Ухвала суду № 138715734, 27.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

щодо відводу

27.07.2026 Справа № 917/209/24

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро" про відвід (вх. № 10268 від 27.07.2026) у справі за позовом

Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (Export-Import Bank of The United States) 811, Вермонт Авеню, NW, Вашингтон, Округ Колумбія, 20571, Сполученні Штати Америки, адреса для листування в Україні: вулиця Івана Франка, 4-Б, офіс 49, місто Київ, 01054, Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин", вулиця Заводська, будинок 1, смт Степанівка, Сумська область, 42305, Україна, ідентифікаційний код 39838125,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро", вул. Чубинського Павла, буд. 5А, місто Заводське, Миргородський р-н, Полтавська область, 37240, ідентифікаційний код 36913885,

Приватного акціонерного товариства "Західний Торгово-Промисловий Дім", провулок Центральний, буд. 1, місто Дубно, Рівненська область, 35600, Україна, ідентифікаційний код 32665494,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Монополіум Фінанс", провулок Лабораторний, будинок 1, кімната 255, місто Київ, 01133, Україна, ідентифікаційний код 39785812 та

Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор", вулиця Князів Острозьких, буд. 32/2, місто Київ, 01010, Україна, ідентифікаційний код 43345155

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз", 01014, Україна, місто Київ, вулиця Катерини Білокур, будинок 5/17,

Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" 04070, місто Київ, Подільський район, вулиця Андріївська, будинок 2/12, код ЄДРПОУ 09807750

про визнання укладеними та дійсними додаткових договорів поруки, визнання дійсними Додаткових Договорів Забезпечення, визнання недійсними фраудаторних договорів іпотеки, припинення правовідношень, визнання іпотечних прав на об`єкти нерухомості, стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на предмети іпотек, про припинення правовідношень іпотеки (прав іпотеки).

УСТАНОВИВ:

27.07.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро" надійшла заява про відвід головуючого судді Сіроша Д. М. та секретаря судового засідання Бойченко Л. О. від участі у розгляді справи N 917/209/24 на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 та частини 1 статті 37 Господарського процесуального кодексу України.

Заява про відвід мотивована наявністю, на думку заявника, обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді та секретаря судового засідання, а саме:

- наявністю в паперовому томі справи N 6 (арк. 192-237) та томі N 7 (арк. 1-168) додатків N 06.01-06.04 до позовної заяви, які за твердженням заявника перебували у паперових матеріалах до офіційного подання позивачем клопотання від 05.06.2024 про їх долучення; документи, подані позивачем разом із клопотанням від 05.06.2024, за своїм складом не є тотожними ані матеріалам електронної справи, ані додаткам 06.01-06.04, які вже містилися у паперовому томі справи. Фактично щодо додатків 06.01-06.04 існують щонайменше три різні за змістом примірники документів;

- наявністю у паперовому томі справи N 4 (арк. 40-78) українського перекладу Кредитного договору від 12.09.2013 (додаток N 03.01), тоді як в електронній картці справи зазначений фрагмент містив невідображені аркуші через технічний збій при завантаженні;

- наявністю перед окремими томами паперової справи внутрішніх таблиць-описів з примітками "зверніть увагу", рукописною нумерацією чорнильною ручкою та кольоровими маркуваннями окремих фрагментів доказів;

- визначенням судом порядку дослідження доказів у змішаному форматі з першочерговим дослідженням матеріалів електронної справи;

- виготовленням паперових томів справи шляхом кольорового друку у значному обсязі, що, на думку заявника, свідчить про позапроцесуальне надання позивачем паперових матеріалів безпосередньо до суду;

- неналежним виконанням секретарем судового засідання Бойченко Л . О. обов`язків щодо формування та оформлення паперових матеріалів справи відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.

Розглянувши подану заяву про відвід судді та секретаря судового засідання, дослідивши матеріали справи та норми процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Так, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Згідно з частиною 1 статті 37 Господарського процесуального кодексу України секретар судового засідання не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 35 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про відвід надійшла до суду за декілька днів або в день судового засідання, суд вирішує питання про відвід невідкладно в судовому засіданні.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини в пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Крім того, за практикою Європейського Суду з прав людини, при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися в неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.

Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб`єктивний критерій, в свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів безсторонність судді.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що свідчить про те, що господарський процес в Україні побудований в тому числі на принципах змагальності та рівності сторін.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Отже, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (Інструкція № 814) канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС.

Реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи (довідки, доповідні записки, заяви, протоколи засідань зборів суддів, тощо).

Кожен документ реєструється в суді лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження.

Слід зазначити, що основою судочинства в Україні є Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (ЄСІТС). Відповідно до розділу XI "Перехідні положення" ГПК України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, розгляд справи здійснюється за матеріалами в електронній та/або паперовій формі.

Разом з тим створення робочих паперових копій документів, поданих через підсистему "Електронний суд", або приєднання паперових примірників наданих позивачем до матеріалів справи для забезпечення належного судового розгляду є процесуально допустимим.

Відповідно до статті 13 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, у разі по становлення суддею ухвали про повернення/відмову у відкритті провадження у справі така ухвала надсилається заявникові після її постановлення в порядку, визначеному процесуальним законодавством - до Електронного кабінету або рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про його одержання разом з позовною заявою/заявою/скаргою та всіма доданими до неї документами.

Згідно з частиною 2 статті 232 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

23.02.2024 була подана позовна заява з додатками через підсистему "Електронний суд".

Також одночасно до суду від позивача надійшов паперовий примірник позову з додатками надійшов в лютому 2024 року, з яких і були сформовані паперові матеріали справи № 917/209/24.

Отже, враховуючи значний обсяг додатків до позовної заяви позивач одночасно подав додатки через електронний суд та в паперовій формі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.02.2024 у справі № 917/209/24 позовну заяву Ексім Банку США повернуто заявнику без розгляду на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з оскарженням зазначеної ухвали до апеляційної інстанції було направлено матеріали справи на 317 аркушах, що підтверджується вихідним листом № 07-13/167 у від 15.03.2024 (том № І).

Водночас додатки, подані позивачем у паперовому вигляді, позивачу не повертались у зв`язку з оскарженням ухвали суду в судах вищих інстанцій.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2024 Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.02.2024 про повернення позовної заяви у справі № 917/209/24 скасовано. Справу № 917/209/24 направлено до Господарського суду Полтавської області для продовження розгляду.

Відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України до справ, розгляд яких вирішено здійснювати в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, застосовуються правила формування судової справи в паперовій формі.

Отже подальше формування справи (зокрема додатків до позовної заяви) здійснювалося після перегляду ухвали апеляційною інстанцією та повернення справи до Господарського суду Полтавської області відповідно до Інструкції з діловодства.

Додаткової реєстрації кожного окремого додатку, доданого до позовної заяви, після повернення справи з апеляційної інстанції для подальшого розгляду, не передбачено чинним законодавством.

Твердження відповідача про формування шостого тому саме 23.02.2024 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки до апеляційної інстанції 15.03.2024 направлялася справа - том І на 317 арк. (позовна заява) в паперовому вигляді.

Додатки до позовної заяви формувалися у відповідні томи після повернення справи з апеляційної інстанції.

Стосовно тверджень Заявника про різні версії Додатку 6, суд зазначає таке.

До позовної заяви від 23.02.2024, поданої через підсистему «Електронний суд», позивачем долучений файл «Додаток 6» на 1562 сторінки. Розпочинає Додаток 6 витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 250301659226. Він вказаний позивачем у переліку додатків як додаток 06.05-01.

Згідно з пояснень представника позивача, зокрема і у судовому засіданні, при поданні електронної версії позову частина Додатку 6 (06.01-06.04) не була завантажена у зв?язку із технічним збоєм. Позовна заява, додатково подана позивачем в паперовому вигляді в лютому 2024 року, містила всі додатки, зазначені в переліку до позовної заяви.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України кожен документ реєструється в суді лише один раз, відповідно копії або примірники позовних заяв додатково до справи не долучаються.

Цей недолік було виявлено представником позивача після відкриття провадження у справі (30.05.2024).

06.06.2024 позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся з клопотанням про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 7996).

До клопотання позивачем долучений файл під назвою «Додаток 6 (06.01-06.04)» на 1875 сторінках та квитанцію про надсилання клопотання усім учасникам справи.

Твердження Заявника про наявність невідомих відповідачам додаткових документів, таких як декларація про початок будівельних робіт і технічних паспорт є безпідставними, адже ці документи є частиною додатку 06.02-01, який позивач 06.06.2024 подав до суду через підсистему «Електронний суд» разом із клопотанням про долучення документів до матеріалів справи з підтвердженням надсилання цього клопотання учасникам справи. Також про ці документи позивач зазначає в описі додатків до позовної заяви, яка була подана до суду через підсистему «Електронний суд» 23.02.2024.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність розбіжностей між паперовим примірником шостого додатку і двома електронними файлами, які у сукупності складають Додаток 6.

Відповідно до пункту 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Отже, представник позивача нарівні з іншими представниками сторін дотримався обов`язку щодо подання належних копій документів, необхідних для розгляду справи.

Неспівпадіння додатків може свідчити про технічну помилку підсистеми «Електронний суд» проте не свідчать про упередженість судді.

Формування паперової справи із роздрукованих або наданих стороною примірників є елементом внутрішньоорганізаційного забезпечення судового процесу та не свідчить про наявність позапроцесуальних контактів чи упередженості суду.

Також суд відхиляє доводи Заявника щодо розбіжностей у Додатку 3 до позовної заяви.

Основним доводом заявника є наявність українського перекладу Кредитного договору від 13.09.2013 у паперовому примірнику Додатку 3 та відсутність такого перекладу у електронному файлі «Додаток 3», долученому разом із позовною заявою від 23.02.2024.

Однак, Заявник не бере до уваги, що примірник українського перекладу Кредитного договору від 13.09.2013, який суд отримав від позивача разом із паперовим примірником позову в лютому 2024 року, та український переклад цього Кредитного договору, який суд отримав від позивача через Електронний суд разом із заявою про забезпечення позову від 12.02.2024, що є частиною матеріалів цієї справи, не відрізняються за змістом.

Також слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що 06.05.2026 Заявник звертався до суду з клопотанням (вх. № 6195) про ознайомлення з паперовими матеріалами справи. Заявник вказав дату початку ознайомлення - з 08.05.2026.

Отже, підстави для відводу, які заявляє Товариство з обмеженою відповідальністю «Елеватор-Агро», могли бути відомі останньому, починаючи з 08.05.2026.

Більше того, вказані підстави могли бути відомі заявнику ще з 2024 року, коли були сформовані електронні та паперові матеріали справи, з якими заявник міг ознайомитися.

Відповідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Стосовно доводів Заявника про наявність таблиць-змістів, рукописної нумерації чи кольорових маркувань.

Суд зазначає, що нумерація сторінок паперових додатків до позову, а також здійснення поміток на них чи описів додатків жодним чином не змінюють їх змісту.

Паперові матеріали додатків не відрізняються за своїм змістом від документів, поданих позивачем 23.02.2024 разом із позовною заявою через підсистему «Електронний суд».

Систематизація та структурне впорядкування матеріалів справи (яка налічує десятки томів) для зручності проведення судових засідань, а також наявність робочих поміток чи описів томів не впливають на оцінку доказів судом за внутрішнім переконанням відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Жодні помітки учасників справи не мають наперед встановленої сили для суду та не обмежують відповідача у наданні заперечень чи власних доказів.

Посилання ТОВ "Елеватор-Агро" на перевірку інформації про публічні закупівлі суду щодо відсутності закупівель кольорових принтерів та припущення про "позапроцесуальне передання документів" ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях, здогадах та умовиводах заявника, що не відповідає вимогам процесуального закону.

Щодо обрання судом порядку дослідження доказів.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з частиною 3 статті 198 Господарського процесуального кодексу України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 209 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з`ясування обставин справи та порядок дослідження доказів.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями чи діями головуючого судді під час розгляду справи не є підставою для відводу судді у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо відводу секретаря судового засідання Бойченко Л. О., слід зазначити таке.

Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України секретар судового засідання забезпечує технічне оформлення матеріалів справи, ведення протоколу та журнал судового засідання.

Відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023 № 485) оформлення судової справи передбачає нумерацію аркушів у справі з дотриманням таких правил:

аркуші у судовій справі нумеруються арабськими цифрами у правому верхньому куті простим графітовим олівцем або механічним нумератором. Застосування чорнил, пасти або кольорових олівців для нумерації аркушів забороняється;

аркуші судової справи, розділеної на томи, слід нумерувати за кожним томом окремо;

аркуші внутрішнього опису документів справи нумеруються окремо;

фотографії, креслення, діаграми та інші ілюстративні документи нумеруються на їх зворотному боці у верхньому лівому куті;

аркуш формату, більшого, ніж формат А4, підшивається за один бік і нумерується як один аркуш у правому верхньому куті, а потім фальцюється на формат А4;

аркуш з приклеєними документами (фотографіями, вирізками, виписками тощо) нумерується як один аркуш. Якщо до документа підклеєні одним боком інші документи (вирізки, вставки до тексту, переклади тощо), то кожен документ нумерується окремо;

підшиті у судові справи не описані та не опечатані конверти з укладеннями нумеруються валовою нумерацією аркушів справи, при цьому спочатку нумерується конверт, а потім кожне вкладення в конверті;

описані та опечатані конверти (пакети), в яких вміщено речові докази або документи, нумеруються один раз. Вміст таких конвертів (пакетів) не нумеруються;

якщо при нумерації аркушів допущено велику кількість помилок, то аркуші нумеруються заново, при цьому старі номери закреслюються однією похилою рискою, а не виправляються;

при невеликій кількості помилок нумерація аркушів виправляється таким чином: на непронумерованих аркушах проставляється номер попереднього аркуша з додаванням букв згідно з українським алфавітом ("а", "б", "в", "г", "ґ" і далі), а при повторенні одного номера на кількох розміщених поруч аркушах додаються букви "а", "б", "в", "г", "ґ" і далі відповідно до кожного номера аркуша, починаючи з другого.

При змішаній формі розгляду (формування та зберігання) справи, незалежно від форми опису та документів, нумерація аркушів документів справи здійснюється з урахуванням нумерації аркушів усіх документів справи у паперовій та електронній формах.

Судові справи з великою кількістю документів формуються в окремі томи з кількістю аркушів не більше 250.

Кожен том судової справи оформлюється окремо, має власну нумерацію аркушів та власний внутрішній опис.

Томи справи нумеруються валовою нумерацією. Якщо при нумерації томів допущені помилки, нумерація томів виправляється таким чином: на непронумерованих томах проставляється номер попереднього тому з додаванням букв згідно з українським алфавітом ("а", "б", "в", "г", "ґ" і далі), а при повторенні одного номера на кількох розміщених поруч томах додаються букви "а", "б", "в", "г", "ґ" і далі відповідно до кожного номера тому, починаючи з другого.

При формуванні судової справи забороняється використовувати клеючі засоби, швидкозшивачі або інші механічні засоби скріплення документів.

Для обліку кількості аркушів у справі та фіксування особливостей їх нумерації при передачі справи до архіву суду складається засвідчувальний напис справи (додаток 7).

Засвідчувальний напис складається на окремому аркуші, що вміщується в кінці справи.

У засвідчувальному написі зазначаються цифрами і літерами кількість аркушів у справі та окремо, через знак "+" (плюс), кількість аркушів внутрішнього опису.

У засвідчувальному написі зазначаються такі особливості нумерації документів справи:

наявність літерних та пропущених номерів аркушів;

наявність вкладень, які не можна пронумерувати (паспорт, свідоцтво про народження тощо);

номери аркушів з наклеєними фотографіями, кресленнями, вирізками тощо;

номери великоформатних аркушів;

номери конвертів з вкладеннями і кількість аркушів вкладень.

Усі помилки та виправлення в нумерації зазначаються у засвідчувальному написі.

Засвідчувальний напис підписує особа, яка його склала, із зазначенням посади, прізвища, власного імені та дати. Усі подальші зміни у складі та стані справи (пошкодження аркушів, заміна оригінальних документів копіями, приєднання нових документів тощо) зазначаються в засвідчувальному написі з посиланнями на відповідний підтверджувальний документ (наказ, акт).

Написи на обкладинках судових справ робляться чітко, розбірливо світлостійким чорним / синім чорнилом (пастою), або друкарським способом.

На лицьовому боці обкладинки судової справи (матеріалів кримінального провадження) (додаток 5) зазначається:

найменування суду;

єдиний унікальний номер справи (матеріалів кримінального провадження) та номер провадження відповідно до даних АСДС;

номер тому справи (матеріалів кримінального провадження) та загальна кількість томів, якщо томів справи (матеріалів кримінального провадження) більше одного;

прізвище, ім`я, по батькові кожної з осіб, щодо якої надійшла справа (матеріали кримінального провадження), норма закону відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності;

суб`єкт звернення за клопотанням про забезпечення заходів кримінального провадження, вид заходу забезпечення кримінального провадження, відомості про фізичну та/або юридичну особу, стосовно якої вирішується питання щодо забезпечення заходів кримінального провадження;

прізвище, ім`я, по батькові особи, яка подала скаргу на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, відомості про суб`єкта, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, предмет оскарження;

прізвище, ім`я, по батькові чи найменування сторін (заявника), суть вимог позивача (заявника) в адміністративній, господарській та цивільній справі;

у разі пред`явлення зустрічного позову в адміністративній, господарській та цивільній - зазначення про це та суть вимог за зустрічним позовом;

у справі іншої категорії - прізвище, ім`я, по батькові особи, стосовно якої надійшла справа (матеріал), суть справи;

дата надходження справи (матеріалів кримінального провадження) до суду.

Лівий верхній кут обкладинки справи (матеріалів кримінального провадження) залишається вільним для розміщення в ньому штампа архіву суду при прийнятті справи на зберігання.

До судової справи документи підшиваються нитками через чотири (для документів формату А4) або два (для документів меншого формату А5) проколи голкою, шилом або іншим устаткуванням впродовж лівого, вільного від тексту, поля документів.

Отже, формування матеріалів справи № 917/209/24 здійснювалося відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, будь-які сумніви до порядку нумерування аркушів або порядку та хронології формування томів є питаннями дотримання Інструкції з діловодства та зауважень до оформлення справи, проте в жодному разі не свідчать про наявність особистої, прямої чи побічної заінтересованості секретаря у результаті розгляду цієї справи.

Щодо доводів Заявника про неналежне виконання секретарем судового засідання своїх обов`язків, суд зазначає, що формування та оформлення матеріалів справи № 917/209/24 здійснювалося секретарем судового засідання Бойченко Л. О. у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.

Всі процесуальні дії щодо формування томів справи, впорядкування матеріалів, виготовлення описів та нумерації аркушів справи проводилися в межах виконання службових обов`язків та у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Твердження Заявника про порушення під час формування матеріалів справи не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, будь-які зауваження щодо нумерування аркушів або формування томів справи є питаннями дотримання Інструкції з діловодства, проте в жодному разі не свідчать про наявність особистої, прямої чи побічної заінтересованості секретаря у результаті розгляду цієї справи.

Суд наголошує, що внутрішня організація роботи секретаря з матеріалами справи відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України не можуть бути підставою для відводу, відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

Отже, обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності секретаря судового засідання Бойченко Л. О., суд не встановив.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ТОВ "Елеватор-Агро" про відвід судді Сіроша Д. М. та секретаря судового засідання Бойченко Л. О. є необґрунтованою, не містить належних, допустимих та достовірних доказів упередженості чи заінтересованості вказаних осіб, а відтак у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 35, 37, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро" про відвід (вх. № 10268 від 27.07.2026).

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро" про відвід судді Сіроша Д. М. від участі у розгляді справи № 917/209/24.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро" про відвід секретаря судового засідання Господарського суду Полтавської області Бойченко Людмили Олександрівни від участі у розгляді справи № 917/209/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала підписана 03.08.2026.

Суддя Дмитро СІРОШ