Рішення № 138731694, 04.08.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/492/26

Провадження № 2/685/519/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Теофіполь

справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 14.12.2021 між «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем укладений договір про надання фінансового кредиту №62078, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 4000 грн строком 18 днів, тобто до 31.12.2021 та зобов`язалася повернути наданий кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 3,5% на добу. Станом на 08.05.2026 заборгованість відповідача перед позивачем складає 14820 грн, з яких: тіло кредиту 4000 грн, нараховані відсотки 10220 грн та 600 грн комісія за використання Системи Дистанційного отримання фінансового кредиту. Просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом та судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.

Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно, в судове засідання не з`явилася, подала клопотання про відкладення розгляду справу, оскільки вона перебуває на лікарняному. Суд вважає, що клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає з таких підстав: провадження у справі відкрито 9 червня 2026, справа призначена до розгляду на 08.07.2026, 08.07.2026 судове засідання у справі було відкладене за заявою відповідача у зв`язку з тим, що вона перебувала за межами свого місця проживання. Станом на 04.08.2026 відповідач не подала до суду відзиву на позов та жодного доказу, яким би спростовував обставини, викладені у позовній заяві, а також не надав суду доказу, що за станом здоров`я не може бути присутнім в судовому засіданні., тому суд вважає, що заяви відповідача про відкладення розгляду справи спрямовані на затягування судового провадження, причини неявки відповідача є неповажними. Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч.1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В судовому засіданні встановлено, що 14.12.2021 між «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем укладений договір про надання фінансового кредиту №62078, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 4000 грн строком 18 днів, тобто до 31.12.2021 та зобов`язалася повернути наданий кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 3,5% на добу (вказане підтверджується змістом договору про надання фінансового кредиту №62078, який укладений в електронній формі та підписаний відповідачкою електронним цифровим підписом AV4307, довідкоюпро інформаційне підтвердження про перерахування 14.12.2021 на платіжну карту НОМЕР_1 кредиту в сумі 4000 грн.) Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 08.05.2026 заборгованість відповідача перед позивачем складає 14820 грн, з яких: тіло кредиту 4000 грн, нараховані відсотки 10220 грн та 600 грн комісія за використання Системи Дистанційного отримання фінансового кредиту. У вказаному розрахунку відсотки нараховані по 24.12.2022.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 1.2 Договору кредит надається строком на 18 днів до 31.12.2021, строк пролонгації договором не передбачений. Твердження представника позивача про те, що проценти за користування кредитом нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку - до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, суд оцінює критично, оскільки проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України. Вказане узгоджується із правовою позицією, висловленою ВС у постанові від 5 квітня 2023 року у справі №910/4518/16.

На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що дата повернення кредиту з врахуванням 1.2. Договору становить 31.12.2021, нарахування відсотків за користування кредитом поза вказаною датою не узгоджується з вимогами ст 1048 ЦК України, тому суд вважає за необхідне позов в частині позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача відсотки за період з 14.12.2021 по 31.12.2021 2520 грн, а саме: (4000 грн тіла кредиту х 3,5% на добу) х 18 днів, а також 4000 грн заборгованості за тілом кредиту та 600 грн комісії за використання Системи Дистанційного отримання фінансового кредиту.

Судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції №2584 від 11.05.2026 від позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі п. 3 ч. 2 і ч. 13 ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат проводиться пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки позивачу задоволено позов в розмірі 48,04% позовних вимог, то судовий збір необхідно стягнути в розмірі 1279,02 грн (2662,40 грн х 48,04%),

Керуючись ст.525,526,530,1054 ЦК України, ст.12, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» (код ЄДРПОУ ЄДРОПУ 43174156, рахунок: п/р НОМЕР_3 ) 7120 грн заборгованості за договором про споживчий кредит №62078від 14.12.2021, а саме: 4000 грн заборгованості за тілом кредиту, 2520 грн заборгованості за відсотками, 600 грн комісії за використання Системи Дистанційного отримання фінансового кредиту, а також 1279,02 грн судового збору .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуюча