Рішення № 138727461, 04.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 серпня 2026 року справа №520/21962/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" (вул.Мироносицька, буд.16, м.Харків, 61002, код 21242894) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Григорія Сковороди, буд.46, м.Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року №0151950415 та податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року №0151960415 Головного управління ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 25.03.2024 №0151950415 у розмірі 128 252,01 грн та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 25.03.2024 №0151960415 у розмірі 40 667,93 грн про сплату штрафних санкцій з податку на додану вартість, прийняті з порушенням норм Податкового кодексу України. Таким чином, оскаржувані рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 07.10.2024 по 11.10.2024 перебував на навчанні, з 28.10.2024 по 05.11.2024, з 23.12.2024 по 15.01.2025, з 28.04.2025 по 02.05.2025, з 14.07.2025 по 28.07.2025 перебував у відпустці, 01.08.2025 перебував на навчанні, з 04.08.2025 по 05.08.2025, з 10.11.2025 по 14.11.2025 та з 22.12.2025 по 13.01.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" (код ЄДРПОУ 21242894), зареєстровано в Єдиному державному реєстрі 17.07.2009.

Основним видом діяльності позивача є КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи.

Місцезнаходження юридичної особи розташоване за адресою: 61002, місто Харків, вулиця Мироносицька, будинок 16.

Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" (далі - ТОВ "Електропівденатоммонтаж", позивач) та складено акт №7451/20-40-04-15-02/21242894 від 01.03.2024 року "Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "ЕПАМ", п.н.21242894" (далі - акт перевірки).

Відповідно до акту перевірки встановлено порушення вимоги пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57 ПКУ щодо несвоєчасно сплачених позивачем узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2020 року, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2021 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року, за травень 2021 року.

На підставі акту перевірки ТОВ "Електропівденатоммонтаж" відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року №0151950415 на суму 128 252,01 грн та податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року №0151960415 на суму 40 667,93 грн про сплату штрафних санкцій з податку на додану вартість.

ТОВ "Електропівденатоммонтаж" не погодився з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу та на підставі п.56.1. ст.56 ПКУ звернувся із скаргою до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 20.06.2024 №18665/6/99-00-06-03-01-06 ДПС України залишило без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.03.2024 №0151950415, №0151960415, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 25.03.2024 №0151950415, №0151960415, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язком визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку на додану вартість зобов`язаний сплачувати визначені ним податкові зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; при цьому граничний строк сплати податкового зобов`язання відраховується від граничної дати подання податкової декларації.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданих ним податкових деклараціях підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Положення пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України кореспондується з нормою абзац першого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якої, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, податкове зобов`язання з податку на додану вартість, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 днів, наступних за останнім днем строк подання такої податкової декларації, а штрафні санкції застосовуються у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України.

З акту перевірки судом встановлено, що граничний строк сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ визначених у податкових деклараціях з ПДВ за вересень 2020 року (16.10.2020 № 9268572837), за жовтень 2020 року 18.11.2020 № 9304448470) 30.11.2020 проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем - 13.11.2020, 27.11.2020, 26.01.2021, із затримкою на 14,28,57, 27 календарних днів; за лютий 2021 року (22.03.2021- 30.03.2021 № 9337627755)- 30.03.2021, проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем - 14.04.2020, із затримкою на 15 календарних днів; за березень 2021 (16.04.2021 №9088939527) -30.04.2021 проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем - 07.05.2020, із затримкою на 7 календарних днів; за квітень 2021 року (20.05.2021 № 9131759477 ) 31.05.2021 проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем 04.06.201, 15.06.2021, 22.06.2021, 25.06.2021, із затримкою на 4, 15, 22, 25 календарних днів; за травень 2021 року (22.06.2021 №9165651930 ) 25.06.2021 та 30.06.2021 проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем 19.07.2021, 20.07.2021, 30.08.2021, 30.06.2021, 19.07.2021 із затримкою на 19,20,61,5,24 календарних днів; за червень 2021 року (20.07.2021 № 9199780475) 30.07.2021 проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем 30.08.2021, 07.09.2021, із затримкою на 31, 39 календарних днів; за липень 2021 року (20.08.2021 № 9240905760) 30.08.2021 проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем 07.09.2021, із затримкою на 8 календарних днів; за грудень 2020 року (29.01.2021 № 9011351131) 29.01.2021 проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем 24.02.2021, 09.03.2021, 11.03.2021, із затримкою на 4, 25,39,41 календарних днів.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків ( притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 52.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 591-IX від 13.05.2020 року, який набрав чинності 29.05.2020), за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.69 підрозд.10 розд.ХХ Кодексу.

Абзацом вісімнадцятим пп.69.2 п.69 підрозд.10 розд.ХХ Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу.

Законом № 2260-ІХ підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України викладено в такій редакції: платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-ІХ за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

У разі відсутності у платника податків (у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у межах діяльності, що проводиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи) можливості своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, зокрема щодо подання звітності, сплати податків і зборів, підтвердженою за процедурою, визначеною наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження" (далі Наказ №225), такі платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності, але з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, а ті у яких відновилася така можливість, за умови їх виконання протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

У разі неможливості виконання податкового обов`язку платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Наказу № 225 (набрав чинності 06.09.2022) мали можливість подати до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання своїх податкових обов`язків разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, що підтверджують таку неможливість, мали подати їх не пізніше 30.09.2022. Якщо у платника податків була відсутня можливість подати до контролюючого органу такої заяви та відповідних документів (копій документів), інформації, у строк до 30.09.2022 (включно), такий платник податків має це зробити одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (п. 3, п. 4 розд. ІІ Наказу № 225).

Платники податків, які не подали у строки, встановлені п. 3, п. 4 розд. ІІ Наказу № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п. 7 розд. ІІ Наказу № 225).

Судом встановлено, що платником податків подавалася заява щодо неможливості виконання податкового обов`язку від 28.09.2022 № 32349/6/ЕКП, яка розглянута в терміни визначені Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків. До заяви платником податків надано наказ про зупинення діяльності.

За результатами розгляду наданої заяви та документів, Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків" винесено попереднє рішення у зв`язку з недостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків та запропоновано надати додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави від 12.10.2022 №538/20-40-18-04-25, яке направлено платнику через Електронний кабінет 14.10.2022, що підвереджується роздруківкою, наявною у матеріалах справи.

Позивачем додаткових документів не надано, а тому за розглядом, Комісією винесено остаточне Рішення щодо неможливості виконання платником податків обов`язків від 09.11.2022 № 2369/20-40-18-04-25, яке направлено платнику через Електронний кабінет 10.11.2022 року, що також підвереджується роздруківкою, наявною у матеріалах справи.

Законом №2836-IX, який набрав чинності 03.01.2023, внесено зміни, зокрема, до пп.69.1 підрозд.10 розд.XX "Перехідні положення" ПК України та встановлено, що такі зміни застосовуються, починаючи з 27.05.2022.

Так, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПК України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Поряд з цим, абзацом 18 пп.69.2 підрозд.10 розд.XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПК України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 ПК України (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину не застосовуються.

Отже тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, привеліюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п.69 підрозд.10 розд.XX ПК України. Податковий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі встановлених Кодексом та іншими законами України.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, відтак, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем - не доведено, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" (вул.Мироносицька, буд.16, м.Харків, 61002, код 21242894) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Григорія Сковороди, буд.46, м.Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов