Ухвала суду № 138723110, 03.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7039/26

У Х В А Л А

03 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, третя особа - експерт Рапач Костянтин Васильович, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №1 від 18 вересня 2025 року, прийняте за результатом розгляду звернення адвоката Болгара А.В. в інтересах ОСОБА_1 про порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта ОСОБА_2 ; зобов`язати Дисциплінарну палату Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України повторно розглянути звернення адвоката Болгара А.В. в інтересах ОСОБА_1 про порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта Рапач Костянтина Васильовича та подання Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_2 , з урахуванням правових висновків суду.

15.04.2026 до суду від Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, зазначаючи на те, що оскаржуване рішення ЦЕКК від 18.09.2025 № 1 є актом індивідуальної дії, який стосується виключно судового експерта та не змінює і не припиняє прав чи обов`язків позивача. Відповідач наголошує, що особа, за скаргою якої ініційовано дисциплінарне провадження, не є суб`єктом цього провадження та позбавлена права оскаржувати до суду рішення дисциплінарного органу про відмову в притягненні експерта до відповідальності, а отже, публічно-правовий спір між позивачем та ЦЕКК відсутній.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання (заяви) Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.

Відповідно до частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа закривається, зокрема, у разі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Щодо доводів відповідача про відсутність у позивача права на оскарження рішення Дисциплінарної палати ЦЕКК з посиланням на те, що позивач (як ініціатор скарги) не є суб`єктом дисциплінарного провадження, суд зазначає наступне.

Право на судовий захист є конституційною гарантією (стаття 55 Конституції України), а завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є обвинуваченим у кримінальному провадженні, де в основу обвинувачення покладено висновки судового експерта Рапача К.В. № 12/23 від 10.01.2024 та № 18/23 від 08.08.2024.

Відтак, позивач має безпосередній інтерес у тому, щоб судово-експертна діяльність щодо нього здійснювалася у суворій відповідності до закону, а скарги на порушення методики та процедури проведення експертизи розглядалися компетентним органом належно, неупереджено та вмотивовано.

Суд зауважує, що право особи на звернення зі скаргою до Дисциплінарної палати ЦЕКК, закріплене Законом України «Про судову експертизу» та Порядком № 1224/5, кореспондує обов`язку суб`єкта владних повноважень забезпечити належний, всебічний та об`єктивний розгляд цієї скарги з прийняттям обґрунтованого рішення за наслідками такого розгляду.

У даному випадку позивач оскаржує не безпосередньо дискреційне право ЦЕКК щодо обрання заходу дисциплінарної відповідальності стосовно експерта і не самі висновки як докази у кримінальній справі, а процесуальну бездіяльність та формальний підхід Дисциплінарної палати ЦЕКК, що виявилися у нехтуванні процедурними та методичними доводами скаржника, відсутності мотивування та недотриманні вимог принципу належного урядування.

З огляду на це, незабезпечення належного розгляду звернення особи суб`єктом владних повноважень безпосередньо порушує процесуальне право заявника на належний розгляд його скарги, що є предметом захисту в порядку адміністративного судочинства.

Посилання відповідача на висновки Верховного Суду у постанові від 10.05.2018 у справі № 826/2169/17 щодо відсутності у заявників права на оскарження рішення дисциплінарного органу не можуть бути підставою для закриття провадження у цій справі, оскільки предметом судового дослідження у даному провадженні є перевірка дотримання суб`єктом владних повноважень процедури розгляду звернення та дотримання меж компетенції, що належить до юрисдикції адміністративних судів відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України.

За таких обставин, клопотання Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 238, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України про закриття провадження по справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк