Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/7039/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, третя особа експерт Рапач Костянтин Васильович, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №1 від 18 вересня 2025 року, прийняте за результатом розгляду звернення адвоката Болгара А.В. в інтересах ОСОБА_1 про порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта Рапач Костянтина Васильовича; зобов`язати Дисциплінарну палату Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України повторно розглянути звернення адвоката Болгара А.В. в інтересах ОСОБА_1 про порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта Рапач Костянтина Васильовича та подання Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта Рапач Костянтина Васильовича, з урахуванням правових висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Дисциплінарна палата ЦЕКК при Міністерстві юстиції України ухвалила протиправне й необґрунтоване рішення, повністю проігнорувавши грубі методичні та процесуальні порушення, допущені судовим експертом Рапачем К.В. Зокрема, експерт провів експертизу № 18/23 від 08.08.2024, яка за своїм змістом, питанням та матеріалами є ідентичною первісній № 12/23 від 10.01.2024, а отже, відповідно до Інструкції №53/5, є повторною, а не додатковою. Проведення повторної експертизи тим самим експертом прямо порушує принципи об`єктивності та неупередженості, оскільки діюче законодавство не передбачає виконання додаткових досліджень для виправлення помилок чи усунення неякісності власних попередніх висновків, а сама повторна експертиза мала бути доручена іншій особі. Крім того, позивач вказав на використання експертом скасованих національних стандартів (ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012 та ДСТУ-Н Д.2.4-21:2012) у сфері ціноутворення в будівництві, які вже не були чинними на момент складання проєктної документації та виконання робіт по об`єкту, що суперечить статті 8 Закону України «Про судову експертизу». Відповідач не надав жодної правової оцінки цим фактам, безпідставно віддав пріоритет зацікавленим поясненням експерта над документальними доказами та фактично самоусунувся від виконання своїх виключних повноважень щодо контролю за дотриманням спеціалізованих методик. Водночас Комісія вийшла за межі своєї компетенції, давши висновкам експерта пряму позитивну характеристику як логічним та послідовним, що є виключною прерогативою суду, але водночас маніпулятивно послалася на неможливість перевірки об`єктивності висновку для уникнення розгляду скарги по суті. Позивач наголошує, що оскаржує не дискреційне право органу накладати стягнення, а його процесуальну бездіяльність і свавілля, що виявилися в повній відсутності мотивування та ігноруванні ключових аргументів заявника, чим було порушено право на справедливий розгляд справи в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та принципу належного урядування.
Ухвалою судді від 30.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15.04.2026 до суду від Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що оскаржуване рішення Дисциплінарної палати ЦЕКК № 1 від 18.09.2025 є законним та обґрунтованим, а сама процедура розгляду скарги проведена з повним дотриманням норм спеціального законодавства. Комісія в межах дисциплінарного провадження детально дослідила всі матеріали справи у їх сукупності та заслухала пояснення експерта ОСОБА_2 , які спростували інформацію про вчинення ним проступків. Відповідач наголосив, що вид експертизи (додаткова чи повторна) визначається суто процесуальним документом про її призначення, а саме постановою слідчого від 26.07.2024, і судовий експерт не має законодавчих повноважень самостійно змінювати цей вид чи відмовлятися від дослідження. Крім того, вибір конкретних методик та довідкової літератури належить до виключної компетенції експерта, а виявлені недоліки в оформленні висновків мають характер несуттєвих технічних описок і не вплинули на хід дослідження. ЦЕКК зауважила, що відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» розгляд питання про дисциплінарну відповідальність не може стосуватися перевірки повноти, обґрунтованості та об`єктивності експертного висновку, оскільки оцінка доказів та перевірка методологічних зауважень є виключною прерогативою суду під час розгляду кримінального провадження. Також відповідач вказав, що право позивача на оскарження дій експерта було повністю реалізоване шляхом розгляду його заяви, проте чинне законодавство взагалі не передбачає можливості судового оскарження рішень Комісії про непритягнення до відповідальності особами, які не є суб`єктами цього провадження (заявниками). Вимоги позивача фактично зводяться до незгоди із суттю експертних висновків та становлять собою пряме втручання в дискреційні повноваження колегіального органу, який має виключне право на власний розсуд визначати наявність підстав для накладення стягнення.
21.04.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою ним оспорюється не сам результат реалізації дискреції чи незгода з висновками як доказом у кримінальній справі, а протиправний, формальний спосіб розгляду скарги, що проявився в повному ігноруванні ключових доводів заявника та відсутності належного мотивування рішення. Позивач наголошує, що Комісія ухилилася від правової оцінки грубих методичних порушень експерта ОСОБА_2 , зокрема беззаперечного факту використання ним скасованих ДСТУ у сфері ціноутворення, що прямо суперечить статті 8 Закону України «Про судову експертизу» і не може виправдовуватися свободою вибору методики. Також залишено поза увагою те, що експерт виконав повторне дослідження під виглядом додаткового без надання нових матеріалів чи питань, керуючись виключно прагненням усунути нікчемність та помилки власних попередніх первинних висновків. Відтак, на думку позивача, ЦЕКК порушила принципи обґрунтованості, неупередженості та офіційності, закріплені в Положенні про Комісію, і не виконала свого прямого обов`язку щодо здійснення належного державного контролю у сфері судово-експертної діяльності.
27.04.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення, згідно з якими вид експертизи імперативно визначається виключно процесуальним документом про її призначення (постановою слідчого від 26.07.2024), а вибір конкретних методик та нормативних документів є персональною компетенцією експерта, яку ЦЕКК не має права перебирати на себе. Також відповідач категорично не погодився з твердженням, ніби Комісія переплутала предмет і підстави позову, наголосивши, що безпосереднім предметом судового спору є саме рішення ЦЕКК про непритягнення експерта до відповідальності. Комісія вказала на безпідставне намагання позивача штучно розширити та підмінити предмет спору в суді, адже у своїй первинній скарзі від 01.08.2025 заявник посилався лише на конкретні дисциплінарні проступки за пунктами 4, 11 частини третьої статті 14 Закону України «Про судову експертизу» (порушення строків, оформлення та призначення додаткової експертизи). Дисциплінарна палата, діючи як суб`єкт владних повноважень, розглянула справу всебічно і виключно в межах зазначених у скарзі звинувачень, які за результатами вивчення матеріалів та пояснень ОСОБА_2 не підтвердилися. З огляду на те, що вихід за межі первісних вимог скарги є нормативно неприпустимим для Комісії, оскаржуване рішення є законним та ухваленим у межах повноважень, що повністю нівелює підстави для задоволення позову.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 01 липня 2022 року внаслідок ракетного удару було суттєво пошкоджено 9-ти поверховий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
15 грудня 2022 року між Комунальним підприємством «Курорт-Сервіс» Сергіївської селищної ради та Приватним підприємством «КВАДР 77» (підприємством позивача ОСОБА_1 ) було укладено договір № 01-15/Р на виконання заходів із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в житловому фонді, а саме на проведення капітального ремонту зазначеного пошкодженого будинку.
Слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП України в Одеської області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023162240000041 за ознаками ч. 4 ст. 191 КК України щодо можливих фактів заволодіння грошовими коштами при здійсненні будівельних робіт. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 має статус обвинуваченого.
Так, рішенням виконавчого комітету Сергіївської селищної ради від 15.12.2022 № 176, затверджено дефектний акт на проведення частини робіт (в межах цільової субвенції, отриманої з обласного бюджету) щодо капітального ремонту 9-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , пошкодженого в результаті ракетного удару, завданого 01.07.2022 (житловий будинок по АДРЕСА_1 ) та зведений кошторис на загальну суму 10 270 037 грн.
15.12.2022 між КП «Курорт-Сервіс» Сергіївської селищної ради» та ПП «КВАДР 77» укладено договір від № 01-15/P, відповідно до якого Підрядник зобов`язується виконати заходи з ліквідації в житловому фонді, а саме капітальний ремонт 9-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , пошкодженого в результаті ракетного удару, завданого 01.07.2022.
В рамках кримінального провадження судовим експертом Рапач Костянтин Васильовичем, свідоцтво №1173 від 31.10.2007 виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, 10.01.2024 р. був виготовлений висновок судової будівельно-технічної експертизи № 12/23, за якими нібито ОСОБА_3 (директор ПП «КВАДР 77») вніс до актів приймання виконаних робіт неправдиві відомості, у зв`язку із чим було завищено вартість суми ремонтно-будівельних робіт.
Окрім того, 15.07.2024 судовим експертом Рапач К.В. за власною ініціативою направлено лист за №10 в якому вказано на помилковість не зменшення обсягів заповнення віконних та балконних прорізів, у зв`язку із чим висновок від 10.01.2024 є неякісним і виникла необхідність в проведенні додаткової судової будівельно-технічної експертизи.
Враховуючи викладене, на підставі постанови слідчого, судовим експертом Рапачем К.В. проведено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої винесено висновок №18/23 від 08.08.2024.
Матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 виділено в окреме провадження № 12024162240000754 та повідомлено останньому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч.ч. 4, 5 ст. 191 КПК України.
01 серпня 2025 року адвокат Болгар А.В. в інтересах ОСОБА_1 (керівника підрядної організації) звернувся до Міністерства юстиції України із заявою про порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта ОСОБА_2 (зареєстровано 11.08.2025 за вх. № 138402-33-25).
В обґрунтування скарги було зазначено про грубе порушення експертом Закону України «Про судову експертизу» та Інструкції № 53/5, що підпадає під ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 11 частини третьої статті 14 Закону (зокрема, проведення повторної експертизи під виглядом додаткової, порушення вимог до оформлення вступної частини висновку та строків дослідження).
Адвокат Болгар А.В. підкреслив, що судовий експерт ОСОБА_2 порушив вимоги законодавства про судову експертизу, склав необґрунтований висновок, який став підставою для повідомлення про підозру ОСОБА_3 та може призвести до незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності. Таким чином порушено право на свободу та особисту недоторканність та законний інтерес на справедливе слідство.
21 серпня 2025 року Департамент експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України за результатами попереднього аналізу скарги підготував та направив відповідне подання до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії (ЦЕКК).
05 вересня 2025 року Дисциплінарна палата ЦЕКК при Міністерстві юстиції України на своєму засіданні розглянула подання Департаменту та скаргу адвоката, за результатами чого прийняла рішення № 2 про відкриття дисциплінарного провадження щодо судового експерта ОСОБА_2 . Експерту було запропоновано надати письмові пояснення щодо викладених заявником звинувачень.
18 вересня 2025 року Дисциплінарна палата ЦЕКК провела засідання для розгляду справи по суті, на якому заслухала усні аргументи судового експерта ОСОБА_2 та вивчила його письмові заперечення.
За результатами таємного голосування простою більшістю голосів палата ухвалила рішення № 1 від 18 вересня 2025 року, яким визнала інформацію про вчинення дисциплінарних проступків непідтвердженою, спростувала її наданими роз`ясненнями експерта та вирішила не притягувати ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
Сторона позивача, зважаючи на те, що жоден інший орган не може оцінити професійні порушення експерта, ЦЕКК має підвищений обов`язок щодо ретельності розгляду Однак неповторна розгляду та ігнорування порушень фактично легалізує незаконні дії експерта, що зумовило позивача звернутися до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.
Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначає Закон України «Про судову експертизу» (далі Закон).
Згідно з ст. 1 Закону судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ст. 8 Закону, організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші державні органи, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
Міністерства та інші державні органи здійснюють у визначеному ними порядку контроль за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності державними спеціалізованими установами, що належать до сфери їх управління.
Науково-методичне та організаційно-управлінське забезпечення діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, покладається на Міністерство юстиції України. Міністерство юстиції України у визначеному ним порядку здійснює контроль за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.
Для розгляду найважливіших питань розвитку судової експертизи, що мають міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України утворюється Координаційна рада з проблем судової експертизи, яка діє відповідно до Положення про неї, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Міністерство юстиції України забезпечує видання міжвідомчого науково-методичного збірника "Криміналістика та судова експертиза".
Згідно з ст. 12 Закону, незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний:
1) провести повне дослідження і дати обгрунтований та об`єктивний письмовий висновок;
2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку;
3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.
Інші обов`язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 12 Закону, Судовий експерт на підставах та в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності.
Судовий експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком є:
1) самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи;
2) проведення судової експертизи судовим експертом, який є працівником державної спеціалізованої установи, без письмового доручення його керівника у разі призначення (замовлення) проведення судової експертизи державній спеціалізованій установі;
3) передоручення проведення судової експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку;
4) порушення без поважних причин вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи;
5) вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права;
6) невиконання судовим експертом, який не є працівником державної спеціалізованої установи, вимог законодавства щодо організації робочого місця судового експерта;
7) ухилення судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, від проведення перевірки його діяльності та/або перешкоджання ним проведенню такої перевірки;
8) порушення порядку зберігання та поводження з об`єктами дослідження, матеріалами справи (провадження), що призвело або може призвести до їх втрати або пошкодження;
9) застосування руйнівних методів дослідження з порушенням встановленого законодавством порядку;
10) неповідомлення у встановленому законодавством порядку держателю державного Реєстру атестованих судових експертів відомостей щодо настання обставин, які підлягають внесенню до такого реєстру за повідомленням судового експерта;
11) порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;
12) невиконання або неналежне виконання судовим експертом без поважних причин покладених на нього обов`язків, що стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.
За вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого цим Законом, до судового експерта може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень:
попередження;
тимчасове, строком до одного року, зупинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;
припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю.
При обранні виду дисциплінарного стягнення враховуються тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як судового експерта.
Питання дисциплінарної відповідальності судового експерта розглядається експертно-кваліфікаційною комісією, що утворюється в порядку, визначеному цим Законом.
Підставою для розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта є подання міністерства або іншого державного органу, що здійснює організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, або уповноважених цими державними органами суб`єктів, які організаційно забезпечують діяльність експертно-кваліфікаційних комісій.
Подання готується за результатами розгляду скарг осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, інших правовідносин, до яких залучено судового експерта, на дії (бездіяльність) судового експерта, а також документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням судовими експертами законодавства з питань судово-експертної діяльності, які містять обґрунтовану інформацію щодо наявності в діях (бездіяльності) судового експерта ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною третьою цієї статті. Подання вноситься на розгляд експертно-кваліфікаційної комісії не пізніше 15 календарних днів з дня надходження відповідних матеріалів.
Процедура розгляду експертно-кваліфікаційною комісією питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:
розгляд питання щодо відкриття дисциплінарного провадження;
розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.
Питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта розглядається експертно-кваліфікаційною комісією протягом розумного строку, але не більше 45 календарних днів з дня надходження подання. Строк розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності може бути продовжений рішенням експертно-кваліфікаційної комісії за заявою учасника дисциплінарного провадження, який наполягає на своїй участі в засіданні експертно-кваліфікаційної комісії, але з поважних причин не може бути на ньому присутнім.
Розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта не може стосуватися перевірки повноти, обґрунтованості та об`єктивності висновку судового експерта. Заяви, клопотання, подані під час засідання експертно-кваліфікаційної комісії, розглядаються невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання.
Заяви, клопотання, подані у дисциплінарному провадженні в інший час, ніж передбачено частиною одинадцятою цієї статті, розглядаються на найближчому засіданні експертно-кваліфікаційної комісії.
Судовий експерт, щодо якого відкрито дисциплінарне провадження, повідомляється про місце і час засідання експертно-кваліфікаційної комісії не менше ніж за п`ять робочих днів до дня засідання.
Судовий експерт має право брати участь у засіданні експертно-кваліфікаційної комісії з розгляду питання щодо його дисциплінарної відповідальності, ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження, надавати пояснення та/або заперечення у письмовій чи усній формі, подавати заяви, клопотання, інші документи з питання, що розглядається, користуватися іншими правами, передбаченими законом.
За рішенням експертно-кваліфікаційної комісії в її засіданні можуть брати участь й інші особи, якщо їхня участь сприятиме забезпеченню об`єктивності та повноти розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.
Порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів відповідно до цього Закону визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше трьох років з дня вчинення проступку.
У разі якщо протягом одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження судового експерта не піддано новому дисциплінарному стягненню, зазначений судовий експерт вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення, з внесенням відповідних відомостей до державного Реєстру атестованих судових експертів.
Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене в судовому порядку.
Згідно з п. 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі Інструкція), під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.
Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.
Відповідно до п.1.8 Інструкції, підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, реєстраційна картка або інший документ у випадках, передбачених законом.
У письмовому зверненні (заяві) обов`язково зазначаються найменування або прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, що звертається, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.
В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням (заявою) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються.
Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.
Згідно з пп. 1.2.13 розділу І Інструкції, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Відповідно до п.3.6. Інструкції, у разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.
У разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо).
У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.
Процедуру розгляду Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі НДУСЕ) та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі судові експерти), за дисциплінарні проступки у сфері судово-експертної діяльності, визначені частиною третьою статті 14 Закону України «Про судову експертизу» визначає Порядок розгляду Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 06 травня 2025 року № 1224/5 (далі Порядок).
Згідно з п. 4 Порядку, підставою для розгляду ЦЕКК питання щодо відкриття дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, на який покладено функції організаційно-управлінського та науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності (далі структурний підрозділ Мін`юсту).
Подання готується за результатами попереднього розгляду скарг осіб, які є / були учасниками справи, або кримінального провадження, інших правовідносин, до яких залучено судового експерта, та звертаються з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу зі скаргою на дії (бездіяльність) судового експерта, а також документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності, які містять обґрунтовану інформацію щодо наявності в діях (бездіяльності) судового експерта ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною третьою статті 14 Закону України «Про судову експертизу».
Попередній розгляд скарги та документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності, здійснюється на предмет їх відповідності вимогам, визначеним пунктами 5, 6 цього Порядку.
До подання додаються наявні документи, що містять інформацію про можливе вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку.
Подання вноситься на розгляд ЦЕКК не пізніше 15 календарних днів з дня надходження відповідних документів.
Пунктом 8 Порядку визначено, що за результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не відкривати дисциплінарне провадження; відкрити дисциплінарне провадження.
Згідно з п. 13 Порядку, судовий експерт має право: отримувати від дисциплінарної палати ЦЕКК роз`яснення щодо порядку здійснення дисциплінарного провадження, а також змісту своїх прав та обов`язків у межах дисциплінарного провадження, визначених законом; брати участь у засіданнях дисциплінарної палати ЦЕКК особисто або через своїх представників; ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд дисциплінарної палати ЦЕКК, робити з них витяги, копії тощо, у тому числі з використанням технічних засобів; отримувати інформацію про дії та рішення, вчинені (прийняті) під час дисциплінарного провадження; бути заслуханим дисциплінарною палатою ЦЕКК з питань, що є предметом дисциплінарного провадження; надавати пояснення та/або заперечення у письмовій чи усній формі; подавати заяви, клопотання, інші документи з питання, що розглядається; оскаржувати у судовому порядку рішення, дію або бездіяльність дисциплінарної палати ЦЕКК; користуватися іншими правами, передбаченими законом.
Судовий експерт зобов`язаний: подати до дисциплінарної палати ЦЕКК наявні у нього документи, необхідні для здійснення дисциплінарного провадження; своєчасно повідомляти про неможливість участі у засіданні дисциплінарної палати ЦЕКК із зазначенням причини; сумлінно виконувати вимоги, встановлені законодавством.
Відповідно до п. 19 Порядку, за наслідками розгляду питання по суті щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень:
1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення;
2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності;
3) закрити дисциплінарне провадження.
Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК за наслідками розгляду дисциплінарного провадження приймається членами палати за відсутності інших осіб, які беруть участь у засіданні.
За змістом п. 25 Порядку, резолютивна частина рішення дисциплінарної палати ЦЕКК оголошується одразу після його прийняття в присутності всіх учасників засідання. Повний текст рішення виготовляється протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.
Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в судовому порядку.
З огляду на матеріали справи, в абзаці 3 на сторінці 14 повторного висновку № 18/23 від 08.08.2024 експерт самостійно констатував невідповідність своїх попередніх результатів (висновку № 12/23 від 10.01.2024) та описав свій первинний висновок як «неякісний», фактично дослідивши ті самі об`єкти та відповівши на ті самі питання, що й першого разу.
При складанні первинного висновку № 12/23 від 10.01.2024 (пункт 7, сторінка 11) та додаткового висновку № 18/23 від 08.08.2024 (пункт 7, сторінка 23) судовий експерт Рапач К.В. зазначив у переліку використаних джерел Національний стандарт України ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012 «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи».
Цей стандарт був скасований наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.12.2021 № 374 через введення в дію нових Кошторисних норм України.
Аналогічно, у пункті 6 на сторінці 11 первинної експертизи та у пункті 6 на сторінках 22-23 додаткової експертизи ОСОБА_2 послався на Національний стандарт України ДСТУ-Н Д.2.4-21:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи».
Вказаний стандарт на момент дослідження також був скасований іншим нормативним актом - наказом Мінрегіону від 15.06.2021 № 156.
У текстах своїх висновків судовий експерт ОСОБА_2 зазначив, що вказані стандарти ДСТУ були чинними на час складання проєктної, первинної звітної документації та безпосереднього виконання будівельних робіт.
Проте вся проєктно-кошторисна документація щодо ліквідації наслідків ракетного удару розроблялася підрядником ПП «КВАДР 77» та замовником уже після самого обстрілу, що відбувся 01.07.2022, тобто після скасування вказаних стандартів у 2021 р.
За змістом підпункту 1.2.13 Розділу І та пункту 3.6 Розділу ІІІ Інструкції № 53/5 критерієм розмежування додаткової та повторної експертизи є не лише назва процесуального документа про її призначення, а фактичний предмет дослідження та наявність нових вихідних даних.
Матеріалами справи підтверджено, що при виконанні висновку № 18/23 від 08.08.2024 експерту ОСОБА_2 не надавалися нові матеріали, зібрані після первинного дослідження, а на розгляд було поставлено тотожні питання на основі первісного обсягу документів.
Більш того, і постанова слідчого від 26.07.2024, і сам експерт у тексті висновку прямо визначили підставою для нового дослідження «неякісність» попереднього висновку № 12/23 від 10.01.2024.
Оскільки чинне законодавство не передбачає усунення помилок чи неякісності первинного дослідження шляхом призначення додаткової експертизи тому самому експерту, Дисциплінарна палата ЦЕКК за обставин розглядуваного спору не надала жодної правової оцінки фактичній тотожності досліджень, яка за суттю свідчить про проведення повторної експертизи в порушення процедурних вимог.
Стосовно використання судовим експертом скасованих нормативних актів, суд враховує посилання у висновках № 12/23 та № 18/23 на національні стандарти ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012 та ДСТУ-Н Д.2.4-21:2012, які втратили чинність у 2021 році на підставі відповідних наказів Міністерств.
При цьому не заслуговують на увагу заперечення відповідача про те, що вибір літератури є виключною компетенцією експерта, оскільки стаття 8 Закону України «Про судову експертизу» імперативно зобов`язує експерта проводити дослідження виключно на підставі діючих методик та нормативних актів.
Водночас твердження експерта про те, що скасовані ДСТУ були чинними на момент складання проєктної документації, спростовується датою укладення договору на капітальний ремонт (15.12.2022), який розроблявся після ракетного удару від 01.07.2022.
Залишивши цей факт без будь-якого правового аналізу та оцінювання, Дисциплінарна палата ЦЕКК проігнорувала очевидні ознаки дисциплінарного проступку, пов`язаного з порушенням законодавчих вимог щодо проведення та оформлення експертиз.
При цьому суд зазначає, що предметом судового контролю в даній справі є не сама доцільність накладення чи ненакладення стягнення, а законність процедури розгляду скарги та дотримання принципу належного урядування.
Свобода розсуду (дискреція) не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку діяти обґрунтовано, безсторонньо та мотивовано в межах статті 19 Конституції України.
В світлі викладеного суд критично оціню заперечення ЦЕКК з посиланням на частину одинадцяту статті 14 Закону, оскільки позивач оскаржував не кінцеві висновки як доказ у кримінальній справі, а порушення експертом стандартів.
У мотивувальній частині свого рішення Дисциплінарна палата ЦЕКК зазначила, що проведені експертом дослідження є «логічними та послідовними, використано відповідні методики проведення експертиз, нормативні документи».
Одночасно з цим Комісія в абзаці 8 резолютивної частини послалася на частину одинадцяту статті 14 Закону України «Про судову експертизу», вказавши, що розгляд питання про дисциплінарну відповідальність не може стосуватися перевірки повноти, обґрунтованості та об`єктивності висновку судового експерта.
Відповідач фактично самоусунувся від перевірки суто методичних порушень, не навів у спірному рішенні жодних належних мотивів відхилення аргументів заявника і безпідставно надав абсолютний пріоритет поясненням зацікавленої особи, що свідчить про формальний характер розгляду та протиправну бездіяльність.
Поряд із цим, суд констатує порушення Комісією меж власної компетенції, що виявилося у внесенні до тексту оскаржуваного рішення тверджень про те, що «проведені Експертом дослідження є логічними та послідовними».
Відповідно до частини одинадцяти статті 14 Закону та завдань дисциплінарного провадження, ЦЕКК уповноважена оцінювати виключно наявність чи відсутність у діях експерта ознак дисциплінарного проступку.
Надаючи пряму позитивну та якісну характеристику суті експертних висновків, Дисциплінарна палата фактично перебрала на себе повноваження суду, який здійснює розгляд кримінального провадження та є єдиним уповноваженим органом з оцінки доказів у розумінні статті 94 КПК України, що свідчить про вихід відповідача за межі своєї компетенції.
Щодо зауважень відповідача про те, що ініціатор скарги не є суб`єктом дисциплінарного провадження і не має права на оскарження рішення про відмову у притягненні експерта до відповідальності, суд зазначає наступне.
Позивач (скаржник) є учасником кримінального провадження (обвинуваченим), відносно якого складено спірні висновки, а отже, він має прямий та законний інтерес у забезпеченні об`єктивного та кваліфікованого експертного дослідження.
Право на скаргу, гарантоване статтею 14 Закону та Порядком № 1224/5, кореспондує обов`язку держави забезпечити не формальний, а реальний, повний та мотивований розгляд доводів заявника.
Оскільки ЦЕКК повністю проігнорувала ключові аргументи скаржника, було порушено його право на об`єктивний розгляд звернення та дотримання балансу інтересів у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики ЄСПЛ (зокрема, справи Hiro Balani v. Spain).
Принцип належного урядування (справи ЄСПЛ «Рисовський проти України», «Москаль проти Польщі», «Лелас проти Хорватії») покладає на державні органи обов`язок діяти вчасно, послідовно, передбачувано та з максимальною ретельністю, особливо коли йдеться про розгляд скарг у межах процедур контролю за професійною діяльністю, де жоден інший орган не може забезпечити альтернативний захист прав зацікавленої особи.
Ухилення ЦЕКК від надання належної правової оцінки фактам використання скасованих стандартів ДСТУ та неправомірного проведення повторного дослідження під виглядом додаткового, поєднане із внутрішньо суперечливим мотивуванням рішення та виходом за межі власної компетенції, свідчить про формальний характер дисциплінарного провадження.
Таке вибіркове ставлення органу владних повноважень до виконання своїх виключних контролюючих функцій повністю нівелює легітимні очікування особи на справедливу процедуру та суперечить суті принципу належного урядування, який покликаний гарантувати прозорість та обґрунтованість дій державних органів.
З огляду на вищезазначене, з метою повного захисту порушених прав позивача та не втручаючись у дискреційні повноваження відповідача щодо остаточного визначення виду стягнення чи його доцільності, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення Дисциплінарної палати ЦЕКК № 1 від 18 вересня 2025 року та зобов`язати відповідача повторно розглянути звернення адвоката Болгара А.В. в інтересах ОСОБА_1 , забезпечивши при цьому належну правову оцінку, мотивування та перевірку кожного методичного порушення, викладеного у скарзі, з урахуванням висновків суду.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (01001, м.Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; ЄДРПОУ 00015622), третя особа експерт Рапач Костянтин Васильович (65044, м. Одеса, вул. Тираспольська, 5, каб. 43; РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №1 від 18 вересня 2025 року, прийняте за результатом розгляду звернення адвоката Болгара А.В. в інтересах ОСОБА_1 про порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта Рапач Костянтина Васильовича.
Зобов`язати Дисциплінарну палату Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України повторно розглянути звернення адвоката Болгара А.В. в інтересах ОСОБА_1 про порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта Рапач Костянтина Васильовича та подання Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_2 , з урахуванням правових висновків суду.
Стягнути з бюджетних асигнувань Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну грн. 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк
Судове рішення № 138723112, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 03.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/7039/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: