Рішення № 138720918, 03.08.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 587/1573/26

Провадження № 2/177/1463/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

03 серпня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.

за участю секретаря судового засідання Дятел К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №587/1573/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У квітні 2026 року до суду звернувся представник ТОВ «Факторинг Партнерс» з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач свої вимоги мотивує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем 04.04.2025 року був укладений договір про споживчий кредит № 5435219 згідно з яким ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 9000 грн. На підставі договору факторингу право грошової вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Відповідач у встановлені кредитним договором строки своїх зобов`язань не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на день звернення до суду із позовом становить 43 680,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 9000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 18 934,50 грн., заборгованість за нарахованими відсотками з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 10 345,00 грн., заборгованість за комісією 900,00 грн, заборгованість за штрафом 4500,00 грн.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 01 травня 2026 року справу передано до Криворізького районного суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області суду від 27.05.2026 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить поштове повідомлення. Причину своєї неявки не повідомила, відзив на позов не подала.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що 04.04.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 5435219, за умовами якого товариство надає споживачу кредит на суму 9000,00 грн, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. ОСОБА_1 договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено.

Відповідно до п.п. 1.4.1, 1.4.2 договору стандартна процентна ставка становить 0,95% в день, знижена процентна ставка 0,09778% в день.

Згідно з п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Пунктом 4.1 договору визначено, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включено із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів.

До укладення кредитного договору, 04.04.2025 ОСОБА_1 підписано також паспорт споживчого кредиту, в якому їй була надана інформація щодо умов кредитування.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується довідкою про ідентифікацію та квитанцією. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора).

Факт використання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується випискою по особовому рахунку.

Доказів того, що банківська картка № НОМЕР_1 ОСОБА_1 не належить, матеріали справи не містять.

28.11.2025 було укладено договір № 28-11/25/Л відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5435219.

Внаслідок такої передачі (відступлення) позивач набув право грошових вимог кредитора за цим кредитним договором, включаючи право вимагати від боржника належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитним договором.

Між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що витікають з кредитного договору.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів. Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних справа та обов`язків.

Відповідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон №675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст. 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ч. 5 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 ст. 1 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст. 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України).

За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника. Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України "Про факторинг". (ст. 1077 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що свої зобов`язання перед ОСОБА_1 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало у повному обсязі, надавши кредит в межах кредитної лінії в розмірі 9000,00 грн.

Відступлення ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свого права грошової вимоги ТОВ ««Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами.

Натомість, доказів повернення отриманого кредиту ані первісному кредитору, ані новому кредитору відповідачем суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачкою здійснено необхідний алгоритм дій, спрямований на укладення кредитного договору, виконанням яких вона підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що повідомлений кредитодавцями у встановленій законом формі про всі необхідні умови, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 5435219 складає 43 680,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 9000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 18 934,50 грн., заборгованість за нарахованими відсотками з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 10 345,00 грн., заборгованість за комісією 900,00 грн, заборгованість за штрафом 4500,00 грн..

Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростований.

В той же час, щодо позовних вимог про стягнення штрафу, суд виходить з такого.

17 березня 2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р., яким, зокрема, було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи зазначене вище, вимога позивача про стягнення 4500,00 грн. штрафу задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення боргу в розмірі 39 180,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 9000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 18 934,50 грн., заборгованість за нарахованими відсотками з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 10 345,00 грн., заборгованість за комісією 900,00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 з АО «Лігал Ассістанс», тарифи на послуги, заявка на надання юридичної допомоги № 135 від 02.03.2026.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статях 137, 141 ЦПК України критерії.

Предметом позову ТОВ ««Факторинг Партнерс» є стягнення заборгованості за кредитним договором. Дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю. Підготовка адвокатом позову не вимагала аналізу великого обсягу документів та значних затрат часу.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, який включає в себе збір та аналіз доказів і документів для подання та складення позовної заяви, яка подана до суду через систему "Електронний Суд", в сумі 16 000 грн є завищеним, тому з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (89,70%) в сумі 2388,17 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за Договором № 5435219 від 04.04.2025 у розмірі 39 180, 00 (тридцять дев`ять тисяч сто вісімдесят) гривень, понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2388, 17 (дві тисячі триста вісімдесят вісім грн сімнадцять коп.) гривень та 5 000, 00 (п`ять тисяч) гривень на відшкодування витрат на правову допомогу.

У іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В.Лященко