Рішення № 138735570, 03.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1012/26

Провадження №2/367/4085/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В..

при секретарі Колодезній В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в м.Ірпінь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу,-

установив:

Позивач, через свого представника - адвоката Малімон А.А. звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідачем після початку здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» на території Київської області з 01.09.2023 року здійснюється фактичне споживання природного газу, що підтверджується відповідною довідкою та відображається в розрахунку боргу.

07.12.2023 року споживачем сплачено рахунок оператора ГРМ за розподіл природного газу на загальну суму в розмірі 93,57 грн.

Об`єкт газопостачання, а саме квартира АДРЕСА_1 , належить відповідачеві на праві власності.

На виконання Кодексу ГРМ Оператором ГРМ у точці обліку природного газу споживача, яка розташована за вищевказаною адресою, присвоєно ЕІС-код 56ХМ18F56634355S та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з постановою НКРЕП №1944 від 30.12.2022, та відповідним змінами до неї, ТОВ «Газорозподільні мережі України» установлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,788 грн. за 1м3 на місяць з урахуванням ПДВ.

В порушення умов зазначеного договору та нормативних актів відповідачем не проведена оплата за розподіл природного газу, внаслідок чого за період з 01.11.2023 року по 31.12.2025 року у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 3543,25 грн, до якої позивачем за період з 01.01.2024 по 21.01.2026 року нараховано 3% річних у сумі 148,93 грн. та інфляційні втрати в розмірі 484,36 грн.

Додав, що звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості, натомість ухвалою суду від 21.04.2025 року у справі №367/4295/25 було відмовлено у видачу судового наказу.

На підставі викладеного, позивач через свого представника звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, та, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» борг за послуги розподілу природного газу за період 01.11.2023 року по 31.12.2025 року в сумі 2 407,78 грн., 3 % річних в розмірі 148,93 грн., інфляційні втрати у сумі 484,36 грн, та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.03.2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за період часу з 01.11.2023 року по 31.12.2025 року реальна сума за послугу розподілу природного газу становить 1 135,47 грн.

Додав, що 28 березня та 24 квітня 2025 року позивачу було подано заяви щодо здійснення перерахунку заборгованості за послугу розподілу газу в якій серед іншого просив при здійсненні перерахунку врахувати те, що відповідач є учасником бойових дій та має пільги, додавши на підтвердження того відповідні копії документів. Однак, виходячи з позовної заяви, позивачем не враховано наявність у відповідача пільги щодо 75-процентної знижки плати за користування комунальними послугами.

Просив стягнути з відповідача тільки лише обґрунтовану суму платежу за послугу розподілу природного газу з врахуванням пільги учасника бойових дій та наданих доказів оплати більшої частини боргу та відмовити у стягненні судових витрат.

Ухвалою суду від 10.03.2026 року, клопотання відповідача було задоволено, подальший розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року явку представника позивача в судове засідання визнано обов`язковою.

27.03.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій зазначено, що 20.05.2026 року відповідачем добровільно сплачено борг за послуги розподілу природного газу за період 01.11.2023 року по 31.12.2025 року в сумі 1135,47 грн.

Протокольною ухвалою суду від 27.05.2026 року прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог було прийнято до розгляду.

В судове засідання учасники справи чи їх представники

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідачу ОСОБА_1 з16.04.2016 року на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Належність вказаного об`єкта нерухомого майно ОСОБА_1 , відповідачем в судовому засідання не оспорювалась.

На виконання Кодексу ГРМ Оператором ГРМ у точці обліку природного газу споживача, яка розташована за вищевказаною адресою, присвоєно ЕІС-код 56ХМ18F56634355S.

Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» з особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Факт споживання послуг відповідачем не заперечувався, натомість, останній не погоджувався з нарахованою позивачем сумою заборгованості.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 здійснив оплату за розподіл природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , 07.12.2023 року на суму в розмірі 93,57 грн.. що свідчить про прийняття умов типового договору з боку відповідача ОСОБА_1 .

Позивач не звертався до ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» із заявами про припинення розподілу природного газу, а фактично користувався послугами із розподілу природного газу, про що свідчить його споживання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав та обов`язків, що з них випливають.

З наданого представником позивача розрахунку встановлено, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за послуги розподілу природного газу за період з 01.11.2023 по 31.12.2025 року становить 3543,25 грн.

Як вбачається із наведеного у позовній заяві розрахунку штрафних санкцій, до вищевказаної суми заборгованості за період з 01.10.2024 по 21.01.2026 року боржнику нараховано 3% річних у сумі 148,93 грн. та інфляційні втрати в розмірі 484,36 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21.04.2025 року по справі №367/4295/25 у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в інтересах якого діє Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу розподілу природного газу було відмовлено.

01 листопада 2016 введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 № 329-VIII (далі - Закон), яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України.

Відповідно до п.п.33 п.1 ст. 1 Закону, ринок природного газу це сукупність правовідносин, що виникають зокрема у процесі постачання природного газу, а також надання послуг з його розподілу.

Згідно п.п.35 п.1 ст.1 Закону, розподіл природного газу це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

За приписами п.п.17 п.1 ст.1 Закону оператор газорозподільної системи це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). У відповідності до п.2 ст.37 Закону оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.

31 серпня 2023 року НКРЕКП, прийнято постанову №1594 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Київоблгаз», у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України». Офіційний текст постанови розміщений на інформаційному ресурсі https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zupinennya-diyi-licenziyi-z-rozpodilu-prirodnogo-gazu-vidanoyi-kiyivoblgaz.

Також, постановою НКРЕКП від 31 серпня 2023 року №1596 внесено зміни до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України», за якими до території де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «Газорозподільні мережі України» додано територію Київської області, яка обслуговується Київською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» (п.8 Додатку). Постанова набрала чинності 01 вересня 2023 року.

Ha виконання постанови НКРЕКП 01 вересня 2023 року на офіційному сайті ТОВ «Газорозподільні мережі України» розміщено інформацію щодо зміни місць провадження (розширення території) господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» на територію провадження господарської діяльності з розподілу природного газу AT «Київоблгаз».

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі умови забезпечення комерційного приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу визначені Кодексом газорозподільних систем затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2494.

Згідно пункту 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. У відповідності до п. 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Розподіл природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 за №1384/27829, є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (згідно п.1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 Типового договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРС.

Договір розподілу природного газу побутовим споживачем укладається з урахуванням ст.633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ та пункту 1.3 Договору визначено, що фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь - яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви - приєднання та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п.2.1 Типового договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послуги з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі строки та порядку визначені цим Договором.

Згідно положень пунктів 6.1 розділу VI Договору оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замолену потужність, з урахуванням Кодексу газорозподільних систем.

Тариф встановлений згідно п.6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.6.2. Договору).

Згідно пп.1 п.7.4 Договору Споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені Договором.

Відповідно до п.9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Згідно п.8.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Крім того, згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_2 від 20.09.2023 року.

Так, за приписами п.5 ч.1 ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Учасникам бойових дій надаються такі пільги, серед яких 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю).

При цьому встановлено, що останній 28 березня та 24 квітня 2025 звертався до позивачу з відповідними заявами щодо здійснення перерахунку заборгованості за послугу розподілу газу в якій серед іншого прохав при здійсненні перерахунку врахувати те, що відповідач є учасником бойових дій і має пільги, долучивши до них підтверджуючі тому документи.

З отриманих відповідей за №КОФ/100.1.11.2-ВИХ-6854-25 від 03.04.2025 року та за №КОФ/100.1.11.2-ВИХ-8704-25 від 01.05.2025 року, на вказані вище заяви відповідача вбачається, що жодного згадування та посилання на наявність пільги та порядку її застосування не відображено.

При цьому, суд звертає увагу на наступне.

Так, Відповідно до вимог ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: 4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); 5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Постановою КМУ від 26 січня 2024 року N 94 було затверджено Порядок надання пільг, передбачених Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Порядок N 94).

Згідно із п. 7 Порядку N 94, громадянам, які набули статусу ветерана війни, особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалого учасника Революції Гідності, члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни або члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України після прийняття Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, пільги надаються з дня звернення, крім випадків, передбачених пунктом 7-1 цієї постанови.

Якщо особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, потрапили в полон держави-агресора або набули статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, призначені їм пільги, зазначені у пунктах 1, 2 і 5-1 цієї постанови, можуть надаватися одному із членів їх сім`ї, який фактично проживав разом з такою особою (чоловіку, дружині, непрацездатним батькам, дітям (до 18 років), неодруженим повнолітнім дітям, визнаним особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, особі, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги), але не раніше ніж з дати потрапляння в полон держави-агресора або набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та до моменту звільнення з полону держави-агресора, визнання особи в судовому порядку безвісно відсутньою чи оголошення померлою або припинення розшуку.

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг нараховуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року N 373 "Деякі питання падання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг", якою затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі Порядок N 373).

Згідно п. 3-1 Порядку N 373, для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім`ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі.

Відповідно до пункту 6 Порядку N 373 на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування.

Механізм включення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), інформації про пільговика визначений Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року N 117 (далі - Положення).

Згідно п. 5 Положення, для включення до Реєстру інформації про пільговика такий пільговик подає органам Пенсійного фонду України заяву про внесення відомостей до Реєстру за формою згідно з додатком 3 (далі - заява).

Якщо пільговик із поважних причин (військова служба, хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України, посадової особи виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, то для включення до Реєстру інформації про пільговика (крім педагогічних, медичних і фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості та селищах) законний представник або дієздатний повнолітній член сім`ї пільговика, на якого поширюються пільги, подає територіальному органу Пенсійного фонду України заяву, копії документів, які підтверджують родинний зв`язок із пільговиком, або копії документів, що підтверджують законність представлення інтересів пільговика, а також копії документів, визначені абзацом першим цього пункту, що підтверджують право пільговика на пільги.

З системного аналізу вище наведених нормативних актів вбачається, що відповідач, як пільговик, для призначення пільги мав би звернутися з відповідною заявою до територіального органу Пенсійного фонду України.

Тобто надання пільг по сплаті житлово-комунальних послуг здійснюється не виконавцем послуг, в даному випадку позивачем, а територіальним органом Пенсійного фонду України.

Відтак, суд приходить до висновку, що нарахування відповідачу коштів за послугу з розподілу природного газу відбувалось без порушення його прав, як учасника бойових дій.

Поруч з цим, позивачем заявлено вимогу і про стягнення з відповідача нарахованих за період з 01.10.2024 по 21.01.2026 року 3% річних у сумі 148,93 грн. та інфляційних втрат в розмірі 484,36 грн. При цьому, як вбачається, заявлений позивачем розмір штрафних санкцій, після зменшення позовних вимог залишився незмінним первинній сумі нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, при тому, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 була зменшена.

З урахуванням вказаного, суд не погоджується із наведеним представником позивача розрахунком штрафних санкцій та проводить свій.

Розрахунок інфляційних втрат здійснено на наступною формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період (01.10.2024 - 21.01.2026, 478 днів):

IIc = (101.80000000 : 100) x (101.90000000 : 100) x (101.40000000 : 100) x (101.20000000 : 100) x (100.80000000 : 100) x (101.50000000 : 100) x (100.70000000 : 100) x (101.30000000 : 100) x (100.80000000 : 100) x (99.80000000 : 100) x (99.80000000 : 100) x (100.30000000 : 100) x (100.90000000 : 100) x (100.40000000 : 100) x (100.20000000 : 100) x (100.70000000 : 100) = 1.14353784

Розрахунок 3% річних здійснено на наступною формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Так, із проведеного судом розрахунку встановлено, що період прострочення грошового зобов`язання склав 478 днів, 2407,78 (сума боргу) + 345.61 (інфляційне збільшення) + 94.55 грн. (штрафні санкції) = 2847.94 грн. (загальна сума боргу з урахуванням штрафних санкцій).

Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч.ч.1-4, 8 ст.83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених вимог, підтверджених доказами, перевіреними судом, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Газорозподільні мережі України» суму боргу в сумі 2847,94 грн..

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами частини ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, положеннями п.13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові від 22.06.2026 Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №752/3051/25, законодавець, формулюючи у пункті 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" правову норму - правило поведінки для суду, використав розмежування статусу учасників справи, не вказавши в ній слово "позивач", як в інших нормах цього Закону. Саме таким чином визначається прийом законодавчої техніки з метою з`ясування дійсного змісту сформульованої правової норми.

За загальним правилом, якщо правова норма надає якесь право або гарантію особам приватного права, то зміст такої норми повинен тлумачитись або буквально або розширено, проте не може тлумачитись звужено. Правозастосовний орган не може шляхом звуженого тлумачення зменшувати обсяг наданих законодавцем прав або гарантій.

З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що апеляційний суд, визнаючи апеляційну скаргу неподаною з підстави несплати ним судового збору на рішення суду, яким з нього, як з учасника бойових дій, стягнуто заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки він є відповідачем, а не позивачем у справі, допустив звужене тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", що є неправильним.

Відтак сплачена позивача сума судового збору стягненню з відповідача на підлягає

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, , 258- 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в інтересах якого діє: Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послугу розподілу природнього газу за період з 01.10.2023 по 31.12.2025 в розмірі 2 407,78 грн., 3 % річних в розмірі 94,55 грн., інфляційні втрати у сумі 345,61 грн., а всього 2847 (дві тисячі вісімсот сорок сім) гривень 94 копійки.

В іншій частині заявлених вимог,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в інтересах якого діє: Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 45385755, місцезнаходження за адресою: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ).

Повне рішення суду проголошено 03 серпня 2026 року.

Суддя: Л.В. Мерзлий