Рішення № 138729877, 04.08.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2915/26

Провадження № 2/577/1643/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Коллект центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Директор ТОВ Коллект центр Ткаченко М. звернулася до суду із даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договорами у розмірі 56675,82 грн. Вимоги обгрунтовує тим, що 11.10.2021 р. між ТОВ МІЛОАН та ОСОБА_1 укладено договір №4127660. 13.01.2022 р. ТОВ МІЛОАН та ТОВ Вердикт Капітал уклали договір №13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ МІЛОАН відступило на користь ТОВ Вердикт Капітал права грошової вимоги до боржників у т.ч. за договором №4127660. ТОВ Вердикт Капітал відступило право вимоги ТОВ КОЛЛЕКТ ЦЕНТР відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 р., в т.ч. за договором №4127660. Умови договору ОСОБА_1 не виконувались і утворилась заборгованість на суму 53320 грн., з яких: 8000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 43800 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1520 грн. - заборгованість за комісіями. 04.10.2021 р. між ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ОСОБА_1 укладено договір №77483676. 22.02.2022 р. ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ТОВ Вердикт Капітал уклали договір №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів відступило на користь ТОВ Вердикт Капітал права грошової вимоги до боржників у т.ч. за договором №77483676. ТОВ Вердикт Капітал відступило право вимоги ТОВ КОЛЛЕКТ ЦЕНТР відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 р., в т.ч. за договором №77483676. Умови договору ОСОБА_1 не виконувались і утворилась заборгованість на суму 3355,82 грн., з яких: 1000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 2355,66 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0,16 грн. - нарахованих 3% річних, що і змусило звернутися до суду.

Представник позивача Ушакова М.І. в судове засідання не з`явилася, просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала письмовий відзив, просить відмивити у частині стягнення процентів, комісії, неустойки, штрафних санкцій і витрат на правничу допомогу.

Ч.1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р., який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 11.10.2021 р. між ТОВ МІЛОАН та ОСОБА_1 укладено договір №4127660 (а.с.10-19). 13.01.2022 р. ТОВ МІЛОАН та ТОВ Вердикт Капітал уклали договір факторингу №13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ МІЛОАН відступило на користь ТОВ Вердикт Капітал права грошової вимоги до боржників у т.ч. за договором №4127660 (а.с.20-27). 04.10.2021 р. між ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ОСОБА_1 укладено договір позики №77483676 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (а.с.29-31). 22.02.2022 р. ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ТОВ Вердикт Капітал уклали договір факторингу №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів відступило на користь ТОВ Вердикт Капітал права грошової вимоги до боржників у т.ч. за договором №77483676 (а.с.32-37). ТОВ Вердикт Капітал відступило право вимоги ТОВ КОЛЛЕКТ ЦЕНТР відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 р., в т.ч. за договорами №77483676, № 4127660 (а.с.32-46).

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 як військовослужбовець має пільги, встановлені ч.15 ст.14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що унеможливлює стягнення з нього процентів за користування кредитом.

На підтвердження вказаного представник надав суду копії; військового квитка; посвідчення серія НОМЕР_1 від 14.06.2024 р.; довідки в/ч НОМЕР_2 про перебування ОСОБА_1 на військовій службі.

Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

З поданих документів вбачається, що на момент укладення кредитних договорів №4127660 від 11.10.2021 р. та №77483676 від 04.10.2021 р. відповідач не набув статусу військовослужбовця (призваний 21.02.2023 р.) (а.с.83-87) і на нього не розповсюджувались пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Окрім того, нарахування процентів позивачем за кредитним договорами №4127660 від 11.10.2021 р. здійснювалося з 12.10.2021 по 25.12.21, №77483676 від 04.10.2021 р. з 04.10.2021 р. по 01.02.2022 р., до призову 21.02.2023 р. відповідача на військову службу. Тобто період нарахування процентів не охоплює період перебування відповідача на військовій службі.

Щодо заперечень представника, що сума заборгованості за вісотками та комісією є безпідставною.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданої відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Верховного Суду від 13.05.2020 року у справі № 219/1704/17 вказано, що за загальним правилом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову, покладається на позивача.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу, представник ОСОБА_2 не надала в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ОСОБА_1 зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Представник в інтересах ОСОБА_1 надала відзив, в якому зазначила, що сторона відповідача позовні вимоги щодо стягнення відсотків заперечує, при цьому, в обґрунтування своїх заперечень проти позову, до матеріалів справи не долучено жодного доказу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання та підлягають судовому захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за договорами №4127660 від 11.10.2021 р. та №77483676 від 04.10.2021 р., тому необхідно стягнути заборгованість в сумі 56675,82 грн., з яких: 9000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 46155,66 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1520 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту; 0,16 грн. - нараховані 3% річних.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених позовних вимог. Враховуючи, що задоволено 100 відсотків заявленої суми, то судовий збір слід покласти на відповідача в розмірі 2662,40 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 грн, суд вважає такий розмір завищеним та таким, що є неспівмірним із складністю справи та не відповідає обсягу наданої адвокатським об`єднанням правової допомоги, виходячи з наступного.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 137 та ч.8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 р. у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02.12.2020 р. у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03.02.2021 р. у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17.02.2021 р. у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 р. у справі № 751/3840/15, провадження № 14-280цс18).

Позивачем на підтвердження понесених витрат надано копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 р., укладений між ТОВ «Коллект центр» та Адвокатським об`єднанням Лігал Ассістанс» (а.с.49-52); детальний опис робіт (наданих послуг) (а.с.53-54); витягом з акту №21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 р. (а.с.56); заявкою на надання юридчиної допомоги №1413 від 01.04.2026 р. (а.с.55108).

Згідно акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатським об`єднанням (виконання робіт, надання послуг) від 30.04.2026 р. сторони погодили надання наступних правових послуг: надання усної консультації з вивченням документів 2 год. ціна 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 год. ціна 12000 грн.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» послуг, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст.ст.4, 15, 16, 1049, 1054, 509, 512, 514, 526, 527, 530, 625, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст.3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 137, 263-265, 273, 280, 282, 354-355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю КОЛЛЕКТ ЦЕНТР, код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження м.Київ, вул.Мечнікова, 3, офіс 306 заборгованість в сумі 56675 (п`ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. 82 коп. за договорами №4127660 від 11.10.2021 р., №77483676 від 04.10.2021 р., 3000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу та 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю КОЛЛЕКТ ЦЕНТР, код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження м.Київ, вул.Мечнікова, 3, офіс 306.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Гетьман В. В.