Вирок № 138730623, 03.08.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4084/25

Номер провадження 1-кп/585/197/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22025200000000317 від 10.10.2025 року, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Артюхівка, Роменського району, Сумської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працюючого, утримує приватне господарство (пасіку), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територіяУкраїни в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без їїзгоди. Українасамостійновизначаєадміністративно-територіальнийустрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Українізакріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - КонституціїУкраїни.

Відповідно до розділу І Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (стаття 2 Конституції України).

Відповідно до ст. 5 Конституції - Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.

Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Розділом ХІ Конституції України передбачено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Водночас ст.1 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991, визначено, що державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України суші, вод, надр, повітряного простору.

Відповідно до ст.73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який відповідно до ст.72 Конституції України призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.

При цьому, перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються за Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь яких збройних формувань, не передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991, Збройні Сили України (далі ЗСУ) це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

ЗСУ забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», організаційно ЗСУ складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Згідно ст. 12 Закону України «Про Збройні Сили України», підготовка ЗСУ до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на. належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров`я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у ЗСУ здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та закону України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991, військове формування створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Збройна агресія застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважаються збройною агресією.

Статтею 4 Закону України «Про оборону України», визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну, Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, встановлено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а ЗСУ, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в України або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Пунктом 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно п. 2 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.

Пунктами 1, 3 цієї ж статті вищевказаного закону зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Пунктом 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу, або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до п.1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; здійснюють заходи щодо призову громадян па військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.

Так, 24.02.2022 року на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в АРК, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.

Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє на теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.

Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України і наразі він триває.

На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень, працівниками Сумського обласного, міських та районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки стали систематично проводитись заходи з встановлення мобілізаційного ресурсу держави та подальшого доукомплектування ЗСУ і інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, в т.ч. серед осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення зсрф, не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами ЗСУ та інших військових формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового обов`язку громадянами України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в кінці червня 2025 року, але не пізніше 18.06.2025 (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), у громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який будучи обізнаним про ведення російською федерацією збройної агресії проти України з 24.02.2022 року та про залучення Збройних сил України та інших військових формування до відсічі вказаній агресії, а також про факт проведення на території України мобілізації, виник злочинний умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, зокрема підрозділам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (далі ТЦК та СП).

Разом з тим, ОСОБА_3 , в силу широкого висвітлення в засобах масової інформації та розголосу серед місцевого населення питань мобілізації військовозобов`язаних, достовірно був обізнаним, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, його структурних підрозділів, а відтак усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи власну уявну мету допомоги мешканцям та гостям Роменського району Сумської області в уникненні ними військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет, з хибних мотивів начебто рятування в такий спосіб їхні життя і здоров`я, протиставляючи власні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки і оборони, вирішив перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.

Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.

Так, на виконання свого злочинного умислу ОСОБА_3 , у точно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 18.06.2025, використовуючи особистий мобільний телефон марки «HONOR 20 Lite, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із встановленими сім-картками НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ,та обліковий запис у інтернет-месенджері «Viber» з ім`ям користувача « ОСОБА_5 », що зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_4 , вступив до спільноти інтернет-месенджеру «Viber» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із кількістю читачів близько 250 осіб, у якій на постійній основі ведеться інформування її учасників з числа мешканців та гостей Роменського району Сумської області, про час та місце проведення представниками підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_3 мобілізаційних заходів, зокрема оповіщення людських мобілізаційних ресурсів шляхом вручення персональних повісток про виклик особам, які підлягають мобілізації.

Так, ОСОБА_3 , з метою перешкоджання законній діяльності військових формувань - ІНФОРМАЦІЯ_3 , його структурних підрозділів, щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, діючи умисно та передбачаючи, що такі дії можуть призводити до підриву обороноздатності України в умовах воєнного стану, будучи «адміністратором» тематичної спільноти в інтернет-месенджері «Viber» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із кількістю читачів близько 250 осіб, забезпечувала збір інформації та публікацію повідомлень про розташування уповноважених представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, утворених у районах та містах Сумської області з відомостями про місце і час проведення відповідних заходів указаними військовими формуваннями, для своєчасного інформування громадян України, які мають намір ухилитися від виконання своїх обов`язків з захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_3 , як «учасник» спільноти в інтернет-месенджері «Viber» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із кількістю читачів близько 250 осіб, використовуючи особистий мобільний телефон марки «RedmiNote 12S» IMEI1: НОМЕР_5 IMEI2: НОМЕР_6 з сім карткою НОМЕР_7 , та обліковий запис у інтернет-месенджері «Viber» з ім`ям користувача « ОСОБА_6 », що зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_7 , перебуваючи на території с. Андріяшівка, Роменського району Сумської області, розмістив у чаті «Viber» - спільноти під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомлення з інформацією про здійснення представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , його структурних підрозділів, мобілізаційних заходів, зокрема оповіщення людських мобілізаційних ресурсів шляхом вручення персональних повісток про виклик особам, які підлягають мобілізації на території Андріяшівської ОТГ Роменського району Сумської області в наступні дати:

- 04.06.2025 о 16 год. 06 хв.;

- 01.07.2025 о 09 год. 48 хв.;

- 18.08.2025 о 09 год. 40 хв.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , як «адміністратор» та «учасник» спільноти в інтернет-месенджері «Viber» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із кількістю читачів близько 250 осіб, використовуючи особистий мобільний телефон марки «HONOR 20 Lite», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із встановленими сім-картками НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , та обліковий запис у інтернет-месенджері «Viber» з ім`ям користувача « ОСОБА_5 », що зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_4 , перебуваючи на території с. Артюхівка, Роменського району Сумської області, розмістив у чаті «Viber» - спільноти під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомлення з інформацією про здійснення представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , його структурних підрозділів, мобілізаційних заходів, зокрема оповіщення людських мобілізаційних ресурсів шляхом вручення персональних повісток про виклик особам, які підлягають мобілізації на території с. Артюхівка, Роменського району Сумської області в наступні дати:

- 18.06.2025 о 09 год. 47 хв.;

- 18.06.2025 о 09 год. 48 хв.;

- 23.06.2025 о 11 год. 33 хв.;

- 01.07.2025 о 09 год. 35 хв.;

- 19.08.2025 о 09 год. 31 хв.;

- 19.08.2025 о 09 год. 34 хв.

При цьому, ОСОБА_3 чітко усвідомлював, що інформування про час та місце проведення мобілізаційних заходів у чаті «Viber» - спільноти під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » сприяє військовозобов`язаним особам уникнути мобілізації та подальшого проходження військової служби і в той же час позбавляє представників підрозділів ТЦК та СП можливості належним чином виконувати свої службові обов`язки, що як наслідок приводить до неповного та несвоєчасного комплектування особовим складом підрозділів Збройних сил України та інших військових формувань, які беруть участь у відсічі збройній агресії російської федерації проти України.

Згідно інформації, отриманої з ІНФОРМАЦІЯ_3 , інформація щодо здійснення представниками вказаних підрозділів мобілізаційних заходів, а саме заходів оповіщення військовозобов`язаних та резервістів та території Андріяшівської ОТГ Роменського району Сумської області, розміщена ОСОБА_3 у чаті «Viber» - спільноти під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відповідала дійсності.

Крім того, поширення такої інформації створює суттєві перешкоди у здійсненні мобілізації людських ресурсів для подальшого відбору з метою доукомплектування Збройних сил України та інших військових формувань у відповідності до визначених мобілізаційних планів.

За таких обставин, унаслідок своїх умисних протиправних дій, що виразились у безпосередньому зборі та розміщенні інформації про час та місця проведення мобілізаційних заходів, зокрема оповіщення військовозобов`язаних та резервістів та території Андріяшівської ОТГ Роменського району Сумської області представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , його структурних підрозділів, ОСОБА_3 перешкоджав законній діяльності підрозділів ТЦК та СП, на які покладаються завдання щодо виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 114-1 КК України визнав частково, зокрема в частині того, що він у групі месенджеру «Вайбер» « ОСОБА_7 » розміщував текстові повідомлення певного змісту, у той же час не вважав та не вважає це кримінально-караним діянням.

Більш детально ОСОБА_3 надав суду показання про те, що дійсно орієнтовно у червні 2025 року отримав запрошення він іншого учаснику до групи месенджеру «Вайбер» «Гра в кальмара», але не був ані її засновником, ані адміністратором. Ця група функціонувала для безпеки мешканців Андріяшівської громади (сіл, що туди входять), де розміщувалась інформація про пересування працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , поліції тощо, в межах громади. Він спостерігав за повідомленнями у цій групі, а іноді, якщо бачив якийсь підозрілий автомобіль, то писав про це повідомлення у групу, орієнтовно десь 4 рази. При цьому він не вважав, що це є забороненою інформацією, оскільки номери автомобілів він не вказував, фотографії військових або їх авто у групу не публікував, міг написати щось типу «у сторону центру машина», що на його переконання, не несе такої змістовного навантаження, як вказано у обвинуваченні. Окремо також вказав на те, що не вважає його дії незаконними, оскільки працівники РТЦК та СП законом не віднесено до категорії військових формувань Збройних Сил України та він об`єктивно не міг перешкодити їх діяльності, а сама мобілізація є відкритою, оголошеною відповідними нормативними актами, що не забороняє йому отримуати та розміщувати інформацію про їх діяльність.

У той же час винність обвинуваченого у інкримінованому злочині повністю підтверджується письмовими доказами, наданими прокурором у судовому засіданні та дослідженими безпосередньо судом в порядку, передбаченому ст.ст. 357, 358, 359 КПК України, а саме :

- витягом з ЄРДР за №22025200000000317 від 10.10.2025 р, згідно якого було розпочато кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_3 за ч.1 ст. 114-1 КК України, щодо перешкоджання законній діяльності ЗСУ шляхом надіслання у Вайбер-спільноти повідомлень про місця проведення мобілізаційних заходів (а.с. 54) ;

- постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 10.10.2025 р. з кримінально провадження № 2202520000000188 від 14.07.2025 в окреме провадження матеріалів щодо дій ОСОБА_3 , яким присвоєно №к/п 22025200000000317 (а.с. 55-57);

- витягом з ЄРДР за №22025200000000188 від 14.07.2025 р, згідно якого було розпочато кримінальне провадження щодо дій іншої фізичної особи за ч.1 ст. 114-1 КК України, щодо перешкоджання законній діяльності ЗСУ шляхом надіслання у Вайбер-спільноти під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та «Гра в кальмара» повідомлень про місця проведення мобілізаційних заходів (а.с. 58);

- повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від 14.07.2025 начальника УСБУ у Сумській області щодо виялення ознак кримінального правопорушення відносно дій іншої фізичної особи, що стосуються перешкоджанню законній діяльності ЗСУ шляхом надіслання у Вайбер-спільноти під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та «Гра в кальмара» повідомлень про місця проведення мобілізаційних заходів (а.с.59-60);

- рапортом про виявлення ознак кримінального правопорушення за ч.1 ст. 114 -1 КК України від 14.07.2025 ст. о/у Роменського РВ УСБУ у Сумській області щодо виялення ознак кримінального правопорушення відносно дій іншої фізичної особи, що стосуються перешкоджанню законній діяльності ЗСУ шляхом надіслання у Вайбер-спільноти під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та «Гра в кальмара» повідомлень про місця проведення мобілізаційних заходів (а.с.61-62);

- актом огляду Viber спільноти під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », згідно якого було виявлено функціонування вказаної вайбер-спільноти, яка складала 250 учасників, адміністратором якої було визначено користувача під № телефону « НОМЕР_4 », де інша фізична особа здійснювала розміщення у певні періоди 2025 року повідомлень про оперативне інформування інших осіб щодо присутності/відсутності представників ТЦК та СП на території Андріяшівської ОТГ Роменського району, що давали можливість місцевим мешканцям уникати від мобілізаційних заходів (а.с. 63-75);

- повідомленням Заступнику керівника Сумської обласної прокуратури від 14.07.2025 р. про внесення відомостей в ЄРДР за ч.1 ст. 114-1 КК України та початок досудового розслідування к/п за №№ 2202520000000188 (а.с. 81);

- протоколом огляду від 01.09.2025 р., з ілюстративними таблицями до нього, відповідно до якого ст. о/у Роменського РВ УСБУ у Сумській області було проведено огляд закритої групи «Гра в кальмара» месенджеру «Viber», дступ до якої можливий за запрошенням учаника або адміністратора спільноти, у ході якого було встановлено, кількість учасників спільноти (250 осіб), активного користувача з нікнеймом « ОСОБА_8 », який зареєстрований за абонентськими номерами « НОМЕР_3 », « НОМЕР_4 », який активно висвітлює інформацію про місцезнаходження предатвників ТЦК та СП, розміщуюи відповідні текстові повідомлення, а саме 18.06.2025 о 09:47 год з інформацією «Глинськ по дворах ходять», о 09:48 год. «ТЦК»; 23.06.2025 р. з інформацією «Увага! Можуть їздити на швидкій допомозі тцк поліція) або на інших яких завгодно»; 01.07.2025 о 09:35 год. поширив інформацію «Увага! Сьогодні рейди по Глинську, можливо Артюхівка»; 19.08.2025 о 09:31 год. поширив інформацію «В сторону бару пікап. ТЦК» (а.с. 82-103);

- протоколом огляду від 06.09.2025 р., з ілюстративними таблицями до нього, відповідно до якого ст. о/у Роменського РВ УСБУ у Сумській області було проведено огляд мобільного телефону марки «РОСО», належного іншій фізичній особі, у ході якого було встановлено користувача вайбер спільноти « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з нікнеймом « ОСОБА_5 », з абонентськими номерами « НОМЕР_3 », « НОМЕР_4 », який розміщував публікації щодо пересування представників ТОЦК та СП, а також користувача групи « ОСОБА_9 » з нікнеймом « ОСОБА_6 », з авторизованим номером телефону « НОМЕР_7 », яким було поширено повідомлення в наступні дати наступного змісту: 04.06.2025 о. 16:06 год. «Тцк ОСОБА_10 , сільрада»; 01.07.2025 о 09:48 год. «В сторону Артюхівки від Шумська, дастер, можливо рейд по ОСОБА_11 »; 18.08.2025 р. о 09:40 год. «Тцк Артюхівка білий бус» (а.с. 104-128);

- витягами з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про створення грум мобільного оповіщення: №231 від 03.06.2025, №252 від 17.06.2025, №259 від 22.06.2025, №273 від 30.06.2025, №340 від 17.08.2025, №341 від 18.08.2025 (а.с.131-151);

- довідками про доставлення (супроводження) громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_3 за перод 04.06.2025, 18.06.2025, 23.06.2025, 01.07.2025, 18.08.2025 та 19.08.2025, у загальній кількості 21 шт. (а.с. 152-172);

- клопотанням слідчого, ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 03.09.2025 р. про надання дозволу на проведення обшуку та протоколом обшуку з додатком до нього (СД-диском) від 04.09.2025р., згідно якого було надано дозвіл, а потім проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено належне ОСОБА_3 майно, а саме мобільний телефон марки «Redmi Note 12 S» IMEI НОМЕР_5 , IMEI НОМЕР_8 із сім-картою НОМЕР_7 , коробку блакитного кольору від мобільного телефону з написом на ній «HONOR 20 Lite» та ідентифікаційними позначками «IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 (а.с.173-183);

- протоколом огляду від 04.09.2025 р. з додатокм до нього (сд-диском), згідно якого ОСОБА_3 добровільно видав слідчому «HONOR 20 Lite» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (а.с. 192-196);

- протоколом огляду предмету від 05.09.2025 р., з ілюстративною таблицею до нього, у ході якого було проведено огляд належного ОСОБА_3 мобільного телефону марки «Redmi Note 12 S» IMEI НОМЕР_5 , IMEI НОМЕР_8 із сім-картою НОМЕР_7 , на якому при огляді відомостей що стосуються кримінального провадження не виявлено (а.с.205-213);

- протоколом огляду предмету від 05.09.2025 р., з ілюстративною таблицею до нього, у ході якого було проведено огляд належного ОСОБА_3 мобільного телефону марки «HONOR 20 Lite» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , на якому при огляді відомостей що стосуються кримінального провадження не виявлено (а.с.215-220);

Всі наведені докази суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, показаннями наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, та є беззаперечними для визнання вини ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Інші документи, надані стороною обвинувачення, такі як процесуальні рішення, які вирішують певні процедурні питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, запити, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, судом не оцінюються як докази на підтвердження обставин пред`явленого обвинувачення.

До часткового визнання своєї провини ОСОБА_3 та його тверджень про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, що йому ставиться у вину, суд відноситься критично та розцінює такі заперечення як обрану позицію захисту, з метою уникнення чи пом`якшення кримінальної відповідальності за вчинене, однак така обрана позиція захисту, на переконання суду, не спростовує встановлені за кримінальним провадженням обставини у їх сукупності та не доводить невинуватість ОСОБА_3 у вчиненому.

При цьому твердження обвинуваченого стосовно того, що РТЦК та СП не є частиною Збройних Сил України суд вважає є безпідставними.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України, серед інших, входять органи військового управління.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, тЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до наведених норм є органами військового управління, які входять до структури Збройних Сил України.

Судом не встановлено порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування, які б могли перешкодити ухваленню вироку, а тому, за відсутності розумних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_3 , суд вважає доведеною його вину у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, і вважає, що його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, характеризуючі дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, злочин, передбачений ч.1 ст. 114-1 КК України, вчинений обвинуваченим, згідно ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Як особа обвинувачений ОСОБА_3 характеризується наступним чином: не одружений, є ообою молодого віку, має зареєстроване місце реєстрації та місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання не працює, однак утримує підсобне господарство (пасіку), до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, утриманців не має.

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: активне сприяння розкриттю злочину, зокрема добровільну видачу засобу вчинення кримінального правопорушення, який не було відшукано у ході слідчої дії.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.

Судом відзначається, що відповідно до ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, та інших обставин, що впливають на призначення покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Окремо суд враховує суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, оскільки перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони та призводить до незабезпечення обороноздатності України, зокрема комплектування її збройних сил, на які відповідно до ч.2 ст.17 Конституції України покладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

На підставі вказаного суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.114-1 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, характер вчиненого ОСОБА_3 діяння, обстановку, спосіб, місце і час його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотиву і мети кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням обвинуваченим кримінального правопорушення, характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушень, та індивідуальних властивостей обвинуваченого, зокрема його молодий вік та відсутність достатнього життєвого досвіду для юридичної оцінки правових наслідків, які могди б настати у майбутньому внаслідок вчинених ним дій, способу життя та обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вищенаведене істотно знижує фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, а тому, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, суд вважає можливим виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, яке буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, визнаючи можливість призначення покарання ОСОБА_3 з випробуванням згідно ст.ст. 75, 76 КК України, суд також враховує, що останній може бути призваний на військову службу під час мобілізації та підлягає включенню до військового обліку.

Також суд вбачає підстави для вирішення питання щодо спеціальної конфіскації, відповідно до ст.ст. 96-1 96-2 КК України, засобів вчинення кримінального правопорушення.

Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, запобіжні заходи не обирались.

Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 374, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У порядку спеціальної конфіскації, відповідно до ст.ст. 96-1 96-2 КК України, конфіскувати в дохід держави належні ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Redmi Note 12 S» IMEI НОМЕР_5 , IMEI НОМЕР_8 із сім-картою НОМЕР_7 ; «HONOR 20 Lite» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 09.09.2025 року у справах №591/8888/25 скасувати.

Речовий доказ: коробку блакитного кольору від мобільного телефону з написом на ній «HONOR 20 Lite» та ідентифікаційними позначками » IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 знищити.

В решті речові докази залишити зберігатись у матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, запобіжні заходи не обирались.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_13