Рішення № 138739282, 04.08.2026, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/535/26

2/609/539/2026

04 серпня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді: Катерняк О.М.

за участю секретаря судового засідання: Мацишиної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до відповідача: ОСОБА_1 , вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи - не з`явилися,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 25 травня 2026 року до Шумського районного суду Тернопільської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Позов обґрунтовано тим, що 04 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» було укладено Кредитний договір № 3000028524. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно п.1.1 Кредитного договору та Паспорту споживчого кредиту Банк надає Позичальнику Кредит, відповідно до розділу «2.1. Кредитний договір (Кредит на загальні споживчі цілі)» Правил кредитування, а Позичальник отримує Кредит на наступних умовах: Загальний розмір Кредиту: 30000.00 гривень строком користування 36 місяців, мета отримання кредиту: загальні споживчі цілі, фіксована процентна ставка: 23.88 % річних. Кредитодавець свої обов`язки виконав, надавши кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором. Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах визначених в графіку платежів відповідно до Додатку №1. Підписання Кредитного договору Позичальник підтвердив: - що до укладення цього Договору Кредитодавець надав йому інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення цього Договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту; - що Кредитодавець ознайомив його з інформацією, вказаною в ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією. Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору кредитний договір діє в межах строку на який надається кредит та припиняється належним його виконанням.

Разом із тим, умови вищезазначеного Кредитного договору ОСОБА_1 не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Як наслідок, станом на 27.11.2025 заборгованість відповідача за Кредитним договором № 3000028524, становить 25478,14 грн, а саме: - непрострочене тіло кредиту: 19113,84грн; - прострочене тіло кредиту 4057,67грн; - прострочені відсотки по договору 2306,63грн. Таким чином, як зазначає представник позивача, відповідачем було грубо порушено умови Кредитного договору № 3000028524 від 04.09.2024, а також норми чинного законодавства. На підставі викладеного, представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП БАНК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 25478,14 грн та 2662,40 грн сплаченого судового збору.

3. 16 червня 2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Сідоровим В.М. подано відзив на позовну заяву. Ознайомившись зі змістом позовної заяви, вважає, що викладені в ній вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що Позивач в своєму позові не вказує, яким чином було підписаний кредитний договір та додатки до нього, але з копії договору вбачається, що відповідач підписував документи за допомогою УЕП (удосконалений електронний підпис). При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявна в матеріалах справи паперова роздруківка сторінок договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що саме такий правочин підписувався електронним підписом уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Наявна в матеріалах справи паперова копія кредитного договору не може вважатися електронним документом (копією електронного документа), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору між відповідачем та позивачем. Відповідно до вимог законодавства, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Вказує, що Кредитний договір №3000028524 від 04 вересня 2024 року не містить відомостей про його підписання електронним підписом (ще й УЕП) ОСОБА_1 , оскільки саме тільки зазначення в кредитному договорі персональних даних відповідача не підтверджує проходження ним верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства. При цьому відповідач заперечує факт підписання договору УЕП так і іншим способом. Позивачем не надано належних та допустимих доказів про те, що відповідач пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (наприклад заповнив анкету клієнта із зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом накладення особистого УЕП відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Закону України «Про платіжні послуги». Будь-які документи, що підтверджують особу позичальника в матеріалах справи відсутні.

Також вказує на відсутність належним чином засвідчених первинних бухгалтерських документів, що підтверджують отримання кредитних коштів позичальником. Позивач на підтвердження надання відповідачу кредитних коштів надав меморіальний ордер №4645835 від 04 вересня 2024 року. Однак цей документ не підтверджує отримання коштів в сумі 30000 грн ОСОБА_1 . Так зокрема згідно наданого банком меморіального ордеру і платником і отримувачем коштів є одна і та ж особа - ОСОБА_1 тобто позичальник фактично із одного свого рахунку переводить кошти на інший рахунок і це підтверджується наданим документом. Код платника і код отримувача однакові і належать відповідачу. Вважає, що фактично позивачем не надано жодних документів які б підтверджували надання коштів позичальнику відповідно до умов кредитного договору №30000028524 від 04 вересня 2024 року. Також позивачем не долучено до матеріалів справи документи про особу, яка є власником рахунку НОМЕР_1 , чи є цей рахунок картковим банківським рахунком, якщо так, то який номер платіжної картки і хто є емітентом такої банківської картки.

Крім того, звертає увагу на відсутність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують розмір заборгованості. Вказує, що позивач на підтвердження наявної суми заборгованості ОСОБА_1 надав лише розрахунок заборгованості за договором №3000028524 від 04.09.2024, станом на 27.11.2025 року. Долучений позивачем розрахунок заборгованості є внутрішнім зведеним документом, створеним односторонньо самим позивачем, і не відноситься до категорії первинних документів. Він не фіксує безпосередньо господарських операцій (видачу кредиту, надходження чи списання коштів, нарахування відсотків, комісій чи штрафних санкцій тощо), а лише відображає результат власних обчислень позивача. За відсутності первинних документів, на підставі яких цей розрахунок було складено, такий розрахунок не може вважатися належним та допустимим доказом існування і розміру заборгованості. Звертає увагу суду, що розрахунок заборгованості подається станом на 27.11.2025 року, а не на дату подання позову. Тобто позивач стверджує що у відповідача був борг по сплаті кредитних коштів саме станом на 27 листопада 2025 року, а не на момент звернення з позовом до суду (травень 2026 року). Також звертає увагу, що розрахунок заборгованості наданий позивачем взагалі не співвідноситься із заявленими вимогами (згідно розрахунку несплачене тіло кредиту становить 23171 грн 51 коп, а в позовних вимогах зазначено 19113 грн 84 коп). Такими чином вважає, що позивачем належними та допустимими доказами не доводяться обставини, що мають вирішальне значення для правильного вирішення справи: - не доведене факт укладення кредитного договору, електронну версію оригіналу договору не надано; - не надано належним чином засвідчених документів що підтверджують отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 30000 грн; - не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують розрахунок заборгованості. З вищезазначених підстав просить у задоволені позовної заяви АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3000028524 від 04 вересня 2024 року відмовити повністю.

4. 22 червня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача АТ «ОТП БАНК» Гнип В.В. подав до суду відповідь на відзив. Доводи, викладені у відзиві відповідача вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують ані факту існування між сторонами кредитних правовідносин, ані факту надання кредитних коштів, ані наявності простроченої заборгованості. Зазначає, що до позовної заяви додано як розрахунок заборгованості за кредитним договором №3000028524, так і меморіальний ордер, який підтверджує видачу кредитних коштів Відповідачу. Вказує, що сам по собі довід відповідача про те, що розрахунок є внутрішнім документом банку, не означає автоматично його недопустимість або відсутність боргу. Щодо доводів про відсутність оригіналів електронних документів та заперечення факту укладення договору представник позивача зазначає, що у сучасній банківській практиці саме по собі укладення договору в електронній формі не є підставою для сумніву в його чинності чи допустимості як доказу. Вирішальне значення має те, чи підтверджують подані документи ідентифікацію клієнта, зміст погоджених умов та факт приєднання/підписання. До позову додано кредитний договір, підписаний електронним підписом, що відповідає вимогам статей 205 та 207 ЦК України. Зауважує, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Електронний договір має включати всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону. До кредитного договору також долучено копія паспорту Відповідача та копія РНОКПП, це також свідчить що Відповідач надав свої документи Банку для оформлення кредиту, а отже такий правочин був вчинений.

Щодо вказаної у відзиві розбіжності розрахунок заборгованості наданий позивачем взагалі не співвідноситься із заявленими вимогами (згідно розрахунку несплачене тіло кредиту становить 23171 грн 51 коп, а в позовних вимогах зазначено 19113 грн 84 коп, зазначає, що саме внаслідок щоденного нарахування процентів та їх подальшого відображення на окремих рахунках обліку відбулося коригування структури заборгованості, а саме: частина суми, яка раніше обліковувалася у складі непростроченого тіла кредиту, була відображена як непрострочені проценти, а також здійснено донарахування процентів за відповідний період користування кредитом. При цьому загальна сума заборгованості не змінилася. Таким чином вважає, що доводи відзиву зводяться не до спростування позовних вимог належними доказами, а до критики окремих документів позивача поза їх взаємним зв`язком.

5. 26 червня 2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Сідоровим В.М. подано заперечення на відповідь на відзив. Вважає, що факти викладені у відповіді на відзив не є переконливими, не підтверджують обґрунтованість позовних вимог. Вказує, що Позивач так і не зміг надати Суду належних та допустимих доказів про те, що відповідач пройшов ідентифікацію та верифікацію особи, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом накладення особистого УЕП відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Закону України «Про платіжні послуги». Зазначає, що відповідач не надавав копію свого паспорта громадянина України та РНОКПП саме для укладення кредитного договору, який є предметом розгляду. Відповідач працював і працює на ТОВ «Шумський маслозавод». У квітні 2024 року всіх працівників товариства перевели на обслуговування АТ «ОТП Банк» для отримання заробітної плати. Позивач 04 квітня 2024 року для відкриття «платіжної карти» підписав заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», а за день до цього надав копії паспорта, РНОКПП та довідки про місце проживання працівникам банку які приїжджали на підприємство. Копії паспорта та довідки про реєстрацію місця проживання посвідченні працівниками тернопільського відділення банку саме станом на 03 квітня 2024 року. Таким чином станом на 04.09.2024 року ці документи вже були в банку і могли бути використанні для відкриття кредиту відповідачу, про що він не знав і не давав згоду. Усі інші твердження викладені у відзиві позивачем не спростовано. Просить у задоволені позовної заяви АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3000028524 від 04 вересня 2024 року відмовити повністю.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 27 травня 2026 року, відкрито провадження за даним позовом за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 16 червня 2026 року.

7. Ухвалою суду від 16 червня 2026 року судовий розгляд справи відкладено на 04 серпня 2026 року за клопотанням сторони відповідача.

8. Сторони в судове засідання не з`явились.

Окремим пунктом в позовній заяві представник позивача клопотав про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сідорова В.М. також надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

9. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

10. Судом встановлено, що ознайомившись з умовами кредитування, 04 вересня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 УЕП підписано Паспорт споживчого кредиту, у котрому міститься інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

У Розділі 3 «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача» міститься інформація про наступне: тип кредиту кредит; сума кредиту 30000 грн; строк кредитування 36 місяців; мета отримання кредиту загальні споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу Банку або безготівково, шляхом зарахування кредитних коштів на поточний/картковий рахунок споживача, або з метою рефінансування, протягом одного банківського дня з дати укладення договору споживчого кредиту.

Крім того, у Паспорті споживчого кредиту міститься інформація про контактні дані кредитодавця, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; інші важливі правові аспекти.

Своїм підписом у паспорті споживчого кредиту відповідач підтвердив ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних ним умов кредитування, підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливостей оцінити чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації.

11. Додатком №1 до Паспорту споживчого кредиту від 04.09.2024 є Орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту.

12. Далі, ознайомившись із умовами кредитування, 04 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» було укладено Кредитний договір № 3000028524, який підписано відповідачем удосконаленим ЕП клієнта.

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Банк надає Позичальнику Кредит, відповідно до розділу «2.1. Кредитний договір (Кредит на загальні споживчі цілі)» Правил кредитування, а Позичальник отримує Кредит на наступних умовах: - загальний розмір кредиту 30000 грн на загальні споживчі цілі; - дата остаточного повернення кредиту 04.09.2027.

Відповідно до п. 1.2. Договору, протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватись: Фіксована процента ставка у розмірі 23.88 % річних до повного виконання Боргових зобов`язань за Кредитним договором.

Пунктом 1.3. Договору визначено повернення Кредиту та сплату процентів, яке відбувається шляхом сплати Позичальником Ануїтетних Платежів.

13. Додатком №1 до Кредитного договору №3000028524 від 04.09.2024 є Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, загальні витрати за кредитом, який є невід`ємною частиною кредитного договору. У Графіку зазначено, що датою видачі кредиту є 04.09.2024; датою повернення - 04.09.2027, тобто, кредит надано строком на 36 місяців. Крім того, Графіком визначено види платежів за кредитом, реальна річна процентна ставка 26.67% та загальна вартість кредиту 42289,59 грн. Щомісячний платіж становить 1175 грн, крім останнього - 1164,59 грн. Графік також підписано відповідачем удосконаленим ЕП клієнта.

14. Факт перерахування грошових коштів в розмірі 30000 грн, підтверджується копією меморіального ордеру №4645835 від 04.09.2024. Призначення платежу: видача кредиту по КД №3000028524, Отримувач: ОСОБА_1 .

15. На підтвердження заборгованості, яка виникла у відповідача перед позивачем у зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору, до матеріалів справи долучено Розрахунок заборгованості за кредитним договором №3000028524. Із розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено 10 платежів на погашення тіла кредиту на загальну суму 6828,49 грн та 9 платежів на погашення відсотків на загальну суму 4781,83 грн. Платежі відповідачем було здійснено відповідно до дат платежу, визначених у Графіку платежів, окрім останнього платежу, який відбувся із запізненням та не в повній сумі. Зокрема: 04.10.2024 відповідачем сплачено 1180 грн, з яких 592,79 грн тіла кредиту, 587,21 грн відсотків; 04.11.2024 відповідачем сплачено 1175 грн, з яких 580,20 грн тіла кредиту, 594,80 грн відсотків; 04.12.2024 відповідачем сплачено 2380 грн, з яких 1815,75 грн тіла кредиту, 564,25 відсотків; 06.01.2025 відповідачем сплачено 1130 грн, з яких 548,18 грн тіла кредиту, 581,82 грн відсотків; 04.02.2025 відповідачем сплачено 1130 грн, з яких 627,91 грн тіла кредиту, 502,09 грн відсотків; 04.03.2025 відповідачем сплачено 1130 грн, з яких 656,73 грн тіла кредиту, 473,27 грн відсотків; 04.04.2025 відповідачем сплачено 1130 грн, з яких 619,34 грн тіла кредиту, 510,66 грн відсотків; 05.05.2025 відповідачем сплачено 1130 грн, з яких 631,90 грн тіла кредиту, 498,10 грн відсотків; 04.06.2025 відповідачем сплачено 1130 грн, з яких 660,37 грн тіла кредиту, 469,63 грн відсотків; 11.07.2025 відповідачем сплачено 95,32 грн тіла кредиту.

Таким чином, відповідач здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №3000028524 від 04.09.2024, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви. Сплачуючи кредит, Відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №3000028524 від 04.09.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем АТ «ОТП Банк» складає 25478,14 грн, з яких: 23171,51 грн тіла кредиту, 2306,63 грн відсотків.

15. 14 листопада 2025 року за вих. №3000028524/2025-86 представником АТ «ОТП Банк» адвокатом Гнип В.В. на ім`я та адресу відповідача ОСОБА_2 було надіслано Досудову вимогу відносно погашення простроченої заборгованості перед АТ «ОТП Банк» за кредитним договором №3000028524 від 04.09.2024, у котрій позивач вимагає від відповідача протягом 30 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Договору та погасити заборгованість в розмірі 25478,14 грн за вказаними реквізитами.

ІV. Оцінка Суду.

16. Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

17. У відповідності до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

18. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

19. Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

20. Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

21. Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

22. Згідно з диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

23. Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

24. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

25. За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

26. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

27. Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

28. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

29. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

30. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

31. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

32. Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

33. Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних система (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

34. Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа

Згідно статті 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчу вального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

35. Судом встановлено, що ознайомившись з умовами кредитування, 04 вересня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 УЕП підписано Паспорт споживчого кредиту, у котрому міститься інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Своїм підписом у паспорті споживчого кредиту відповідач підтвердив ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних ним умов кредитування, підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливостей оцінити чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації.

Відтак, ознайомившись із умовами кредитування, 04 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» було укладено Кредитний договір № 3000028524, який підписано відповідачем удосконаленим ЕП клієнта, яким регламентовано, що Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

36. Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

37. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

86. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

39. Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

40. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

41. За положеннями статей 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отож, судом встановлено, що укладені між сторонами Договір є чинним і підлягає до виконання його сторонами.

42. Твердження ж представника відповідача про те, що позивачем ніби то належними та допустимими доказами не доведено факту укладення кредитного договору, не надано належним чином засвідчених документів що підтверджують отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 30000 грн, не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують розрахунок заборгованості, на думку суду не заслуговують уваги та не спростовують укладення між сторонами кредитного договору з огляду на таке.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Крім того, як зазначалось вище, із розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено 10 платежів на погашення тіла кредиту на загальну суму 6828,49 грн та 9 платежів на погашення відсотків на загальну суму 4781,83 грн. Платежі відповідачем було здійснено відповідно до дат платежу, визначених у Графіку платежів, окрім останнього платежу, який відбувся із запізненням та не в повній сумі.

Таким чином, відповідач здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №3000028524 від 04.09.2024 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви. Сплачуючи кредит, Відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

43. Разом з тим, відповідачем не спростовано правильності розрахунку заборгованості позивача, будь-яких доказів на підтримання своїх доводів не надав.

До того ж, відповідач не заперечує факту користування кредитними коштами позивача та не спростовує наданий АТ «ОТП Банк» меморіальний ордер, який є первинним бухгалтерським документом для банку, згідно якого на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в цьому ж банку на ім`я ОСОБА_1 , позивач 04 вересня 2024 року здійснив переказ кредитних коштів в сумі 30000 грн по кредитному договору №3000028524 з рахунку № НОМЕР_2 , який відкрито позивачем на ім`я відповідача для обліку суми виданих кредитних коштів (позичковий рахунок).

Тому відповідачу достовірно було відомо, що отримані кошти необхідно повернути та кошти не надаються на благодійній основі чи безвідплатно, безповоротно.

Враховуючи вказане, доводи представника відповідача слід визнати безпідставними.

Суд дійшов висновку, щодо необхідності врахування доказів позивача, які свідчать про користування відповідачем кредитними коштами, оскільки відповідачем вказана обставина не спростовувалась.

44. В силу вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

45. Згідно з ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №3000028524 від 04.09.2024 належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, а відтак виникла заборгованість в розмірі 25478,14 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 1 на користь АТ «ОТП Банк».

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

46. Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем АТ» ОТП Банк» при зверненні до суду через систему «Електронний суд» був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 223, 263, 265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» заборгованість за Кредитним договором №3000028524 від 04.09.2024 в загальному розмірі 25478,14 (двадцять п`ять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 14 копійок) грн, у тому числі: непрострочене тіло кредиту 19113,84 грн; прострочене тіло кредиту 4057,67 грн; прострочені відсотки по договору 2306,63 грн.

3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» понесені позивачем судові витрати у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 04 серпня 2026 року.

Реквізити сторін:

Позивач Акціонерне товариство «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська,43.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК