Ухвала суду № 138727463, 04.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

"04" серпня 2026 р. № 520/21411/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О. розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування довідки, наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військова частина НОМЕР_1 , в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» 20.06.2026 недостовірних відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та щодо ініційованого на цій підставі звернення до Національної поліції України.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо фактичного скасування (вилучення) бронювання ОСОБА_1 , встановленого до 08.12.2026 на підставі заяви №20251212-1637507 від 12.12.2025, здійсненого в обхід порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76.

3. Визнати протиправною та скасувати довідку військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 №2026-0620-1403-3430-0 від 20.06.2026 про визначення придатності ОСОБА_1 до військової служби.

4. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №204/4 від 20.06.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у частині, що стосується призову ОСОБА_1 та направлення його до військової частини НОМЕР_1 .

5. Визнати протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 №183 від 24.06.2026 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

6. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 поновити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомості про ОСОБА_1 у статусі «військовозобов`язаний», з відображенням чинного бронювання до 08.12.2026 та обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

7. Розподілити судові витрати.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позивачем через систему "Електронний суд" подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позовну заяву.

Обґрунтовуючи вказану заяву позивач зазначив, що наразі він продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . З огляду на триваючі бойові дії та загальну практику проходження військової служби в особливий період, військовослужбовець, зарахований до особового складу конкретної військової частини, у будь-який момент, без попереднього повідомлення позивача чи його представника, може бути переведений до іншої військової частини, у тому числі за межі поточного місця дислокації. Вчинення такої дії до вирішення цієї справи по суті здатне істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача та виконання майбутнього рішення суду.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача

Відповідно до частини першої, другої статті 1-2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Подібні висновки були висловлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17 та в подальшому підтримані у постановах від 01.06.2022 у справі №580/5656/21, від 18.05.2023 у справі №500/4200/22, від 21.02.2024 у справі №420/11311/23.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Також, Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах передбачено, що у випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правоможний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади.

Рекомендація закликає держави члени дотримуватись у своєму праві та практиці принципів, які застосовуються до тимчасового судового захисту стосовно адміністративних актів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є, зокрема, є протиправність призову позивача на військову службу під час мобілізації наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №204/4 від 20.06.2026 та подальшого зарахування позивача до особового складу військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №183 від 24.06.2026, здійснених, як детально обґрунтовано в позовній заяві, за наявності чинного бронювання позивача до 08.12.2026, встановленого на підставі заяви №20251212-1637507 від 12.12.2025, та в обхід порядку анулювання бронювання, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76.

У заяві про забезпечення позову заявник просить заборонити військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на переведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ), до іншої військової частини, - до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

Враховуючи наведене, беручи до уваги характер спірних правовідносин, зміст заяви позивача про забезпечення позову та предмет позову, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вжиття заходів забезпечення позову обраним позивачем способом направлене на збереження існуючого становища, а також фактично не спричинить шкоди законним правам та інтересам сторін.

К контексті цього, варто зазначити, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується ефективний засіб юридичного захисту у разі порушення його прав.

У практиці ЄСПЛ (зокрема, рішення у справах M.S.S. v. Belgium and Greece, § 290; Conka v. Belgium, § 75) неодноразово наголошено: засіб захисту має бути не лише формально доступним, але і ефективним за наслідками, тобто спроможним попередити або усунути порушення прав, а не лише констатувати його після того, як шкода вже настала.

Відтак, на думку суду, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору між сторонами та обрано адекватні заходи забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу в законну силу судового рішення у справі.

Наведені обставини свідчать про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на переведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ), до іншої військової частини, - до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених судом фактичних обставин, суд дійшов висновку, що для належного захисту прав позивача, його заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування довідки, наказів, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Забезпечити позов шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на переведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ), до іншої військової частини, - до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

Копії даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Роз`яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення (підписання).

Суддя Спірідонов М.О.