Рішення № 138725685, 04.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/184/26

Провадження № 2/756/3443/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 18180 грн, що утворилася внаслідок невиконання зобов`язання за умовами кредитного договору від 6 квітня 2025 року № 06.04.2025-100001865.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду, яка направлялась у встановленому порядку сторонам, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та будь-яких інших клопотань чи заяв по суті справи.

На підставі частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі сторін та ухвалити заочне рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Зміст спірних правовідносин сторін зводиться до стягнення заборгованості, що утворилась внаслідок неналежного виконання зобов`язання за договором споживчого кредиту.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії справ, суд вважає необхідним зазначити про таке.

Судом встановлено, що 6 квітня 2025 року між сторонами укладено Кредитний договір №06.04.2025-100001865, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) та заяви у електронній формі, який підписаний електронним підписом у формі одноразового ідентифікатора «Е986».

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 6000 грн., строком на 168 днів. Дата повернення кредиту - 20 вересня 2025 року.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання Кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання Кредиту, днем/датою надання Кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення у пізнішу дату)

Пунктом 4.4. Договору визначено, що сторони встановлюють, що Проценти нараховуються з дня надання Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення Кредиту позичальник у день цього повернення сплачує Проценти за період фактичного користування Кредитом (включаючи безпосередньо день надання Кредиту). У разі дострокового часткового повернення Кредиту у день повернення позичальник сплачує Проценти за період фактичного користування всією сумою Кредиту, а на залишок суми Кредиту нараховуються Проценти у загальному порядку, передбаченому договором.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що Позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язання за цим Договором. - негайно з моменту пред`явлення кредитодавацем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Згідно з Заявкою кредитного договору сторін процентна ставка становить 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку (пункт 8 Заявки). Комісія, пов`язана з наданням Кредиту становить 5% від суми Кредиту та дорівнює 300 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка становить 90 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми такого (пункт 17 Заявки).

Згідно з довідкою про перерахування коштів № 130-2811 від 28 листопада 2025 року, позивачем виконане зобов`язання та перераховано кошти відповідачу на рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором сума боргу становить: 6000 грн - основного боргу, 7980 грн - процентів, 300 грн - комісія за надання, 900 грн - комісія за обслуговування, 3000 грн - неустойки, а всього - 18180 грн.

ІV. Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (статті 510 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимогами статті 1055 ЦК України передбачено, що договір кредиту укладаються у письмовій формі, якщо позикодавець є юридична особа. При цьому абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року (далі - № 2120-IX), який набрав законної сили 17 березня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» виключив можливість нарахування сум за статтею 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року (постанова Верховного Суду 25 вересня 2024 року, справа № 206/2984/23).

Таким чином відповідно до зазначеного пункту кредитор не має права нараховувати будь-які штрафні санкції. Оскільки кредитний договір укладений 6 квітня 2025 року, тобто під час дії воєнного стану на території України, нарахована кредитором неустойка в сумі 3000 грн, не може бути стягнута з відповідача.

Крім того, відповідно до умов кредитного договору та розрахунку заборгованості, кредитором нараховано комісію за обслуговування кредиту у розмірі 900 грн.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII (далі - Закон № 1734). У зв`язку з набранням чинності Законом № 1734 текст статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII було викладено в новій редакції, за якою цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734. Водночас приписи частин 1, 2, 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону № 1734 загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 8 Закону № 1734 до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Тож наведені приписи норм Закону № 1734 не позбавляють кредитодавця права встановлювати у кредитних договорах комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону № 1734 умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними; договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

У постанові Верховного Суду від 6 листопада 2023 року (справа № 204/224/21) сформульовано висновок, відповідно до якого якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону № 1734.

Суду не надано доказів того, які саме додаткові чи супутні послуги фактично надавалися позичальнику, за які встановлена відповідна комісія, а тому вимога позивача щодо стягнення комісії за кредитним договором за його обслуговування у розмірі 900 грн за кредитним договором від 6 квітня 2025 року№ 06.04.2025-100001865 не узгоджується з наведеними вище приписами законодавства та не може бути стягнена з відповідача.

Отже, сума заборгованості, яка підлягає стягненню становить 14280 грн, з яких 6000 грн - тіло кредиту, 7980 грн - проценти, 300 грн - комісія за надання кредиту.

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

У зв`язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211 грн 20 коп.

На підставі викладеного, статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 207, 509, 510, 610-612, 627-629, 1054, 1055, 1066, 1069 Цивільного кодексу України, статей 1, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 277-279, 287-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 14280 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн та 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судових витрат.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Саксаганського, 133-А);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Рішення складено 04 серпня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА