Ухвала суду № 138725679, 04.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7436/23

Провадження №: 2-во/755/179/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про виправлення описки

"04" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі головуючого судді Хромової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», про виправлення описки в рішенні суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа

№ 755/7436/23 за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 серпня 2023 року задоволено позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 233141-КС-001 від 20 вересня 2022 року у розмірі 31 675,60 грн та судовий збір у розмірі 2 147 грн, а всього 33 822,60 грн.

18 березня 2026 року (вхід. від 16 квітня 2026 року № 22298) до суду надійшла заява ТОВ «Бізнес Позика» про виправлення описки у судовому рішенні.

На обґрунтування заяви зазначено, що у резолютивній частині рішення допущено описку у сумі судового збору: зазначено «2 147 грн» замість правильного «2 147,20 грн», та, як наслідок допущено описку у зазначенні загальної суми до стягнення: зазначено «33 822,60 грн» замість «33 822,80 грн».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2026 року заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

За змістом положень частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

В судове засідання сторони не викликались.

З матеріалів справи встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 серпня 2023 року задоволено позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором

№ 233141-КС-001 від 20 вересня 2022 року у розмірі 31 675,60 грн та судовий збір у розмірі 2 147 грн, а всього 33 822,60 грн.

Водночас, судом встановлено, що в другому абзаці резолютивної частини рішення допущено описку в частині зазначення суми судового збору, що підлягає стягненню, а саме замість правильного « 2 147,20 грн» помилково зазначено «2 147 грн», і, як наслідок, допущено арифметичну помилку при визначенні загальної суми, що підлягає стягненню, а саме: замість правильного «33 822,80 грн» помилково зазначено «33 822,60 грн».

Згідно пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Виходячи з правової позиції Верховного Суду, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15 січня 2021 року по справі № 905/2135/19 підкреслив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, розділових знаках тощо).

Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.

Також Верховний Суд наголосив на те, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2021 року по справі № 910/11695/20 вказано, що «…правила даної норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного, арифметичного (неюридичного) характеру.

Арифметична помилка - це наслідок неправильності арифметичних розрахунків, арифметичних дій. Арифметична помилка може призвести до помилки у розмірі стягнутого за рішенням суду.

Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 818/2/14 зазначив, що арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри; випадкова перестановка цифр; спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю.

В той же час, не є арифметичною помилкою, а отже, і не може бути виправленим застосування неправильних методик підрахунку або покладення в основу розрахунку невірних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні судами застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру)».

Таким чином, встановлено, що у тексті рішення судом допущено описку при зазначенні суми судового збору, сплаченого позивачем, що підлягає стягненню з відповідача, а саме: помилково зазначено «2 147 грн» замість правильного - «2 147,20 грн».

Як наслідок, судом допущено очевидну арифметичну помилку при обрахунку належної до стягнення загальної суми заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , що складається із суми заборгованості за договором від 20 вересня 2022 року № 233141-КС-001 у розмірі 31 675,60 грн та суми судового збору, а саме: помилково зазначено «33 822,60 грн» замість правильного «33 822,80 грн».

Суд звертає увагу, що такі арифметичні помилки не впливають на суть та зміст рішення, зокрема, на висновки суду по суті рішення про задоволення позову, хоча й призводять до збільшення суми, нарахованої до стягнення з відповідача. Судом усунуто лише неточності арифметичного (неюридичного) характеру, які впливають на можливість реалізації судового рішення.

Отже, заявник звернувся із заявою про виправлення арифметичних помилок, що стосуються неправильних арифметичних розрахунків суду, які є очевидними.

Зазначені помилки є арифметичними і суд повинен виправити їх, керуючись приписами статті

269 ЦПК України.

З огляду на викладене, з урахуванням положень статті 269 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для виправлення описки в рішенні суду, шляхом зазначення правильної загальної суми заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 259-261, 269, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Виправити арифметичну помилку, допущену в заочному рішенні Дніпровського районного суду міста Києва від 04 серпня 2023 року по справі № 755/7436/23 в частині зазначення в другому абзаці резолютивної частини заочного рішення правильної суми судового збору та загальної суми заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача.

Викласти другий абзац резолютивної частини заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 серпня 2023 року по справі № 755/7436/23 у такій редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 233141-КС-001 від 20 вересня 2022 року у розмірі 31 675,60 грн та судовий збір у розмірі 2 147,20 грн, а всього 33 822 грн (тридцять три тисячі вісімсот двадцять дві гривні) 80 коп.».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Хромова