Рішення № 138736271, 29.07.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/514/26

Номер провадження 2/525/421/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2026 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У квітні 2026 представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" Кіріченко В.В. звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

В направленому на адресу суду позові представник позивач зазначила, що 29 листопада 2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено Договір № 400004-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" 29.11.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 400004-КС-001 про надання кредиту. 29.11.2025 ОСОБА_1 , прийняв пропозицію щодо укладення договору № 400004-КС-001 про надання кредиту на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4031, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий боржником було введено/відправлено. Відповідно до п. 1 Договору кредиту, позичальнику надано грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору. ТОВ "БІЗПОЗИКА" свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 гривень, шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті), відповідно до довідки про перерахування коштів. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 07.04.2026 утворилася заборгованість за договором № 40004-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 14150,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 5650,00 грн., суми заборгованості по штрафах - 0,00 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 2500,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1000,00 грн. Представник позивача звертає увагу суду на те, що ТОВ "БІЗПОЗИКА" не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії кредитного договору. Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість відповідача за кредитним договором після закінчення строку дії кредитного договору не змінювалася (тобто проценти за кредитним договором після закінчення строку дії кредитного договору не нараховувалися). Враховуючи вищезазначене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту в сумі 14150,00 грн. та 2662,40 грн. судового збору.

06 липня 2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Галкіної Я.Г. на адресу суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого представник відповідача зазначила, що відповідач не згоден з даним позовом та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю. У зв`язку з викладеним позовні вимоги в частині стягнення відсотків, штрафних санкцій, пені та інших додаткових нарахувань за період проходження відповідачем військової служби задоволенню не підлягають. При винесенні рішення по справі суд повинен враховувати співмірність заявлених до стягнення відсотків із сумою основного боргу, принципи розумності, справедливості та добросовісності, а також не допустити стягнення з відповідача коштів у розмірі, який є очевидно надмірним та неспівмірним порівняно з розміром фактично отриманого кредиту. Враховуючи вищезазначене, представник відповідача просила винести законне та справедливе рішення, враховуючи відзив на позовну заяву та додані до нього документи (а.с. 119-122).

07 липня 2026 від представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" Козачок М.О. на адресу суду через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив відповідно до якої представник зазначила, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів за кредитним договором та наявність заборгованості за кредитним договором. Тому представник позивача просить під час розгляду вирішення справи врахувати визнання стороною відповідача вищезазначених обставин справи. Представник позивача зазначає, що якби позичальник здійснював платежі у відповідності до встановленого графіку платежів, йому дійсно потрібно було б сплатити суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у кредитному договорі. Однак невиконання позичальником графіку платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, оскільки процентна ставка за кредитним договором нараховується кожен день на залишок заборгованості позичальника за тілом кредиту, і якщо позичальник не здійснив відповідний платіж за графіком у відповідному розмірі та у відповідну дату, тобто розмір заборгованості за тілом кредиту не зменшився, це призводить до подорожчання загальної вартості кредиту та нарахування процентів у більшому розмірі, ніж якби позичальник здійснював платежі у відповідності до графіку платежів. Крім того, у випадку встановлення у кредитному договорі зниженої та стандартної процентних ставок, невиконання позичальником графіку платежів також призводить до застосування за кредитним договором до закінчення його строку стандартної процентної ставки за кредитним договором, що також призводить до подорожчання загальної вартості кредиту та нарахування процентів у більшому розмірі, ніж якби позивач здійснював платежі у відповідності до графіку платежів. На підтвердження того, що у відповідача відсутня заборгованість за кредитним договором, та що відповідач належним чином виконував кредитний договір, сторона відповідача мала б надати суду належні та достатні докази здійснення відповідачем всіх платежів за встановленим у кредитному договорі графіком платежів у відповідному розмірі та у відповідні дати, однак сторона відповідача таких доказів суду не надано. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту з дати видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений договором, залишається незмінним протягом усього строку договору (а.с. 131-145).

В судове засідання представник позивача не з`явився, в резолютивній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 10).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 104-105), клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав, відзив на позовну заяву не подавав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 233 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 29 листопада 2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" і Писаренком Артемом Анатолійовича укладено Договір № 400004-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, позичальнику надано кредит в сумі 5000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом, комісією за надання Кредиту у порядку та на умовах визначених договором та Правилами надання споживчих кредитів. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована, яка є незмінною протягом усього строку договору, встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Строк кредитування 16 тижнів. Комісія за видачу кредиту 1000,00 грн., термін дії Договору: до 21.03.2026. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 10162,79 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка 9764,12 %. Договір підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором UA-4031 (а.с. 17-26).

29 листопада 2025 відповідачу кредитодавцем направлено пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту № 400004-КС-001, а відповідач прийняв пропозицію укласти вказаний договір, підписавши електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (а.с. 27-28).

Відповідач ОСОБА_1 , підписавши електронним підписом з одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту, ознайомився з умовами наданого йому кредиту відповідно до договору № 400004-КС-001 від 29.11.2025 (а.с. 14-16).

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "ПрофітГід" в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції відправника, ТОВ "ПрофітГід" було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 5000,00 грн. (а.с. 50).

Відповідно до розрахунку заборгованості до Договору № 400004-КС-001 від 29.11.2025, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 14150,00 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 5650,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1000,00 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 2500,00 грн. (а.с. 11-12).

Відповідно до довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором № 400004-КС-001 про надання кредиту від 29.11.2025 станом на 07.04.2026, загальна заборгованість за договором 14150,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 5650,00 грн. - заборгованість по відсотках; 1000,00 грн. - заборгованість по комісії; 2500,00 грн. - заборгованість по штрафам (а.с. 13).

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступні положення чинного законодавства.

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора яку вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як ст. 625, ст. 1048 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою ст. 625 ст. 1048 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом").

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" (зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Отже, суд приходить до висновку, що підписавши вище зазначений договір про надання кредиту за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови, що свідчить про волю відповідача на укладення такого договору.

Доказів, що спростовують висновки суду, стороною відповідача до суду не надано.

Вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання кредиту № 400004-КС-001 у розмірі 6000,00 грн., що складається із: заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000,00 грн. та заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 1000,00 грн., необхідно задовольнити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за сумою відсотків в розмірі 5650,00 грн. та суми заборгованості за штрафами в розмірі 2500,00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи, а саме відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 26.01.2026 відповідача ОСОБА_1 звільнено наказом командира військової частини з військової служби відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у відставку за підпунктом "б" станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непрацездатність до військової служби, вважати таким що 26 січня 2026 справи та посаду здав (а.с. 125-126). Отже, на час укладення кредитного договору 29.11.2025 відповідач ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Збройних сил України. Тобто, відповідач є військовослужбовцем і на нього поширюються гарантії, пільги і привілеї, визначені законодавством, в тому числі і Законом України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей".

Так, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку" від 30 березня 2021 року № 1357-ІХ, який набрав чинності 23 квітня 2021 року пункт 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в новій редакції: "15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються".

Останніми змінами, які набрали чинності 19 серпня 2022 року пункт 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" доповнено словами "крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об' єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля".

Частиною 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Аналіз п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону № 1357-ІХ від 30 березня 2021 року, який набрав чинності 23 квітня 2021 року, свідчить про те, що пільги мають: - військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; - військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 , як на військовослужбовця, поширюються пільги, передбачені пунктом ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.

При цьому, за наявності позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).

Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №642/548/21.

За вказаних обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення суми заборгованості по кредиту в розмірі 6000,00 коп.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривні, відповідно до Закону України ''Про судовий збір''.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги позивача частково, а саме в сумі 6000,00 грн., що становить 42,40% від заявленої суми, то відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір, що становить 42,40 % від спаленої суми судового збору в сумі 1128,93 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА", місцезнаходження юридичної адреси: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, місто Київ, 01133, ідентифікаційний номер юридичної особи 41084239, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА", ідентифікаційний номер юридичної особи 41084239, заборгованість за кредитним договором № 400004-КС-001 від 29 листопада 2025 року в сумі 6000,00 (шість тисяч гривень 00 копійок).

В іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА", ідентифікаційний номер юридичної особи 41084239, судові витрати в сумі 1128,93 (одну тисячу сто двадцять вісім гривень 93 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 03.08.2026 року.

Суддя Ю.І. Ячало