Рішення № 138722973, 04.08.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/8250/25

Провадження № 2/946/1707/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2025 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які згодом уточнив заявою від 09.06.2026 року, якими просить в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати за ним право власності на 2/3 частки житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2225 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; виплатити ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/6 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 159 861 грн. 24 коп.; визнати за позивачем право власності на 1/6 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 майнові права засновника (голови) Селянського (фермерського) господарства «Попазова Олександра Василівна», ідентифікаційний код юридичної особи 30566054, місцезнаходження юридичної особи: 68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам`янка, вул. Суворова, буд. 2-А.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , за життя спадкодавець заповіт не залишила, позивач, як спадкоємець за законом першої черги спадщину прийняв шляхом постійного проживання зі спадкодавцем за однією адресою, однак письмовою відповіддю приватного нотаріуса Веліксар Т.І. позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_3 , у зв`язку із тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно та відсутністю відомостей про реєстрацію селянського (фермерського) господарства «Попазова Олександра Василівна» як цілісного майнового комплексу. Крім цього, згідно висновку експерта № 88/88 -2025 частка відповідача у праві власності на спадковий житловий будинок є незначною, у зв`язку чим позивач просить припинити право власності за відповідачем з виплатою компенсації.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16.07.2026 року первісний відповідач Саф`янівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області на ОСОБА_2 .

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав уточнені позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву від 06.07.2026 року, якою просить справу розглянути за його відсутністю, уточнені позовні вимоги визнає, не заперечує проти задоволення позову та зазначає, що отримав компенсацію у розмірі 159 861 грн.24 коп., претензій до позивача не має.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить:

- 2/3 частки житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 04.03.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2/1465 (1/2 частка) та свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.03.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2/1467-1468 (1/6 частка);

- земельна ділянка площею 0,2225 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 702109, виданого 29.11.2010 року Кам`янською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011052103762;

- майнові права засновника (голови) Селянського (фермерського) господарства «Попазова Олександра Василівна», ідентифікаційний код юридичної особи 30566054, місцезнаходження юридичної особи: 68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам`янка, вул. Суворова, буд. 2-А, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 278357 від 11.11.1999 року, випискою з Єдиного ДРЮОФОПГФ та довідкою АБ № 595186 з ЄДРПОУ.

Нормами ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» встановлено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Нормами ст. 36 ЗУ «Про фермерське господарство» встановлено, що рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається виключно у разі, якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом. Мною, як спадкоємцем прийнято рішення продовжувати діяльність СФГ «Попазова Олександра Василівна», та подано нотаріусу заяву про прийняття спадщини, до складу якої входять майнові права засновника (голови) СФГ «Попазова Олександра Василівна».

Відповідно до норм ст.19 ЗУ «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Оскільки права засновника (голови) СФГ «Попазова Олександра Василівна» є майновими правами, то в силу приписів ст.ст.177-178 ЦК України, вони входять до складу спадщини. Згідно норм ст.1219 ЦК України, майнові права засновника фермерського господарства не є такими, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, а тому спадкуються на загальних підставах. Будь яких особливостей спадкування майна чи майнових прав засновника фермерського господарства Цивільний кодекс України не містить.

У роз`ясненнях, які містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 зазначено, що успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

Нормами ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема,визнання права. Велика Палата Верховного Суду в пункті 43 постанови від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц вказала, що ефективним способом захисту прав спадкоємців засновника фермерського господарства, які не відмовилися від вступу до фермерського господарства, в якого немає сформованого статутного капіталу, є визнання в порядку спадкування після смерті спадкодавця прав засновника такого господарства.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 має намір успадкувати майно фермерського господарства, стати правонаступником успадкованого майна фермерського господарства з перспективою подальшого ведення фермерського господарства і відповідно до Статуту включитись замість померлого засновника (голови) фермерського господарства. Проте, через відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом, він не може внести зміни до установчих документів СФГ «Попазова Олександра Василівна» та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язані зі зміною засновника (голови) указаної юридичної особи, яка померла.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 29.10.2024 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищевказане спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 81273815 від 22.05.2025 року, наданого приватним нотаріусом Веліксар Т.І., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється:

- син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданим 24.07.2025 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (копія додається).

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою № 598 від 16.10.2025 року, виданою Кам`янським старостинським округом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. № 760/02-14 від 24.09.2025 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв`язку із тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно та відсутністю відомостей про реєстрацію селянського (фермерського) господарства «Попазова Олександра Василівна» як цілісного майнового комплексу.

Таким чином суд вважає, що є підстави для визнання за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНКОПП- НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 майнові права засновника (голови) Селянського (фермерського) господарства «Попазова Олександра Василівна», ідентифікаційний код юридичної особи 30566054, місцезнаходження юридичної особи: 68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам`янка, вул. Суворова, буд. 2-А.

В судовому засіданні встановлено, що власниками житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 являються:

-ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності від 04.03.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2/1465 (1/2 частка) та свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.03.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2/1467-1468 (1/6 частка);

-ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.03.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2/1467-1468 (1/6 частка);

-ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.03.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2/1467-1468 (1/6 частка).

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно з вимогами ст. 150 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Частиною 2 цієї статті передбачено, що співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.

Статтею 365 ЦК України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Тлумачення статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об`єкта, який є спільним майном.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 16 січня 2012 року в справі № 6-81 цс 11, від 02 липня 2014 року у справі № 6-68 цс 14, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-1943 цс 16.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суди повинні враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180 гс 18) зроблено висновок, що відсутність конструкції (за наявності одночасно) у статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, у пунктах 1-3).

Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї).

Відповідно висновку експерта № 88/88-2025 за результатами судової будівельно-технічної оціночно-будівельної експертизи, складеного судовим експертом Цуркан В.І. від 26.05.2026 року, визначено ринкову вартість житлового будинку та визначено неможливість виділу 1/6 частки, яка є незначною.

Заявою від 06.07.2026 року відповідач визнав позов, зазначив, що отримав компенсацію в рахунок частки житлового будинку та не заперечує проти задоволення позову, жодним чином істотна шкода його інтересам не нанесена, претензій до позивача не має.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНКОПП- НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- 2/3 частки житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,2225 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 702109, виданий 29.11.2010 року Кам`янською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011052103762).

Припинення права власності ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Виплату ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/6 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 159 861 грн. 24 коп.

Визнання за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНКОПП- НОМЕР_3 ) право власності на 1/6 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268,1269, 1270 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНКОПП- НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНКОПП- НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 майнові права засновника (голови) Селянського (фермерського) господарства «Попазова Олександра Василівна», ідентифікаційний код юридичної особи 30566054, місцезнаходження юридичної особи: 68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам`янка, вул. Суворова, буд. 2-А.

Визнати за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНКОПП- НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- 2/3 частки житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,2225 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 702109, виданий 29.11.2010 року Кам`янською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011052103762).

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Виплатити ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/6 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 159 861 грн. 24 коп.

Визнати за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНКОПП- НОМЕР_3 ) право власності на 1/6 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.08.2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар