Рішення № 138731438, 03.08.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/1318/26

Номер провадження 2/676/2500/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

03 серпня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Гладій Л.М.,

з участю секретаря Сенчишеної Р.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» Кушнір С.Л. звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 2154314 від 09.03.2025 року в розмірі 90 079,99 грн. та судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позову, представник позивача посилається на те, що 09.03.2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 2154314, який був підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і надісланий на його номер телефону, що підтверджується умовами договору, реквізитами та підписами сторін. За загальними умовами вказаного договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Однак, в подальшому відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредиту. Оскільки позичальник не виконав свої зобов`язання добровільно, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав та просить стягнути з нього заборгованість за Кредитним договором № 2154314 від 09.03.2025 року в розмірі 90 079,99 року, з яких: заборгованість за тілом кредиту 31 999,99 грн.; заборгованість по процентам 58 080,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».

Представник позивача ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» Кушнір С.Л. у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду справи судом повідомлені належним чином, однак про причини неявки в судове засідання не повідомили, Відзив на позов не подали.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.

Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, що 09.03.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» № 2154314, який підписано о 21:56:39 год. 09.03.2025 року електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора А649.

За умовами Кредитного договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 32 000,00 грн. (п.1.3 договору) строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п.1.4 договору).

Відповідно до п.1.5 Кредитного договору за користування кредитом ОСОБА_1 сплачує ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» проценти за наступними умовами: підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом; стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом включно до 07/04/2025 року включно; знижена процентна ставка 0,03 %.

Денна процентна ставка на дату укладення договору складає 0,971% в день, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії (п.п.1.7.1 договору).

Загальні витрати на дату укладення договору складають 111 840,00 грн, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії (п.п.1.8.1 договору).

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Факт видачі кредитних коштів підтверджується повідомленням ТОВ «Пейтек» № 20260107-1 від 07.01.2026 року.

За загальними умовами вказаного договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Отже, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач з травня 2025 року неналежним чином виконує зобов`язання щодо сплати періодичних платежів по кредиту, тому позивачем було надіслано ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту № 2154314 від 09.03.2025 року.

В подальшому, ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим, станом на день подачі позову, утворилася заборгованість у розмірі 90 079,99 грн, з яких: тіло кредиту заборгованість по тілу кредиту 31 999,99 грн., заборгованість по процентам 58 080,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, наявними в справі: копією Кредитного договору № 2154314 від 09.03.2025 року; копією Заяви-анкети від 09.03.2025 року; Паспортом споживчого кредиту; Розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 2154314 від 09.03.2025 року; копією Вимоги про дострокове повернення споживчого кредиту № 2154314 від 09.03.2025 року, витребуваними за Ухвалою суду відповідями за вх. № 22241/26, № 22242/26 від 22,06.2026 року та іншими доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного Кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором № 2154314 від 09.03.2025 року у розмірі 90 079,99 грн, з яких: тіло кредиту заборгованість по тілу кредиту 31 999,99 грн., заборгованість по процентам 58 080,00 грн.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути вказаний судовий збір в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.81,141,263-265,282-284 ЦПК України, ст.ст.207,512-516, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» заборгованість за Кредитним договором № 2154314 від 09.03.2025 року в розмірі 90 079,99 грн., з яких: тіло кредиту заборгованість по тілу кредиту 31 999,99 грн., заборгованість по процентам 58 080,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» 2 662,40 грн. судового збору.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ», ЄДРПОУ: 42350798), місцезнаходження: проспект Берестейський, буд.90 А, м. Київ.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2026 року.

Суддя Л.М. Гладій