Ухвала суду № 138735761, 29.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1346/26

Провадження №1-кп/369/1496/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

за участю захисника ОСОБА_4 ,

за участю обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191,

ч. 1 ст. 369 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за

№ 42025110000000008 від 08.01.2025,

клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України,

встановив:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 369 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42025110000000008 від 08.01.2025.

У судовому засіданні захисникомОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Зокрема, клопотання мотивовано тим, що прокурор у цьому кримінальному провадженні звернулася з обвинувальним актом до суду з порушенням положень ст.ст. 110, 113, 116, 219 КПК України після закінчення процесуальних строків звернення до суду з обвинувальним актом, зокрема не до 27 січня 2026 року (граничний строк звернення), а 28 січня 2026 року. Крім того, на думку сторони захисту, ОСОБА_5 взагалі не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, зважаючи на неналежне вручення підозри через його батька, який не є членом сім`ї ОСОБА_5 .

У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав зазначене клопотання.

Прокурор заперечив проти вказаного клопотання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши доводи клопотання, суд дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 290 КПК України передбачено, що, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Частинами 2, 3 ст. 290 КПК України унормовано, що прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом`якшенню покарання. Такі дії полягають у наданні можливості скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Згідно з ч. 9 ст. 290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Нормами КПК України визначено, що процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії (ст. 113 КПК України).

Як встановлено п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та у порядку, передбачених КПК України (ч. 4 ст. 219 КПК України).

При цьому строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає (абз. 2 ч. 5 ст. 294 КПК України).

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року), строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

П. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Судом було встановлено, що кінцевим строком досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було 27.01.2026 (що не заперечувалося учасниками процесу).

23.01.2026 старшим слідчим СУ ГУНП в Київській області було складено повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів, яке в той же день скеровано ОСОБА_5 та його адвокату ОСОБА_4 .

26.01.2026 адвокат ОСОБА_4 отримала вищезгадане повідомлення та, серед іншого зазначила, що відмовляється від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а також долучила до матеріалів копію розписки ОСОБА_5 від 26.01.2026.

У розписці від 26.01.2026 ОСОБА_5 зазначає, що 23.01.2026 отримав повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів та вказує, що відмовляється від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

28.01.2026 сторона захисту отримала копії обвинувального акту, про що складено відповідні розписки, і цього ж дня обвинувальний акт скеровано до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Аналізуючи ці обставини, суд зазначає, що згідно з положеннями ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2201- IX від 14.04.2022 року), строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомленим з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як зазначив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 22.05.2024 у справі № 749/12/22, «за висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду (постанова від 24 жовтня 2022 року в справі № 216/4805/20, провадження № 51-4684кмо21) щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 219 КПК (в ред., релевантній часу вчинення відповідних процесуальних дій в цьому провадженні), проміжок у часі між повідомленням про завершення досудового розслідування та наданням фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не може свідчити про те, що строк досудового розслідування має рахуватися аж до моменту реального забезпечення доступу до матеріалів розслідування. До того ж приписи КПК не містять вимоги «невідкладності» щодо забезпечення доступу до матеріалів розслідування негайно після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування. День повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати. День направлення або безпосереднього вручення повідомлення про завершення досудового розслідування, у якому зазначається дата, час та місце ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, рахується у строк досудового розслідування».

У цій постанові суд касаційної інстанції звернув увагу, що вказане вище повідомлення є офіційним підтвердженням стороною обвинувачення завершення досудового розслідування, що унеможливлює здійснення будь-якої процесуальної діяльності щодо розслідування обставин вчиненого кримінального правопорушення. Таке обмеження застосовується з моменту повідомлення сторони захисту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що строки досудового розслідування, останній термін яких визначений 27.01.2026, не сплинули, а звернення 28.01.2026 до суду із обвинувальним актом відбулось в межах, визначених статтями 218-219 КПК України, строків.

Водночас, доводи захисника ОСОБА_4 про ненабуття ОСОБА_5 взагалі статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні підлягають перевірці під час судового розгляду та можуть мати певні процесуальні наслідки лише після аналізу відповідних доводів сторони захисту у співставленні їх з обставинами, які на цей час перед судом не відкриті.

За таких обставин клопотання, подане захисником ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 314-317, 369-372, 392 КПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 03 серпня 2026 року о 17 год. 30 хв.

Суддя ОСОБА_6