Ухвала суду № 138718460, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 серпня 2026 року Справа №160/21586/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації», в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» щодо застосування з 29 січня 2020 року по 02 грудня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням служби та звільненням з неї, тобто без врахування положень пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020);

- зобов`язати Державну установу «Центр пробації» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 02 грудня 2022 року грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням служби та звільненням з неї, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 р., встановленого законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» щодо не нарахування та не виплати на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно починаючи з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року, відповідно до п. І постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» №168 від 28.02.2022 р. (у редакції Постанови на період виникнення спірних відносин);

- зобов`язати Державну установу «Центр пробації» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно починаючи з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року, відповідно до п. І постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» №168 від 28.02.2022 р. (у редакції Постанови на період виникнення спірних відносин).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу у десятиденний строк з моменту отримання ухвали надати до канцелярії суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши обставини для поновлення строку та докази на підтвердження таких обставин.

29.07.2026 на виконання вимог вказаної ухвали суду від 27.07.2026 представником позивача надано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої представник зазначає, що право позивача на звернення до суду із цим позовом в частині перерахунку грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року не обмежене будь-яким строком. Щодо позовних вимог з 19.07.2022 по 02.12.2022, представник просить врахувати рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 та повідомляє, що ОСОБА_1 лише після звільнення зі служби, у зв`язку з виниклою необхідністю, у червні 2026 року звернулась (засобами телефонного зв`язку) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для отримання інформації стосовно наявного її страхового стажу, оцифрування трудової книжки та які саме доходи та за які роки будуть братись при визначенні та нарахуванні їй пенсії, а також про нараховане грошове забезпечення, зокрема стосовно прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2018 року. Так, 20 липня 2026 року на електрону адресу адвоката Ялової Ю.О. від Державної установи «Центр пробації» надійшов лист-відповідь на вказаний запит. Представник зауважує, що ОСОБА_1 раніше дізнатися про порушення свого права без отримання 20.07.2026 року відповіді/підтвердження ДУ "Центр пробації", не могла.

Розглянувши клопотання, суд доходить висновку про його обґрунтованість та наявність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.

Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. При цьому за змістом зазначених норм законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Під можливістю дізнатися про порушення права слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та рішення, які впливають на права особи.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 проходила військову службу та 02.12.2022 була звільнена у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу для отримання інформації стосовно наявного її страхового стажу та оцифрування трудової книжки, також позивач дізналася у фахівця пенсійного фонду, які її доходи та за які роки будуть братись при визначенні та нарахуванні пенсії та про те, що відповідачем у період з 29.01.2020 по 02.12.2022 при нарахуванні їй грошового забезпечення було застосовано розміри посадового окладу та окладу за військовим званням обраховані з застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2018 року. Оскільки така інформаціє не підтверджена письмово, позивач звернулася до відповідача із відповідним адвокатським запитом. Так, 20 липня 2026 року на електрону адресу адвоката позивача - Ялової Ю.О., від Державної установи «Центр пробації» надійшов лист-відповідь на вказаний запит.

Оцінивши наведені позивачем обставини, суд доходить висновку про наявність поважних причин для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Як вбачається з матеріалів справи, про порушення своїх прав щодо нарахування грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, позивач дізналася у червні 2026 року під час звернення до пенсійного органу, що в подальшому було документально підтверджено листом ДУ «Центр пробації» від 20 липня 2026 року у відповідь на адвокатський запит.

З огляду на викладене, суд вважає, що пропуск строку звернення до суду зумовлений об`єктивними та поважними причинами, у зв`язку з чим заява позивача про поновлення даного строку є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись статтями 171, 257, 260, 262, 263 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою - задовольнити.

Поновити строк звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відкрити провадження в адміністративній справі №160/21586/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Центр пробації» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, ЄДРПОУ 41847154) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами з 01.09.2026.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Сліпець Н.Є.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання копії цієї ухвали.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 162 КАС України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Копію ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі надіслати всім учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Суддя Н.Є. Сліпець