Ухвала суду № 138721167, 04.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4884/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (надалі відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 20 червня 2025 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року;

- зобов`язати 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 20 червня 2025 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями. поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У вказаній ухвалі суд дійшов висновку про неможливість на стадії відкриття провадження провадження у справі перевірити доводи позивача стосовно дотримання строку звернення до суду із позовними вимогами до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області за період з 01.01.2024 по 20.06.2025

31.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання зазначає, що станом на день звільнення зі служби позивач був обізнаний про обсяг і характер виплачених йому сум грошового забезпечення, адже 20.06.2025 отримав під підпис повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні. Разом з тим, до суду із цим позовом звернувся лише 15.07.2026, тобто з пропуском встановленого частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України тримісячного строку.

Перевіривши обґрунтування зазначені відповідачем, щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд встановив наступне.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Водночас, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Отже, право на звернення до суду військовослужбовців щодо виплати грошового забезпечення відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022) не було обмежене будь-яким строком.

Поряд цим, спірні правовідносини виникли уже за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а отже до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду, який починає обраховуватись з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права - одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.

Згідно витягу із наказу 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Кіровоградській області від 20.06.2025 № 73 «Про кадрові питання» ОСОБА_1 встановлено вважати таким, який здав справи та припинив виконання обов`язків за посадою, а також знято з усіх видів забезпечення з 20.06.2025.

Того ж дня йому було оформлено та вручено під підпис Повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні.

Вказаний документ містить відомості про складові проведеного позивачем остаточного розрахунку, зокрема посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію, додаткове винагороду, компенсацію за невикористану відпустку та одноразову грошову допомогу при звільненні. Окремої суми індексації грошового забезпечення у повідомленні не зазначено.

Отже, з моменту отримання цього документа позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг та характер сум, включених до розрахунку, та мав об`єктивну можливість встановити, що індексація грошового забезпечення йому не була нарахована.

Відтак, суд дійшов висновку, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення 20.06.2025 зазначеного письмового документа.

При цьому, з позовними вимогами звернувся до суду 15.07.2026, тобто із пропуском тримісячного строку (20.09.2025). Оскільки зазначена дата припадала на вихідний день, останнім днем ??строку звернення до суду був наступний робочий день ?? 22.09.2025.

Звернення представника позивача до відповідача із заявою від 28.03.2026 про надання розрахунку індексації грошового забезпечення та отримання відповіді від 23.04.2026 не змінюють моменту, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про можливе порушення свого права.

Такі дії свідчать лише про час, коли позивач розпочав активну реалізацію права на отримання додаткової інформації, проте не зупиняють, не переривають та не поновлюють строки звернення до адміністративного суду.

Згідно із статтею 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Підстави, наведені позивачем у позовній заяві на обґрунтування поновлення строку звернення до суду, не пояснюють, які саме об`єктивно непереборні обставини не давали йому звернутися до суду у тримісячний строк з дати отримання 20.06.2025 письмового повідомлення про проведений розрахунок.

З метою забезпечення позивачу можливості надати пояснення щодо нових доказів, зазначити інші підстави для поновлення строку звернення до сду та подати докази на їх підтвердження суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Отже, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду та доказів на їх обгрунтування.

Керуючись статтею 122, 123, 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 3 статті 123 КАС України, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК