Ухвала суду № 138729552, 04.08.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/2656/25

1-кп/465/268/26

У Х В А Л А

судового засідання

04.08.2026

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000951 від 10 жовтня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,

встановив:

у провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000951 від 27 березня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.

ОСОБА_6 обвинувачується в тому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05 вересня 2024 року, використовуючи у багатоплатформову месенджері, що надає опціональні наскрізні зашифровані чати - «Telegram» нікнейм « ОСОБА_8 », підписаний як « ОСОБА_9 », ID: 6800422924, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, зв`язався із користувачем, який використовує номер стільникового зв`язку НОМЕР_1 оператора мобільного зв`язку РФ, який у свою чергу, як встановлено досудовим розслідуванням залучає громадян України до протиправної діяльності, направленої на збір інформації стосовно дислокацій стратегічно важливих об`єктів, в тому числі військових частин, об`єктів критичної інфраструктури на території України, зокрема в східній частині України, з метою здійснення вогневих уражень по таких об`єктах силами рф.

У межах даного кримінального провадження щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 20.08.2026 року.

Прокурор подав до суду клопотання про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, які стали причиною обрання такого запобіжного заходу, зазначивши, що ризики враховані при обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого, передбачені п.1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, не відпали і продовжують мати місце на сьогоднішній день. Зокрема ризик переховування від суду обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі. ОСОБА_6 має стійкі зв`язки з представниками РФ, які на теперішній час вчинюють особливо тяжкі злочини та військові операції на території України, що дає підстави вважати, що обвинувачений буде переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, враховуючи активне ведення бойових дій та збройної агресії РФ на території України, діяльність іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених і керованих та фінансованих РФ, що зумовлює тимчасову неконтрольованість окремих територій України, не виключається можливість переховування ОСОБА_6 від суду на вказаних територіях та перехід на сторону ворога. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовує тим, що на даний час не встановлені усі можливі спільники ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується обґрунтовує тим, що метою вчинення обвинуваченим злочину є надання представникам рф інформації щодо розташування ЗС України, за грошову винагороду, що ОСОБА_6 планував продовжити.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з підстав, зазначених у клопотанні.

Обвинувачений в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, пояснив, що клопотання прокурора не містить конкретних фактичних даних, які б підтверджували реальність ризиків та їх збільшення, вказаних у клопотанні, ґрунтується на припущеннях, не доводить неможливості застосування альтернативних запобіжних заходів, просив суд застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою із можливістю застосування електронних засобів контролю.

Захисник обвинуваченого заперечила щодо задоволення прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, пояснила, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, оскільки ризики, зазначені у клопотанні, ґрунтуються лише на припущеннях та тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, без наведення обставин, які б підтверджувалися матеріалами кримінального провадження. Окрім цього, прокурором не наведено обґрунтування неможливості застосування до ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. До матеріалів клопотання не долучено доказів того, що обвинувачений має зв`язок з російською федерацією. Просила призначити обвинуваченому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року №1-р/2017 суд зазначив, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також ст. 29 Конституції України.

Згідно з приписами ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує вимоги пп. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

На наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна. А тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаним про покарання, яке загрожує в разі визнання його винним, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду, виїхати за межі України, в тому числі, на непідконтрольні на даний час Україні території; продовжити свою протиправну діяльність, направлену на надання представникам російської федерації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, з огляду на те, що збройна агресія російської федерації проти України продовжується. Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє з 02.08.2026 до 31.10.2026.

Судовий розгляд триває, дослідження доказів ще не завершилось.

Суд враховує поступове зменшення ризиків з плином часу, втім, переконаний, що на момент розгляду клопотання ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не досягли ступеню, який звільняв би суд від необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі.

Суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченої переховуватися від суду, продовжити свою протиправну діяльність, направлену на надання представникам російської федерації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_6 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

З урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , суд доходить висновків про необхідність продовження відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.

Клопотання обвинуваченого та захисника щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід необхідно залишити без задоволення.

Підстави для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали, вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою із зазначенням відповідного строку.

Відповідно до абзацу 8 частини 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а також враховуючи положення ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе не визначати обвинуваченому розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 задоволити.

Продовжити щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали - до 02 жовтня 2026 року включно.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3