Рішення № 138721169, 03.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1736/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури, в інтересах держави до Новомиргородської міської ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Новомиргородської міської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована адміністративна будівля Новомиргородської міської ради Капітанівського старостинського округу за адресою Кіровоградська область, Новоукраїнський район, смт. Капітанівка, вул. Смілянська, 41;

- зобов`язати Новомиргородську міську раду вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована адміністративна будівля Новомиргородської міської ради Капітанівського старостинського округу за адресою Кіровоградська область, Новоукраїнський район, смт. Капітанівка, вул. Смілянська, 41.

В обґрунтування вимог прокурор зазначив, що в порушення норм чинного законодавства відповідачем протягом тривалого часу не вчинено дій, направлених на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована адміністративна будівля Новомиргородської міської ради Капітанівського старостинського округу, а відсутність таких документів створює передумови зловживань щодо розпорядження вказаним об`єктом.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Відповідно до рішення 11 сесії VIII скликання Новомиргородської міської ради Кіровоградської області № 367 від 08.10.2021 «Про утворення старостинських округів та затвердження Положення про старостинські округи Новомиргородської міської територіальної громади» пунктом 4 визначено адреси адміністративних будівель, які є робочим місцем старост старостинських округів.

Єдиним органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Новомиргородської територіальної громади є Новомиргородська міська рада Кіровоградської області.

Згідно інформації із Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, а саме за адресою: вул. Смілянська, 41, смт, Капітанівка, Новоукраїнського району Кіровоградської області, відсутні відомості щодо державної реєстрацій права власності на земельну ділянку під зазначеним об`єктом нерухомості за вказаною адресою.

Відповідно до листа Новомиргородської міської ради № 02-22/186/1 від 10.03.2026 - право комунальної власності на земельну ділянку під будівлею, на якій розміщено адміністративну будівлю Капітанівського старостинського округу не зареєстровано у зв`язку із необхідністю значних фінансових затрат. Виготовлення документації та реєстрація права власності на вказану земельну ділянку заплановано на II півріччя 2026 рік за умови виділення коштів на вказані потреби сесією Новомиргородської міської ради.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вжиття ним заходів, спрямованих на належне оформлення правовстановлюючих документів на належну йому земельну ділянку.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо незастосування заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, позивач звернувся до суду.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом статті 23 Закону України ''Про прокуратуру'' представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Тобто, законодавством прямо передбачено право прокурора звертатися до суду в інтересах держави у разі не здійснення або неналежного здійснення органом місцевого самоврядування відповідних повноважень.

Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, поняття ''інтереси держави'', відповідно до рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям '' орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах'' потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами єдиного цілого'' інтересів держави'', про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України ''Про прокуратуру''.

Суспільство є окремим суб`єктом публічно-правових відносин, яке може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи та інтересів держави. При цьому, Основним Законом України передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Суспільний (публічний) інтерес є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних та таких, що ґрунтуються на моральних засадах, інтересів, які складають певну сукупність приватних інтересів або важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби та відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами владних повноважень (суб`єктами публічної адміністрації); це поняття не піддається однозначній кваліфікації (визначенню), а тому наявність суспільних (публічних) інтересів повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку.

Відтак, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 822/3692/17, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 01.06.2021 у справі № 0440/6514/18.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц - у разі, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Предметом цього позову є визнання незаконною бездіяльності відповідача, що виражається у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку комунальної власності.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку на якій розташовані будівлі створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої представляє міська рада, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади, людей, в тому числі дітей.

За таких обставин, у зазначеному випадку, наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби дітей у відновленні законності у сфері майнових правовідносин, та як наслідок - реалізації державних гарантій щодо захисту права власності. Отже, прокурор є самостійним позивачем.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні'' сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні'' матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають із управлінні районних і обласних рад.

У статті 26 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні'' зазначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, до яких віднесено розпорядження комунальним майном територіальних громад та інше.

Статтею 29 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні'' визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні'' від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

При цьому, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 60 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні'' підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 8 статті 60 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні'' право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Отже, Новомиргородська міська рада зобов`язана була, згідно з вимогами чинного законодавства, вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована адміністративна будівля Новомиргородської міської ради Капітанівського старостинського округу за адресою Кіровоградська область, Новоукраїнський район, смт. Капітанівка, вул. Смілянська, 41.

Проте, за наявності підстав та відповідних повноважень відповідачем, як органом місцевого самоврядування, що здійснює від імені та в інтересах громади, відповідні права власника комунального майна, фактично не здійснено юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення правовстановлюючих документів на зазначену вище земельну ділянку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Станом на час розгляду справи, доказів вжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку відповідач до суду не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позиція позивача є обґрунтованою, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, позивач не поніс судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат на підставі вказаної норми відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури (пров. Степана Бандери, 7, м. Новоукраїнка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27100, ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави до Новомиргородської міської ради (вул. Соборності, 227/7, м. Новомиргород, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26001, ЄДРПОУ 04055104) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Новомиргородської міської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована адміністративна будівля Новомиргородської міської ради Капітанівського старостинського округу за адресою Кіровоградська область, Новоукраїнський район, смт. Капітанівка, вул. Смілянська, 41.

Зобов`язати Новомиргородську міську раду вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована адміністративна будівля Новомиргородської міської ради Капітанівського старостинського округу за адресою Кіровоградська область, Новоукраїнський район, смт. Капітанівка, вул. Смілянська, 41.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН