Ухвала суду № 138738618, 27.07.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2222/20

6/703/129/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волосовського В.В.,

при секретарі Похітон Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла заяву комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про заміну боржника ОСОБА_2 у виконавчому документі - судовому наказі, виданому 17 серпня 2020 року Смілянським міськрайонним судом по справі № 703/2222/20,-

встановив:

22 травня 2026 року через систему «Електронний суд» КП «Смілакомунтеплоенерго» звернулось до Смілянського міськрайонного суду із заявою про заміну боржника ОСОБА_2 у виконавчому документі - судовому наказі, виданому 17 серпня 2020 року Смілянським міськрайонним судом по справі № 703/2222/20, в зв`язку із смертю боржника ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх вимог представник заявника посилається на те, що 15.10.2020 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області було видано судовий наказ (справа № 703/2222/20 від 17.08.2020 р.) про стягнення зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстроване в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь КП «Смілакомунтеплоенерго» заборгованості з централізованого опалення житла за період з лютого 2018 року по березень 2020 року в сумі 14 429 грн. 82 коп., втрат від інфляції 635 грн. 40 коп., три відсотка річних від простроченої суми 490 грн. 29 коп. та 210 грн. 20 коп. судового збору, а всього 15 765 грн. 71 коп.

12.11.2020 року головним державним виконавцем Смілянського міського відділу ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) Пиндиком С.В. було відкрито виконавче провадження №63582734 з виконання судового наказу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у справі №703/2222/20.

Постановою головного державного виконавця Відділу ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Пиндика С.В. від 22.11.2023 року виконавче провадження № 63582734 з примусового виконання судового наказу по справі № 703/2222/20, виданого 15.10.2020 року завершено на підставі п.3 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» в зв`язку зі смертю боржника.

Оригінал виконавчого документу (судовий наказ по справі № 703/2222/20 виданий 15.10.2020 року) органом ДВС повернено до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Станом на сьогоднішній день судове рішення не виконане, заборгованість за судовим наказом у справі № 703/2222/20 у розмірі 15 765,71 грн. не стягнена.

05.05.2026 року КП «Смілакомунтеплоенерго» звернулося до Смілянської міської ради з листом вих. №885 щодо надання інформації та копій підтверджуючих документів стосовно усіх користувачів квартири АДРЕСА_2 починаючи з лютого 2018 року.

З відповіді, наданої ВК Смілянської міської ради листом вих. №2544/02-50 від 11.05.2026 року на лист №885 від 05.05.2026 року, а також з документів виконавчого провадження ВП 63582734 підприємству стали відомі наступні обставини:

- згідно з ордером №41 від 29.01.1983 року, виданого ВК Смілянської міської ради, квартиру АДРЕСА_2 було надано ОСОБА_3 , 1953 року народження та її сину ОСОБА_4 , 1981 року народження;

- квартиронаймачі ОСОБА_3 , 1953 року народження та її син ОСОБА_4 , 1981 року народження змінили прізвища на « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_5 » відповідно;

- спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 .

- у квартирі зареєстрований ОСОБА_1 , 1981 року народження. Основний квартиронаймач ОСОБА_2 , 1953 року народження, знята з реєстрації 21.12.2020 року;

- спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 .

Представник заявника зауважує, що Верховний Суд в своїй ухвалі від 31.03.2025 року у справі № 539/362/23 (провадження № 61-3674ск25) вказав, що обов`язок боржниці (особи, що померла) зі сплати заборгованості за послуги з теплопостачання на виконання судового наказу є зобов`язанням, що не є нерозривно пов`язаним з її особою.

Посилаючись на вказані обставини, КП «Смілакомунтеплоенерго» просило замінити боржника ОСОБА_2 у виконавчому документі - судовому наказі, виданому 17 серпня 2020 року Смілянським міськрайонним судом по справі № 703/2222/20 на її правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За заявою КП «Смілакомунтеплоенерго» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником призначено судове засідання для розгляду заяви по суті на 04 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року задоволено клопотання представника заявника КП «Смілакомунтеплоенерго» та витребувано у державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори інформацію про відкриття спадкової справи після смерті у 2020 році ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), надавши копію спадкової справи та повну інформацію щодо кола спадкоємців - хто саме звертався за прийняттям спадщини, хто відмовився від її прийняття, відомості щодо видачі свідоцтва про право на спадкове майно чи відмову у його видачі. Окрім того, витребувано у Смілянському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копію актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (актовий запис про смерть №862 від 17.11.2020 року); а також відомості про зміну імені (прізвища) громадянами ОСОБА_3 , 1953 року народження та ОСОБА_4 , 1981 року народження з «Індик» на « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_1 », відповідно. Розгляд справи було відкладено на 11 год. 30 хв. 22 червня 2026 року.

22 червня 2026 року розгляд справи було відкладено на 27 липня 2026 року в зв`язку з ненаданням витребуваних судом доказів.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 04 червня 2026 року від Смілянського відділу ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 01 липня 2026 року надійшли витребувані документи, а саме надано копію актового запису про смерть ОСОБА_2 та повідомлено, що за відомостями ДРАЦСГ наявні відомості про факт зміни прізвища останньої після державної реєстрації шлюбу, а саме прізвище « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_5 ». Окрім того повідомлено, що на підставі актового запису про встановлення батьківства прізвище ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 змінено на « ОСОБА_5 ».

Також на виконання ухвали суду про витребування доказів від 04 червня 2026 року від державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 42/2023, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

У судове засідання представник заявника не з`явився, в своїй заяві просив розглянути заяву без його участі, заяву підтримав в повному обсязі.

Заінтересовані особи в судове засідання також не з`явилися, про час та місце його проведення повідомлялися заздалегідь та відповідно до встановленого законом порядку.

Неявка учасників справи та інших осіб, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження за правилами ст. 442 ЦПК України.

Таким чином, суд, вважає за можливе розглядати справу за відсутності учасників справи.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, перевіривши доводи учасників розгляду справи, викладені письмово щодо підстав заміни сторони виконавчого провадження, суд приходить до наступного.

Питання заміни сторони виконавчого провадження врегульовані ст.442 розділу VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».

Таким чином, нормами ЦПК України встановлена можливість заміни стягувача або боржника у виконавчому провадженні.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Судом встановлено, що 17 серпня 2020 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області було видано судовий наказ № 703/2222/20 про стягнення із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстроване в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь КП «Смілакомунтеплоенерго» заборгованості з централізованого опалення житла за період з лютого 2018 року по березень 2020 року в сумі 14 429 грн. 82 коп., втрат від інфляції 635 грн. 40 коп., три відсотка річних від простроченої суми 490 грн. 29 коп. та 210 грн. 20 коп. судового збору, а всього 15 765 грн. 71 коп. (а.с.14) Вказаний судовий наказ було видано стягувачу, шляхом направлення його засобами поштового зв`язку 15 жовтня 2020 року за вих. № 703/2222/20/31909/20 (а.с.17).

З матеріалів заяви вбачається, що зазначений судовий наказ перебував на виконанні у Відділі ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ВП №63582734, яке постановою державного виконавця від 22 листопада 2023 року на підставі п.3 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» завершено (в зв`язку зі смертю боржника, актовий запис № 862) та виконавчий документ судовий наказ повернуто до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області (а.с.19-22).

З повідомлення, наданого виконавчим комітетом Смілянської міської ради вих. №2544/02-50 від 11.05.2026 року на запит КП «Смілакомунтеплоенерго» №885 від 05.05.2026 року щодо надання інформації про користувача квартири АДРЕСА_2 вбачається, що згідно ордеру №41 від 29.01.1983 року, виданого виконавчим комітетом Смілянської міської ради, квартиру АДРЕСА_2 було надано ОСОБА_3 , 1953 року народження, та її синові ОСОБА_4 , 1981 року народження. На даний час у вищевказаній квартирі зареєстрований ОСОБА_1 , 1981 року народження. Основний квартиронаймач ОСОБА_2 , 1953 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та знята з реєстрації 21.12.2020 року.

З копії актового запису про смерть, наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що Смілянським міським відділом ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис про смерть № 862 від 17.11.2020 року.

Окрім того, згідно повідомлення Смілянського відділу ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 23.06.2026 року № 548/23.13-04-04, яке надійшло до суду 01 липня 2026 року вбачається, що проведеною перевіркою па наявним архівним фондом Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та за відомостями Державного реєстру актів цивільного виявлено актовий запис про шлюб № 208 від 10 березня 1983 року, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . А також виявлено актовий запис про народження № 1003 від 24 грудня 1981 року складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (після внесення змін на підставі актового запису про встановлення батьківства прізвище змінено па « ОСОБА_5 »).

З наданих завідувачем Смілянської державної нотаріальної контори матеріалів спадкової справи №42/2023, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та 26.01.2023 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. На ім`я ОСОБА_1 нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.01.2023 року, зареєстроване в реєстрі за № 73.

Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

У справі «Глоба проти України» (заява № 15729/07, §§ 26, 27) ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Суд також наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. також рішення від 07.06.2005 у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, § 84).

Відповідно до стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом. А також є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Частиною першою та другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Виходячи зі змісту наведеної норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні (відповідно до статей 512 і 520 ЦК України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною 2 ст. 442 ЦПК України передбачено, що заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч.5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту п.28 ч.1 ст.353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 753/4490/, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 2-85/11, від 14 лютого 2024 року у справі № 2604/3166/2012, від 03 квітня 2024 року у справі № 299/374/15-ц.

Водночас, відповідно до статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

В той же час, Верховний Суд в своїй ухвалі від 31.03.2025 року у справі № 539/362/23 (провадження № 61-3674ск25) вказав, що обов`язок боржниці (особи, що померла) зі сплати заборгованості за послуги з теплопостачання на виконання судового наказу є зобов`язанням, що не є нерозривно пов`язаним з її особою.

Статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1968 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1281 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Відповідно до положень статті 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 Цивільного кодексу України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи

Так, аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11 (провадження № 61-28147сво18), 25 травня 2020 року у справі № 390/2041/17.

Крім того, як окреслив у своїй постанові Верховний Суд у справі № 192/2761/14, провадження № 61-4724св18 від 23.05.2018, основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 389/4348/13-ц (провадження № 61-2344св22) зазначено, що «питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.».

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.

У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

На підставі вищевикладеного, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дотримуючись принципів розумності, добросовісності та справедливості, дотримуючись принципу обов`язковості виконання судових рішень, з огляду на те, що спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 , суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому документі - судовому наказі Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у справі №703/2222/20.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.55, 260, 442 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» про заміну боржника ОСОБА_2 у виконавчому документі - судовому наказі, виданому 17 серпня 2020 року Смілянським міськрайонним судом по справі № 703/2222/20, - задовольнити.

Замінити вибулого боржника, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у виконавчому документі - судовому наказі Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у справі №703/2222/20 на її правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Повний текст ухвали виготовлено 03 серпня 2026 року.

Суддя: В.В. Волосовський