Постанова № 138735540, 02.07.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1564/26

Провадження № 3/366/843/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року селище Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Гончарук О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, Міністерства оборони України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2026 року до суду від військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, Міністерства оборони України надійшла зазначена справа.

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії А 7040 № 60 від 13 червня 2026 року:

Відповідно до повідомлення Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» №2026-0610-0853 від 10.06.2026 р. старший солдат ОСОБА_1 , зареєструвавшись 04.06.2026 р. в кабінеті військово-лікарської комісії клініки амбулаторної допомоги, НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь», з 05.06.2026 р. для продовження медичного огляду не зявлявся, тому комісією прийнято рішення про припинення проходження медичного огляду гарнізонною військово-лікарською комісією.

Станом на 11.06.2026 р. старший солдат ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 не повернувся, проводячи час на власний розсуд, не повязуючи його з проходженням військової служби.

12.06.2026 р. приблизно о 21 год. 30 хв. старший солдат ОСОБА_1 добровільно повернувся до місця служби ( АДРЕСА_2 ) та 13.06.2026 р. приступив до виконання службових обов`язків.

Своїми діями ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду, вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 172-11 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, вину визнав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений вірно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-11 КУпАП, а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Особливий період регламентується Законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та діє в Україні з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/214 «Про часткову мобілізацію». Зазначена правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 205/1993/17-ц.

Вина ОСОБА_1 , у вчиненні даного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення А7040 № 60 від 13.06.2026 року;

- витягом з наказу командира військової частини;

- доповіддю про незявлення з лікувального закладу після проходження ВЛК до місця служби,

- доповіддю про добровільне повернення до місця служби.

- рапортами ОСОБА_2 ;

- копією військового квитка, та іншими доказами.

Із матеріалів справи не встановлено обставин, що виключали б адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції частиною третьою статті 172-11 КУпАП.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст.24, 27, ч. 3 ст. 172-20,ст. ст. 283-285, 294 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП та та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500, 00 грн (вісім тисяч п`ятсот грн., 00 коп.), реквізити для оплати - отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Іванківська сел/21081100,код отримувача(ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) (реквізити для оплати:отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя О.П. Гончарук