Ухвала суду № 138717903, 04.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

04 серпня 2026 р. Справа № 120/9579/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Галюк Аліни Леонідівни

представника позивача: Чайки А.О.,

представників відповідачів: не з`явились,

представника третьої особи: Бляхарського Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНТАУЕР КОМПАНІ" про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139, а також виданих на їх підставі дозволів на виконання будівельних робіт,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНТАУЕР КОМПАНІ" про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139, а також виданих на їх підставі дозволів на виконання будівельних робіт.

03.07.2026 від представника позивача до суду надійшла заява від 02.07.2026 про забезпечення позову, у якій останній просив:

- зупинити дію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 за №139 на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1А в м. Вінниці», затверджені наказом департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 30.10.2020 №189;

- зупинити дії дозволів на виконання будівельних робіт: № ІV013260514863 виданий 18.05.2026 Державної інспекцією архітектури та містобудування України на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1А в м. Вінниці»; №ІV013260519395 виданий 22.05.2026 Державної інспекцією архітектури та містобудування України на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1А в м. Вінниці», до вирішення спору по справі;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІНТАУЕР КОМПАНІ" (Код ЄДРПОУ: 42443410) проводити будівельні роботи на земельних ділянках із кадастровими номерами: 0510100000:02:115:0081, 0510100000:02:115:0093, 0510100000:02:115:0094 по вул. Барське шосе, 1А в м. Вінниці до вирішення спору по справі.

За наслідком розгляду поданої заяви ухвалою від 06.07.2026 заяву про забезпечення позову задоволено.

15.07.2026 надійшла заява від представника третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТАУЕР КОМПАНІ" про скасування заходів забезпечення позову в якій зазначено, що на момент постановлення ухвали про забезпечення позову суд не мав у своєму розпорядженні всіх істотних доказів, а тому питання забезпечення позову підлягає повторній оцінці.

Представник третьої особи зазначив, що будівництво спірного об`єкта здійснюється безперервно з 2021 року на підставі чинних містобудівних умов та дозвільних документів, а наведені позивачем відомості щодо дат видачі окремих дозволів є недостовірними, оскільки стосуються внесення змін до вже чинних документів. Вказав, що реальна загроза завершення будівництва до вирішення спору відсутня, проєктна документація кожної черги пройшла обов`язкову державну експертизу, а доводи позивача щодо порушення будівельних норм і режиму прибережної захисної смуги ґрунтуються лише на припущеннях та потребують спеціальних знань під час розгляду справи по суті.

Також зазначив, що вжиті заходи забезпечення є неспівмірними, фактично блокують реалізацію чинних дозволів, порушують права забудовника, інвесторів та інших третіх осіб, створюють ризики пошкодження об`єкта незавершеного будівництва й фактично призводять до наслідків, тотожних задоволенню позовних вимог до вирішення спору по суті. У зв`язку з цим просила скасувати заходи забезпечення позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.08.2026 призначено розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову до розгляду на 04.08.2026.

В судове засідання 04.08.2026 з`явився представник третьої особи, який підтримав подане клопотання в повному обсязі з мотивів, викладених у ньому.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо заявленого третьою особою клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вважав його безпідставним та передчасним.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили. Про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову повідомлялись за допомогою підсистеми "Електронний суд".

Суд враховує, що положень Глави 10 КАС України, якою унормовано порядок розгляду заяв про забезпечення позову, а також заяв про скасування заходів забезпечення позову не передбачають обов`язковість присутності в судовому засіданні всіх сторін. В зв`язку з цим, суд дійшов висновку про можливість вирішення поданої представником третьої особи заяви за даної явки.

Заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За змістом цієї норми питання про подальшу необхідність збереження вжитих заходів забезпечення позову підлягає вирішенню з урахуванням того, чи відпала (припинилася) необхідність у забезпеченні позову, яка існувала на момент його застосування, або чи виникли (виявилися) обставини, які спростовують наявність підстав, з яких заходи забезпечення позову було вжито.

Оцінюючи доводи третьої особи, суд зазначає таке.

Доводи щодо дійсної хронології отримання дозвільних документів (розмежування дат первинної видачі та дат внесення змін до реєстру) ґрунтуються на відомостях Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, які є публічно доступними та не є обставинами, що виникли чи стали відомі особі вперше після постановлення ухвали від 06.07.2026. Ці доводи по суті спрямовані на переоцінку обґрунтованості висновку суду, викладеного в ухвалі від 06.07.2026, про наявність ризику завершення будівництва до вирішення спору, а не на доведення обставин, що змінилися чи відпали після постановлення цієї ухвали.

Належним процесуальним способом оскарження такого висновку є апеляційне оскарження ухвали про забезпечення позову, а не звернення з клопотанням про її скасування в порядку статті 157 КАС України.

Разом з тим, суд зазначає, що навіть за умови врахування наведеної третьою особою хронології, підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні, з огляду на таке.

По-перше, незалежно від дати фактичного початку реалізації проєкту в цілому, дозволи на виконання будівельних робіт № ІУ013260514863 та № ІУ013260519395 (четверта та сьома черги, клас наслідків СС3), дія яких зупинена ухвалою від 06.07.2026, видані лише 18.05.2026 та 22.05.2026 відповідно, тобто безпосередньо перед зверненням позивача до суду. Будівельні роботи за цими дозволами перебувають на початковій стадії.

За таких обставин саме ця обставина (а не загальна тривалість реалізації всього проєкту) підтверджує, що зупинення дії цих дозволів на період розгляду справи є заходом, спрямованим на збереження існуючого стану поки не завершені будівельні роботи, здійснення яких на землях, щодо приналежності яких до прибережної захисної смуги та відповідності яких Генеральному плану міста існує спір, може призвести до незворотних змін навколишнього середовища ще до завершення відповідних черг будівництва. Твердження про орієнтовну чотирирічну тривалість зведення однієї черги не спростовує ризику заподіяння шкоди довкіллю на проміжних етапах будівельних робіт (зокрема, земляних робіт, влаштування фундаментів у межах прибережної захисної смуги), а тому не є обставиною, що усуває підстави для збереження заходу забезпечення.

По-друге, надані третьою особою позитивні експертні звіти стосуються перевірки проєктних рішень на відповідність будівельним нормам (щодо кількості паркомісць, пожежних проїздів, споруд цивільного захисту) і не спростовують та не можуть спростовувати доводів позивача щодо розташування земельних ділянок у межах прибережної захисної смуги Вишенського озера та невідповідності намірів житлової забудови функціональному призначенню території за Генеральним планом міста Вінниці, які є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті, а не на стадії вирішення питання про забезпечення позову.

Щодо доводів про порушення майнових прав інвесторів та власників квартир у вже прийнятих в експлуатацію будинках (перша та друга черги), суд зазначає, що зупинення дії ухвалою від 06.07.2026 стосується виключно дозволів № ІУ013260514863 та № ІУ013260519395 (четверта та сьома черги), а не дозволів, на підставі яких збудовано та введено в експлуатацію перші дві черги.

Таким чином права осіб, зареєстровані щодо об`єктів нерухомості за результатами вже завершеного будівництва цих черг, вжитими заходами забезпечення позову безпосередньо не скасовуються і не припиняються.

Що стосується майнових прав інвесторів на об`єкти, які будуть споруджені в майбутньому (п`ята, шоста черги), суд враховує, що тимчасове обмеження будівельних робіт на період розгляду справи по суті є заходом, притаманним самій природі забезпечення позову, а можливі майнові наслідки для таких осіб не є вирішальними порівняно з ризиком незворотного заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, з приводу якого й виник спір, та можуть бути предметом самостійного захисту прав цих осіб в іншому порядку.

Надаючи оцінку доводам третьої особи щодо неспівмірності заборони проведення робіт на всіх трьох земельних ділянках, у тому числі щодо дозволів, дію яких суд не зупиняв, то суд зазначає, що зазначена заборона стосується вчинення будь-яких будівельних (та підготовчих) робіт на спірних земельних ділянках у цілому, оскільки предметом спору є саме законність містобудівних умов та обмежень, на підставі яких споруджується єдиний комплексний об`єкт будівництва в межах цих ділянок, а тому обмеження не може бути штучно звужене до одного або декількох дозволів без ризику знецінення мети забезпечення позову.

Одночасно суд зауважує, що вжита заборона на проведення будівельних робіт, за її розумним тлумаченням, не поширюється на невідкладні заходи, спрямовані виключно на убезпечення вже зведених конструкцій від пошкодження чи руйнування (консервацію об`єкта незавершеного будівництва), оскільки такі заходи не є будівельними роботами у розумінні продовження реалізації проєкту, а спрямовані на попередження шкоди; за наявності потреби у здійсненні таких невідкладних заходів заінтересована особа не позбавлена права звернутися до суду з відповідним клопотанням про уточнення способу виконання ухвали від 06.07.2026, що, однак, не є підставою для скасування заходів забезпечення позову в цілому.

Посилання третьої особи на постанову Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 380/4885/22 суд відхиляє, оскільки в тій справі йшлося про ситуацію, за якої весь об`єкт будівництва був фактично реалізований на підставі спірних містобудівних умов, тоді як у цій справі частина проєкту (четверта та сьома черги) перебуває на початковій стадії реалізації, а тому зупинення дії МУО № 139 у частині, що стосується подальшої реалізації ще не завершених етапів будівництва, зберігає забезпечувальний ефект.

За таких обставин суд не встановив ні відпадання обставин, які обумовили необхідність вжиття заходів забезпечення позову, ні виникнення нових обставин, які спростовували б наявність підстав для їх застосування, а тому клопотання третьої особи про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 157, 248, 256, 294 КАС України, -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНТАУЕР КОМПАНІ» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі № 120/9579/26, відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано: 04.08.2026.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна