Рішення № 138717832, 30.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 липня 2026 р. Справа № 120/7555/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Мороз М.А.,

представника позивача: Стадник О.С.,

представника відповідача: Бертман Р.П.,

представника третьої особи: Дзямана О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання постанови та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , в якому просили:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 14 травня 2026 року, винесену в межах виконавчого провадження №80793269, про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №80793269 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" та зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України розглянути в межах повноважень питання про закінчення виконавчого провадження №80793269 відповідно до вимог пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", в зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Даною ухвалою також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Представником третьої особи подано письмові пояснення на позовну заяву (вх.№35700/26) в яких вказано, що позивач не виконав рішення суду по справі №120/8263/24, оскільки не дослідив в повному обсязі всі питання викладені у зверненнях від 14.03.2024, 15.03.2024 та 22.02.2024 під час проведення позапланової перевірки КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця.

У письмових поясненнях на позовну заяву (вх.№36181/26) представник третьої особи вказав, що позивач (боржник) проігнорував його обов`язок щодо захисту прав і інтересів ОСОБА_1 шляхом звернення до Вінницького окружного адміністративного суду з відповідною позовною заявою до КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" у зв`язку явним невиконанням припису від 02.01.2026 №Припис/1/7.3/26, не вжив заходи примусового виконання судового рішення, передбачених законодавством щодо здійснення правового захисту прав і інтересів ОСОБА_1 в суді.

Ухвалою суду заяву третьої особи про відвід судді визнано необґрунтованою.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№38273/26), в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки постанова державного виконавця про накладення штрафу від 14.05.2026 в розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні № 80793269 винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

В свою чергу, у письмових поясненнях на позовну заяву (вх.№40262/26) представник третьої особи зауважив, що висновки позивача у змісті позовної заяви не відповідають вимогам Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини, правовим висновкам Верховного Суду, не забезпечують застосування принципу верховенства права відповідно до статті 6 КАС України та частини 2 статті 77 КАС України.

Ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Свентуху Віталію Михайловичу у справі №120/7555/26 залишено без розгляду.

Ухвалою суду за клопотанням представника третьої особи розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) учасників справи.

Представником третьої особи подано додаткові пояснення (вх.№41968/26) щодо не дослідження Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області при проведенні перевірки обставин, які були зазначені у скаргах ОСОБА_1 від 14.03.2024, 15.03.2024 та 22.02.2024.

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області подано додаткові пояснення (вх.№43118/26), у яких зазначено, що під час позапланової перевірки на виконання рішення суду позивач діяв у межах наданих законом повноважень, отримав необхідні документи та пояснення щодо вузла комерційного обліку теплової енергії, перевірив обставини, які були предметом судового рішення, та дійшов висновку про відсутність порушень законодавства у відповідній частині.

Також представник позивача вказала, що недопуск представника скаржника до участі у перевірці був зумовлений рішенням суб`єкта господарювання і не залежав від органу державного нагляду.

На переконання представника позивача, рішення суду було виконано добровільно до відкриття виконавчого провадження, а тому постанова державного виконавця про накладення штрафу є протиправною.

Представником третьої особи надано письмові пояснення (вх.№43696/26, вх.№45637/26) в яких вказано, що пояснення Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області долучено до матеріалів справи засвідчені копії матеріалів щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" від 29.12.2025 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на обставини викладені в письмових поясненнях.

Дослідивши подані учасниками справи докази, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №120/8263/24 адміністративний позов задоволено частково, зокрема, зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області повторно провести перевірку КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця, у відповідності до скарг ОСОБА_1 .

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року без змін.

17.12.2025 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області видано наказ "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)" №3277-А, згідно з яким заступнику начальника управління - начальнику відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Серватинській К.О. та головному спеціалісту відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Марусніченко Ю.К. доручено провести у період з 19.12.2025 по 29.12.2025 позапланову перевірку комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг у межах розгляду звернень громадянина ОСОБА_2 , представника інтересів гр. ОСОБА_1 , від 18.11.2025 (реєстраційний індекс № Д-712-01) та від 21.11.2025 (реєстраційний індекс № Д-723-02), а також рішення суду від 26.03.2025.

На виконання наказу №3277-А від 17.12.2025, Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області видано посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) №843 від 17.12.2025.

За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) позивачем складено акт від 29.12.2025 року №0050, у висновках якого посадовими особами позивача встановлені порушення частини 4 статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", пункту 7 частини 1 статті 21 Закону України "Про захист прав споживачів", пункту 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, пункту 9 розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року №315.

На підставі виконавчого листа №120/8263/24, виданого 30.12.2025, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бертман Р.П. від 17.04.2026 року відкрито виконавче провадження №80793269 щодо виконання судового рішення. Серед іншого, у даній постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

20.04.2026 року Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області звернулось до державного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

У вказаній заяві позивач повідомив державного виконавця, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/8263/24, яке набрало законної сили 14.11.2025 та за яким видано вищезгаданий виконавчий лист, виконано Головним управлінням ще у грудні 2025 року.

Зокрема, з 19.12.2025 по 29.12.2025 спеціалістами Головного управління повторно проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця, у відповідності до скарг ОСОБА_1 , що підтверджується наказом від 17.12.2025 №3277-А, посвідченням (направленням) від 17.12.2025 №843, актом від 29.12.2025 №0050.

Крім того, за результатами вищезгаданого позапланового заходу видано припис від 02.01.2026 №1/7.3/26 про усунення порушень, а також до суб`єкта господарювання та його посадової особи застосовано стягнення у виді штрафів.

Отже, на переконання позивача, рішення суду виконано Головним управлінням добровільно та в повному обсязі відповідно до виконавчого документа, із застосуванням заходів реагування на виявлені порушення, ще задовго до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

20.04.2026, 23.04.2026 та 24.04.2026 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли заяви та заперечення стягувача щодо неналежного виконання рішення суду.

28.04.2026 року вимогою державного виконавця зобов`язано боржника в строк до 12 травня 2026 року надати обґрунтовану відповідь та документальні підтвердження щодо виконання рішення суду в повному обсязі з урахуванням фактів (доводів) викладених в заявах та запереченні ОСОБА_1 та її представника Дзямана О.Д. від 20.04.2026, 23.04.2026 та 24.04.2026 щодо неналежного виконання рішення суду.

Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області листом "Щодо надання обґрунтованої відповіді та письмових підтверджень щодо виконання рішення суду від 26.03.2025" повідомило, що на виконання судового рішення у період з 19.12.2025 по 29.12.2025 проведено повторну позапланову перевірку КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", за результатами якої складено акт від 29.12.2025 №0050, встановлено порушення порядку визначення загальної опалювальної площі будинку, видано припис від 02.01.2026 та застосовано штрафні санкції.

Посилаючись на повне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження, боржник просив закінчити виконавче провадження №80793269 та не стягувати виконавчий збір і витрати виконавчого провадження.

В подальшому, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бертман Р.П. від 14.05.2026 року в рамках виконавчого провадження №80793269 накладено штраф у розмірі 5100 грн. на боржника у зв`язку з невиконанням рішення суду і зобов`язано останнього протягом десяти робочих днів виконати останнє.

У вказаній постанові зазначено, що наразі рішення суду залишається не виконаним в повному обсязі, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутнє документальне підтвердження щодо дослідження в повному обсязі всіх питань викладених у зверненнях від 14.03.2024, 15.03.2024 та 22.02.2024 під час проведення позапланової перевірки КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця.

Позивач не погоджується із постановою державного виконавця про накладення штрафу та вважає, що державним виконавцем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у незакінченні виконавчого провадження, незважаючи на фактичне виконання боржником рішення суду в повному обсязі.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить із наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як слідує із матеріалів справи, оскаржувана постанова від 14.05.2026 року про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн. винесена відповідачем на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII із мотивів невиконання рішення суду без поважних причин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що Законом № 1404-VIII встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

При цьому, поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови про накладення штрафу, суд враховує, що 20.04.2026 позивач звернувся до державного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження №80793269 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII, посилаючись на фактичне виконання рішення суду в повному обсязі ще до відкриття виконавчого провадження та надавши відповідні документальні підтвердження.

У зв`язку з надходженням заяв і заперечень стягувача державним виконавцем 28.04.2026 винесено вимогу, якою боржника зобов`язано надати обґрунтовану відповідь та документальні підтвердження виконання рішення суду з урахуванням доводів ОСОБА_1 та її представника.

На виконання цієї вимоги Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області надало державному виконавцю письмові пояснення.

У наданій відповіді позивач зазначив, що на виконання рішення суду у період з 19.12.2025 по 29.12.2025 повторно проведено позапланову перевірку КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" в межах предмета, визначеного рішенням суду та скаргами ОСОБА_1 .

За результатами перевірки встановлено неправомірне застосування підприємством загальної опалювальної площі будинку в розмірі 2898,3 м?, що впливало на розрахунок вартості послуги, видано припис про усунення порушень та застосовано стягнення до суб`єкта господарювання і його посадової особи.

Також у матеріалах перевірки відображено дослідження питання щодо дистанційної передачі показників вузла комерційного обліку теплової енергії та зазначено, що такі показники передаються до суб`єкта господарювання дистанційно і коректно.

Окремі питання щодо дотримання законодавства про метрологію та метрологічну діяльність були предметом іншого позапланового заходу, проведеного у період з 26.01.2026 по 06.02.2026, та оформлені актом №0001.

Суд також враховує зміст ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2026 у справі №120/8263/24, постановленої за результатами звернення ОСОБА_1 у порядку статті 383 КАС України.

У зазначеній ухвалі судом констатовано, що на виконання рішення від 26.03.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області на підставі наказу від 17.12.2025 №3277-А проведено позапланову перевірку, результати якої оформлено актом від 29.12.2025 №0050.

При цьому суд зазначив, що доводи заявника щодо недостовірності окремих документів, неповноти дослідження добового архіву вузла обліку, законності складення актів №0050 та №0001 стосуються обставин, які не були предметом дослідження під час первісного розгляду справи №120/8263/24.

Ухвалою також вказано, що ймовірні порушення, допущені під час проведення перевірки та оформлення її результатів, можуть бути предметом окремого позовного провадження, однак не свідчать самі по собі про невиконання рішення суду.

Суд прямо зазначив, що рішення суду фактично виконано відповідачем, а незгода ОСОБА_1 стосується висновків та результатів проведених заходів державного нагляду.

Наведені обставини та документи підлягали повній і належній оцінці державним виконавцем під час вирішення питання про наявність підстав як для закінчення виконавчого провадження, так і для застосування до боржника штрафу.

Однак, зі змісту постанови від 14.05.2026 вбачається, що державний виконавець обмежився загальним посиланням на відсутність документального підтвердження дослідження в повному обсязі всіх питань, викладених у зверненнях від 14.03.2024, 15.03.2024 та 22.02.2024, не навівши конкретних питань, які залишилися неперевіреними, та не спростувавши документально викладені боржником доводи щодо фактичного виконання рішення суду.

При цьому, звернення ОСОБА_1 від 22.02.2024 у матеріалах виконавчого провадження взагалі відсутнє, що не заперечувалося представником відповідача під час розгляду справи.

За таких обставин державний виконавець об`єктивно не мав можливості зіставити зміст цього звернення з матеріалами проведеної перевірки та встановити, які саме його положення не були досліджені боржником.

З аналізу наданих суду звернень від 22.02.2024, 14.03.2024 та 15.03.2024 вбачається, що заявником порушувалися питання щодо дотримання КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" законодавства про захист прав споживачів при нарахуванні плати за теплопостачання; правильності визначення загальної опалювальної площі будинку АДРЕСА_1 ; достовірності обсягів спожитої теплової енергії; встановлення, експлуатації та дистанційної передачі даних вузла комерційного обліку; наявності підстав для проведення перерахунку та застосування заходів реагування; а також неналежного реагування посадових осіб Вінницької міської ради на звернення заявників.

Матеріали повторної перевірки свідчать, що зазначені питання були включені до предмета державного нагляду та отримали відповідне відображення в акті від 29.12.2025 №0050 і доданих до нього матеріалах.

Виявлення порушень, винесення припису та застосування штрафних санкцій додатково свідчать, що перевірка не мала формального характеру.

Посилання державного виконавця, що боржником неналежним чином перевірено питання дистанційної передачі даних вузла обліку, суд відхиляє, оскільки в акті перевірки прямо зазначено, що показники передаються до суб`єкта господарювання дистанційно та коректно.

Незгода стягувача з таким висновком та з результатами перевірки не свідчить та не підтверджує факт невиконання судового рішення.

Необґрунтованими є і доводи щодо відсутності в посвідченні на проведення перевірки реквізитів усіх звернень ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що наказ від 17.12.2025 №3277-А та посвідчення №843 містять посилання на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2025, яким визначено предмет і межі повторної перевірки, а тому відсутність переліку реквізитів кожного звернення не свідчить про проведення перевірки поза межами судового рішення чи про його невиконання.

Слід зауважити, що державний виконавець не наділений повноваженнями підміняти орган державного нагляду та надавати оцінку правильності його висновків по суті перевірених питань.

Завданням виконавця є встановлення факту вчинення боржником дій, визначених виконавчим документом, а не вирішення нового спору щодо законності та обґрунтованості результатів проведеної перевірки.

Доводи стягувача фактично зводяться до незгоди з повнотою перевірки, змістом акта №0050 та висновками посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

Така незгода може бути предметом самостійного судового оскарження, однак не є безумовною підставою для висновку про невиконання рішення суду без поважних причин.

Наведені позивачем мотиви та надані на їх підтвердження документи підлягали обов`язковому врахуванню державним виконавцем під час здійснення примусового виконання рішення суду та могли бути відхилені як підстава для закінчення виконавчого провадження лише за умови їх належного і документально підтвердженого спростування.

За відсутності такого спростування зазначені обставини не давали державному виконавцю достатніх підстав для висновку про невиконання боржником рішення суду без поважних причин.

Водночас зміст заяв і заперечень стягувача свідчить переважно про його незгоду з повнотою, висновками та результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), що саме по собі не підтверджує невиконання судового рішення без поважних причин та не може бути підставою для застосування до боржника штрафу відповідно до статей 63, 75 Закону №1404-VIII.

За наведених обставин відповідачем не доведено наявності обов`язкової умови для застосування статей 63 та 75 Закону №1404-VIII, а саме невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Оскаржувана постанова не містить належного обґрунтування, оцінки поданих боржником документів та мотивованого спростування його доводів, а тому є передчасною та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у незакінченні виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Заява Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 20.04.2026 №Вих-10/2547-26 про закінчення виконавчого провадження була отримана відповідачем та згадана у вимозі державного виконавця від 28.04.2026.

Водночас матеріали справи не містять постанови про закінчення виконавчого провадження або іншого належно мотивованого процесуального рішення, прийнятого за результатами розгляду цієї заяви.

Саме лише зазначення реквізитів заяви у вимозі про надання додаткових пояснень не свідчить про її вирішення по суті.

Державний виконавець був зобов`язаний розглянути подану заяву, оцінити всі надані докази та прийняти відповідне процесуальне рішення з наведенням мотивів його прийняття.

Разом з тим суд не може підміняти державного виконавця та самостійно вирішувати питання про закінчення виконавчого провадження, оскільки таке рішення належить до компетенції виконавця та має прийматися після повної оцінки матеріалів виконавчого провадження.

Тому належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду заяви Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання повторно її розглянути з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення даного адміністративного позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд зазначає про наступне.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні даного питання, суд враховує позицію Сьомого апеляційного адміністративного суду, що викладена у постанові №120/1110/23 від 10.04.2023 року та полягає у наступному.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відшкодуванню підлягають судові витрати лише у випадку, коли задоволено позов особи, яка не є суб`єктом владних повноважень або судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивачем є суб`єкт владних повноважень і відсутність його витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для відшкодування судового збору відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бертман Руслани Павлівни від 14.05.2026 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №80793269.

Визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо неналежного розгляду заяви Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про закінчення виконавчого провадження №Вих-10/2547-26 від 20.04.2026 року.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про закінчення виконавчого провадження №Вих-10/2547-26 від 20.04.2026 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (вул. Праведників Світу, 19, м. Вінниця, 21036, ЄДРПОУ 40310643);

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21018, ЄДРПОУ 45798761);

Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення у повному обсязі складено 04.08.2026 року.

Суддя Свентух Віталій Михайлович