Ухвала суду № 138724319, 04.08.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

04.08.2026 Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/749/25

Провадження № 6/644/71/26

УХВАЛА

іменем України

04 серпня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ізмайлова І.К.

секретаря Книшенко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачів адвоката Якімова Леоніда Миколайовича про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі № 644/749/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,

в с т а н о в и в:

До Індустріального районного суду м. Харкова надійшла заява адвоката Якімова Л.М. про розстрочку виконання рішення суду від 24.12.2025 у справі № 644/749/25 за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, строком на 6 місяців, посилаючись на те, що відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з квітня 2022 року перебувають за кордоном у якості біженців, а виконання рішення суду в повному обсязі поставить їх у скрутне матеріальне становище, оскільки їх доходи складаються лише з виплат біженцям.

Боржники ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судове засідання не прибули, їх представник адвокат Якімов Л.М. надав заяву про розгляд питання про розстрочку виконання рішення суду в його відсутність та у відсутність відповідачів.

Представник КП «Харківські теплові мережі» в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 24 грудня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення за період з 12.03.2017 по 18.02.2021 у розмірі 29065 грн. 75 коп., стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за централізоване опалення за період з 19.02.2021 по 31.12.2024 у розмірі 21245 грн. 20 коп., за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.07.2022 по 31.12.2024 у розмірі 882 грн. 00 коп., за абонентську плату за індивідуальним договором постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.12.2024 у розмірі 494 грн. 16 коп., за технічне обслуговування (ВБС) теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.12.2024 у розмірі 168 грн. 36 коп., за технічне обслуговування (ВБС) за постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.12.2024 у розмірі 54 грн. 72 коп., інфляційні втрати у розмірі 2321 грн. 39 коп., 3% річних у розмірі 877 грн. 66 коп., а також витрати по сплаті судового збору. Рішення набрало законної сили 26.01.2026.

Відповідно до інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України 02.04.2022 ОСОБА_3 і ОСОБА_4 перетнули державний кордон України (виїхали за межі території України) через пункт пропуску «Шегині», характеристика пішохід. В подальшому неодноразово в`їжджали на територію України і остаточно виїхали за межі території України 23.09.2024 через пункт пропуску «Ягодин». Іншої інформації немає.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положенням ст. 129-1 Конституції України кореспондують положення ст. 18 ЦПК України, в яких зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З аналізу викладених вище положень слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Так, виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, при цьому без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс.

Положеннями ч. 1 ст. 435 ЦПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

За змістом ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У ч. 4 ст. 435 ЦПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Разом з тим підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 р. зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує, що заявник при наведенні мотивів для розстрочення виконання рішення суду не надав жодних належних та допустимих доказів неплатоспроможності відповідачів станом на час звернення з відповідною заявою до суду, які б в свою чергу давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, а посилання на перебування боржників за межами країни та отримання ними статусу біженців саме по собі не свідчить про безумовне скрутне матеріальне становище таких осіб.

З огляду на те, що матеріали справи не містять, а судом не встановлено виняткових обставин, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, наявність яких робила б його виконання неможливим чи ускладненим, то у зв`язку з цим вимоги заяви про розстрочення виконання рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 24.12.2025 про стягнення суми заборгованості є безпідставними, а отже суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви щодо розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 77, 78, 81, 260, 435 ЦПК України ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви адвоката Якімова Леоніда Миколайовича про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі № 644/749/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений 04 серпня 2026.

Суддя І.К. Ізмайлов