Рішення № 138727257, 04.08.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4741/26

2/303/2211/26

РІШЕННЯ (Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Заболотного А.М.

секретар судового засідання Желізняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1071116 від 21.06.2023 року на загальну суму 22845,21 грн. В обґрунтування своїх вимог вказує про те, що 21.06.2023 року між ТзОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1071116 про надання споживчого кредиту. Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». ТзОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит в розмірі 3100,00 грн. шляхом їх перерахування банківську картку. 24.07.2024 року ТзОВ «Слон Кредит» на підставі договору факторингу № 2407-24 за плату відступило, а ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1071116 від 21.06.2023 року. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитом, що становить 22845,21 грн. та складається із 3099,99 грн. заборгованість по тілу кредиту, 19745,22 грн. заборгованість за відсотками. Також позивач просить стягнути понесені ним судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання по справі призначено на 15.07.2026 року та відкладено на 04.08.2026 року.

У судове засідання представник позивача, не з`явився, просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання з розгляду справи повторно не з`явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином. У зв`язку з неявкою відповідача, яка була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, без поважних причин, оскільки про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, суд за згодою позивача вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 21.06.2023 року між ТзОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1071116 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний». Вказаний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора В127 про, що свідчить розділ 10 договору.

Відповідно до умов договору № 1071116 товариство надає споживачу споживчий кредит у національній валюті України, а споживач зобов`язується отримати кредитні кошти, повернути їх та сплатити проценти за користування ними (п. 1.2 договору).

Сума кредиту за договором становить 3100,00 грн., строк користування кредитом визначено тривалістю 360 днів (п. 1.3, п. 1.4 договору). Погашення кредиту та сплата процентів здійснюються відповідно до Графіка платежів, що є невід`ємним додатком до договору, при цьому проценти сплачуються періодично кожні 15 днів.

Згідно з умовами договору процентна ставка є фіксованою та становить 1,99 % на день за стандартних умов користування кредитом (п. 1.5.1 договору).

Водночас п. 1.5.2 договору передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки у розмірі 0,010 % на день виключно за умови виконання позичальником умов Програми лояльності, а саме сплати до визначеної договором дати (або протягом трьох календарних днів після неї) суми не менше першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснення часткового дострокового повернення кредиту.

У разі невиконання зазначених умов кредитування здійснюється за стандартною процентною ставкою 1,99 % на день, при цьому застосування стандартної ставки не є зміною умов договору чи погіршенням становища позичальника, оскільки саме вона є базовою умовою кредитування (пп. 1.5.2, 1.5.3 договору).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Дати надання кредиту: 21.06.2023 року. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1 договору. (п.п. 2.1, 2.2, 2.4 договору). Кредит вважається погашеним у день фактичного надходження коштів на рахунок кредитодавця (п. 2.5 договору).

Укладення договору здійснюється в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця із застосуванням електронної ідентифікації позичальника, зокрема шляхом використання одноразового ідентифікатора (SMS-коду), що відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до електронного підпису (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.7 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 56886,20 % річних за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом та 18442,44 % річних за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки.

Згідно з п. 1.8 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату його укладення становить 25308,40 грн. за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом та 24387,70 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки.

Також судом досліджено паспорт споживчого кредиту, наданий відповідачу до укладення кредитного договору.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту відповідачу було запропоновано кредит у розмірі 3100,00 грн. строком на 360 днів для задоволення споживчих (особистих) потреб. Кредит надається шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем, не пізніше двох календарних днів з дати підписання договору.

Згідно з паспортом споживчого кредиту процентна ставка за кредитом є фіксованою. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % на день, що відповідає 726,35 % річних. Також передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки у розмірі 0,010 % на день (3,65 % річних) за умови виконання споживачем передбачених договором умов для отримання відповідної знижки.

У паспорті споживчого кредиту зазначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою протягом усього строку кредитування становить 56886,20 % річних, а у разі застосування періоду зниженої процентної ставки - 18442,44 % річних.

Загальні витрати за кредитом для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом визначена у розмірі 22208,40 грн., а у разі застосування зниженої процентної ставки - 21287,70 грн.

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» вих. № 20240802-125 від 02.08.2024 року підтверджується факт перерахування кредитних коштів у розмірі 3100,00 грн. на платіжну картку Позичальника № НОМЕР_1 . Переказ здійснено 21.06.2023 року о 13:59:16 відповідно до Договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 року, укладеного між ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ». Проведення операції підтверджується номером транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - 388fd282-7c2e-4220-8fe8-d63ac17d6fcf та номером транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» - 10711161687345150.

Таким чином судом встановлено, що ТзОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. У свою чергу, позичальник зобов`язалася своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання відповідно цього договору.

Згідно з розрахунком заборгованості ТзОВ «Слон Кредит», заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена і становить 22845,21 грн., що складається із 3099,99 грн. заборгованість по тілу кредиту, 19745,22 грн. заборгованість за відсотками.

Одночасно, звертаючись до суду з цим позовом ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» також зазначає про те, що до нього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1071116 від 21.06.2023 року.

Так, судом встановлено, що 24.07.2024 року ТзОВ «Слон Кредит» та ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» уклали договір факторингу № 2407-24 відповідно до якого ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до осіб, які є боржниками ТзОВ «Слон Кредит», в тому числі і до ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2024 року ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1071116 від 21.06.2023 року на загальну суму заборгованості 22845,21 грн. (реєстр боржників до договору факторингу № 2407-24 від 24.07.2024 року).

Із врахуванням встановленого вище суд вважає, що в першу чергу слід вирішити питання наявності у позивача права грошової вимоги за кредитним договором до відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

З наведеного вище договору факторингу слід прийти до однозначного висновку про те, що до ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшли всі права кредитора за кредитним договором № 1071116 від 21.06.2023 року.

З приводу наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

З врахуванням встановленого суд приходить до висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності в неї боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором факторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що заборгованість за договором № 1071116 від 21.06.2023 року становить 22845,21 грн. та складається із 3099,99 грн. заборгованість по тілу кредиту, 19745,22 грн. заборгованість за відсотками.

Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представила, не спростувала документально нарахований позивачем розмір заборгованості, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, суд приходить до висновку, що позов ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 22845,21 грн., складається із 3099,99 грн. заборгованість по тілу кредиту, 19745,22 грн. заборгованість за відсотками.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2662,40 грн. (судовий збір) судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 280, 289, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 629, 651, 653, 1048-1050, 1054 ЦК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1071116 від 21.06.2023 року в розмірі 22845,21 (двадцять дві тисячі вісімсот сорок п`ять гривень 21 копійку) гривень, що складається із 3099,99 гривень заборгованість по тілу кредиту, 19745,22 гривень заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 2662,40 гривень судових витрат на оплату судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (вул. Іллінська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ: 37616221).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Суддя А.М.Заболотний