Ухвала суду № 138727013, 31.07.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/759/26

Номер провадження 1-кс/298/180/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року с-ще Великий Березний

Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця смт. Великий Березний, Великоберезнянського району Закарпатської області, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №12026071070000066, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2026,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 на адресу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026071070000066 від 23.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи необхідність задоволення вказаного клопотання, прокурор, зазначає таке.

Великоберезнянським відділом Ужгородської окружної прокуратури здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється СВ ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071070000066 від 23.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

30.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме - у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом надання порад, вказівок, а також усунення перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Так, як ідеться у клопотанні, відповідно до Указу Президента України, затвердженого Законом України № 2102?IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії таких обмежень.

24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов`язаних і резервістів, а також залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формувань України в обсягах, визначених мобілізаційними планами.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та які не досягли 27?річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову. Згідно зі ст. 22 цього Закону граничний вік перебування на військовій службі, у тому числі в резерві, для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, встановлюється до 60 років.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями у разі їх створення можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування запроваджувати і здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Враховуючи викладене, на період дії воєнного стану в Україні на законодавчому рівні обмежено виїзд за межі території України осіб, які підлягають мобілізації відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Як зазначає прокурор, під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2026 року, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами та продовженнями його дії), усвідомлюючи наявність встановлених законодавством України тимчасових обмежень щодо виїзду за межі України громадян України чоловічої статі призовного віку, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , особа на ім`я « ОСОБА_8 » та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, вступили у попередню злочинну змову, спрямовану на організацію та здійснення незаконного переправлення громадян України призовного віку, щодо яких діють тимчасові обмеження на виїзд, через державний кордон України до Республіки Словаччина поза встановленими пунктами пропуску та без належних дозвільних документів.

Згідно із заздалегідь розробленим злочинним планом та розподілом злочинних ролей між співучасниками на ОСОБА_7 було покладено виконання функцій провідника та координатора на транзитних ділянках маршруту, що включало зустріч осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон, забезпечення їх прихованого переміщення залізничним транспортом, застосування заходів конспірації, збір грошових коштів як плати за нелегальні послуги, а також координацію тимчасового проживання та харчування осіб у прикордонній зоні; ОСОБА_6 визначив себе організатором та керівником фінального етапу злочинної схеми на території Ужгородського р?ну Закарпатської обл., до функцій якого входило забезпечення координації дій співучасників, організація прийому осіб у с?щі Великий Березний, забезпечення їх прихованого перебування у безпечному місці, проведення інструктажів щодо маршруту руху та способу незаконного перетину державного кордону, особистий збір та акумулювання грошових коштів, залучення транспортних засобів та інших співучасників; ОСОБА_5 відводилася роль провідника на завершальному етапі - супроводження осіб гірсько-лісистою місцевістю безпосередньо до лінії державного кордону України.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, учасники злочинної схеми забезпечили прибуття громадян України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , а також двох інших осіб 20.06.2026 близько 20:00 до готелю «Мангал», розташованого поблизу м. Львів, де останні зустрілися зі співорганізатором злочинної схеми на ім`я « ОСОБА_8 » для отримання подальших інструкцій.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 20.06.2026 близько 22:00 вказані громадяни прибули на залізничний вокзал м. Самбір Львівської обл., куди з метою маскування нелегального переміщення чоловіків призовного віку прибула ОСОБА_7 спільно з близько 10 малолітніми дітьми, залучення яких здійснювалося умисно, як спосіб конспірації, для створення у правоохоронних органів та військовослужбовців хибного враження про здійснення поїздки звичайною багатодітною родиною.

Надалі, 20.06.2026 близько 23:00, перебуваючи на залізничному вокзалі м. Самбір, ОСОБА_7 , керуючи діями осіб, які переправлялися, спільно з « ОСОБА_8 », ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими особами здійснила посадку до електропотяга сполученням «Самбір - Сянки». Під час руху електропотяга в період часу з 23:00 20.06.2026 по 03:00 21.06.2026 ОСОБА_7 надала ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншим чоловікам вказівку лягти на сидіння вагону та особисто накрила їх ковдрами, приховавши від візуального спостереження службових осіб, які здійснювали перевірку потяга. У цей же період ОСОБА_9 на вимогу «Артура» передав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 3 500 доларів США як частину обумовленої неправомірної винагороди за його незаконне переправлення через державний кордон України.

21.06.2026 близько 03:00 група під супроводом ОСОБА_7 прибула до с. Сянки Львівської обл., де впродовж кількох годин переховувалася в очікуванні наступного транспорту, після чого 21.06.2026 близько 06:00 ОСОБА_7 організувала посадку ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , «Артура» та інших осіб до електропотяга сполученням «Сянки - Ужгород» для переміщення до с?ща Великий Березний, повторно застосувавши той самий спосіб приховування чоловіків ковдрами під час руху.

Після прибуття потяга до с?ща Великий Березний 21.06.2026 ОСОБА_7 , пересвідчившись у відсутності прикордонних нарядів та поліції, скоординувала посадку осіб до заздалегідь підготовленого автомобіля марки «Opel», моделі «Vivaro», білого кольору, типу мінівен, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_6 , після чого осіб було доставлено до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Прибувши до вказаної адреси, ОСОБА_6 тим самим автомобілем організував переміщення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та двох інших осіб до іншого житлового будинку в с?щі Великий Березний, точну адресу якого не встановлено, куди ОСОБА_7 особисто заселила зазначених осіб, та де вони перебували у період з 21.06.2026 по 22.06.2026, а ОСОБА_7 і ОСОБА_6 забезпечували їх продуктами харчування, водою та необхідними речами, підтримуючи зв`язок з іншими учасниками щодо узгодження фінального етапу.

21.06.2026, перебуваючи у вказаному будинку, ОСОБА_6 , здійснюючи керівництво підготовкою до незаконного переправлення, проінструктував ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та двох інших осіб щодо способу незаконного перетину державного кордону, продемонстрував маршрут руху за допомогою мобільного додатка «Google Maps», роз`яснив особливості руху лісистою та гірською місцевістю та повідомив, що безпосередній перехід кордону планується здійснити залежно від погодних умов, зокрема, у дощову погоду, з метою мінімізації ризику виявлення прикордонними нарядами та безпілотними літальними апаратами.

22.06.2026 близько 09:00 ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, пред`явив особам вимогу про передачу грошових коштів як оплату за організацію їх незаконного переправлення, отримавши особисто від ОСОБА_10 неправомірну винагороду в сумі 2 600 євро, а також, акумулювавши грошові кошти у сумі 3 500 доларів США, які раніше під час транзитного переміщення отримала від ОСОБА_9 ОСОБА_7 , що у сукупності становило повну оплату за організацію незаконного переправлення вказаних осіб.

У подальшому, 22.06.2026 близько 09:20, ОСОБА_6 , здійснюючи безпосереднє керівництво діями співучасників, наказав ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та двом іншим особам сісти до автомобіля марки «Skoda», моделі «Octavia», чорного кольору, типу універсал, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебувала невстановлена особа - чоловік віком приблизно 28 - 32 років, середнього зросту, збитої статури, після чого особисто зайняв переднє пасажирське сидіння вказаного автомобіля, здійснюючи візуальний контроль за переміщенням осіб, координацію маршруту руху та фактичне керівництво діями водія.

На вказаному автомобілі під керуванням зазначеної невстановленої особи ОСОБА_6 доставив ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та двох інших осіб до прикордонної гірсько-лісистої місцевості в околицях с. Мирча Ужгородського р?ну Закарпатської обл., де на них очікував залучений ОСОБА_6 як провідник ОСОБА_5 .

Діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 особисто супроводили групу осіб у пішому порядку через гірсько-лісисту місцевість у напрямку державного кордону України зі Словацькою Республікою, здійснюючи орієнтування осіб на місцевості та надаючи вказівки щодо руху; пройшовши половину маршруту, вони надали ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та двом іншим особам останні вказівки щодо подальшої траєкторії руху до загороджувального паркану та порядку подолання ділянки місцевості, після чого повернулися у зворотному напрямку.

Проте спільний злочинний умисел співучасників, спрямований на незаконне переправлення осіб через державний кордон України до Республіки Словаччина поза встановленими пунктами пропуску щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі співучасників, оскільки безпосередньо під час подолання загороджувального паркану їх протиправні дії були виявлені та припинені службовими особами Державної прикордонної служби України, тоді як дві інші особи на імена ОСОБА_8 і ОСОБА_11 , анкетні дані яких не встановлено, державний кордон України перетнули.

Обґрунтовуючи необхідність задоволення вказаного клопотання, прокурор стверджує про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про що додає до клопотання ряд доказів, наявність ризиків, передбачених п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів.

З урахуванням наведеного, а також даних про особу підозрюваного, прокурор просив застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб; у разі визначення розміру застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначити її у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 31.07.2026 на 13. год. 00 хв., прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому, просив таке задовольнити. При цьому, прокурор наголосив, що підозрюваний діяв у складі осіб, виступаючи у ролі особи, яка здійснювала незаконне переправлення осіб через державний кордон України а саме - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , супроводжуючи безпосередньо таких, проте до моменту затримання вказаних осіб зник з місця події. Крім того, прокурор наголосив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна, у зв`язку з чим існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, також знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється. При цьому сторона обвинувачення наголосила, що ОСОБА_5 був залучений до схеми саме як провідник - особа, яка систематично потрібна для завершального етапу переправлення. Ураховуючи його вік, знання місцевості та встановлені зв`язки з організатором, він, перебуваючи на волі, може продовжити виконувати таку роль за грошову винагороду.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечила та просила обрати щодо її підзахисного більш м`який запобіжний захід, зазначаючи, зокрема таке.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 30.07.2026 порушує принцип невинуватості, що є неприпустимим у правовій державі. Так, згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод органи державної влади повинні надати реальні докази існування ризиків. Так, слідство вважає, що підозрюваний ОСОБА_12 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з огляду на те, що злочин, який інкримінується підозрюваному, є тяжким і передбачає можливість йому покарання у виді позбавлення волі від 7 до 9 років з конфіскацією майна, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як зауважує захисник, слідство вважає, що підозрюваний може переховуватись, в тому числі на території тимчасово непідконтрольній Українській владі та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску через державний кордон України лише тому, що проживає безпосередній близькості до державного кордону України зі Словацькою Республікою, але доказів на підтвердження вказаного не надано. Також, як зазначає захисник, у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначено, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначено, що підозрюваний користувався телефоном для координації дій співучасників, демонстрації маршруту в мобільному додатку «Google Maps» та листування, який в нього не вилучався. До клопотання не було долучено жодної постанови про визнання яких-небудь предметів та документів речовими доказами та вилучення коштів і приєднання їх до матеріалів кримінального провадження. Ризик незаконно впливати на потерпілих, свідків не підтверджений жодними належними доказами, крім того, свідки не проживають на території Закарпатської області, тобто, знаходяться за її межами. Захисник зауважує, що підозрюваний не має наміру на впливати на свідків, схиляти чи вмовляти, здійснювати психологічний тиск чи тим більше погрожувати. ніяким чином перешкоджати кримінальному провадження, а навпаки бажає давати показання. Підозрюваний не бажає перешкоджати кримінальному провадженню будь який іншим чином. Вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_12 , останній не збирається, і протилежному доказів немає. На думку сторони захисту, даний ризик не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки, ОСОБА_12 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався. Згідно характеристики виданої Великоберезнянською селищною радою ОСОБА_13 за період проживання у селищі Великий Березний зарекомендував себе позитивно, скарг на його поведінку в селищну раду від мешканців не поступало. Участі у громадському житті селище не приймає. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, захисник зауважує, що наявність ризиків не може оцінюватись абстрактно, а повинна підтверджуватись відповідними доказами. Крім того, захисник зауважила, що в ході розгляду клопотання прокурором не доведено також те, що інші більш м?які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам щодо підозрюваного та не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку. Також захисник зауважила, що згідно ч. 1 ст. 183 КК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Крім того, наголосила, що Європейський суд з прав людини та ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права зазначають, що існує презумпція на користь звільнення особи з-під варти, тобто, утримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не повинно бути загальним правилом і, коли відсутні конкретні дані, які б дозволяли дійти грунтованого висновку, що особа з великою ймовірністю вчинить дії, передбачені ст.177 КПК України, слід вважати, що такі ризики взагалі відсутні, або є настільки мінімальними, що не дають виключних підстав для застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За твердженням захисника, на користь звільнення підозрюваного свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, усталений спосіб життя. Всі вказані обставини у сукупності обґрунтовують недоцільність призначення її підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосувати більш м?який запобіжний захід, а у випадку задоволення клопотання, визначити мінімальний розмір застави.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

Заслухавши прокурора, думку учасників, дослідивши клопотання прокурора та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок вирішення слідчим суддею, судом питань стосовно запобіжного заходу здійснюється в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 331 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст. 176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо, прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що Великоберезнянським відділом Ужгородської окружної прокуратури здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється СВ ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071070000066 від 23.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

30.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом надання порад, вказівок, а також усунення перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення належить до категорії тяжких злочинів, відповідальність за вчинення якого передбачена у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років позбавлення волі.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

На переконання слідчого судді, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за обставин, викладених у клопотанні, підтверджується доданими до такого клопотання матеріалами, які досліджено у судовому засіданні, а саме: протоколом огляду місця події від 23.06.2026 проведеного за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.06.2026, який, зокрема, вказав, що після домовленості з особою на ім`я « ОСОБА_8 » про незаконне переправлення за 3 500 доларів США він 20.06.2026 близько 20:00 прибув до готелю «Мангал» у с. Жовква Львівської обл., звідки автомобілем марки «Рено» його доставлено до м. Самбір; на залізничному вокзалі м. Самбір групу зустріла жінка віком 55?60 років разом із близько 10 дітьми; о 23:00 20.06.2026 вони сіли до електропотяга сполученням «Самбір - Сянки», під час руху якого вказана жінка наказала чоловікам лягти на сидіння та накрила їх ковдрами, приховавши від перевірки, і в цей же час він передав їй 3 500 доларів США; 21.06.2026 близько 06:00 електропотягом «Сянки - Ужгород» група прибула до с?ща Великий Березний, звідки автомобілем марки «Опель» білого кольору їх доставлено спершу до будинку чоловіка на ім`я ОСОБА_14 , а потім до іншого житлового будинку, де вони перебували до 22.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.06.2026, в якому зазначено, що вказаний свідок вказав, що що він домовився про переправлення з абонентом « ОСОБА_8 » за номером НОМЕР_3 і 20.06.2026 прибув до готелю «Мангал» у с. Жовква Львівської обл.; за 9 000 грн. групу доставлено автомобілем до м. Самбір, де їх зустріла жінка на ім`я ОСОБА_15 з дітьми; після прибуття до с?ща Великий Березний автомобілем марки «Опель» їх доставлено до будинку чоловіка на ім`я ОСОБА_14 , а потім до іншого будинку, куди їх заселила ОСОБА_15 і де вже перебував чоловік на ім`я ОСОБА_11 ; протягом перебування 21?22.06.2026 « ОСОБА_8 » телефонував ОСОБА_15 та замовляв їжу і необхідні речі; 21.06.2026 ОСОБА_14 провів інструктаж щодо способу перетину кордону та продемонстрував маршрут у мобільному додатку «Google Maps», повідомивши, що перехід буде здійснено у дощову погоду для уникнення виявлення прикордонними нарядами та безпілотними апаратами; 22.06.2026 близько 09:00 він передав ОСОБА_14 2 600 євро, після чого о 09:20 групу автомобілем марки «Шкода» доставлено до околиць с. Мирча, де їх очікував молодий хлопець віком 17?21 років, який разом з ОСОБА_14 супроводив групу пішки до державного кордону; після того як ОСОБА_14 вказав подальший напрямок і повернувся, він і ОСОБА_9 були затримані під час подолання загороджувального паркану, а « ОСОБА_8 » і « ОСОБА_11 » кордон перетнули; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.06.2026, згідно з яким свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_5 як чоловіка віком 18?20 років, середнього зросту та середньої тілобудови, який 22.06.2026 здійснював його безпосередній супровід гірсько-лісистою місцевістю до лінії державного кордону України зі Словацькою Республікою, вказавши ознаки впізнання: вікову ознаку, тілобудову, форму та риси обличчя, загальний вигляд; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.06.2026, згідно з яким свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_5 , як того самого чоловіка, якого описав як молодого хлопця віком приблизно 17?21 років, смуглявого, середнього зросту, з темним коротким волоссям, котрий очікував групу в околицях с. Мирча і разом з іншою особою супроводив її до державного кордону, вказавши ознаки впізнання: вікову ознаку, тілобудову, форму та риси обличчя, загальний вигляд; протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 23.06.2026, згідно з яким свідок ОСОБА_9 впізнав будинок у с?щі Великий Березний, до якого прибував двічі, а саме 21.06.2026 і 22.06.2026 і в якому проживає чоловік, що організував його незаконне переправлення та супроводжував гірсько-лісистою місцевістю до державного кордону, вказавши ознаки: колір, форму і розміщення паркану, форму вікон, прилеглу територію та загальний вигляд; протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 23.06.2026, згідно з яким свідок ОСОБА_10 впізнав той самий будинок за тими ж ознаками; протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 23.06.2026, згідно з яким свідок ОСОБА_9 впізнав житловий будинок у с?щі Великий Березний, у якому перебував і очікував подальших вказівок щодо незаконного перетину державного кордону в період з 21.06.2026 по 22.06.2026, вказавши ознаки: паркан сірого кольору, дві супутникові антени на даху та загальний вигляд; протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 23.06.2026, згідно з яким свідок ОСОБА_10 впізнав той самий житловий будинок за тими ж ознаками; протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 23.06.2026, згідно з яким свідок ОСОБА_9 впізнав транспортний засіб білого кольору марки «Опель», яким 21.06.2026 його доставлено із залізничної станції в с?щі Великий Березний до будинку, де він проживав до 22.06.2026, вказавши ознаки: колір, тип кузова, форму і розміщення фар та загальний вигляд; протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 23.06.2026 засвідчено, що свідок ОСОБА_10 впізнав той самий транспортний засіб марки «Опель» за тими ж ознаками; протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 23.06.2026, згідно з яким свідок ОСОБА_9 впізнав транспортний засіб чорного кольору марки «Шкода», яким 22.06.2026 його доставлено з будинку в с?щі Великий Березний до околиць с. Мирча, звідки він розпочав рух у пішому порядку гірсько-лісистою місцевістю, вказавши ознаки: колір, тип кузова, форму і розміщення фар та загальний вигляд; протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 23.06.2026, згідно з яким свідок ОСОБА_10 впізнав той самий транспортний засіб марки «Шкода» за тими ж ознаками; протоколом огляду предмета (мобільного телефону ОСОБА_9 ) від 23.06.2026, згідно з яким у месенджері «WhatsApp» зафіксовано контакт, збережений як « ОСОБА_16 », з номером НОМЕР_3 , та листування з ним, а також контакт « ОСОБА_17 » з номером НОМЕР_4 ; протоколом огляду предмета (мобільного телефону ОСОБА_10 ) від 23.06.2026, згідно з яким зафіксовано збережений знімок маршруту руху в мобільному додатку «Google Maps» із координатами на лінії державного кордону України, а також контакти та листування, що стосуються організації переправлення; довідкою про маршрут руху транспортного засобу, д.н.з. НОМЕР_2 , згідно з яким зафіксовано, що автомобіль марки «Skoda», моделі «Octavia», чорного кольору, 2008 року випуску, VIN НОМЕР_5 , зареєстрований на ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительку с. Завосина Великоберезнянського р?ну Закарпатської обл., у період з 20.06.2026 по 22.06.2026 неодноразово зафіксовано у с. Малий Березний Ужгородського р?ну Закарпатської обл., зокрема 22.06.2026 у період часу з 13:01 по 19:58; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу «OPEL VIVARO», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого встановлено транспортний засіб, яким здійснювалося переміщення осіб від залізничної станції с?ща Великий Березний до житлових будинків; інформацією Державної міграційної служби України, відповідно до якої підтверджено анкетні дані осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, а також установлено, що ОСОБА_5 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_6 , виданий 29.05.2023 Великоберезнянським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, дійсний до 29.05.2027 та іншими доданими до клопотання матеріалами.

При цьому стороною захисту будь-яких доказів необґрунтованості вказаної підозри не зібрано та не пред`явлено.

Оцінюючи обґрунтованість клопотання прокурора в частині наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, а саме, передбачених п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводам прокурора в частині наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та основне покарання, яке передбачено за його вчинення - виключно позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може слугувати для підозрюваного мотивом та підставою переховуватися від суду. Усвідомлюючи реальність притягнення до відповідальності та тяжкість покарання, ОСОБА_5 може ухилятися від явки, змінити місце проживання без повідомлення органу досудового розслідування або залишити місце постійного проживання. Зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_5 згідно з пред`явленою йому підозрою виконував роль провідника і особисто вів осіб гірсько-лісистою місцевістю до загороджувального паркану, тобто, досконало обізнаний із рельєфом, стежками та ділянками місцевості поблизу державного кордону, слушними є доводи прокурора в тій частині, що він має реальну можливість переховуватися або самому незаконно перетнути кордон. Крім того, ОСОБА_5 має чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_6 , дійсний до 29.05.2027, який у нього не вилучався. З огляду на вік підозрюваного, виїзд за межі України для нього не обмежений, оскільки відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2025 № 1031), чоловіки віком від 18 до 22 років включно мають право виїжджати за межі України в умовах воєнного стану.

Надаючи оцінку обґрунтованості існування ризику того, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), слідчий суддя зазначає таке. Так, досудове розслідування наразі триває, встановлюються інші співучасники, джерела отримання коштів та засоби, що використовувалися у злочинній діяльності. Крім того, як зазначає сторона обвинувачення та не спростовує сторона захисту, мобільний телефон ОСОБА_5 не вилучався. Водночас у пам`яті пристрою можуть зберігатися дані про зв`язок з організатором і водієм, які підозрюваний, перебуваючи на волі, може знищити.

На переконання слідчого судді, прокурором також доведено наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 бачили ОСОБА_5 зблизька під час пішого супроводу і впізнали його за фотознімками, описавши зовнішність. Він, у свою чергу, також знає їх в обличчя, а тому може вплинути на них з метою зміни або відмови від показань шляхом умовлянь, переконань, психологічного тиску чи погроз.

Крім того, існує обґрунтований ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, за версією сторони обвинувачення, кримінальне правопорушення вчинено групою осіб за попередньою змовою, при цьому склад учасників установлено не повністю. Не встановлено осіб на імена « ОСОБА_8 » і « ОСОБА_11 » та водія автомобіля марки «Шкода», який доставив групу до місця зустрічі з ОСОБА_5 . Він же безпосередньо контактував з організатором переправлення, відтак може узгодити з невстановленими співучасниками показання і попередити їх про проведення слідчих дій.

Водночас, слідчий суддя вважає, що існує обґрунтований ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, інкриміноване діяння має корисливий характер і пов`язане з отриманням неправомірної вигоди за незаконне переправлення осіб через державний кордон України. З огляду на у обставину, що ОСОБА_5 був залучений до схеми саме як провідник, тобто особа, яка систематично потрібна для завершального етапу переправлення, ураховуючи його вік, знання місцевості та встановлені зв`язки з організатором, не виключена можливість того, що він, перебуваючи на волі, може продовжити виконувати таку роль за грошову винагороду.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України враховує, вік підозрюваного ОСОБА_5 , його роль у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, що він неодружений, має постійне місце проживання, ніде не працює, має нейтральну характеристику, а також те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Зважаючи на наведене, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, зважаючи на відсутність відомостей, які б свідчили про неможливість тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, а також відсутність інших обставин, які би переважили наявність ризиків, передбачених п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведених прокурором та встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому підозрюваному ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В той же час, вказана норма саме на суд покладає обов`язок щодо визначення відповідного розміру застави, незалежно від позиції сторін, та з урахуванням положень ст. 182 КПК України.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому,

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні або перегляді розміру застави суд зобов`язаний забезпечити баланс між, з одного боку, гарантіями явки підозрюваного до суду та недопущенням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а з іншого - дотриманням принципу недопущення надмірного обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, зокрема обставини кримінального провадження та роль підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_5 , його молодий вік, ту обставину, що він ніде не працює, а матеріали кримінального провадження не містять відомостей про наявність у нього самостійного джерела доходів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Внесення застави саме в такому розмірі, на переконання слідчого судді, буде достатнім для того, щоб гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

Водночас, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят)

діб - до 28 вересня 2026 року (включно).

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; Банк отримувача ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501; призначення платежу: застава за ОСОБА_5 у справі №298/759/26; провадження №1-кс/298/180/26 згідно ухвали слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 липня 2026 року.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою за визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду негайно.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 28 вересня 2026 року (включно).

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваному.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали суду складено 03.08.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1