Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 489/5761/26
Провадження № 2/489/3176/26
РІШЕННЯ
Іменем України
04 серпня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Костюченко Г.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру 42» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з управління будинком,
встановив:
Позивач через сувого представника адвоката Коваленка О.Л. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті комунальні послуги з управління будинком у розмірі 17 978,01 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрат на підготовку позовної заяви та правничої допомоги у розмірі 5 179,00 грн. Мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_1 , згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є власницею квартири АДРЕСА_1 та співвласником багатоквартирного будинку у якому створено ОСББ «Миру 42».
ОСББ «Миру 42» є балансоутримувачем вищевказаного будинку та прибудинкової території. Відповідачка систематично не сплачує внески, у результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 31.03.2026 становить 14 641,34 грн. Відповідачці була надіслана претензія, яка залишилася не виконаною.
Ухвалою суду від 24.06.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
02 березня 2021 створено Об`єднання співвласниками багатоквартирного будинку «МИРУ 42» за адресою: м. Миколаїв, пр-т Миру, 42.
Згідно зі Статутом метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу №3 від 14.02.2021 року затверджено кошторис єдиного тарифу на рівні 5,53 грн. за 1 кв м починаючи з 01.02.2021 року.
Протоколом №1 Загальних зборів співвласників ОСББ «МИРУ 42» від 22.01.2022 року затверджено кошторис єдиного тарифу на рівні 7,07 грн. за 1 кв м починаючи з 01.02.2022 року.
Згідно протоколу № 1 Загальних зборів співвласників ОСББ «МИРУ 42» від 03.02.2024 року затверджено кошторис єдиного тарифу на рівні 8,00 грн. за 1 кв м починаючи з 01.02.2025 року.
Відповідно до протоколу №1 Загальних зборів співвласників ОСББ «МИРУ 42» від 12.04.2025 року затверджено кошторис єдиного тарифу на рівні 9,00 грн. за 1 кв м починаючи з 01.04.2025 року.
Позивач зазначає, що відповідачка не виконує свої зобов`язання в повному обсязі, як співвласник житлового будинку, а саме не сплачує витрати на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого за період з 01.03.2021 по 31.03.2026 виникла заборгованість у розмірі 14 641,34 грн.
04.04.2026 року на адресу боржника було направлено вимогу про сплату заборгованості, яку станом на сьогоднішній день відповідачкою не виконано.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до вищевикладеного, позивач нарахував відповіфдачці 3% річних у розмірі 747.55 грн. та інфляційні витрати в розмірі 2 589,12 грн.
Як вбачається з доданих до заяви розрахунків сума вимоги складає 17 978,01 грн. та складається з: 14 641,34 грн. - суми боргу; 747,55 грн. - 3% річних ; 2 589,12 грн. - інфляційне збільшення.
Норми права та мотиви їх застосування.
Згідно із ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних права та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Статтею 509 ЦК України, передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласниками багатоквартирного будинку (далі - співвласники) є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Аналогічно, відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Згідно ст. 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено зокрема права і обов`язки співвласників. Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства
За змістом ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
У ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Згідно із ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання (частина друга статті 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Згідно із п.5 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
В порядку визначеному ч.2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням. А виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Враховуючи системний аналіз вищенаведених правових норм, та те, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 та згідно з нормами чинного законодавства зобов`язана своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески та платежі у розмірі встановленому протоколом загальних зборів ОСББ, який є обов`язковим для всіх співвласників, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про сплату заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .
При вирішенні питання про стягнення заявлених представником позивача судових витрат суд приходить до наступного.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача не надано суду жодного доказу надання правничої допомоги позивачу та для визначення розміру витрат на правничу допомогу, жодних заяв про намір подати таких докази після ухвалення рішення також не надходило, за такого суд приходить до висновку, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача на користь позивача у розмірі 5 000,00 грн є недоведеною та необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.
Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на отримання інформації з реєстру нерухомості у сумі 83,00 гривень, а також поштових витрат у сумі 96,00 гривень.
На підтвердження зазначених витрат представником позивача надано квитанцію про сплату 96,00 гривень за відправку позивачем відповідачці вимоги про сплату заборгованості. Доказів понесення витрат на отримання інформації з реєстру нерухомості у сумі 83,00 гривень суду не надано.
Відповідно, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 96,00 гривень.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265, 282 Цивільного роцессуального кодексу України, суд
вирішив:
Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МИРУ 42» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з управління будинком задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МИРУ 42» заборгованості за спожиті комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2021 по 31.03.2026 у розмірі 17 978 грн. 01 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МИРУ 42» судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МИРУ 42» витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 96,00 гривень.
В задоволені іншої частини вимог відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Інгульський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МИРУ 42», ЄДРПОУ 42559239, адреса: м. Миколаїв, просп..Миру, 42.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Інгульського районного
суду міста Миколаєва Г.С. Костюченко
Судове рішення № 138717557, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 04.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/5761/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: