Ухвала суду № 138721929, 04.08.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/711/26

Номер провадження 2/383/613/26

УХВАЛА

04 серпня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ляховецької В.І.,

представника позивача, адвоката - Мельник О.В. в режимі відеоконференції,

представника відповідача, адвоката - Швидич Т.В. в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу № 383/711/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

29 червня 2026 року від представника відповідача, адвоката Швидич Т.В. до суду надійшов відзив, де викладено також заяву про заперечення щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, дана заява обґрунтована тим, що розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження є неможливим через складність правовідносин та необхідність всебічного дослідження обставин справи. Результат розгляду цієї справи безпосередньо вплине на майнові права відповідача, оскільки вирішується не лише питання оренди земельної ділянки, а фактично понесення додаткових подвійних майнових втрат відповідача переданої суми грошових коштів позивачу на умовах позики та орендної плати, яка стягується позивачем і яка зарахована як зустрічна однорідна вимога. Спрощений розгляд позбавляє можливості повною мірою реалізувати принцип змагальності сторін. Таким чином, відповідач вважає необхідним перейти від розгляду цивільної справи у спрощеному позовному провадженні до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача адвокат Швидич Т.В. в судовому засіданні заяву підтримала та просила суд перейти до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача адвокат Мельник О.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення вказаної заяви представника відповідача та у у якій просила відмовити, у зв`язку з необґрунтованістю заяви.

Дослідивши зміст заяв, враховуючи предмет та підстави позову, а також думку сторін та їх представників, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Водночас, положеннями частини 1 статті 274 ЦПК України визначено категорії справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, серед яких і малозначні справи.

Згідно ч. 6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги непов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 274 ЦПК України).

Частиною 7 статті 277 ЦПК України передбачено, що частини друга та шоста статті 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Водночас відповідно до ч. 4 ст.277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати.

Доводи представника відповідача про те, що результат розгляду цієї справи безпосередньо вплине на майнові права відповідача, оскільки вирішується не лише питання оренди земельної ділянки, а й питання понесення відповідачем подвійних майнових втрат у вигляді переданих позивачу за договором позики грошових коштів та орендної плати, яка є предметом стягнення у цій справі та, на думку відповідача, була припинена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, суд відхиляє з таких підстав. Предметом розгляду у цій справі є вимоги, заявлені позивачем, та обставини, що входять до предмета доказування у межах цих вимог. Посилання представника відповідача на можливість настання для відповідача додаткових майнових втрат є припущенням, оскільки такі наслідки не перебувають у безпосередньому причинному зв`язку з вирішенням спору у цій справі та не свідчать про існування обставин, які відповідно до вимог процесуального закону можуть бути підставою для задоволення заявленого клопотання.

Твердження представника відповідача на те, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження позбавить відповідача можливості повною мірою реалізувати принцип змагальності сторін та належним чином здійснити свої процесуальні права, суд вважає необґрунтованими.

Сам по собі розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не свідчить про обмеження процесуальних прав учасників справи, оскільки положення Цивільного процесуального кодексу України гарантують сторонам рівність процесуальних прав, можливість подавати докази, заяви, клопотання, письмові пояснення, заперечення та користуватися іншими процесуальними правами, передбаченими законом. При цьому представником відповідача не наведено конкретних обставин, які б свідчили про неможливість реалізації відповідачем зазначених процесуальних прав саме у порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, наведені доводи мають загальний характер, не підтверджені належними та допустимими доказами і не є підставою для висновку про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 274 ЦПК України, суд вирішує питання щодо розгляду справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження з урахуванням характеру спірних правовідносин, складності справи, обсягу та характеру доказів у справі.

При цьому, враховуючи, що справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тому дана справа відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки є малозначною.

Водночас, представник відповідача, обґрунтовуючи необхідність розгляду справи в загальному позовному провадженні, не навів достатніх та переконливих аргументів для необхідності переходу із спрощеного позовного провадження на розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Поряд з цим, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

З урахуванням вищевикладеного, взявши до уваги категорію та складність спору, зокрема предмет та підстави позову, врахувавши положення ч. 7 ст. 277 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, тому дійшов висновку про відмову у задоволенні заяв представника відповідача про перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 274, 275, 277, 279, 258-261, 277 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Швидич Тетяни Василівни про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 04.08.2026 року .

Суддя І. М. Адаменко