю в особі ОСОБА_1 і не вчинила інших дій відповідно до вимог акта цивільного законодавства. Таким чином ОСОБА_2 не виконала вимог п. 29 Договору від 06.02.2008 передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди та у строк передбачений цим договором; не вчиняти дій, які б перешкоджати орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Невиконанням вимог пунктів 20 та 29 Договору від 06.02.2008 унеможливило отримання орендарем в особі ОСОБА_1 в користування (оренду) земельної ділянки та отримання документів, що давали б право приступити до використання земельної ділянки за умовами Договору від 06.02.2008.

Договір від 06.02.2008 набув чинності 26.02.2008 після державної реєстрації Старокостянтинівським райвідділом регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.02.2008 за №40874700250. Запис завірено гербовою печаткою та зазначено посадову особу, яка провела державну реєстрацію.

Після вчинення Договору від 06.02.2008 ОСОБА_2 змінила своє місце проживання і таким чином унеможливила належний спосіб цивільних відносин між ним та нею стосовно вимог цивільного законодавства щодо виконання обов`язків у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Тому він змушений був виконувати свою частину зобов`язань, пов`язаних із державною реєстрацією договору (податкова звітність, сплата земельного податку за умовами договору тощо). Після появи у 2019 році Rakuten Viber в Україні виявив у цій програмі контакт (телефонний номер) ОСОБА_2 , після чого направив їй вимогу виконання умов договору про передачу земельної ділянки та фотокопію примірника Договору від 06.02.2008, аналогічного з її примірником, щоб у такий спосіб вона згадала про свої зобов`язання. Проте, свою бездіяльність щодо виконання умов Договору від 06.02.2008 ОСОБА_2 продовжувала замовчувати. А в 2024 році дізнався про теперішнє місце проживання ОСОБА_2 та направив їй претензії у письмовій формі. Проте, свою бездіяльність щодо виконання умов Договору від 06.02.2008 ОСОБА_2 продовжувала замовчувати і після цього.

Оскільки Договір від 06.02.2008 є двостороннім, укладений між ФГ «Залісся» в особі голови Дячука С.Ф. та ОСОБА_2 , то право тлумачення Договору може належати лише цим сторонам. За умовами Договору від 06.02.2008 строк перебігу обставини передачі земельної ділянки, складання акту приймання-передачі земельної ділянки та приєднання акту приймання-передачі до Договору від 06.02.2008, як невід`ємної частини на весь період його дії, настав після держаної реєстрації договору, тобто після 26.02.2008.

За нормами ч. 1 ст. 759 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про оренду землі» в редакції чинній станом на час підписання сторонами Договору від 06.02.2008 передбачена була передача земельної ділянки та складання акта приймання-передачі за результатами передачі. Відповідно, передача землі після державної реєстрації Договору від 06.02.2008, що відбулася 26.02.2008, є законною обов`язковою вимогою для укладення цього договору.

Оскільки, відповідно до п. 20 Договору від 06.02.2008 встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк не пізніше ніж 5 днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі, то це означає, що за Договором від 06.02.2008 відкладальною обставиною з часу його вчинення є його державна реєстрація. Тому до державної реєстрації, тобто до набрання чинності Договором від 06.02.2008 не можливе виконання дій за його умовами. Це означає, що Наймодавець (орендодавець) у Договорі від 06.02.2008 лише зазначає свої зобов`язання передати наймачеві (орендарю) землю у володіння та користування, так як обов`язковою передумовою за Законом та Договором від 06.02.2008 є його державна реєстрація. Отже, зміст Договору від 06.02.2008 повністю відповідає умовам діючого на момент підписання законодавства, а відсутність державної реєстрації Договору від 06.02.2008 не допускає інших істотних умов, тобто не допускає: 1) факту передачі; 2) факту прийняття земельної ділянки; 3) факту створення акту приймання-передачі; 3) факту приєднання акту приймання-передачі до Договору від 06.02.2008.

З метою уникнення відповідальності за невиконання зобов`язань за Договором від 06.02.2008 ОСОБА_2 уклала договір з Адвокатським Бюро «Віталій Ткач та Партнери» про надання юридичних послуг щодо розірвання Договору від 06.02.2008 в односторонньому порядку. На підставі цього договору Адвокатським Бюро «Віталій Ткач та Партнери» було видано ордер на надання правничої допомоги адвокатом Віталієм Ткачем.

На виконання замовлених ОСОБА_2 адвокатських послуг під виглядом права на правничу допомогу Адвокатське Бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі Ткача В.В. подало до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області позовну заяву з додатками в інтересах ОСОБА_2 . Також в якості копії договору надано фотокопію Договору від 06.02.2008, яку він направляв для ОСОБА_2 з вимогою його виконання та в якості копії оригіналу Державного акта на право власності на земельну ділянку адвокатом приєднано надзвичайно низької якості фотокопію з копії попередньої копії імовірного «архівного» зразка зображення.

14.05.2024 до Старокостянтинівського районного суду у вигляді паперового документа - позовної заяви (без дати) в інтересах Стельмах Н.В. звернулося Адвокатське Бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі Ткача В.В. згідно Свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №1385 від 25.04.2018 року, виданого Радою адвокатів Рівненської області. Предметом спору Адвокатське Бюро зазначило Договір від 06.02.2008.

Відповідно до вимог ст. 56 ЦПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До числа таких осіб Адвокатське Бюро «Віталій Ткач та Партнери» законом не віднесені. Вважає, що Адвокатське Бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі Ткача В.В. присвоїло собі незаконно повноваження звернення до суду з позовом в інтересах іншої особи.

Стельмах Н.В., як сторона Договору від 06.02.2008, документ у вигляді позовної заяви не підписувала, не складала змісту цього паперового документа, не є відповідно її автором, не поширювала інформацію. Оскільки, в інтересах Стельмах Н.В. звернулося Адвокатське Бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі Ткача В.В., то уся зазначена у позовній заяві інформація створена Адвокатським Бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі Ткача В.В. і підписана ним як керівником Адвокатського Бюро «Віталій Ткач та Партнери». Зміст Договору від 06.02.2008 не викликав у ОСОБА_2 заперечень, вона добре знала його до підписання 06.02.2008, а Адвокатському бюро в особі Ткача В.В. було про це відомо до подання позову до суду 14.05.2024.

Адвокатським бюро не були зазначені невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів змісту Договору від 06.02.2008 чи встановлені судом обставини, що могли б вказувати на різне розуміння змісту Договору від 06.02.2008 його сторонами. А це означає, що Адвокатському бюро було достеменно відомо п. 20 Договору від 06.02.2008, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк не пізніше ніж 5 днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Також Адвокатському бюро було достеменно відомо, що земельну ділянку ОСОБА_2 повинна була передати йому, як єдиній фізичній особі ФГ «Залісся», проте ніколи її не передавала ні за актом приймання-передачі, ні без такого акта. Даних визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Адвокатським бюро не отримано і те, що ОСОБА_2 отримала на зберігання межові знаки цієї ділянки теж не здобуто. Що означає, що Адвокатське бюро навіть не намагалось надавати правничу допомогу своїй клієнтці, а навпаки в порушення принципів верховенства права та законності привласнили право тлумачення Договору від 06.02.2008, спотворюючи його зміст, чим порушило його права як іншої сторони цього договору.

Предметом судового спору у позовній заяві було зазначено розірвати типовий договір оренди землі б/н від 06.02.2008, укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Залісся» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6824286700:07:025:0028, яка розташована на території Старокостянтинівської ОТГ Хмельницької області, площею 2.7848 га. З метою ухилення від вимог закону, оскаржуючи Договір від 06.02.2008 у позовній заяві Адвокатським Бюро «Віталій Ткач та Партнери» зазначено, що це позов немайнового характеру. Відповідно до вимог частини 2 ст. 760 ЦК України предметом договору найму можуть бути майнові права. Таким чином Адвокатським Бюро «Віталій Ткач та Партнери» зазначено власне тлумачення, яким порушено закон.

ОСОБА_2 , як сторона договору, жодних розбіжностей з його тлумаченнями Договору від 06.02.2008 ніколи не заявляла і ніколи не зверталася до суду про тлумачення цього договору як незрозумілого. Тому не може бути інших тлумачень сторони Договору від 6.02.2008 ніж те, що визначено у самому договорі. Незважаючи на вищезазначені обставини, грубо ігноруючи вимоги Конституції, Цивільного кодексу, законів України щодо застосування державної мови в діяльності адвокатів, узурпувавши права сторін та повноваження суду на тлумачення змісту Договору від 06.02.2008, Адвокатське Бюро звернулося до суду із власним тлумаченням правочину, не маючи жодних законних підстав такого тлумачення. Так, стороною Договору від 06.02.2008 Адвокатське Бюро витлумачило не ФГ «Залісся» в особі голови Дячука С.Ф., а лише ФГ «Залісся». Тлумачення Договору від 06.02.2008 допустиме до початку виконання сторонами його умов. У документі позовної заяви Адвокатське Бюро також вдалося до подальшого незаконного тлумачення Договору від 06.02.2008 шляхом зазначення недостовірних відомостей: «06.02.2008 Позивач, як орендодавець, уклала типовий договір оренди землі з ФГ «Залісся» (надалі по тексту - Відповідач), як орендарем, відповідно до якого в оренду передалась земельна ділянка, площею 2.7848 га, що належить Орендодавцю на праві приватної власності згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯГ №123461». Що є абсурдним з точки зору властивостей землі, як нерухомого майна і яка може бути лише об`єктом цивільних правовідносин, самостійно земля не вчиняє жодних юридичних дій., у тому числі сама земля не може скласти акт приймання-передачі.

Заперечуючи вищенаведену інформацію про самостійні дії земельної ділянки Адвокатське Бюро зазначило: «Відповідно до вищезазначеного договору оренди землі № б/н від 06.02.2008 орендодавець Позивач, надала, а орендар фермерське господарство «Залісся» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старокостянтинівської ОТГ Хмельницької області, загальною площею 2.7848га, кадастровий номер: 6824286700:07:025:0028».

Також у документі позовної заяви Адвокатське Бюро вдалося до подальшого незаконного тлумачення Договору від 06.02.2008 шляхом зазначення таких недостовірних відомостей: «Однак, Відповідач з 06.02.2008 жодного разу не здійснив виплати орендної плати, строк якої, встановлено п. 11 Договору оренди, щорічно до 30 грудня поточного року. Тобто простроченими є платежі з виплати орендної плати за 2008-2023 роки, що за своїм визначенням є систематичною несплатою орендної плати та як наслідок підставою для розірвання договору оренди».

Спотворення змісту Договору від 06.02.2008 спростовується самим договором. Незаконне тлумачення Адвокатським Бюро Договору від 06.02.2008 є нічим іншим як незаконним способом позбавити ОСОБА_2 відповідальності за невиконання умов договору оренди, а також позбавлення його, сторони договору, орендаря права, передбаченого частиною 1 ст. 766 ЦК України, якщо наймодавець не передає наймачеві (орендарю) майно. Цією нормою цивільного кодексу однозначно встановлено саме його права вибору захисту прав наймана (орендаря) і що саме законом визначено перелік дій, на які він має право за своїм вибором. Якщо «наймодавець не передає наймачеві майно», то права наймодавця на оскарження договору найму (оренди) законом не передбачено. Таким чином Адвокатське Бюро умисно вдалося до незаконного тлумачення Договору від 06.02.2008 з метою незаконного звернення до суду в інтересах свого клієнта і незаконного ухилення клієнтки від матеріальної відповідальності в особливо великих розмірах за невиконання зобов`язань за цим Договором.

З відповідей Національної Асоціації Адвокатів України (НААУ) і Ради адвокатів Рівненської області слідує, що вони не надавали Адвокатському Бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі Ткача В.В. права звернення до суду в інтересах клієнта та не надавали повноважень тлумачення договорів, у яких ні Адвокатське Бюро «Віталій Ткач та Партнери», ні адвокат Ткач В.В. не були стороною. А тому, просить суд припинити дії Адвокатського Бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі Ткача В.В. в частині тлумачення Договору від 06.02.2008 та відновити його право тлумачення Договору від 06.02.2008, яке існувало до порушення його права, до часу створення та подачі до суду документів позовної заяви 14.05.2024.

Позивач Дячук С.Ф. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у ньому, просив його задовольнити.

Позиція відповідача

Представник відповідача Адвокатського бюро «Віталій Ткач та Партнери» - адвокат Олійник В.П. у судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у відзиві, просив у його задоволенні відмовити.

Позиція третіх осіб

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ФГ «Залісся» Хіцінський М.В. в судовому засіданні позов підтримав з підстав наведених у ньому, просив його задовольнити.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.03.2025 відмовлено у відкритті провадження в даній справі, роз`яснено позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Хмельницької області, яку постановою Хмельницького апеляційного суду від 29.04.2025 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.05.2025 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

05.06.2025 представник відповідача Адвокатського бюро «Віталій Ткач та Партнери» - адвокат Олійник В.П. в системі «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову та судові витрати, що складаються з витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, стягнути з позивача. Вказав, що у травні 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діяло на підставі договору та ордеру Адвокатське Бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі адвоката Ткача В.В., звернулася до суду із позовом, відповідно до якого просила розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6824286700:07:025:0028, укладений 06.02.2008 між нею та ФГ «Залісся». Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15.07.2024 позов задоволено. Розірвано Договір оренди землі від 06.02.2008, укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Залісся» щодо земельної ділянки площею 2,7848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824286700:07:025:0028, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 26.02.2008 за реєстраційним номером 040874700251. Стягнуто з ФГ «Залісся» на користь ОСОБА_2 1211,20 грн судового збору. Додатковим рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09.09.2024 стягнуто з ФГ «Залісся» на користь ОСОБА_2 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22.10.2024 апеляційні скарги ФГ «Залісся» залишено без задоволення, рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15.07.2024 та додаткове рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09.09.2024 залишено без змін. У грудні 2024 року ФГ «Залісся» подало касаційну скаргу на них та ухвалою Верховного Суду від 27.12.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження. Отже, рішенням суду у справі №683/1523/24 встановлено ряд обставин, що стосуються і предмету спору у справі №688/977/25, а саме: 1) 06.02.2008 між ОСОБА_2 та ФГ «Залісся» було укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого позивачка передала, а відповідач прийняв у строкове платне користування належну їй земельну ділянку площею 2,7848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824286700:07:025:0028 строком на 49 років; 2) 26.02.2008 договір оренди землі від 06.02.2008 був зареєстрований в Старокостянтинівському районному відділі регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №040874700251; 3) відповідно до п. 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою. Факт отримання орендної плати орендодавець підтверджує відповідними розписками, які містять інформацію про отриману суму, дату та період, за який сплачується орендна плата, та форма яких затверджена у додатку 1 до цього договору. Розмір орендної плати встановлюється у 260,56 грн на рік. За погодженням сторін розрахунки за цим договором можуть здійснюватися у натуральній формі шляхом поставки продукції, надання послуг та ін., що оформлюється відповідним додатком до цього договору. У такому випадку конкретні обсяги продукції належні до поставки чи обсяг послуг визначається за угодою сторін. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами; 4) пунктом 11 договору оренди встановлено строк виплати орендної плати, а саме з 01 січня по 30 грудня відповідного року. Незалежно від зазначеного у пункті 11 цього договору, перший орендний платіж за договором здійснюється протягом 365 днів після набрання чинності цим договором; 5) вищезазначеним договором оренди землі перегляд розміру орендної плати не передбачений (п.13 договору); 6) про існування договірних відносин між сторонами свідчить і той факт, що ФГ «Залісся» протягом 2008-2022 років відображало у своїй податковій звітності нарахування ОСОБА_2 сум доходу від надання майна в оренду, а також сплачувало з нарахованого доходу відповідні податки, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з І кварталу 2008 року по І квартал 2024 року стосовно ОСОБА_2 , наданих Шепетівською державною податковою інспекцією ГУ ДПС у Хмельницькій області за №2220-24-02537 від 20.06.2024; 7) матеріали справи не містять жодних доказів того, що ФГ «Залісся» здійснювало дії щодо належного виконання умов договору оренди землі, а саме щодо сплати орендної плати у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 532 ЦК України; 8) вищезазначені докази спростовують твердження ФГ «Залісся» про те, що між ОСОБА_2 та ФГ «Залісся» договір оренди землі не укладався.

Таким чином, в межах розгляду справи №683/1523/24 наявне рішення, що набрало законної сили, яким встановлено ряд обставин, що не потребують доказування у справі №688/977/25. Тобто, у даному випадку щодо застосування преюдиції у цивільному процесі, що передбачені ч. 4 ст. 82 ЦПК України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Не потребують доказування преюдиційні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС ВС від 19.12.2019 по справі №520/11429/17).

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, намагається лише здійснити переоцінку встановлених обставин, які вже були предметом дослідження у справі № 683/1523/24, чим порушує принцип юридичної визначеності.

Щодо не визначення ОСОБА_1 належного відповідача/ів у справі. Подаючи позовну заяву у цивільній справі 683/1523/24, АБ «Віталій Ткач та Партнери» діяло в інтересах ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги №09/04-24 від 09.04.2024, заключеного між ОСОБА_2 та адвокатським бюро в особі виконуючого обов`язки керуючого партнера Ткача В.В. У справі № 683/1523/24 адвокат Ткач В.В. діяв на підставі ордеру, виданого Адвокатським бюро «Віталій Ткач та Партнери». Разом з тим, є незрозумілим до якого відповідача спрямована дана позовна заява. До адвокатського бюро, як юридичної особи, чи до фізичної особи адвоката Ткача В.В., адже згідно ст.14 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Окрім того, станом на день подання даного позову, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія додається), адвокат, як фізична особа, ОСОБА_3 є лише засновником адвокатського бюро, але не являється, ні керуючим чи виконуючим обов`язки керуючого партнера (директором), ні партнером (працівником) даного адвокатського бюро чи будь-якою іншою уповноваженою на представництво інтересів бюро особою. Позивач не вказав хто саме, на його думку, вчинив дії, які призвели до порушення його прав.

Оскільки нормами законодавства не передбачено такого способу захисту, як звернення із позовною заявою з вимогами про припинення дії в частині тлумачення Договору та відновлення права позивача на тлумачення Договору, вважає обраний спосіб захисту неефективним. Незгода позивача із рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15.07.2024, що набрало законної сили, повинна бути висловлена у процесуальний спосіб, тобто відповідно до норм процесуального законодавства під час розгляду судом безпосередньо тієї справи, у межах якої така заява була подана. Тоді як відсутність спору виключає можливість звернення до суду, адже відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Обрання позивачем неналежного та/або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Посилатись позивачу на правочин, чи то, як зазначено у позові вимагати: «припинити дії в частині тлумачення Договору (зі сторони Відповідача у справі) та відновлення права позивача на тлумачення Договору» у суді може одна із сторін правочину. З огляду на те, що Типовий Договір оренди землі від 06.02.2008, який був укладений між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та ФГ «Залісся», як орендарем, відповідно до якого в оренду передалась земельна ділянка площею 2.7848га, що належить Орендодавцю на праві приватної власності, то позивач ОСОБА_1 , як фізична особа (що встановлено у постанові Хмельницького апеляційного суду від 29.04.2025 у даній справі), не являється стороною зазначеного договору. Наявність Договору оренди землі від 06.02.2008, стороною якого позивач не є, судового рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15.07.2024 у справі №683/1523/24, не свідчить про безумовне порушення прав позивача, як особи, яка не є власником, а ні володільцем майна; за наслідками задоволення такого позову має відбуватися поновлення (захист) прав позивача або ж його інтереси можуть бути реалізовані, внаслідок чого він здатний буде набути прав. Проте заявлені у справі вимоги не спрямовані безпосередньо на відновлення прав ОСОБА_1 , оскільки стосуються зобов`язань, стороною яких він, як фізична особа не є, що свідчить про неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного, на його думку, права. Натомість позивач у своєму позові не зазначив, які саме права (інтереси) позивача, як фізичної особи, були порушені, не визнані чи оспорюються, в який спосіб відбувається таке порушення; не аргументував наявності реальності (дійсності) порушення прав та інтересів позивача у цьому випадку; правові наслідки задоволення позову для позивача також залишив поза увагою.

На виконання вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України повідомляє, що попередні орієнтовні витрати на оплату правничої допомоги відповідача складають 17500,00 грн. (розрахунок буде подано пізніше, оскільки Відповідачу достовірно не відомо які витрати він може понести за надання правничої допомоги). На підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України, повідомляє, що докази понесених судових витрат на правничу допомогу будуть надані суду у відведений процесуальний строку по завершенню розгляду справи.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про припинення участі у цивільній справі адвоката Олійника В.П., який не наділений повноваженнями згідно процесуального закону; приєднано до матеріалів цивільної справи письмовий доказ, а саме: копію Статуту Фермерського господарства «Залісся» (нова редакція) від 2018 року та відзив на позов, поданий представником відповідача - адвокатом Олійником В.П.; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фермерське господарство «Залісся»; підготовче засідання відкладено.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.01.2026 письмові пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ФГ «Залісся» Хіцінського М.В. від 05.01.2026 залишено без розгляду; закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по сутіз повідомленням учасників справи.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Як встановлено в суді та слідує із Державного акту на право постійного користування землею серії ХМ №171 від 28.02.1997 ОСОБА_1 надано для ведення селянського (фермерського) господарства у постійне користування земельну ділянку площею 50,9 га на території Пеньківської сільської ради в с. Залісся.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №218421, Старокостянтинівською районною державною адміністрацією Хмельницької області 26.02.1999 проведено державну реєстрацію Фермерського господарства «Залісся», ідентифікаційний код юридичної особи 23565845, місцезнаходження юридичної особи: с. Залісся Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та керівником Фермерського господарства «Залісся» є ОСОБА_1 , який має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори.

Згідно п.п. 1.1, 1.2, 3.1, 4.1, 6.1, 8.1 Статуту Фермерського господарства «Залісся» (в новій редакції), засновником та власником Фермерського господарства «Залісся» є ОСОБА_1 , господарство є юридичною особою після державної реєстрації відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство», має рахунки в установах банків, круглу печатку та штамп. Метою діяльності є виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її реалізації та отримання законного прибутку. Вищим органом управління господарства є його засновник ОСОБА_1 , який одноосібно здійснює управління господарством. Землі господарства складаються із: земельної ділянки, що належить на праві власності господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать членам господарства на праві приватної власності, які передані до господарства; земельних ділянок, що використовуються господарством на умовах користування та оренди.

06.02.2008 між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем Фермерським господарством «Залісся» в особі голови Дячука С.Ф. було укладено Типовий договір оренди землі, згідно з умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування належну їй земельну ділянку площею 2,7848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824286700:07:025:0028, строком на 49 років без розроблення проекту її відведення. Вказаний договір оренди землі від 06.02.2008 26.02.2008 був зареєстрований в Старокостянтинівському районному відділі регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №040874700251.

14.05.2024 ОСОБА_2 , в інтересах якої на підставі договору та ордеру діяло Адвокатське Бюро «Віталій Ткач та Пертнери» в особі Ткача В.В., звернулась до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства «Залісся» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.02.2008.

20.06.2024 та 10.07.2024 головою Фермерського господарства «Залісся» Дячуком С.Ф. направлено ОСОБА_2 претензії щодо визнання чинності Типового договору оренди землі від 06.02.2008, сплати пені та штрафу згідно умов договору.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15.07.2024 року у справі №683/1523/24 задоволено позов ОСОБА_2 . Розірвано договір оренди землі від 06.02.2008, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Залісся» щодо земельної ділянки площею 2,7848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824286700:07:025:0028, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 26.02.2008 за реєстраційним номером 040874700251. Стягнуто з ФГ «Залісся» на користь ОСОБА_2 1211,20 грн судового збору.

Додатковим рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09.09.2024 стягнуто з Фермерського господарства «Залісся» на користь ОСОБА_2 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22.10.2024 апеляційні скарги ФГ «Залісся» залишено без задоволення. Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15.07.2024 та додаткове рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09.09.2024 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства «Залісся» на рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15.07.2024, додаткове рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09.09.2024 та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22.10.2024.

З даних відповіді №1365549 від 09.05.2025 з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що Адвокатське Бюро «Віталій Ткач та Партнери» зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи 42187667, засновником якої зазначено ОСОБА_3 , керівником -Ткач Н.Б.

Оскільки, на думку ОСОБА_1 при зверненні Адвокатського Бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі Ткача В.В. до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області із вищевказаним позовом в інтересах ОСОБА_2 , відповідачем було здійснене власнетлумачення Договору від 06.02.2008, чим спотворено його зміст, привласнено право звернення до суду з позовом в інтересах іншої особи та цим порушено його права, як фізичної особи - іншої сторони цього договору, вимушений був звернутись до суду з даним позовом з метою захисту та відновлення порушених прав.

Застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 637 ЦК України встановлено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Мотиви та висновки суду

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Вказана правова норма кореспондується з положеннями частини першої статті 626 ЦК України.

Правочином є найбільш розповсюджений юридичний факт, за допомогою якого набуваються, змінюються або припиняються права та обов`язки в учасників цивільних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 213 зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (ч.2 статті 213 ЦК.України).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зроблено висновок, що у «відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України».

Аналіз положень статті 213 ЦК України свідчить, що тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів змісту.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, звертаючись до суду з позовом, особа повинна довести як те, що її права були дійсно порушеними, так і особу, яка їх порушила.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 2, 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Як встановлено в суді, 06.02.2008 було укладено Типовий договір оренди землі між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Залісся» щодо земельної ділянки площею 2,7848 га із кадастровим номером 6824286700:07:025:0028.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15.07.2024, що набрало законної сили 22.10.2024, було розірвано договір оренди землі від 06.02.2008, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Залісся» щодо земельної ділянки площею 2,7848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824286700:07:025:0028, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 26 лютого 2008 року за реєстраційним номером 040874700251.

Під час розгляду справи Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області в інтересах позивача ОСОБА_2 на підставі договору та ордеру діяло Адвокатське Бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі адвоката Ткача В.В.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

09.05.2025 судом відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України здійснено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запит щодо зареєстрованого місця відповідача, а саме Адвокатського бюро «Віталій Ткач та партнери», код ЄДРПОУ 42187667.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме відповіді №1365549 від 09.05.2025, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді, керівником даної юридичної особи призначена Ткач Н.Б., а щодо ОСОБА_3 в графі повноваження зазначено, що відомості відсутні.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.05.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, в тому числі уточнення відомостей щодо відповідача (відповідачів), тобто складу учасників справи та змісту позовних вимог щодо кожного з них.

Звертаючись до суду з даним позовом та обираючи спосіб захисту своїх прав (інтересів), позивач ОСОБА_1 20.05.2026 подав до суду уточнену позовну заяву із вимогами щодо Адвокатського Бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі Ткача В.В., зазначивши адресу юридичної особи та код ЄДРПОУ 42187667, та фактично оспорює дії Адвокатського Бюро «Віталій Ткач та Партнери», як представника позивача Стельмах Н.В., щодо складання тексту позовної заяви та подачі позову до ФГ «Залісся» 14.05.2024 до Старокостинтянівського районного суду Хмельницької області, що розцінюється позивачем ОСОБА_1 як тлумачення договору оренди землі від 06.02.2008.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Згідно правової позиції у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 провадження № 14-385цс19 за змістом статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-IV після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства користувачем орендованої земельної ділянки є саме фермерське господарство, а тому й правовідносини щодо права користування такою земельною ділянкою є господарськими. Реалізація права на поновлення договору оренди в порядку статті 33 Закону № 161-XIV входить до змісту правовідносин щодо права користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, на їхні земельні спори з прокурором, який діє в інтересах держави, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, поширюється юрисдикція господарських судів (близькі за змістом висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц і від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 483/1863/17 провадження № 14-515 цс 18 за позовом прокурора в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру та фізичної особи (засновника ФГ), про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, зазначено про те, що з моменту, коли особа створила фермерське господарство, у правовідносинах користування земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря, й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. З огляду на це Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що спір стосується земельної ділянки, наданої в оренду фермерському господарству, а не фізичній особі.

Згідно з частиною другою ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини другої ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, покладається саме на учасників справи.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В силу приписів ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що сторонами договору оренди землі від 06.02.2008 були орендодавець ОСОБА_2 (фізична особа) та орендар Фермерське господарство «Залісся» (юридична особа).

Разом з тим, ні в позовній заяві, ні в суді позивачем ОСОБА_1 не доведено факту порушення його прав, як фізичної особи, вищевказаним способом відповідачем у справі Адвокатським Бюро «Віталій Ткач та Партнери».

Так, позивачем на підтвердження порушеного права надано як докази, що обґрунтовують його позовні вимоги, копію державного акта на право постійного користування землею, виданого ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства 28.02.1997. В той же час даний документ лише містить дані щодо особи, якій надано таке право, підстави для надання земельної ділянки у користування, площу земельних ділянки, її розташування, цільове призначення земельної ділянки.

В копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи фермерського господарства «Залісся» відображено дані щодо ідентифікаційного коду юридичної особи, її місцезнаходження, місця проведення державної реєстрації та дати такої реєстрації.

У копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відображено дані щодо найменування юридичної особи фермерського господарства «Залісся», ідентифікаційного коду юридичної особи, її місцезнаходження, дати державної реєстрації, відомостей про її керівника та засновника, видів економічної діяльності.

Також надано копію типового договору оренди землі, укладеного 06.02.2008 між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ФГ «Залісся»; копії претензій №1 від 21.06.2024 та №2 від 10.07.2024 про відшкодування збитків; копію позовної заяви ОСОБА_2 до ФГ «Залісся» про розірвання договору оренди землі, підписану представником позивача адвокатом Ткачем В.В.; копію державного акта на право власності на земельну ділянку Стельмах Н.В.; копію заяви ОСОБА_1 від 20.01.2025 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; копію відповіді Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області засновнику ФГ «Залісся» ОСОБА_1 ; копію запиту ОСОБА_1 від 16.11.2024 на інформацію до Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів Рівненської області щодо надання права тлумачити договір від 06.02.2008 Адвокатському Бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі адвоката Ткача В.В.; копію відповіді Ради адвокатів Рівненської області вих.№09 від 03.02.2025 та відповіді керівника Секретаріату Національної асоціації адвокатів України. В той же час, вищевказані документи не підтверджують порушення прав позивача ОСОБА_1 , як фізичної особи, Адвокатським Бюро «Віталій Ткач та Партнери», а тому не беруться судом до уваги як докази.

З огляду на встановлені обставини та надані докази, суд дійшов висновку, що позивач не довів факт порушення його прав як фізичної особи Адвокатським Бюро «Віталій Ткач та Партнери», як він стверджує у позові, шляхом тлумачення договору оренди землі від 06.02.2008, укладеного між ОСОБА_2 та юридичною особою ФГ «Залісся», який розірвано рішенням суду, відсутність порушеного права й інтересу встановленого при розгляді справи по суті є самостійною підставою для відмови у позову, відтак в задоволенні позову необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом стягненню з відповідача на його користь не підлягає.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №750/2055/20 зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №143/173/19 зроблено висновок про те, що згідно з частинами п`ятою, шостою статті 137ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з п.п. 1-2 частини 1статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування, має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача надано суду довіреність на справу №688/977/25 АБ «Віталій Ткач та Партнери» на адвоката Олійника В.П. від 28.05.2025, ордер про надання правничої допомоги серії ВК №1116017 від 04.06.2025, договір № 280525 про надання правової допомоги від 28.05.2025, укладений між АБ «Віталій Ткач та Партнери», в особі директора Ткач Н.Б. та АБ «Віталій Олійник та Партнери», в особі керуючого партнера Олійника В.П.; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі №688/977/25 від 30.03.2026; акт наданих послуг №280525 від 30.03.2026.

Так, згідно п.2.1 договору № 280525 про надання правової допомоги від 28.05.2025, вартість послуг, які надаються адвокатським бюро клієнту за цим договором, складає 10 000 грн.

З огляду на наведене та беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, положення договору про надання правової допомоги, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів, що були подані у даній справі, суд дійшов висновку, що відшкодуванню витрат на правову допомогу з позивача на користь АБ «Віталій Ткач та Партнери», підлягає сума в загальному розмірі 10 000 грн.

Керуючись ст.ст. 2,5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Адвокатського бюро «Віталій Ткач та Партнери» в особі Ткача Віталія Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фермерське господарство «Залісся» про припинення дій, які порушують право та відновлення становища, яке існувало до порушення - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського бюро «Віталій Ткач та Партнери» 10000 (десять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Адвокатське бюро «Віталій Ткач та Партнери», адреса місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 12, с. Судилків Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 42187667.

Третя особа: Фермерське господарство «Залісся», адреса місцезнаходження: с. Залісся Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ23565845.

Повне судове рішення складено 04 серпня 2026 року.

Суддя: Світлана КОЗАЧУК